Рішення № 71885384, 29.01.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Провадження №2/263/251/2018

Справа № 263/12234/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2018 року Жовтневий районний м. Маріуполя Донецької області суд у складі головуючого судді Васильченко О.Г., при секретарі Добровольській Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі справу за позовом Центральної районної адміністрації Маріупольської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

22.09.2017 року позивач звернувся до суду з даним позовом в якому зазначив, що відповідачі є батьками неповнолітньої дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1. Малолітня ОСОБА_5 згідно довідки УПСЗН Центрального району м. Маріуполя від 03.05.2017р. №0000223329 взята на облік, як внутрішньої переміщена особа. Згідно повідомлення служби у справах дітей Сніжнянської міської ради ОСОБА_5 була влаштована 14.03.2014р. до центру соціально-психологічної реабілітації дітей м. Шахтарська, так як була знайдена на вулиці. Батько дитини на той час відбував покарання за вироком суду. Рішенням виконавчого комітету Сніжнянської міської ради від 07.05.2014р. ОСОБА_5 надано статус дитини позбавленої батьківського піклування. Рішенням виконавчого комітету Торезької міської ради від 11.06.2014р. №177 малолітню ОСОБА_5 влаштовано до прийомної сім'ї на базі родини ОСОБА_3 та ОСОБА_4, з якими вона проживає в одній родині за адресою: АДРЕСА_1. Мати дитини ОСОБА_1 була засуджена вироком Сніжнянського районного суду Донецької області від 01.04.2014р. за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на три роки. Батько дитини ОСОБА_1 вироком Харцизького міського суду Донецької області від 18.06.2013 року засуджений за ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців. Відповідно до листа Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства Юстиції від 14.07.2017р. №3/5-2336 ОСОБА_1 звільнена по відбуттю строку покарання 01.06.2016р. та вибула за адресою: АДРЕСА_2; ОСОБА_1 станом на 14.07.2017р. за обліковими документами діючої та архівної картотеки не значиться. Згідно заяви прийомних батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 08.08.2017р. за час перебування дитини в прийомній родині, а саме з 11.06.2014р. по 08.08.2017р., мати та батько малолітньої ОСОБА_5 ніколи не дзвонили, у вихованні участі не приймали, станом здоров'я не цікавились, зв'язку не підтримували. Вважають, що позбавлення відповідачів батьківських прав є доцільним та відповідає інтересам дитини. Тому, просять позов задовольнити, позбавити відповідачів батьківських прав та стягнути з них аліменти на користь батьків вихователів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_1 у розмірі 1/4 частини заробітку , до досягнення нею повноліття.

Представник позивача в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, наполягала на задоволенні позову.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися з невідомих суду причин, про день, час та місце слухання справи були повідомлені у встановленому законом порядку. Суд розглянув справу у відсутності відповідачів, на підставі вимог ст.ст.280-284 ЦПК України.

Треті особи в судове засідання не з'явилися з невідомих суду причин, про день, час та місце слухання справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, доводяться батьками неповнолітньої дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1. Малолітня ОСОБА_5 згідно довідки УПСЗН Центрального району м. Маріуполя від 03.05.2017р. №0000223329 взята на облік, як внутрішньої переміщена особа. Згідно повідомлення служби у справах дітей Сніжнянської міської ради ОСОБА_5 влаштована 14.03.2014р. до центру соціально-психологічної реабілітації дітей м. Шахтарська. Рішенням виконавчого комітету Сніжнянської міської ради від 07.05.2014р. ОСОБА_5 надано статус дитини позбавленої батьківського піклування. Рішенням виконавчого комітету Торезької міської ради від 11.06.2014р. №177 малолітню ОСОБА_5 влаштовано з 16.06.2014р. до прийомної сім'ї ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на виховання та спільне проживання. Мати дитини ОСОБА_1 засуджена вироком Сніжнянського районного суду Донецької області від 01.04.2014р. за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на три роки. Батько дитини ОСОБА_1 вироком Харцизького міського суду Донецької області від 18.06.2013 року засуджений за ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців. Відповідно до листа Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства Юстиції від 14.07.2017р. №3/5-2336 ОСОБА_1 звільнена по відбуттю строку покарання 01.06.2016р. та вибула за адресою: АДРЕСА_2; ОСОБА_1 станом на 14.07.2017р. за обліковими документами діючої та архівної картотеки не значиться. Згідно заяви прийомних батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 08.08.2017р. за час перебування дитини в прийомній родині, а саме з 11.06.2014р. по 08.08.2017р., мати та батько малолітньої ОСОБА_5 ніколи не дзвонили, у вихованні участі не приймали, станом здоров'я не цікавились, зв'язку не підтримували.

Згідно ст. 164 ч.1 п.1 СК України, мати та батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини та протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування.

Враховуючи наведені обставини, той факт, що відповідачі не мають наміру виховувати неповнолітню дитину, про що свідчить те, що вони не цікавляться її життям та не приймають участі у вихованні, приймаючи до уваги Конвенцію про права дитини від 20.11.1989 року суд вважає, що в інтересах дитини відповідачів слід позбавити батьківських прав.

Одночасно суд відмовляє у задоволенні вимог щодо стягнення з відповідачів аліментів на утримання дитини на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4, оскільки з наданих суду документів вбачається, що неповнолітня ОСОБА_5 влаштована до родини ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на виховання та спільне проживання, однак останні не визнані опікунами (законними представниками) неповнолітньої дитини. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 можуть самостійно вернутися з вимогою щодо стягнення на їх користь аліментів на утримання неповнолітньої ОСОБА_5 після визнання їх у встановленому законом порядку опікунами останньої.

З відповідачів відповідно до вимог ст.141 ЦПК України підлягає стягненню в дольовому порядку судовий збір на користь держави в розмірі 704 грн. 80 коп., по 352 грн. 40 коп. з кожного.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 263, 264, 265, 280-284 ЦПК України, ст.ст.150,164 ч.1 п.1, 180, 181,182, 193 СК України, Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, суд

ВИРІШИВ:

Позов Центральної районної адміністрації Маріупольської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити частково.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1.

В решті частини позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в дольовому порядку судовий збір на користь держави в сумі 704 грн. 80 коп., по 352 грн. 40 коп. з кожного.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 30 днів з дня ухвалення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто Жовтневим районним судом м. Маріуполя за письмовою заявою відповідачів, яка може бути подана протягом 30 днів з дня ухвалення рішення.

Суддя Васильченко О.Г.