Вирок № 71885055, 30.01.2018, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/3946/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2018 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Брежнева О.А.

за участю секретаря Котинської А.О.,

прокурора Панченко В.В., Кудріної Є.А.

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, що зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань №12016050150002919 від 23 вересня 2016 року відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, холостого, не працюючого, раніше судимого: 1\. 06 лютого 1996 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ст. 206 ч.2, 142 ч. 1КК України до 04 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 2/. 06 червня 2000 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ст. 100, 102 КК України до 2 років позбавлення волі; 3/. 26 липня 2000 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ст. 140 ч. 2, 42 КК України до 03 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 4/. 30 квітня 2004 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ст. 186 ч.2 КК України до 04 років позбавлення волі; 5/. 16 квітня 2009 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ст. 15 ч.2, 115 ч. 1 КК України до 08 років позбавлення волі, звільнений 05 січня 2015 року умовно-достроково на не відбутий термін 01 рік 11 місяців 09 діб, тимчасово проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Будучи неодноразово судимим і тривалий час перебуваючи у місцях позбавлення волі за скоєння злочинів проти власності та проти життя і здоров’я громадян ОСОБА_2 на шлях виправлення не встав і будучі достроково звільненим від відбуття покарання , знову скоїв вказані злочини при наступних обставинах.

Так перебуваючи на лікуванні у палаті №8 травматологічного відділення Артемівської центральної районної лікарні розташованої за адресою: Донецька область, м. Бахмут, вул. Сибірцева, 15, - 12 лютого 2016 року о 18-30 годині знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, діючи навмисно із користі, повторно, скориставшись відсутністю контролю потерпілого та інших осіб, шляхом вільного доступу, таємно викрав належний потерпілому похилого віку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 телефон сотового зв’язку марки «SAMSUNG B-350» ІМЕІ – 356556/06/115580/1, ІМЕІ – 356566/06/115580/0, вартістю 1129,71 грн., який у той же день продав і скористався вирученими коштами на свій розсуд, спричинив скоєним злочином потерпілому матеріальну шкоду на суму 1129,71 грн.

Продовжуючи злочинну діяльність, діючи навмисно, з мотивів раптово виниклої неприязні, ОСОБА_2 знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, у квартирі №1, будинку №47, за адресою: вул. Різдвяна, м. Бахмут, Донецької області, після сварки, кухонним ножем спричинив потерпілому ОСОБА_4 : проникаюче колото-різане поранення грудної клітки справа з наскрізним пораненням правої частки печінки. Яке відносится, до тяжких телесних ушкодженнь, які небезпечні для життя потерпілого в момент заподіяння.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений вину за ч. 2 ст. 185 КК України не визнав поясняючи, що цього злочину він ніколи не скоював. Вину у вчинені інкримінованого злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України також не визнав, пояснюючи, що тяжке тілесне ушкодження небезпечне для життя у час його заподіяння він наніс потерпілому в стані афекту із-за тяжкої образи на його адресу потерпілим.

Також ОСОБА_2 пояснив, що він не визнає позов прокурора в інтересах медичного закладу КЗОЗ «Бахмутська центральна районна лікарня» про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину на суму 1404,43 грн., бо такого злочину не скоював.

Вислухав учасників процесу, аналізуючи надані по справі сторонами докази, та їх доводи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у скоєні обох інкримінованих злочинів підтверджується наступними доказами.

за ст. 185 ч.2 КК України:

Показаннями потерпілого ОСОБА_3, який суду пояснив, що він знаходився на стаціонарному лікуванні у КЗОЗ «Бахмутська центральна районна лікарня» і разом з ним у палаті проходив лікування обвинувачений. 12 лютого 2016 року він вийшов із палати залишивши на тумбочці належний йому телефон сотового зв’язку «SAMSUNG B-350», а після повернення у палату десь о 19-00 годині цього ж дня виявив пропажу належного йому телефону сотового зв’язку «SAMSUNG B-350». Хто вчинив крадіжку йому не відомо, але він підозрює у цьому ОСОБА_2, бо останній у той день вживав спиртні напої у палаті за що був виписан з лікарні.

Показаннями свідка обвинувачення ОСОБА_5 – завідувача травматологічного відділення КЗОЗ «Бахмутська центральна районна лікарня», який пояснив, що у ввіреному йому відділенні у одній палаті проходили лікування обвинувачений ОСОБА_2 і потерпілий ОСОБА_3 ОСОБА_2 за вживання спиртних напоїв у палаті був 12 лютого 2016 року виписаний з відділення, та у той же час у потерпілого ОСОБА_3 зник сотовий телефон.

Показаннями свідка обвинувачення ОСОБА_6, який пояснив, що у середині лютого 2016 року він придбав у раніше невідомого чоловіка телефон сотового зв’язку «SAMSUNG B-350», який потім перепродав ОСОБА_7 Раніше на слідстві і при пред’явлені у суді прокурором протоколі слідчої дії він впізнавав обвинуваченого по фото, як людину у якій придбав вказаний телефон. Але зараз у суді він дивлячись на обвинуваченого не може точно стверджувати, що це ця людина, у якою він придбав телефон, бо обвинувачений став стрункіше та не має бороди.

Протоколом слідчої дії від 25 березня 2016 року наданій стороною обвинувачення і пред”явленої у суді свідку ОСОБА_6, згідно з яким ОСОБА_6 на досудовому слідстві, з фото чотирьох чоловіків, упізнав ОСОБА_2 - як особу у якої у середині лютого 2016 року він придбав телефон сотового зв’язку «SAMSUNG B-350» , про що він не заперечує у суді.

Допитом свідка обвинувачення ОСОБА_7, яка суду пояснила, що у середині лютого 2016 року вона придбала у свого знайомого ОСОБА_8 телефон сотового зв’язку «SAMSUNG B-350», який потім у неї вилучила поліція, пояснюючи, що цей телефон був викрадений.

Допитом свідка обвинувачення ОСОБА_9, яка суду пояснила, що потерпілий ОСОБА_3 є її батьком, який одразу з обвинуваченим проходив лікування у одній палаті КЗОЗ «Бахмутська центральна районна лікарня», за зловживання спиртними напоями ОСОБА_2 був виписаний з медичного закладу і у той же день у її батька пропав телефон «SAMSUNG B-350». ОСОБА_2 вона впізнає в суді як особу, яка проходила лікування з її батьком, але ранійше він був неголений і мав бороду.

Висновком експерта товарознавця №115 від 23 березня 2016 року, згідно з яким вартість викраденого телефону «SAMSUNG » моделі В-350 складає 1129,71 грн.

Листом медичного закладу КЗОЗ «Бахмутська центральна районна лікарня», згідно з яким ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні з 03 лютого 2016 року по 12 лютого 2016 року.

Аналізуючи надані суду докази, суд приходить до висновку, що діючи навмисно, із користі, повторно, ОСОБА_2 таємно викрав чуже майно і він винен у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Доводи сторони захисту про те, що вина ОСОБА_2 суду не доведена, бо існує сумнів в тому, що свідок ОСОБА_6 чітко не впізнав ОСОБА_2 у суді як особу, у якої він придбав об’єкт злочину, суд, з урахуванням того, що стороною обвинувачення доведено час, місце, спосіб скоєння злочину, знаходження обвинуваченого і потерпілого разом у одному місці і у певний час, з урахуванням способу знайдення і вилучення об’єкту злочину в ході оперативно-слідчих заходів і данних протоколу впізнання ОСОБА_6 саме обвинуваченого ОСОБА_2 в ході досудового слідства, опису зовнішності останньго на момент скоення злочіну свідком ОСОБА_10О - приходить до висновку, що такі сумніви відповідно до правил КПК України та ст. 62 Конституції України в даному випадку не можно трактувати на користь обвинуваченого і в сукупності з наведеними доказами суд розцінює їх - як намір обвинуваченого уникнути відповідальності за скоєний злочин.

За ст. 121 ч.1 КК України:

Показаннями потерпілого ОСОБА_4 пояснившого суду, що 22 вересня 2016 року приблизно з 15 до 20 години він, його батько ОСОБА_11, його дядько – ОСОБА_4 , його знайомий ОСОБА_12, разом з ОСОБА_2, якого він у той день побачив уперше, за адресою: Донецька область, м. Бахмут, вул. Різдвяна, 47/1, вживали спиртні напої та знаходились в стані сильного алкогольного сп’яніння. Він пам’ятає, тікі тє що обвинувачений підійшов до нього та наніс йому удар ножем в правий бік тулубу, після чого він був доставлений до лікувального закладу і прооперований.

Він не спростовує того, що в стані алкогольного сп’яніння він нецензурною лайкою міг образити обвинуваченого, але не пам’ятає, щоб реакція останнього на ці образи була миттєвою і взагалі не пам’ятає за що обвинувачений його вдарив. Суттєвих претензій до обвинуваченого він не має, просить призначити йому покарання на розсуд суду. Крім того, потерпілий пояснив, що самим тверезим і адекватним у вказаній компанії був його батько – ОСОБА_11

Показаннями свідка обвинувачення ОСОБА_11, який суду пояснив, що по його місцю проживання 22 вересня 2016 року з 15 до 20 години його син ОСОБА_4, брат ОСОБА_4, ОСОБА_12 та обвинувачений вживали спиртні напої і усі крім нього були в стані сильного алкогольного сп’яніння, Так у ОСОБА_2 була змазана річ та нетверда хода. В ході вживання спиртних напоїв, його брат ОСОБА_4 заснув за столом, а син – ОСОБА_4 та ОСОБА_2 чомусь ображали друг друга нецензурно. Після взаємних образ вони ще випивали, а потім через 5-10 хвилин після образ син пійшов до пічки, а ОСОБА_2 будучи у стані сильного сп’яніння, підійшов до його сина і ножем, узятим зі столу наніс останньому удар в правий бік і після чого, з ножем кудись убіг. Потім він викликав швидку медичну допомогу. На його думку, як самого тверезого, ніхто тяжко друг друга не оскорбив, усе відбулося із-за зловживання спиртних напоїв. Очевидцями, які найбільш можуть прояснити об’єктивну сторону злочину є він як самий тверезий, і перебувавшій у стані сильного алкогольного сп’яніння його син та ОСОБА_2

Показаннями свідка обвинувачення ОСОБА_4, який пояснив, що 22 вересня 2016 року приблизно з 15 до 20 години він, його брат ОСОБА_11, та його племінник – ОСОБА_4, ОСОБА_12 разом з ОСОБА_2, за адресою: Донецька область, м. Бахмут, вул. Різдвяна, 47/1, вживали спиртні напої та знаходились в стані сильного алкогольного сп’яніння. З приводу заподіяння ОСОБА_4 він нічого не бачив, так як перебував у стані сп’яніння, але від ОСОБА_11 йому відомо, що ОСОБА_2 ножем вдарив його племінника – ОСОБА_4, за що йому не відомо. Вважає, що об’єктивна сторона злочину відбулася в зв’язку із зловживанням спиртних напоїв.

Висновками судово-медичної експертизи №503-М від 28 жовтня 2016 року, та згідно з яким тілесні ушкодження завданні ОСОБА_4 – проникаюче колото-різане поранення грудної клітки справа з наскрізним пораненням правої частки печінки. Відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя і утворилися можливо в строк і при обставинах вказаних в постанові слідчого, і які утворилися від колючо-ріжучого предмета.

Висновком експерта №1793 від 21 жовтня 2016 року, згідно з яким на куртці ОСОБА_2 виявлено сліди крові, яка належить ОСОБА_13

Висновком експерта №515М від 09 листопада 2016 року, згідно з яким експерт маючи у розпорядженні протокол допиту ОСОБА_4 та дані протоколу слідчого експерименту відображаючого пояснення потерпілого про обставини скоєння злочину, прийшов до висновку,що проникаюче колото-різане поранення ОСОБА_13 можливо утворилося від удару кухонним ножем та у спосіб вказаний ОСОБА_4 – в один удар в праву область правого боку.

Протоколом огляду місця події від 23 вересня 2016 року за участю обвинуваченого, в ході якого він вказав місце в кущах на перехрестях вулиць Залізничої та Чайковського м. Бахмут, Донецької області, де він кинув кухонний ніж, яким 22 вересня 2016 року завдав ОСОБА_13 тілесні ушкодження.

Висновками судово-психолого-психіатричної експертизи №1373 від 22 листопада 2017 року, згідно з висновками якої ОСОБА_2 виявляє емоційно-нестійкий розлад особистості, ускладнене психічними та поведінковими порушеннями внаслідок вживання алкоголю, синдром алкогольної залежності. В період здійснення інкримінованого діяння перебував у стані простого алкогольного сп'яніння і за психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період здійснення інкримінованих діянь ОСОБА_2 не знаходився в тимчасово хворобливому стані, яке б позбавляло його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. У досліджуваний період часу ОСОБА_2 не знаходився в стані фізіологічного афекту, або стані вираженого емоційного напруження - стресу, фрустрації, яке б істотно вплинуло на його поведінку. Емоційний стан ОСОБА_2 безпосередньо у час, який відповідає інкримінованому діянню, можливо кваліфікувати як емоцій спалах у психопатичній особистості на фоні простого алкогольного сп’яніння. В даний час ОСОБА_2 повністю усвідомлює свої дії і керує ними. В застосуванні примусових мір медичного характеру ОСОБА_2 не потребує. Що дозволяє суду зробити висновок, спростовуючий доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_2 знаходився в стані афекту на час скоєння інкримінованого злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, тобто вчинив його навмисно.

Аналіз наведених і прийнятих судом доказів, дозволяє зробити суду висновок про те, що діючи навмисно, з мотивів раптово виниклої неприязні ОСОБА_2 заподіяв потерпілому тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент їх заподіяння, і він винен у скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_2 не винен в умисному заподіянні тяжких телесних ушкоджень потерпілому – тобто у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України і вчинив злочин у стані афекту не знаходять свого підтвердження і суд розцінює іх як бажання обвинувачення уникнути відповідальності за ст. 121 ч.1 КК України.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд з урахуванням досліджених доказів приходить до висновку, що в якості підстав які пом’якшують покарання до ОСОБА_2 належить застосувати його допомогу досудовому слідству, девіантну поведінку потерпілого ОСОБА_4, яку останній не заперечує, в якості обставин, що отягчають покарання належить застосувати рецидив скоєння злочину, скоєння злочинів у стані алкогольного сп’яніння, скоєння злочину відносно людини похилого віку, і враховуючи мету покарання, його цілі, наслідки скоєння злочинів, особу обвинуваченого, який характеризується задовільно, неодноразово судимий за аналогічні злочини, та у період дострокового звільнення знову вчинив аналогічні злочини, приходить до висновку, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливо лише при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі за правилами ст. 70, 71, 72 КК України.

Вирішуючи питання про речові докази суд з урахування доведеності вини обвинуваченого у скоєні інкримінованих злочинів після набрання вироком законної сили, вважає за необхідне мобільний телефон марки «SAMSUNG B-350», який переданий на зберігання в камеру речових доказів Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області, квитанція №026205 – повернути власнику ОСОБА_3, спортивну куртку, брюки (джинси) синього кольору, які зберігаються в камері схову Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області (спец пакет №3277513) – повернути ОСОБА_2 і не враховує думку прокурора про знищення знаряддя злочину - не знаходячи законних підстав для позбавлення права власності, приходить до висновку, що знаряддя злочину – кухонний ніж та кухонний ніж, який не є знаряддям злочину належить повернути після набрання вироку законної сили, їх власнику – ОСОБА_11, скасувавши арешт, накладений на вказане майно ухвалами слідчих суддів.

Обговорюючи питання про судові витрати, суд на підставі наданих сторонами доказів з урахуванням доказаності вини обвинуваченого у скоєні інкримінованих злочинів вважає необхідним стягнути з обвинуваченого на користь держави витрати за проведення товарознавчої експертизи в розмірі 351,84 грн.

Крім того суд вважає за необхідне задовольнити цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі КЗОЗ «Бахмутська центральна районна лікарня», про стягнення з обвинуваченого витрат на лікування потерпілого в сумі 1404,43 гривень, оскільки вина обвинуваченого повністю доведена під час судового розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочинів передбачених ч. 2 ст. 185, ч.1 ст. 121 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання :

-за ч. 2 ст. 185 КК України – у вигляді 4 років позбавлення волі;

-за ч.1 ст. 121 КК України – у вигляді 5 років позбавлення волі.

-

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим - призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 5 (п’яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного по настоящому вироку покарання , частково приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 16 квітня 2009 року у виді 1(одного) року 10 місяців позбавлення волі, та призначити остаточне покарання ОСОБА_2 у виді позбавлення волі строком на строк 6 (шість) років 10 (десять) місяців.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту затримання – з 23 вересня 2016 року, а на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбування покарання строк попереднього ув’язнення з 23 вересня 2016 року до 20 червня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований відносно ОСОБА_2, залишити раніше обраним до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь держави в особі КЗОЗ «Бахмутської центральної районної лікарні» (м. Бахмут, вул. Сибірцева, 15 р/р 35416001034854, банк: ГУДКСУ в Донецькій області, м. Бахмут, МФО 834016, КОД ЄДРПОУ 01990217, на КЕКВ 2220) витрати понесені на лікування потерпілого в розмірі 1404 (одна тисяча чотириста чотири) грн. 43 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь держави витрати за проведення товарознавчої експертизи в розмірі 351 (триста п’ятдесят одну) грн. 84 коп.

Речові докази, а саме: мобільний телефон марки «SAMSUNG B-350», який переданий на зберігання в камеру речових доказів Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області, квитанція №026205 – повернути власнику ОСОБА_3, після набрання вироком законної сили; кухонний ніж, який поміщений в спец пакет №3405266 та кухонний ніж поміщений в спец пакет № 3405254 та які зберігаються в камері речових доказів Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області, після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_11; спортивну куртку, брюки (джинси) синього кольору, які зберігаються в камері схову Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області (спец пакет №3277513) – повернути ОСОБА_2, після набрання вироком законної сили, скасувавши арешт, накладений на вказане майно ухвалами слідчих суддів.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення вручити обвинувачену та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя