Ухвала суду № 71892336, 19.09.2017, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/8163/17

Провадження № 1-кс/344/2360/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2017 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Островський Л.Є., з участю секретаря Гули Р.М., прокурора Баландіної Ю.Ю., підозрюваного ОСОБА_1 Мовсес та його захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12016090000000165 від 25.08.2016р., -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого покликався на те, що ОСОБА_1 Мовсес в кінці 2015 року перебуваючи в м. Івано-Франківську познайомився з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з якими підтримував дружні відносини. В подальшому ОСОБА_1 при неодноразових зустрічах з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, переконував кожного про необхідність відкриття та ведення спільного бізнесу із приготування та збуту готових страв із м’яса.

Досудовим розслідуванням встановлено, що В період з 15.07.2016 по 15.08.2016 ОСОБА_1, не маючи на меті ведення такого бізнесу, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_3, отримав від останнього гроші в сумі 40000 грн., нібито для придбання необхідного обладнання з якими 20.08.2016 скрився, спричинивши при цьому ОСОБА_3 матеріальної шкоди. В період з 04.08.2016 по 12.08.2016 ОСОБА_1, не маючи на меті ведення такого бізнесу, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_4, отримав від останнього гроші в сумі 1200 доларів США та 4000 грн., нібито для придбання необхідного обладнання, спричинивши при цьому ОСОБА_4, матеріальної шкоди на загальну суму 33789 грн. Крім того ОСОБА_1 Мовсес на початку липня 2017 року познайомився з ОСОБА_5 Володіючи інформацією, що ОСОБА_5, підзаробляє продажем бувших у вжитку мотоциклів та скутерів, з метою шахрайського заволодіння грошима останнього, запропонував ОСОБА_5 за 1000 євро бувші у вжитку мотоцикл марки «suzuki-burgman 400» та 800 євро за два скутери марки «suzuki-burgman 125» по 400 євро кожний, які обіцяв доставити через своїх знайомих з Румунії. ОСОБА_5 не підозрюючи про злочинні наміри ОСОБА_1 передав останньому 20.07.2016 гроші в сумі 1000 євро (що згідну курсу НБУ станом на 20.07.2016 становить 27383 грн.). 05 серпня 2016 року ОСОБА_5 на вимогу ОСОБА_1 про необхідність проплати за два скутери марки «suzuki-burgman 125» передав останньому 300 євро завдатку, (що згідну курсу НБУ станом на 20.07.2016 становить 8288 грн.). В подальшому в серпні 2016 року ОСОБА_1, шляхом обману та зловживаючи довірою ОСОБА_5, з метою шахрайського заволодіння його коштами, запропонував останньому на партнерських засадах вкласти кошти в бізнес у сфері приготування та збуту готових страв із м’яса, який ОСОБА_1 з його слів планував запустити в кінці серпня 2016 року. 16 серпня 2016 року ОСОБА_5 не підозрюючи про злочинні наміри ОСОБА_1, перебуваючи в літньому кафе «Дача», яке знаходилось на Вічевому майдані навпроти фонтану в центрі м. Івано-Франківська передав ОСОБА_1 5000 євро (що згідну курсу НБУ станом на 16.08.2016 становить 140393 грн.). Всього ОСОБА_1 Мовсес шахрайським способом заволодів грошима ОСОБА_5 у великих розмірах на загальну суму 176064 грн. 20 серпня 2016 року ОСОБА_1 з грошима, якими він шахрайським способом заволодів у ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 скрився в невідомому напрямку.

У клопотанні вказано, що 28.09.2016 винесено повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1, ч.2 ст. 190 КК України, яке направлено поштою за останнім місцем проживання розшукуваного та повідомленням про явку до слідчого. Цього ж дня ОСОБА_1 оголошено в розшук.

26.04.2017 винесено повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3ст. 190 КК України, яке направлено поштою за останнім місцем проживання розшукуваного та повідомленням про явку до слідчого для проведення слідчих дій.

Матеріалами клопотання зазначено, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1-5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний усвідомлює про неминучість покарання за вчинення злочинів та фактично скривається від досудового слідства; незаконно впливати на потерпілих, свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальні правопорушення. Підозрюваний ОСОБА_1, переховується від органів досудового розслідування в іншій області, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення інкримінованих йому злочинів, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м’якого запобіжного заходу. Відповідно до вимог п. 2 ч. 4 ст. 189 КПК України є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування щодо нього запобіжного заходу, до початку розгляду клопотання вчинить дії, які є підставою для застосовування запобіжного заходу і зазначенні у статті 177 КПК України, почне переховуватися від органів досудового розслідування усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у вигляді позбавлення волі, що свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбаченим у п.п.1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, шляхом застосування більш м’якого запобіжного заходу.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, покликаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задоволити.

В судовому засіданні захисник підозрюваного клопотання заперечив, оскільки вважає підозру необґрунтованою, а наведені прокурором ризики - не доведеними.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов’язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів клопотання вбачається, що злочини у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, за вчинення якого відповідно до ч. 3 ст. 190 КК України передбачено позбавлення волі на строк до восьми років.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об’єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, а саме: показаннями потерпілих, розписками підозрюваного, показаннями свідків та іншими матеріалами провадження в їх сукупності, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов’язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2, ч.3 ст.191 КК України.

Прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний усвідомлює про неминучість покарання за вчинення злочинів та фактично скривається від досудового слідства; незаконно впливати на потерпілих, свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальні правопорушення.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м’якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави – 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов’язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задоволити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 Мовсес ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів – до 13 листопада 2017 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 Мовсес здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу –128000 (сто двадцять вісім тисяч) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 Мовсес на строк до 13 листопада 2017 року включно обов’язки:

- прибувати до слідчого прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

та роз’яснити, що в разі невиконання таких обов’язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз’яснити ОСОБА_1 Мовсес , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув’язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_6

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Л.Є.Островський

Повний текст ухвали складено 19 вересня 2017 року.