Рішення № 71887692, 17.01.2018, Буський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

Єдиний унікальний номер №440/942/17

Провадження №2/440/201/2018

17 січня 2018 року

Буський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Журибіда Б. М.,

при секретарі Гута О.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Буську справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третьої особи Соколянської сільської ради Буського району Львівської області про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на 1/2 частку житлового будинку, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся в суд з означеною заявою. Свої вимоги мотивує тим, що 11.11 2003 року померла його мати ОСОБА_5, місце смерті с. Соколя Буського району. Батько ОСОБА_6 помер раніше 1994 р.. Після смерті ОСОБА_5 залишилося спадкове майно, зокрема житловий будинок за адресою с. Соколя по вул. Забрід, 217, Буського району Львівської області загальною площею 53,9м.кв.. Позивач є спадкоємцем по закону до даного майна, відповідно до ст. 1261 ЦК України. Пропустив шестимісячний термін прийняття спадщини після смерті спадкодавця, оскільки я не подав заяви в нотаріальну контору за місцем знаходження спадщини за вищевказаною адресою у визначений законом термін, з поважної причини, оскільки з 01.08.1999 р. працював в акціонерному товаристві «АБО» в місцевості прирівняній районам крайньої півночі до 2008 р. по вахтовому методу роботи. Через зайнятість на роботі, не був присутній на похоронах матері. Крім того з 2007 року хворіє, у 2011 році переніс комбіноване хірургічне втручання, курс лікування триває і по сьогоднішній час. Інших спадкоємців першої черги спадкування до даного майна немає, оскільки брат позивача ОСОБА_7 помер у 2011 році. Спадкоємцями після його смерті є сини ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які зареєстровані у спірному житловому будинку. За життя мати не виготовила правовстановлюючих документів на будинок, однак позивач являється таким що прийняв спадщину, оскільки вступив в управління та розпорядження спадковим майном, встановив надгробні пам’ятники батькам та провів поточний ремонт будинку, сплачує за комунальні платежі. Просить суд встановити факт прийняття ним спадщини за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_5, визнати за ним, в порядку спадкування за законом, право власності на житловий будинок № 217 по вул. Забрід в с. Соколя, після смерті матері.

Позивач ОСОБА_2, його представник ОСОБА_1, в судовому засіданні частково змінили позовні вимоги, просять суд встановити факт прийняття позивачем спадщини після смерті матері ОСОБА_5 та визнати за останнім право власності по закону на 1/2 частину спірного житлового будинку за вище вказаною адресою.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи (поштовою розпискою про вручення рекомендованого повідомлення). В матеріалах справи наявне заперечення проти позову.

Представник третьої особи Соколянської сільської ради, до початку судового засідання, подав лист з проханням справу слухати у їх відсутності.

Згідно із ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів. Тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідачів, з постановленням заочного рішення, проти чого позивач, його представник, не заперечили.

Вислухавши позивача, його представника, свідка, вивчивши матеріали даної справи, матеріали справи № 440/1640/15-ц., пров. № 2/440/182/2016 р., перевіривши інші докази, зібрані в справі, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень, викладених у ст.ст. 13,81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

Стаття 1223 ЦК України передбачає, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 померла 11.11.2003 року (свідоцтво про смерть серії 1-СГ № 402385). Після смерті якої відкрилася спадщина на належне їй на день смерті майно.

Згідно копії свідоцтва про народження позивача Серії ЯЩ № 530856 від 02.11.1950 р., його батьком записаний ОСОБА_6 Лук»янович, матір»ю ОСОБА_5 (а.с. 5)

Разом з тим, матеріалами справи № 440/1640/15-ц. підтверджується те, що ОСОБА_7 є сином ОСОБА_6 Лук»яновича та ОСОБА_5, та рідним братом позивача.

А відтак, після смерті ОСОБА_5 спадкоємцями майна після її смерті залишились ОСОБА_2 та ОСОБА_7.

Останній помер 07.10.2011 року, що підтверджується свідоцтвом Серії І-СГ № 419833, виданим повторно Відділом ДРАЦС Буського РУЮ у Львівській області 24.02.2016 року, актовий запис № 22 від 07.10.2011 р..

Діти ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, є племінниками позивача, та відповідно до ст. 1261 ЦК України, є спадкоємцями першої черги після смерті батька ОСОБА_7

Як встановлено судом, у спірному будинку №217 по вул. Забрід в с. Соколя Буського району Львівської області, після смерті ОСОБА_5, проживали ОСОБА_7 з дружиною ОСОБА_10 (померла 12.08.2013 року (свідоцтво Серії І-СГ № 331475, видане Виконавчим комітетом Соколянської сільської ради Буського району Львівської області 14.08.2013 року, актовий запис № 10) та двома синами ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Так, позивач звертався в суд з позовом Соколянської сільської ради Буського району про визнання права власності на спадкове майно. Рішенням Буського районного суду Львівської області від 17.02.2016 року позов задоволено, визнано право власності, в порядку спадкування за законом, на житловий будинок № 217 по вул. Забрід в с. Соколя Буського району Львівської області, після смерті ОСОБА_5, яка померла 11.11.2003 року, за ОСОБА_2.

Дане рішення оскаржив племінним позивача ОСОБА_3.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 28.11.2016 року, вище згадане рішення Буського райсуду скасоване, ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2, відмовлено.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст. 1270 ЦК України). Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, коли вона оголошується померлою . (ч.2 ст. 1220 ЦК України).

Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Предметом даного позову є встановлення юридичного факту вступу в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Оскільки спадщина відкрилась до 01.01.2004 року, дана заява розглядається за нормами статей 529-531 ЦК УРСР 1963року, (лист ВССУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013р № 24753/0/4-13, правилами передбаченими ст.256 ЦПК України (ОСОБА_10 6 Ц ПК України, з врахуванням Постанови Пленуму ВС України від 31.03.95 р. N 5 (зі змінами, внесеними постановою від 25.05.98 р. N 15) "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", та з врахуванням Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції № 18/5 від 18.06.1994 року відповідне також стверджував позивач у його заяві..

У відповідності до вищенаведеного до спадщини, яка відкрилась до 01.01.2004 року допускається фактичний вступ у володіння нею, а тому за наявності документів, що підтверджують фактичне прийняття спадщини, нотаріусом може бути видане свідоцтво про спадщину. При цьому спадкоємець, який фактично вступив у володіння й управління спадщиною до 01.01.2004 року, не обмежений строком у праві на отримання свідоцтва про спадщину.

Частинами 1 та 2 ст.1220 ЦК України визначено, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Статтею 315 ЦПК України визначено факти, які можуть встановлюватись у судовому порядку. Частиною другою даної норми передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного суду України в п. 1 постанови від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що у разі відкриття спадщини до 01.01.2004 року, відносини спадкування регулюються чинним на той час законодавством, зокрема, відповідними правилами Цивільного кодексу Української РСР.

Часом відкриття спадщини, згідно ст. 525 Цивільного кодексу Української РСР, визнається день смерті спадкодавця.

Згідно ст. 548 ЦК Української РСР, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

За ст. 549 цього кодексу, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину - якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Після смерті спадкодавця ОСОБА_5, її син, позивач по справі, ОСОБА_2, в нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини, не звертався.

Позивач пояснив суду що з 1999 року працював у АТ «АБО», їздив на роботу у райони крайньої півночі по вахтовому методу роботи. У день смерті матері ОСОБА_5 був на роботі, на похороні не був присутній. Приблизно через два місяці після смерті матері вернувся з відрядження, допомагав братові по господарству, збудував літну кухню, піднавіс, придбав вхідні двері до будинку, виготовив пам’ятники на батьків.

Вважав, що потреби звертатися в нотаріальну контору для прийняття спадщини, після смерті матері, у нього не було, оскільки проживав у місті Львові, а в батьківській хаті проживав брат ОСОБА_7 з сім»єю. Пізніше, з 2008 року захворів сам.

В судовому засіданні, допитаний в якості свідка ОСОБА_11, показав суду що позивач ОСОБА_2, у зв»язку з постійними довготерміновими відрядженнями по роботі, не приїзджав до будинку матері по пів року, на похороні матері присутній не був. Коли саме позивач приїхав після смерті матері, не пригадує. Пізніше допомагав братові по господарству, робив ремонт у будинку, збудував піднавіс. Коли саме це позивач робив, точно не пригадує.

З показів останнього не можливо зробити висновок, що позивач вступив в управління спадковим майном, свідок плутався в показах, датах.

Крім цього, з письмових пояснень сусідів відповідачів ОСОБА_12, ОСОБА_13 (а.с. 56,57), засвідчених адвокатом АО «Порадниця», вбачається що батько відповідачів ОСОБА_7 проживав у будинку по вулиці Забрід, 217 в с. Соколя, до кінця свого життя, жовтня 2011 року, разом з дружиною ОСОБА_10, синами ОСОБА_8 та ОСОБА_9. Після смерті матері ОСОБА_5, в 2003 році, продовжував вести господарство, не змінюючи місця проживання. Позивач жодної участі у веденні господарства не приймав, не був присутній на похоронах матері, приїхав до батьківської хати лише на початку 2016 року. Відповідачі, після смерті батьків, продовжували жити у спірному будинку та вести господарство. На даний час ОСОБА_3 перебуває на строковій військовій службі, ОСОБА_4 проживає у родичів, через те що позивач до будинку його не пускає.

Те що позивач ОСОБА_2 понад 40 років не зареєстрований та не проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, також підтверджується довідкою Соколянської сільської ради № 896 від 10.11.2017 року.

Не приймається судом як належний доказ у справі і довідка про те що ОСОБА_2Т, виготовив пам’ятники на батьків вартістю десять тисяч гривень в смт. Красне Буського району, видана ФОП ОСОБА_14 Остання не завірена належним чином, не конкретизовано коли саме позивач виготовляв пам’ятник, сама довідка датована 2016 роком.

Враховуючи вище наведене, суд приходить до переконання що позивач не вступив в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини після смерті матері ОСОБА_5. Інших належних доказів про вступ в управління або володіння спадковим майном ОСОБА_2, судом не здобуто.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263, 265, 268, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 525, 548, 549 ЦК Української РСР, ст.ст. 328, 392, 1216, 1220-1222, 1270, 1272 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В :

у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третьої особи Соколянської сільської ради Буського району Львівської області про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на 1/2 частку житлового будинку № 217 по вул. Забрід в с. Соколя Буського району Львівської області – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Б. М. Журибіда