
Справа № 464/2026/13-к
пр.№ 1-кс/464/181/18
У Х В А Л А
29 січня 2018 рокуСихівський районний суд м.Львова
в складі головуючого судді Чорна С.З.
при секретарі Довгун Л.А.
з участю прокурора Дзіковського М.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові заяву обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід судді Рудакова І.П. у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.119, ст.138, ч.2, 3 ст.190, ч.4 ст.358 КК України, -
в с т а н о в и в :
в провадженні Сихівського районного суду м.Львова знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.119, ст.138, ч.2, 3 ст.190, ч.4 ст.358 КК України.
Після проведення автоматизованого розподілу справ, суддею по розгляду кримінальної справи №464/2026/13-к було визначено Рудакова І.П.
Обвинувачений ОСОБА_1 26.01.2018 подав заяву про відвід головуючого судді Рудакова І.П. від розгляду даного кримінального провадження. В обгрунтування заяви посилається на те, що після повернення кримінального провадження по його обвинуваченню до Сихівського районного суду м.Львова відбувся автоматизовий розподіл справи між суддями даного суду та визначену суддю Мичку Б.Р. 15.01.2018 при розгляді справи ним та його захисником Шупенею М.М. було заявлено заяви про відвід судді Мички Б.Р. через наявність обставин, які унеможливлюють його участь у розгляді даної справи. Того ж дня, відбувся автоматизований розподіл судових справ між суддями, заяву про відвід на підставі автоматизованого розподілу розглядав суддя Рудаков І.П., який 15.01.2018 задоволив його заяву та відвів суддю Мичку Б.Р. від розгляду справи. Відбувся повторний автоматизований розподіл справи між суддями, за результатами якого, було визначено суддю ОСОБА_8., який одночасно є головою суду. Вважає, що під час проведення автоматизованого розподілу кримінального провадження та заяв про відвід судді Мички Б.Р. між суддями відбулось незаконне втручання в автоматизовану систему документообігу. Крім того, йому стало відомо про те, що після ухвалення вироку його захисник Денисенко А.Б. мав розмову з суддею ОСОБА_8., в процесі якої останній підтвердив факт незаконного вироку у даному кримінальному провадженні, пояснюючи це відповідним тиском з боку Генеральної прокуратури України та Адміністрації Президента України. Вважає, що за таких обставин будь-який суддя Сихівського районного суду м.Львова, в тому числі Рудаков І.П., не вправі розглядати дане кримінальне провадження. Крім того вказує, що суддя Дулебко Н.І., який виніс незаконний вирок щодо нього, є колегою судді Рудакова І.П., а відтак в останнього може з'явитись бажання допомогти колезі виплутатись із скрутної ситуації. Більше того, вважає, що незаконний вирок щодо нього був винесений суддею Дулебко Н.І. саме через тиск з боку голови суду - ОСОБА_8., який може чинити аналогічний тиск на суддю Рудакова І.П. Дані доводи вказують на те, що при розгляді цієї справи можуть бути порушені основні принципи кримінального провадження - рівність перед законом і судом, забезпечення права на захист, змагальність сторін та свобода в поданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, диспозитивність.
Заслухавши думку прокурора, який при вирішенні даної заяви покладається на розсуд суду, приходжу до наступного.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії», тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду.
Виходячи із положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, які є частиною національного законодавства і джерелом права, що підлягають застосуванню відповідно до ст.9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суд має завжди бути «встановленим законом».
Суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» за ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Розглядаючи питання безсторонності з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначив, що по-перше, йдеться про суб'єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці. Зокрема, суд не повинен суб'єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне. По-друге, слід застосувати об'єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву; крім того, поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою (справи «Пуллар проти Сполученого Королівства» і «Томанн проти Швейцарії», а також «Екедемі Трейдинг ЛТД та інші проти Греції» і «Дактарас проти Литви»).
Відвід судді в розгляді справи може бути задоволеним і у випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді, що передбачають Бангалорські принципи поведінки суддів від 19 травня 2006 року схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23.
Статтею 75 КПК України передбачені підстави для відводу судді.
Враховуючи вищенаведене, заслухавши думку прокурора, вивчивши надані матеріали, приходжу до висновку, що доведених підстав для відводу судді Рудакова І.П. немає, обставин, які можуть викликати сумніви в його об'єктивності та неупередженості, не встановлено, оскільки доказів такого не надано.
Проте, з метою запобігання формування думки щодо заінтересованості судді Рудакова І.П. у результаті розгляду справи, зважаючи на те, що обвинувачений впевнено заявляє про наявність зазначених в заяві обставин, вбачає позицію судді упередженою, ураховуючи те, що обвинувачений продовжує настоювати, що свідчить про стійку наявність у нього сумнів в об'єктивності та неупередженості судді Рудакова І.П., що будь-яке подальше рішення по даному кримінальному провадженню викликатиме сумніви в його об'єктивності та безсторонності, а тому з метою уникнення перешкод у розгляді справи, приходжу до висновку про необхідність задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Рудакова І.П.
Враховуючи викладене, керуючись ст.6 Європейської конвенції з прав людини, ст.ст. 35, 75, 80, 81, 82 КПК України, суд, -
у х в а л и в:
клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Рудакова Ігоря Павловича по кримінальній справі №464/2026/13-к - задовольнити.
Кримінальне провадження по кримінальній справі №464/2026/13-к за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.119, ст.138, ч.2, 3 ст.190, ч.4 ст.358 КК України, передати для проведення його перерозподілу в порядку, визначеному ст.35 КПК України, іншому судді.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Суддя: /підпис/ Чорна С.З.
Копія вірна.
Суддя Чорна С.З.
Судове рішення № 71888490, Сихівський районний суд м. Львова було прийнято 29.01.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 464/2026/13-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: