Вирок № 71886525, 30.01.2018, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/12/17

Провадження №1-кп/242/58/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2018 року Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Владимирської І.М., при секретарях Козаковій Н.Г., Дуровій Н.Г., Склярук О. М., Носаль А.В., за участю прокурорів Кривець Д.А., Очеретько Д.О., захисника Старик А.О., обвинуваченого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016050500002000 від 08.11.2016 року, за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Українськ Донецької області, громадянина України, з неповною середньою освітою, в зареєстрованому шлюбі не перебуває, не працюючого, раніше судимого: 1) 23.06.1999 року Селидівським міським судом Донецької області за ст. 94 КК України до 9 років позбавлення волі; звільнено 29.10.2007 року за відбуттям строку покарання; 2) 17.12.2008 року Селидівським міським судом Донецької області за ст. ст. 187 ч. 1, 296 ч. 4, 70 ч. 1 КК України до 4 років позбавлення волі, 01.11.2010 року звільнено на підставі постанови Селидівського міського суду Донецької області від 02.10.2010 року умовно-достроково на 1 рік 3 місяці 12 днів; 3) 11.10.2011 року Кіровським районним судом м. Донецька за ст. ст. 309 ч. 1, 71 КК України до 1 року 8 місяців позбавлення волі; 4) 26.07.2012 року Селидівським міським Донецької області за ст. 186 ч. 2, 70 ч. 4 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; звільнено 10.02.2016 року по відбуттю строку покарання; 5)07.04.2017 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ст.395 КК України до 1 місяця арешту, покарання відбуте; 6) 23.06.2017 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ст.185 ч.2 КК України до 6 місяців арешту, покарання відбуте; який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

06 листопада 2016 року приблизно о 20 годині 30 хвилин ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходився за адресою: АДРЕСА_3 а саме: у квартирі, яка належить потерпілому ОСОБА_3 В цей час також у даній квартирі перебували раніше знайомі ОСОБА_4, ОСОБА_5, та ОСОБА_6, які, розташувавшись у спальній кімнаті, усі разом вживали спиртні напої. Внаслідок такого вживання ОСОБА_2 сп'янів та між останнім і ОСОБА_7 на побутовому ґрунті виникла словесна сварка, після чого ОСОБА_2, незадоволений поведінкою ОСОБА_3, вирішив піти з зазначеної квартири до себе додому. Покидаючи зазначену квартиру, ОСОБА_2, знаходячись у коридорі, на тумбочці побачив мікрохвильову піч марки «LG», яка належить потерпілому ОСОБА_3 В цей час у ОСОБА_2 раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме: мікрохвильової печі. ОСОБА_2, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, його дії невідомі оточуючим, шляхом вільного доступу, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи таємно, умисно, повторно, з корисливою метою, викрав мікрохвильову піч марки «LG» вартістю 1326 грн. 46 коп., що належить потерпілому ОСОБА_3 Після чого ОСОБА_2 розпорядився викраденим майном на власний розсуд. В результаті таємного викрадення чужого майна потерпілому ОСОБА_3 заподіяно матеріальну шкоду у розмірі вартості викраденого майна на загальну суму 1326 гривень 46 копійок.

Крім того, 11 листопада 2016 року приблизно о 21 годині 00 хвилин ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходився за адресою: АДРЕСА_4, де в цей час також перебували раніше йому знайомі ОСОБА_8, ОСОБА_5, та ОСОБА_6 Під час вживання алкогольних напоїв у кухонній

кімнаті між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 виникла словесна сварка, під час якої ОСОБА_2, розлючений та обурений висловлюваннями ОСОБА_8, діючи з раптово виниклим злочинним наміром, направленим на заволодіння чужим майном, розуміючи, що його дії відомі оточуючим та потерпілій ОСОБА_8, правою рукою шляхом ривка висмикнув з руки потерпілої ОСОБА_8 мобільний телефон марки «Nokia» вартістю 100 грн., який належить потерпілій ОСОБА_8, таким чином ОСОБА_2 відкрито, умисно, повторно, з корисливою метою заволодів мобільним телефоном марки «Nokia», що належить ОСОБА_8, спричинивши останній матеріальну шкоду на суму 100 гривень, після чого на виду у потерпілої з викраденим з місця скоєння злочину зник.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, визнав повністю, за ч. 2 ст. 186 КК України вину не визнав та пояснив, що дійсно 06.11.2016 року близько20 год. 30 хв. він знаходився у квартирі, котра належить потерпілому ОСОБА_3, по АДРЕСА_5, де разом із своїми знайомими у спальній кімнаті вживав спиртні напої. Між ним та ОСОБА_7 виникла словесна сварка. Виходячи з квартири, у коридорі він взяв мікрохвильову піч марки «LG». Його дії ніхто не бачив. Піч він продав знайомій дівчині.11.11.2016 року близько 21 години він знаходився за адресою: АДРЕСА_4. Разом з ним в квартирі знаходилися його знайомі ОСОБА_8, ОСОБА_5, та ОСОБА_6 Вони разом вживали алкогольні напої у кухонній кімнаті, між ним та ОСОБА_8 виникла сварка, у нього випали з кишені гроші, а ОСОБА_8 їх підняла, він наніс один удар рукою в обличчя ОСОБА_8, мобільний телефон у ОСОБА_8 він не забирав. Телефон лежав на столі, він взяв його, щоб віддати ОСОБА_8, котра пішла з квартири. Господарі квартири бачили, як він брав телефон. Протоколи слідчих дій він не читав, під час слідства на нього здійснювався психологічний тиск з боку працівників поліції.

Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Потерпіла ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що 11.11.2016 року вона була в гостях за адресою АДРЕСА_6, де мешкала ОСОБА_5. В квартирі знаходились ОСОБА_2 та ОСОБА_6, всі вживали спиртні напої. ОСОБА_2 сказав, що у нього з кишені випали гроші. Оскільки вона сиділа з ним поруч, він вирішив, що вона їх підняла. У неї в цей час задзвонив телефон, вона стала розмовляти, ОСОБА_2 вдарив її рукою в обличчя за гроші, та забрав телефон. Вона казала йому, щоб він повернув їй телефон, він сказав : « Не віддам» та пішов, вона також пішла додому. Наступного дня до неї прийшли ОСОБА_2 та ОСОБА_6, повідомили, що віддадуть телефон, який знаходиться в квартирі, вона одягнулась і пішла з ними, однак їх зупинили працівники поліції і з'ясувалась, що її телефон знаходився в кишені у ОСОБА_2.

У суду не викликає сумнівів добровільність та істинність позиції потерпілої, оскільки її показання на думку суду достовірні, послідовні, та знаходять своє відображення в рамках висунутої підозри обвинуваченому та узгоджуються з іншими дослідженими доказами, наведеними нижче в даному вироку.

Висновок суду про винність обвинуваченого у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень обґрунтований наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що 11.11.2016 року вона, ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 розпивали спиртні напої за адресою АДРЕСА_6, при інциденті, який відбувся потім, вона присутня не була, бачила лише кров у ОСОБА_8, ОСОБА_6 повідомив її, що ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_8 за якісь гроші. Мобільний телефон ОСОБА_8 бачила на столі, звідки він там з'явився, їй невідомо. Зі слів ОСОБА_6 їй відомо, що останній з ОСОБА_2 йшли миритися до ОСОБА_8 та ОСОБА_2 затримала поліція.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що 11.11.2016 року він, ОСОБА_2, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 вживали спиртні напої в квартирі АДРЕСА_1. ОСОБА_2 кинув під стіл гроші, вони зникли і він почав сваритися з ОСОБА_8, як ОСОБА_2 її вдарив він не бачив, однак бачив кров на її обличчі. ОСОБА_2 забрав у неї телефон. Він не бачив, хто куди поклав телефон. ОСОБА_2 вибіг з квартири. В подальшому ОСОБА_2 казав, що треба повернути телефон, телефон він у ОСОБА_2 не бачив, він не бачив також, чи повертав ОСОБА_2 телефон ОСОБА_8.

Висновок суду про місця вчинення злочинів об'єктивно підтверджується даними, що містяться в протоколах огляду місця події від 08.11.2016 року та 12.11.2016 року, якими зафіксована

обстановка в квартирах за адресами: АДРЕСА_7 та АДРЕСА_8, встановлені сліди злочинів.

Доказами на підтвердження обставин, визнаних судом доведеними, що підтверджують вину ОСОБА_2 у вчиненні ним інкримінованих йому кримінальних правопорушень, також є:

- протокол проведення слідчого експерименту від 22.12.2016 року за участю адвоката ОСОБА_10 та підозрюваного ОСОБА_2 , під час якого останній пояснив обставини скоєння ним злочинів 6.11.2016 та 11.11.2016 року;

- протокол огляду від 08.11.2016 року , згідно якого оглянута мікрохвильова піч марки «LG», яку ОСОБА_11 придбала у ОСОБА_2

- висновок експерта №2/20-571 від 30.11.2016 року, згідно якого залишкова вартість мікрохвильової печі марки «LG», що належить потерпілому ОСОБА_3 з урахуванням зносу становить1326 гривень 46 копійок;

- протокол огляду від 12.11.2016 року , згідно якого оглянутий мобільний телефон марки «Nokia», яким, як пояснив ОСОБА_2, він відкрито заволодів у квартирі АДРЕСА_9 у ОСОБА_8

- висновок експерта №2/20-585 від 02.12.2016 року, згідно якого залишкова вартість мобільного телефону марки «Nokia», що належить потерпілій ОСОБА_8 з урахуванням зносу становить100 гривень.

Суд звертає увагу на ту обставину, що всі перераховані вище документи та свідчення свідків, не тільки узгоджуються між собою, як окремо, так і в сукупності узгоджуються з показаннями потерпілої ОСОБА_8 в судовому засіданні та показаннями обвинуваченого під час слідчого експерименту про обставини скоєння ним злочину, що на думку суду свідчить не тільки про їх об'єктивність, але й у свою чергу підтверджує достовірність свідчень потерпілої в судовому засіданні та обвинуваченого під час слідчого експерименту.

До доводів обвинуваченого, що він не скоював грабіж, суд ставиться критично, оскільки вони повністю спростовуються фактичними обставинами справи та вищенаведеними доказами. Крім того, суд не приймає до уваги доводи обвинуваченого з приводу того, що він не читав протокол слідчої дії від 22.12.2016р., йому невідомо було, що обставини в ньому зафіксовані як грабіж, оскільки в цій частині його пояснення спростовуються його власноручно написаною заявою від 12.11.2012 року, в якій він зазначає про скоєння відкритого викрадення майна ОСОБА_8

Оцінивши та об'єктивно з'ясувавши обставини кримінального правопорушення, наявність яких має суттєве значення для кримінального провадження й які підлягають доказуванню, суд прийшов до висновку про належність і допустимість зазначених в даному вироку доказів, оскільки вони отримані в порядку, передбаченому процесуальним законом, а тому вважає, що вина ОСОБА_2 у вчинені інкримінованих йому правопорушень доведена.

Суд, надавши оцінку зазначеним доказам з точки зору належності, допустимості та достовірності у сукупності з достатністю та взаємозв'язком, визнає доведеним, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ст. 185 ч. 2 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно; за ст. 186 ч. 2 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

Показання обвинуваченого ОСОБА_2 в судовому засіданні з приводу того, що він не забирав у ОСОБА_8 її телефон, суд не бере до уваги та розцінює як спосіб захисту, оскільки дані показання не знайшли підтвердження у судовому засіданні та спростовуються вищенаведеними доказами.

Визнаючи ОСОБА_2 винним в скоєнні вищезазначених злочинів, суд не бере до уваги його заяви про застосування до нього недозволених методів ведення слідства, а саме методів психічного впливу, оскільки ці заяви не знайшли свого об'єктивного підтвердження в ході судового слідства. Згідно постанови від 18.01.2018 року кримінальне провадження щодо перевірки доводів ОСОБА_2 закрито, в зв'язку з відсутністю в діях працівників Селидівського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2 скоїв кримінальні правопорушення, які згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості та до тяжких злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_2 раніше судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, судом не встановлено.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочинів.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому, враховуючи обставини вчинених кримінальних правопорушень,дані про його особу, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, суд вважає, що ступінь небезпечності ОСОБА_2 для суспільства перевищує положення принципу поваги до особистої свободи, а тому суд не вбачає підстав для застосування положень ст. 69, 75 КК України та вважає, що йому слід призначити покарання, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових правопорушень у виді позбавлення волі в межах санкцій інкримінованих йому статей.

Приймаючи до уваги, що обвинувачений вчинив кримінальні правопорушення до постановлення вироку Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 23 червня 2017 року , суд вважає за доцільне застосувати щодо нього вимоги ст. 70 ч. 4 КК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України з ОСОБА_2 на користь держави підлягають стягненню витрати на проведення експертиз у загальному розмірі 703 грн. 68 коп.

Питання про речові докази підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

Цивільні позови у кримінальному провадженні не заявлені.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити покарання

- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2(два) роки;

- за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк 4(чотири) роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

У відповідності з вимогами частини 4 статті 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 23 червня 2017 року, більш суворим покаранням, призначеним за даним вироком, остаточно призначити ОСОБА_2 за сукупністю злочинів покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) років.

Зарахувати в строк відбування покарання, покарання відбуте повністю за попереднім вироком з урахуванням вимог ст.72 КК України з 06.04.2017 року по 21.07.2017 року.

Строк відбування покарання рахувати з 12 листопада 2016 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк покарання ОСОБА_2 строк попереднього ув'язнення з 12 листопада 2016 року по 20.06.2017 року, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Захід забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань №6» до набрання вироком законної сили вважати продовженим

Речові докази у кримінальному провадженні: мікрохвильову піч марки «LG», передану під розписку потерпілому ОСОБА_3 залишити ОСОБА_3; мобільний телефон марки «Nokia», переданий під розписку потерпілій ОСОБА_8, залишити ОСОБА_8

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (стягувач (отримувач) - держава, р/р 31119115700052, код ЄДРПОУ 37989721, код класифікації доходу 24060300 «Інші надходження», код банку отримувача 834016, банк отримувача ГУ ДКСУ в Донецькій області, призначення платежу: витрати на проведення експертизи у розмірі 703 (сімсот три) грн. 68 коп. (за висновками експерта № 2/20-571 від 30.11.2016 року, № 2/20-585 від 02.12.2016 року).

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення,для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.

Суддя І.М. Владимирська