Ухвала суду № 71886801, 26.01.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 299/120/18

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

26.01.2018 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого – судді Стана І.В.,

суддів – Мишинчук Н. С., Гошовського Г. М.,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1,

та учасників судового розгляду: прокурора Сита Ю. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/777/79/18, за апеляційною скаргою, яку подав підозрюваний ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В :

ухвалою слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 18 січня 2018 року задоволено погоджене прокурором Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 (далі – прокурор) клопотання старшого слідчого СВ Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 (далі – слідчий)про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою смт. Вишково, вул. Шевченка, 129, Хустського району, тимчасово проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого,

підозрюваного у вчиненні передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України кримінального правопорушення.

Слідчим суддею щодо підозрюваного ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою й установлено строк дії ухвали до 17 год. 20 хв. 18 березня 2018 року, а строк тримання під вартою визначено рахувати з 17 год. 20 хвилин 18 січня 2018 року.

З матеріалів за клопотанням убачається, що 18.01.2018 слідчий за погодженням із прокурором звернувся до слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2. Зі змісту клопотання та наданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що досудовим розслідуванням встановлено, що 22 грудня 2017 року приблизно о 13-й годині, ОСОБА_2, знаходячись у будинку № 67, що розташований по вул. Українській у м. Виноградів, разом із ОСОБА_5, керуючись єдиним умислом, направленим на незаконне заволодіння чужим майном, запропонував останньому, вчинити крадіжку майна з будинку № 65, що розташований по вул. Українській у м. Виноградів, власником якого являється ОСОБА_6, на що останній погодився. Одразу ж після досягнення домовленості ОСОБА_2 та ОСОБА_5 підійшли до дворогосподарства № 65, і впевнившись у відсутності власника та сторонніх осіб, якими б їх було викрито, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно, з корисливих спонукань, шляхом вільного доступу, через незачинену хвіртку воріт, проникли на подвір'я дворогосподарства, де через незачинені вхідні двері, шляхом вільного доступу, проникли до спальної кімнати будинку, звідки таємно викрали лазерний відео програвач марки «SAMSUNG DVD-D530K» та лазерний відео програвач марки «SAMSUNG DVD-P245», що належать на праві індивідуальної власності ОСОБА_6, вартість яких, згідно висновку експерта, становить по 200 (двісті) гривень за одиницю. Заволодівши майном покинули місце події. Внаслідок вчиненого потерпілому ОСОБА_6 завдана матеріальна шкода на загальну суму 400 (чотириста) гривень. У клопотанні слідчий також посилається на те, що 18.01.2018 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України кримінального правопорушення, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому групою осіб, поєднаному з проникненням у житло; що обґрунтованість підозри підтверджується протоколами огляду місця події, допиту потерпілого ОСОБА_6, підозрюваного ОСОБА_2, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, висновками експертів, та іншими матеріалами кримінального провадження. Разом із тим, вказує на те, що аналіз особистості ОСОБА_2 (ніде не працює, не має міцних соціальних зв’язків, які б утримували його за місцем проживання, не має постійного джерела доходів, за місцем проживання характеризується негативно), вказує на байдуже ставлення ним до дотримання правових норм, ігнорування громадських інтересів, відсутність соціальної пристосованості у суспільстві, що виразилось у вчиненні злочину проти власності, і у своїй сукупності з тяжкістю кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється й за яке кримінальним законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, свідчать про існування ризиків його протиправної поведінки, зокрема, вчинення ним нових кримінальних правопорушень, переховування від органів досудового розслідування (нез’явлення на виклики слідчого, прокурора, суду, виїзду за межі Закарпатської області), впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, у зв’язку з чим, застосування щодо нього запобіжних заходів у вигляді особистого зобов’язання, особистої поруки, домашнього арешту буде недостатньо ефективним для запобігання вказаним ризикам, а майновий стан підозрюваного та відсутність будь-яких відомостей про наявність у нього постійного місця роботи, не дають підстав для застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді застави. Просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб.

