Рішення № 71887339, 30.01.2018, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/3422/17

Провадження № 2/311/178/2018

30.01.2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

30 січня 2018 року місто Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Задорожка Д.А.

при секретареві Листопад В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в місті Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – Дніпрорудненська міська рада Василівського району Запорізької області, про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, суд,

В С Т А Н О В И В:

В уточненій позовній заяві ОСОБА_1 вказала, що є власником однокімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

На сьогодні в належній позивачу квартирі, крім неї та її чоловіка, зареєстрований відповідач ОСОБА_2, який є колишнім власником зазначеної квартири та тривалий час не мешкає у квартирі, власних речей у квартирі не має, оскільки ще у 2012 році продав належну йому квартиру, виїхавши з неї та проживає за іншою адресою. Відповідач не несе жодних витрат з утримання квартири та сплати комунальних послуг, кореспонденцію не отримує, добровільно визначив собі інше місце проживання та протягом багатьох років не цікавиться квартирою. Позивач неодноразово просила відповідача добровільно знятися з реєстрації в належній їй квартирі та зареєструватися за його фактичним місцем проживання, але відповідач вказані прохання ігнорує.

Позивач вважає, що відповідач фактично втратив своє право користування належною їй на праві приватної власності квартирою, а тому просила суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою 17 в будинку 17 по вулиці Приморській в місті Дніпрорудне Василівського району Запорізької області (а.с. 8).

В судове засідання позивач не з’явилась, але надала суду заяву з проханням розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить задовольнити.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області в судове засідання не з’явився, проте надав суду заяву з прохання розглядати справу за відсутності представника, проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Суд, згідно ст.ст.128, 223, 280 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу та ухвалити заочне рішення за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Оглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст.80 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1); докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (частина 5).

Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст.405 ЦК України, члени сім’ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником (частина 1); член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом (частина 2).

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є власником однокімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири, укладеному 28 квітня 2012 року, зареєстрованому в реєстрі за №613 та посвідченому приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_3 (а.с.16-17), договором купівлі-продажу квартири, укладеному 12 серпня 2014 року, зареєстрованому в реєстрі за №1135 та посвідченому приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_4 (14) та витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №25460702 від 12 серпня 2014 року (а.с.15).

Згідно довідки про склад сім’ї № 7973 від 06 грудня 2017 року, виданої виконкомом Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області, за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровані: позивач – ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, чоловік позивача - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 та відповідач - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.12).

Як вбачається з акту про перевірку реєстрації та проживання, складеному 10 грудня 2017 року виконавчим комітетом Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області, відповідач ОСОБА_2 з 2014 року не мешкає у квартирі АДРЕСА_4, власних речей у квартирі не має (а.с.11).

Відповідно до правового висновку, викладеного в Постанові Верховного Суду України від 16 січня 2012 року у справі 6-57цс11, зазначено, що виходячи з того, що Закон України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов’язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст. 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов’язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання. Вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства.

Враховуючи, що відповідач зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_4, належній позивачу, однак фактично там не проживає з 2012 року, підстав для збереження за відповідачем житлового приміщення судом не встановлено, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню шляхом визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою №17 будинку №17 по вулиці Приморській в місті Дніпрорудне Василівського району Запорізької області.

Керуючись ст.ст.12, 77, 80, 263-268,280-282 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – Дніпрорудненська міська рада Василівського району Запорізької області, про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, (РНОКПП НОМЕР_1), таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою №17 будинку №17 по вулиці Приморській в місті Дніпрорудне Василівського району Запорізької області.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області (згідно п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІI Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_6