Ухвала суду № 71886898, 30.01.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/952/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2018 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Монич О.В., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність службових осіб Ужгородської місцевої прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,-

ВСТАНОВИВ:

29 січня 2018 року до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла скарга ОСОБА_1 (в порядку ст. 55 Констиутції України та КПК України) на бездіяльність службових осіб Ужгородської місцевої прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Переглянувши дану скаргу приходжу до висновку, що вона підлягає поверненню скаржнику з наступних підстав.

Згідно ст. 60 КПК України заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим. Заявник має право отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію.

У відповідності до ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

Статтею 58 КПК України передбачено, що потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник - особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником. Представником юридичної особи, яка є потерпілим, може бути її керівник, інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю, а також особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні. Повноваження представника потерпілого на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, - якщо представником потерпілого є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні; 2) копією установчих документів юридичної особи - якщо представником потерпілого є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа; 3) довіреністю - якщо представником потерпілого є працівник юридичної особи, яка є потерпілою. Представник користується процесуальними правами потерпілого, інтереси якого він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо потерпілим і не може бути доручена представнику.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.

Заявник – це особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення, але це кримінальне правопорушення скоєно не стосовно неї, а іншої особи. Основним критерієм розмежування заявника від потерпілого є фактор заподіяння моральної, фізичної або майнової шкоди. Така шкода заподіюється виключно потерпілій стороні.

Такі заяви можуть подавати як представник юридичної особи, так і фізична особа, але вони повинні стосуватися вчинення кримінального правопорушення не стосовно їх, а інших юридичних або фізичних осіб. Заявник може звернутися із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, про будь-які факти кримінального правопорушення, крім викладених у гл. 36 КПК ( Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення).

Так, в матеріалах справи відсутня заява про звернення до Ужгородської місцевої прокуратури Закарпатської області про вчинення кримінального правопорушення, що позбавляє суд встановити, коли саме особа звернулася до Ужгородської місцевої прокуратури Закарпатської області, хто саме звернувся із такою завою.

Також відсутність заяви, про яку вказує скаржник позбавляє можливості встановити, чи були допущені порушення працівниками Ужгородської місцевої прокуратури Закарпатської області, щодо порядку внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а також чи не порушено скаржником строк звернення до суду з вищевказаною скаргою.

На підставі наведеного слідчий суддя приходить до висновку, що подану скаргу слід повернути скаржнику на підставі п.1 ч.2 ст.304 КПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 304, КПК України, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність службових осіб Ужгородської місцевої прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРД– повернути скаржнику.

Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

На ухвалу протягом п'яти днів з дня отримання її копії може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області.

Суддя: Монич О.В.