В ухвалі слідчого судді вказується на те, що обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України кримінального правопорушення підтверджується доданими до клопотання доказами, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, а тому, перебуваючи на волі, усвідомлюючи те, що вчинив злочин, який має незворотній характер, з метою уникнення покарання за вчинене кримінальне правопорушення, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що унеможливить проведення за його участі слідчих дій та прийняття процесуальних рішень у розумні строки, що є передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиком, а оскільки ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину за попередньою змовою із ОСОБА_5, який перебуває на волі, то існують підстави вважати, що ОСОБА_2 може впливати на ОСОБА_5 з метою зміни останнім показів, що в свою чергу впливатиме на швидке, повне та неупереджене проведення досудового розслідування та на встановлення мотиву і мети скоєного злочину, виду і розміру завданої шкоди, зокрема, на встановлення обставин, які підлягають доказуванню, що є передбаченим п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиком. При цьому, в ухвалі вказується й на те, що відсутність у ОСОБА_2 постійного джерела доходів свідчить про те, що останній, знаходячись на волі, може вчинити нові злочини, що являється ризиком, передбаченим п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, при прийнятті рішення слідчий суддя врахував негативну характеристику підозрюваного та зухвалу поведінку під час судового засідання, яка не вказувала на його каяття у вчиненому, а також і той факт, що підозрюваний ОСОБА_2, будучи раніше неодноразово судимим за вчинення злочинів проти власності, знову підозрюється у вчиненні ряду крадіжок, що на розгляді Хустського районного суду Закарпатської області знаходяться обвинувальні акти щодо останнього, що у свою чергу свідчить про те, що ОСОБА_2 не виявляє бажання ставати на шлях виправлення, і будучи попередженим про наслідки невиконання обов’язків, покладених ухвалою слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 18.12.2017 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, знову вчинив кримінальне правопорушення та допустив порушення обов'язків, встановлених слідчим суддею при застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Тому, слідчий суддя прийшов до висновку про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, у зв’язку з чим, застосував щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, і врахувавши те, що останній веде бродяжницький стиль життя, джерела доходів та майна немає, не знайшов підстав для визначення розміру застави і вважає це недоцільним.

В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_2 вказує на те, що ухвала слідчого судді є незаконною. Посилається на те, що при вирішення питання про застосування щодо нього запобіжного заходу слідчим суддею не було визначено розмір застави, а також не було враховано те, що йому не було вручено повідомлення про підозру. Просить ухвалу слідчого судді скасувати й застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення учасників судового розгляду: прокурора, який судове рішення вважає законним та обґрунтованим і заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Апеляційна скарга розглядається за відсутності підозрюваного ОСОБА_2, неявка якого, з урахуванням положень ст. 405 КПК України не перешкоджає її розгляду. При цьому, враховується те, що апеляційним судом підозрюваний ОСОБА_2 через посадових осіб Закарпатської УВП № 9 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги; що в апеляційній скарзі не ставиться питання про погіршення становища підозрюваного ОСОБА_2; що підозрюваний ОСОБА_2 не подавав до апеляційного суду клопотань про розгляд апеляційної скарги за його участі.

Відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам, крім випадків, передбачених частиною п’ятою ст. 176 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді місцевого суду про те, що клопотання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування й відповідає вимогам ст. ст. 177, 183, 184 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у клопотанні доводів.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що під час розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу останній приймав участь, що свідчить про дотримання слідчим суддею вимог ст. 193 КПК України.

