Рішення № 71889781, 17.01.2018, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/19002/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 року Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Стефанишина С.Л.

при секретарі Ніколайчук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про визнання неправомірними дії та зобов’язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

До Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області звернулася ОСОБА_1 з вказаним позовом в якому зазначила, що 15 серпня 2017 року вона звернулася до УПФУ у м. Хмельницькому з заявою, в якій просила призначити їй пенсію за вислугою років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ (далі ЗУ №1789-ХІІ) у розмірі 90% від суми заробітної плати.

Листом УПФУ у м. Хмельницькому №343/м-12 від 17.08.2017 року у призначенні пенсії їй було відмовлено з посиланням на те, що з 01 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених ЗУ «Про прокуратуру» не призначаються.

Вважає таку відмову відповідача незаконною. Послался на те, що відповідно до ст.50-1 ЗУ №1789-ХІІ в редкції станом на 12.07.2001 рік було визначено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховані страхові внески, одержувані перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. До 20-річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років, зараховується час роботи на прокурорських посадах, перелічених у статті 56 ЗУ «Про прокуратуру», у тому числі стажистами в органах прокуратури, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, частково оплачувана відпустка жінкам по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.

Зазначила, що вона з 01 вересня 1992 року по 30 червня 1997 року навчалася у Національній юридичній академії імені ОСОБА_2 та здобула кваліфікацію «юрист». З 28 серпня 1997 року по теперішній час працює в органах прокуратури України. Отже на час подання нею заяви про призначення пенсії її вислуга років на прокурорських посадах становила 22 роки 4 місяці 16 днів, що є достатньою для призначення їй пенсії відповідно до положень ст.50-1 ЗУ № 1789-ХІІ.

Вважає, що положення ЗУ «Про прокуратуру» № 1697-VІІ від 14.10.2014 року, яким по іншому унормовано порядок призначення та визначення розміру пенсії (якимфактично збільшений стаж роботи який дає право на призначеня пенсії, зменшений відсоток який застосовуюється при розрахунку розміру призначення пенсії) не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки новим порядком фактично погіршується її становище, що суперечить положенням Конституції України.

На підставі викладеного просила суд визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому №343/м-12 від 17.08.2017 року про відмову у призначенні їй пенсії за вислугою років згідно ст.50-1 ЗУ «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року (в редакції Закону України №2663-111 від 12.07.2001 року) та зобов`язати управління Пенсійного фонду України у місту Хмельницькому призначити їй пенсію за вислгою років згідно ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року ( в редакції ЗУ №2663-111 від 12.07.2001 року) та виплачувати її довічно з 15.08.2017 року, виходячи із розрахунку 90 відсотків від суми заробітної плати.

Позивач в судове засідання не з`явилася надіслала на адресу суду заяву в якій просить суд розглядати справу у її відсутність позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовільнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив.

Вислухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Як встановлено з матеріалів справи позивач працює у Хмельницькій обласній прокуратурі на посаді начальника відділу організаціного та правового забезпенчення прокуратури області.

15 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому з заявою, в якій просила призначити їй пенсію за вислугою років відповідно до положень ст.50-1 ЗУ «Про прокурату» №1789-ХІІ від 05.11.1991 року.

Листом в.о. начальника управління ПФУ у м. Хмельницькому №343/м-12 від 17.08.2017 року позивачу було відмовлено у задоволенні вказаної заяви та призначенні пенсії за вислугою років з посиланям на те, що відповідно до п.5 Прикінцевих положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» були скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються зокрема ЗУ «Про прокуратуру», а отже підстави для призначення пенсії відповідно до вказаного закону відсутні.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевою самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-XII, (далі - Закон № 1789-XII) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугою років незалежно від віку. Пенсія призначається у розмірі 80 % від суми їхньої місячної заробітної плати, до якої включається всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 % місячного заробітку. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок пенсії проводиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

За приписами ч. 2 ст. 50-1 Закону № 1789-XII розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

Разом з тим, з 15 липня 2015 року набув чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII), згідно з Розділом ХІІ Прикінцевих положень якого визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення: Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ , крім п. 8 ч. 1 ст. 15, ч. 4 ст. 16, абз. 1 ч. 2 ст. 46-2, ст. 47, ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 50, ч. 3, 4, 6 та 11 ст. 50-1, ч. 3 ст. 51-2, ст. 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), ст. 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, ст. 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також ст. 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур.

Враховуючи, що з 15 липня 2015 року набрав чинності Закон № 1697-VII, то норми Закону 1789-XII, якими передбачався 20 річний стаж роботи, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, необхідний для виходу на пенсію за вислугою років, втратили свою чинність.

Отже, на час звернення позивача (15 серпня 2017 року) до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугою років відповідно до ст. 50-1 Закону 1789-XII норми вказаного Закону втратили свою чинність, оскільки введено в дію новий Закон №1697-VІІ, яким на сьогоднішній день регулюються питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури України, а також обмеження щодо виплати та обчислення розміру пенсії, та який є спеціальним по відношенню до спірних правовідносин.

Підстави та порядок перерахунку пенсії працівників прокуратури передбачені статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII.

Частиною 1 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" визначено право прокурора на пенсію за вислугу років незалежно від віку, за наявності на день звернення з 01.10.2016 року по 30.09.2017 року вислуги років не менше 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років.

Таким чином, з урахуванням дати звернення позивача за призначенням їй пенсії за вислугою років - 15.08.2017 року, необхідною умовою для призначення пенсії за вислугу років є наявність відповідного стажу, а саме наявності загального та стажу на посадах прокурорів не менше 23 років та не менше 13 років відповідно.

Згідно з матеріалами справи, а саме копії трудової книжки, позивач, на час звернення з заявою про призначення їй пенсії, працювала в органах прокуратури з 28.08.1997 року по 15.08.2017 рік.

Крім того, згідно з ч. 6 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що до вислуги років зараховується не тільки час роботи на прокурорських посадах, визначених ст.15 цього Закону, а й перебування на інших посадах, конкретний перелік яких визначено цією статтею, військова служба, а також частина навчання в вищих юридичних навчальних закладах.

Оскільки позивач навчалася у Національній юридичній академії ім. Ярослава Мудрого в період з 01.09.1992 року по 30.06.1997 рік, відповідно до вимог статті 86 Закону України «Про прокуратуру» половина, строку навчання позивача підлягають зарахуванню до стажу, що враховується при призначенні пенсії за вислугою років.

Таким чином, загальний стаж роботи позивача у сукупності ( з урахування половини строку навчання у вищому навчальному закладі ) станом на день її звернення з заявою про призначення пенсії становить 22 роки 4 місяці та 16 днів, що враховуючи положення статті 86 Закону України «Про прокуратуру» є недостатнім для призначення їй пенсії за вислугою років як працівнику прокуратури.

На підставі викладеного, суд приходить до переконання, що підстав для призначення позивачу пенсії за вислугою років відповідно до ЗУ «Про прокуратуру», станом на час подання позивачем відповідної заяви до пенсійного органу, відсутні.

Таким чином спірні дії відповідача (відмова у призначенні пенсії) є правомірним, у зв’язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

При цьому, суд вважає необґрунтованими посилання позивача на положення ст. 22 Конституції України, оскільки на час звернення останньою до органу Пенсійного фонду законодавцем по іншому унормовано умови та порядок пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури відповідно до нового Закону України "Про прокуратуру", що не може бути розцінено як звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод прав позивача до моменту набуття права на пенсію.

На підставі викладеного та керуючись ЗУ «Про прокуратуру» ст. ст. 2, 9, 12, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про визнання неправомірними дії та зобов’язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С. Стефанишин