Постанова № 71892184, 24.01.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1437/18 Справа № 203/5979/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - Казак С. Ю. Доповідач - Городнича В.С.

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Екосвіт Ойл» на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екосвіт Ойл» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Лекопро» про визнання права власності, -

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2016 року ТОВ «Екосвіт Ойл» звернулось до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 15 липня 2010 року в тому числі ОСОБА_2 було засновано ТОВ «Укосвіт Ойл», одним із основних напрямків діяльності якого стало виготовлення та реалізація продуктів косметичного призначення та біологічно-активних добавок. 24 червня 2011 року деякими операторами ринку косметичних препаратів та біологічно-активних добавок, в тому числі ОСОБА_2, як засновником декількох юридичних осіб, був підписаний Меморандум, з якого ОСОБА_2 дотепер не вийшов та не відмовився його виконувати. У травні 2016 року групою операторів ринку косметичних продуктів та харчових добавок було проведено службове розслідування фактів копіювання їх продукції ТОВ «Лекопро», за результатами якого з'ясовано, що ОСОБА_2 зареєстрував ТОВ «Лекопро», яким керував через підставних осіб - свою матір ОСОБА_3 та дружину ОСОБА_4 Скориставшись доступом на ТОВ «Екосвіт Ойл», ОСОБА_2 використав конфіденційну інформацію цього товариства для копіювання та просування на ринку контрафактних продуктів ТОВ «Лекопро», а також блокування роботи ТОВ «Екосвіт Ойл». За наслідками згаданого службового розслідування також було виявлено копіювання дієтичної харчової добавки «Артрокомплекс», яка випускається позивачем, що дало позивачу можливість визначити дієтичну добавку торгівельної марки «Сила лошади» для суглобів, яка випускається ТОВ «Лекопро», контрафактною в розумінні п.6 Меморандуму (встановлює вимоги до складу продукції, найменування, форми випуску, виду пакування), що порушує права ТОВ «Екосвіт Ойл». З огляду на викладене та вказуючи на порушення Меморандуму ТОВ «Лекопро» шляхом випуску контрафактної продукції, прибуток від якої розподілився між учасниками товариства, зокрема ОСОБА_4, яка за рахунок цього прибутку придбала нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1, позивач вважає, що має право на це нерухоме майно.

У зв'язку із чим, ТОВ «Екосвіт Ойл» просило суд визнати за позивачем право власності на об'єкт нерухомого майна - будинок АДРЕСА_1, а також стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати по справі.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2017 року у задоволенні позовних вимог ТОВ «Екосвіт Ойл» було відмовлено.

Не погодившись із таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Відповідно ч. 3 ст. 82 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», переведення судді на посаду судді до іншого суду того самого або нижчого рівня може здійснюватися без конкурсу тільки у випадках реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду, в якому такий суддя обіймає посаду судді.

Згідно ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15 липня 2010 року було засновано ТОВ «Екосвіт Ойл», серед засновників/учасників яких відповідачі, згідно наявних у матеріалах справи доказах, не значаться.

24 червня 2011 року між юридичними особами ТОВ «Еліт-фарм», ТОВ «Еліт-2005», ТОВ «Кортес», ТОВ «Екосвіт Ойл», ПП «Євро Плюс», ТОВ «Еліксір» та ТОВ «Новація» був підписаний Меморандум про співпрацю, який за своєю правовою природою є договором про спільну діяльність без об'єднання вкладів учасників.

Згідно змісту Меморандуму його сторонами є виключно вказані юридичні особи.

25 жовтня 2011 року до складу сторін Меморандуму на підставі додаткової угоди №1 прийнято ПП «Осіріс» (змінено назву на ПП «Доктор Хелсі»).

Меморандум підписано засновниками відповідних юридичних осіб - сторін Меморандуму, в тому числі ОСОБА_2

Пунктом 1 Меморандуму визначено, що метою його підписання є уникнення наявності схожості між продукцією, виробниками якої є сторони даного Меморандуму. Виконуючи умови Меморандуму, сторони при виробництві продукції зобов'язані використовувати індивідуальні найменування продукції, а також індивідуальні дизайни упаковки такої продукції, не допускаючи при цьому схожості (ідентичності) з продукцією виробництва сторін Меморандуму.

Згідно п.3 Меморандуму сторона, що бажає використовувати (повністю або частково) в найменуванні своєї продукції найменування, що належить на праві власності іншій стороні даного Меморандуму, зобов'язана заздалегідь здійснити погодження найменування та дизайну упаковки такої продукції.

Відповідно до п. 5 Меморандуму власник найменування, чиє основне право по умовах цього меморандуму було порушено будь-якою із сторін, залишає за собою право забороняти та перешкоджати виробництву контрафактної продукції.

Пунктом 6 Меморандуму його сторонами встановлено критерії визначення статусу спірної продукції (контрафактна/неконтрафактна). Такими критеріями є різниця у складі продукції, в найменуванні продукції, у формі випуску продукції та різниця у дизайні упаковки продукції. Продукція не є контрафактною, якщо вона відрізняється від продукції власника найменування хоча б за трьома критеріями із вищенаведених.

У п.13 Меморандуму передбачено, що у випадку, якщо дві Сторони, між якими існує спір, не дійшли будь-якої угоди, всі Сторони за даним Меморандумом шляхом скликання Загальних зборів і голосування приймають рішення про визнання продукції контрафактною чи неконтрафактною. У випадку визнання продукції контрафактною, винна Сторона, зокрема, сплачує Власнику найменування, чиї права були порушені, грошову компенсацію у розмірі 100000,00 доларів США.

18 грудня 2012 року, тобто вже після підписання та вступу в дію Меморандуму (п.17), було зареєстровано юридичну особу ТОВ «Лекопро», засновниками якої є відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а керівником - Суряков С.О. Жодних належних, допустимих та достатніх доказів причетності до вказаної юридичної особи, її господарської діяльності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 матеріали справи не містять.

20 травня 2016 року комісією у складі юрисконсульта ТОВ «Осіріс-2005», виконавчого директора ТОВ «Еліксір», інженера-технолога ТОВ «Еліксір» за наслідками службового розслідування з питань безпеки провадження господарської діяльності ТОВ «Еліксір», ТОВ «Осіріс-2005», ТОВ «Кортес», ТОВ «Екосвіт Ойл», ТОВ «Екосвіт-Сінтез» складено відповідний висновок, в якому вказано, що ОСОБА_4 є підставною особою у складі учасників ТОВ «Лекопро», ОСОБА_3 є підставною особою у складі ТОВ «Екосвіт Ойл», а фактичним бенефіціаром у цих товариствах є ОСОБА_2

Також останній, маючи доступ особисто або через ОСОБА_3 до будь-якої інформації щодо господарської діяльності «Екосвіт Ойл», у 2012 році створив прямого конкурента останньому, використовуючи основу рецептур найбільш продаваної продукції, використовуючи інформаційно-аналітичну базу постачальників сировини та основних покупців продукції позивача.

21 вересня 2016 року на загальних зборах учасників Меморандуму про співпрацю від 24 червня 2011 року було прийнято рішення про визнання низки найменувань продукції ТОВ «Лекопро» контрафактною в розумінні п. 6 Меморандуму, як такої, що копіює продукцію ТОВ «Еліксір», ПП «Доктор Хелсі», ТОВ «Кортес».

10 жовтня 2016 року директорами ПП «Доктор Хелсі», ТОВ «Еліксір», ТОВ «Еліт 2005», ТОВ «Кортес», ТОВ «Новація», а також учасниками ТОВ «Еліксір» та ПП «Евро Плюс», які є учасниками Меморандуму, підписано заяву, якою її підписанти стверджують, що: «вищевказаний меморандум регулює відносини як фізичних осіб-засновників юридичних осіб, операторів ринку, так і самих юридичних осіб; ОСОБА_2 підписав Меморандум, зобов'язавшись його виконувати і не заявляв про вихід з Меморандуму; ОСОБА_2, не зважаючи на формальну передачу часток у статутних капіталах третім особам (ОСОБА_3, ОСОБА_4) до останнього часу продовжував виконувати обов'язки учасника ТОВ «Лекопро»; ТОВ «Лекопро» почало випуск продукції без будь-яких спроб її задекларувати у відповідності до умов Меморандуму».

Разом з тим, як встановлено рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03 березня 2017 року у справі №904/1345/17, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04 липня 2017 року у справі №904/1345/17, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27 липня 2017 року у справі №904/1345/17, рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 липня 2017 року у справі №204/6127/16-ц, які набрали законної сили та згідно ст. 61 ч. 3 ЦПК України (в редакції станом на листопад 2017 року) мають преюдиційне значення при вирішення даної цивільної справи, ані ТОВ «Лекопро», ані відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не є сторонами вищевказаного Меморандуму про співпрацю від 24 червня 2011 року, а тому будь-які обмеження, визначені Меморандумом, що є обов'язковими виключно для його сторін, згаданих відповідачів не стосуються.

Крім того, ОСОБА_2 не був ні учасником ТОВ «Лекопро», ні його кінцевим бенефіціарним власником, ні його виконавчим органом, що виключає можливість пов'язування господарської діяльності ТОВ «Лекопро» з ОСОБА_2

22 червня 2012 року за ОСОБА_4 здійснено державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю за адресою АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів.

При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо джерел походження коштів, за які була придбана вказана нерухомість, а також вартість нерухомості.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ «Екосвіт Ойл» суд першої інстанції керувався положеннями Цивільного кодексу України, враховував наявні в матеріалах справи докази в обґрунтування вимоги та дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позову не тільки через недоведеність заявлених підстав позову, а й у зв'язку із тим, що позовні вимоги з урахуванням на обставини, зміст та характер спірних правовідносин не ґрунтуються на законі, оскільки позовна вимога про визнання права власності не стосуються випадків набуття такого права за рішенням суду (ст. ст. 335, 376 ЦК України), а будь-які підстави вважати, що за цим позовом підлягає поновленню, підтвердженню чи захисту виникле у позивача на законній підставі, але не визнане, заперечуване чи оспорюване відповідачем право власності - відсутні.

В своїй апеляційній скарзі позивач посилається на те, що при ухваленні рішення судом першої інстанції було допущено численні порушення норм процесуального та матеріального права, які призвели до незаконності та необґрунтованості висновків суду в оскаржуваному рішенні.

Зокрема, апелянт зазначає, що скориставшись доступом на ТОВ «Екосвіт Ойл», ОСОБА_2 використав конфіденційну інформацію цього товариства для копіювання та просування на ринку контрафактних продуктів ТОВ «Лекопро», а також блокування роботи ТОВ «Екосвіт Ойл». За наслідками згаданого службового розслідування також було виявлено копіювання дієтичної харчової добавки «Артрокомплекс», яка випускається позивачем, що дало позивачу можливість визначити дієтичну добавку торгівельної марки «Сила лошади» для суглобів, яка випускається ТОВ «Лекопро», контрафактною в розумінні п.6 Меморандуму.

Прибуток від контрафактної продукції ОСОБА_4 було спрямовано на придбання нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1.

Однак, колегія суддів відхиляє такі доводи апелянта, оскільки останнім не було надано будь-які належні, допустимі та достатні докази реєстрації та керування саме ОСОБА_2 ТОВ «Лекопро», тим більше через решту відповідачів по справі, як підставних осіб, використання ОСОБА_2 конфіденційної інформації позивача для копіювання та просування на ринку продукції, яка виробляється ТОВ «Лекопро».

Окрім цього, позовні вимоги ТОВ «Екосвіт Ойл» про визнання за ним права власності не ґрунтуються на законі та не відповідають фактичним обставинам правовідносин учасників розгляду справи, так як ні ТОВ «Лекопро», ні відповідачі не є стороною Меморандуму, у зв'язку із начебто порушенням ТОВ «Лекопро» та відповідачами умов якого апелянт пов'язує виникнення в нього права на спірне нерухоме майно, що підтверджується рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03 березня 2017 року у справі №904/1345/17, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04 липня 2017 року у справі №904/1345/17, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27 липня 2017 року у справі №904/1345/17, рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 липня 2017 року у справі №204/6127/16-ц.

Водночас, ані положення Меморандуму, ані норми чинного на час укладення Меморандуму та розгляду справи цивільного/господарського законодавства не містять положень про те, що порушення вказаного Меморандуму навіть його стороною тягне за собою виникнення у позивача права власності на нерухоме майно, зокрема на те, що належить винній стороні чи її засновнику.

Відповідно ж до положень законодавства відшкодування завданої майнової шкоди чи збитків здійснюється у грошовій формі або ж в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), а не шляхом виникнення у потерпілої особи права власності на нерухоме майно винної особи.

А тому, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Приведені в апеляційній скарзі доводи апелянтом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення апелянтом норм процесуального закону.

Відповідно ж до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Екосвіт Ойл» - залишити без задоволення.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: О.П. Варенко

О.В. Лаченкова