Обґрунтованим є й висновок слідчого судді про те, що обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України кримінального правопорушення підтверджується доданими до клопотання доказами.Указаний висновок підтверджується доданими до клопотання та наявними в матеріалах судового провадження доказами, зокрема, протоколами огляду місця події, допиту потерпілого ОСОБА_6, підозрюваного ОСОБА_2, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, висновками експертів, та іншими матеріалами кримінального провадження, на підставі яких слідчий запогодженням із прокурором виніс повідомлення ОСОБА_2 про підозру в скоєнні передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України злочину, копія якого ОСОБА_2 18 січня 2018 року вручена з дотриманням вимог ст. 278 КПК України, у зв’язку з чим, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що йому не вручено повідомлення про підозру, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги та спростовуються наявною в матеріалах судового провадження копією повідомлення про підозру (а. с. 68-71), в якому міститься підпис ОСОБА_2.

Крім того, колегія суддів обґрунтованим і належним чином вмотивованим визнає й висновок слідчого судді про те, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_2, перебуваючи на волі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на іншого підозрюваного, який знаходиться на волі, вчиняти інші кримінальне правопорушення. Визнаючи вказаний висновок обґрунтованим, колегія суддів вважає, що обставини, на підставі яких слідчий суддя прийшов до вказаного висновку, зокрема, про те, що: ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, а тому, перебуваючи на волі, усвідомлюючи, що вчинив злочин, який має незворотній характер, з метою уникнення покарання за вчинене кримінальне правопорушення, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що унеможливить проведення слідчих дій за його участю та прийняття процесуальних рішень у розумні строки; оскільки ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину за попередньою змовою із ОСОБА_5, який перебуває на волі, то існують підстави вважати, що ОСОБА_2 може впливати на ОСОБА_5 з метою зміни останнім показів, що в свою чергу впливатиме на швидке, повне та неупереджене проведення досудового розслідування та на встановлення обставин, які підлягають доказуванню, а саме, встановлення мотиву і мети вчинення кримінального правопорушення, виду і розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; відсутність у ОСОБА_2 постійного джерела доходів свідчить про те, що останній, знаходячись на волі, може вчинити нові злочини; негативна характеристика підозрюваного та зухвала поведінка під час судового засідання, яка не вказувала на його каяття у вчиненому, а також і той факт, що підозрюваний ОСОБА_2, будучи раніше неодноразово судимим за вчинення злочинів проти власності, знову підозрюється у вчиненні ряду крадіжок, на розгляді Хустського районного суду Закарпатської області знаходяться обвинувальні акти щодо останнього, що в свою чергу свідчить про те, що ОСОБА_2 не виявляє бажання ставати на шлях виправлення, і будучи попередженим про наслідки невиконання обов’язків, покладених на нього ухвалою слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 18.12.2017 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, знову вчинив кримінальне правопорушення та допустив порушення обов'язків, встановлених слідчим суддею при застосуванні щодо нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, - дають підстави для висновку про ризик протиправної поведінки підозрюваного ОСОБА_2 та імовірне невиконання ним процесуальних обов’язків під час досудового розслідування кримінального провадження.

З урахуванням доведеності вищенаведених ризиків, колегія суддів обґрунтованим визнає й висновок слідчого судді про те, що інші, більш м'які, запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного і будуть недостатньо ефективними для запобігання вищенаведеним ризикам. При цьому, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, прийшовши до вказаного висновку, обґрунтовано врахував, окрім вищенаведених ризиків, і дані про особу підозрюваного ОСОБА_2, який раніше неодноразово судимий, ніде не працює, не має міцних соціальних зв’язків, які б утримували його за місцем проживання, не має постійного джерела доходів, за місцем проживання характеризується негативно, а також наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні злочину та тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, за яке кримінальним законом може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що слідчим суддею щодо підозрюваного ОСОБА_2обґрунтовано застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Однак, прийшовши до висновку про те, що недоцільність визначення розміру застави, оскільки підозрюваний ОСОБА_2 веде бродяжницький стиль життя і джерела доходів та майна немає, слідчий суддя не врахував вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, якою встановлено, що слідчий суддя при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 у вигляді взяття під вартою за інкриміновані йому діяння, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов’язків, у зв’язку з чим, доводи апеляційної скарги в цій частині, колегія суддів вважає слушними.

Колегія суддів вважає, що твердження слідчого судді про те, що підозрюваний ОСОБА_2 веде бродяжницький стиль життя та не має джерела доходів, не являються підставами для не визначення розміру застави при застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду на положення ч. 4 ст. 183 КПК України, якою встановлено вичерпний перелік підстав, з яких слідчий суддя, суд має право не визначати розмір застави при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зокрема, це: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому ж провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Як убачається з матеріалів судового провадження, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, не пов’язаного із застосуванням насильства або погрозою його застосування, і яким не спричинено загибель людини, а дані про те, що щодо нього у цьому ж провадженні вже застосовувався запобіжний захід у вигляді застави, і що такий був ним порушений, у матеріалах судового провадження відсутні.

Тому, висновок слідчого судді у частині не визначення підозрюваному ОСОБА_2 розміру застави, достатньої для забезпечення виконання ним передбачених кримінальним процесуальним законом обов’язків, колегія суддів вважає необґрунтованим і таким, що не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону, зокрема, ч. ч. 3, 4 ст. 183 КПК України, у зв’язку з чим, ухвала слідчого судді, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, підлягає скасуванню з постановленням нової.

При постановленні нової ухвали, враховуючи доведеність вищенаведених передбачених ст. 177 КПК України ризиків, вищенаведені дані про особу підозрюваного, наявність обґрунтованої підозри та тяжкість кримінального правопорушення, те, що інші, більш м'які, запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного і будуть недостатньо ефективними для запобігання вищенаведеним ризикам, колегія суддів вважає за необхідне застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов’язків.

При визначені розміру застави, колегія суддів враховує обставини вчинення підозрюваним ОСОБА_2 кримінального правопорушення, вищенаведені дані про його особу, майновий стан підозрюваного, позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим фактором, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на нього процесуальні обов’язки, та вважає за доцільне визначити підозрюваному у вчиненні тяжкого злочину ОСОБА_2 заставу в передбаченому п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмірі – 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який буде справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_2, а також не порушуватиме права підозрюваного ОСОБА_2.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала слідчого судді – скасуванню з постановленням нової, якою погоджене прокурором клопотання слідчого підлягає задоволенню, із застосуванням щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 70480 гривень, та покладенням на нього передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов’язків.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України,апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу, яку подав підозрюваний ОСОБА_2, задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 18 січня 2018 року, якою щодо підозрюваного за ч. 3 ст. 185 КК України ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою погоджене прокурором Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 клопотання старшого слідчого СВ Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб.

Строк тримання підозрюваного ОСОБА_2 під вартою обчислювати із часу взяття його під варту – 18 січня 2018 року, і встановити строк тримання під вартою до 18 березня 2018 року.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_2 обов’язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, - 40 (сорок) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 70480 тисячі (сімдесят тисяч чотириста вісімдесят) гривень.

Роз’яснити, що підозрюваний ОСОБА_2 або заставодавець (інша фізична або юридична особа) мають право в будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на рахунок: Отримувач – Апеляційний суд Закарпатської області; Код – 02886255; Банк отримувача – Державна казначейська служба України; Код банку – 820172; Кредит – 37319094018289; Сума – 70480 (сімдесят тисяч чотириста вісімдесят) гривень; Призначення платежу – застава за ОСОБА_2 по справі № 299/120/18, Апеляційний суд Закарпатської області.

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб’єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

У разі внесення застави підозрюваного ОСОБА_2 звільнити з-під варти та покласти обов’язки, передбачені п. п. 1, 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду з установленою періодичністю; не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду з місця проживання – м. Виноградів, вул. Українська, 67; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну місця проживання, або роботи; за наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Зазначені обов’язки застосовуються на строк не більше двох місяців із моменту внесення застави, але не більше строку досудового розслідування в даному кримінальному провадженні.

Після закінчення строку, на який на підозрюваного покладені обов’язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію, і обов’язки скасовуються.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого СВ Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4.

Роз'яснити, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: