Ухвала суду № 71891917, 30.01.2018, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/1912/17

Провадження № 2/192/108/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.01.2018 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Щербини Н. О.,

за участю секретаря судового засідання – Сачвукової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_1 підписав заяву №б/н від 22 жовтня 2010 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 9000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним і банком договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві, а відповідно до п.2.1.1.2.3 та п. 2.1.1.2.4 зазначених Умов та Правил, відповідач також надала згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і надала право на зменшення/збільшення в будь-який момент кредитного ліміту. При укладенні договору сторони керувалися ч.1 ст.634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, а друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності до умов договору банк свої зобов’язання виконав в повному обсязі та видав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, а відповідач згідно з п.2.1.1.5.5, п.2.1.1.5.6 Умов та Правил надання банківських послуг зобов’язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором, а у разі невиконання зобов’язань за договором на вимогу банку виконати зобов’язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку.

Позивач посилається на те, що відповідно до умов договору він свої зобов’язання виконав в повному обсязі та видав відповідачу кредит у розмірі, визначеному договором, а відповідач свої зобов’язання не виконав належним чином, у зв’язку з чим станом на 19 жовтня 2017 року виникла заборгованість розмірі 30572 гривні 50 копійок, з яких 14162 гривні 83 копійки – заборгованість за тілом кредиту, 6364 гривні 12 копійки - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 8113 гривні 53 копійки - заборгованість за пенею, а також нараховані штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг в розмірі 500 гривень (фіксована частина) та 1432 гривні 02 копійки (процентна складова), у зв’язку з чим позивач змушений звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором в примусовому порядку.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що відповідач ОСОБА_1 помер 29 січня 2017 року, що підтверджується актовим записом про смерть № 49 від 01 лютого 2017 року (а.с.48).

Представник позивача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (а.с.46), в судове засідання не з’явився, про причину неявки суд не повідомив.

Згідно Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року, з 15 грудня 2017 року ЦПК України набрав чинності в новій редакції.

У зв’язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався без фіксуваннясудового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки справа є малозначною.

Суд, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до наступного висновку.

Згідно матеріалів справи ОСОБА_1 22 жовтня 2010 року підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку, яка складає між ним та банком договір про надання банківських послуг та отримав в ПАТ КБ «Приватбанк» кредит в розмірі 9000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Актовим записом про смерть №49 від 01 лютого 2017 року підтверджується, що ОСОБА_1 помер 29 січня 2017 року, а позивач звернувся з позовом до суду 07 листопада 2017 року (а.с.48).

Частиною 4 ст. 25 ЦК України передбачено, що в момент смерті фізичної особи припиняється її цивільна правоздатність, а відповідно припиняється і цивільна процесуальна дієздатність. Проте, у зв’язку зі смертю боржника в кредитних правовідносинах має місце перехід обов'язків боржника до його спадкоємців, а нормами матеріального права визначено порядок пред'явлення вимоги кредитора до спадкоємців та обов'язки останніх.

Так, статтею 1281 ЦК України встановлено, що кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Згідно ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Крім того, виходячи з аналізу ст. 55 ЦПК України передумовою процесуального правонаступництва є перехід суб'єктивного права від однієї особи до іншої в матеріальному праві, а одним із суб'єктів такої заміни у матеріальному праві має бути особа, яка за життя була стороною або третьою особою в цивільному процесі, оскільки до правонаступника переходять всі процесуальні права та обов'язки правопопередника.

З огляду на те, що судом було отримано відомості про смерть відповідача (а.с.48), а суд самостійно позбавлений можливості здійснювати збір доказів у справі, в тому числі виявляти та залучати до участі у справі спадкоємців в якості відповідачів, а також уточнювати позовні вимоги позивача, тому суд приходить до наступного висновку.

Згідно п.7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, а відповідно до п.1 зазначеної частини та статті – суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до положень ч.9 ст.10 ЦПК України, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини.

За викладених обставин, виходячи з характеру спірних правовідносин та відсутності прямої норми щодо підстав закриття провадження у справі у разі пред'явлення позову після смерті фізичної особи, то з врахуванням положень ч.9 ст.10 ЦПК України підлягають застосуванню правила п.1 та п.7 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

Таким чином, під час розгляду справи з наданих суду доказів було встановлено, що померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, доказів відкриття спадкової справи позивачем не надано, що є підставами для закриття провадження у справі відповідно до п.1 та п.7 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Частиною 2 ст. 255 ЦПК України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Пунктом 5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись п.1 та п.7 ч.1 ст.255, ст.256, 260 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - закрити.

Повернути публічному акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк» судовий збір, сплачений згідно платіжного доручення №PROM3B8К2В від 23 жовтня 2017 року (805012/31210206700305/37916143) в розмірі 1600 гривень 00 копійок.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 15 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали суду складений 30 січня 2018 року.

Головуючий: суддя Н. О. Щербина