Постанова № 71884315, 25.01.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1769/17-а

Головуючий у 1-й інстанції: Вільчинський О.В.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

25 січня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Боровицького О. А. Сапальової Т.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,

представника відповідача: Кононова В.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року (повний текст якої складено в м. Вінниці 20 листопада 2017 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

у жовтні 2017 року ОСОБА_3 звернулась в суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (ГУ ДФС у Вінницькій області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 червня 2017 року №188236-13.

14 листопада 2017 року Вінницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про задоволення адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнятті ГУ ДФС у Вінницькій області з дотриманням та відповідно до ст. 266 Податкового кодексу України.

У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Позивач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Так, Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи", (набрав чинності 01.01.2015), викладено у новій редакції ст.266 Податкового кодексу України (ПК України), якою запроваджено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України встановлено, що об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно із пп.266.3.1- 266.3.2 п.266.3 ст.266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

При цьому, згідно із п.п.266.4.1 п.266.4 ст.266 ПК України база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів.

Відповідно до п.п.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Так, 20 серпня 2015 року рішенням 50 сесії Бершадської міської ради "Про встановлення додатку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Бершадської міської ради на 2016 рік", встановлено розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Бершадської міської ради на 2016 рік.

Згідно з п. 1.2 вказаного рішення встановленні ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у розмірі:

- для фізичних осіб за об'єкти житлової нерухомості, господарських (присадибних) будівель, гаражів площа, яких не перевищує 40 кв.м. - 0.05 відсотків розміру мінімальної заробітної плати установленої законом на 1 січня календарного року.

- для об'єктів нежитлової нерухомості, за виключенням гаражів площа яких не перевищує 40 кв.м. - 0,2 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня календарного року.

Також, зазначено про те, що база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків. у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Відповідно до пп. 266.7.1. п. 266.7 ст. 266 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості;

ґ) за наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а" - "г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку).

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Так, ГУ ДФС України у Вінницькій області проведено ОСОБА_3 нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як власнику об'єктів житлової нерухомості в розмірі 25263,20 грн., при цьому сума податку, що підлягає сплаті збільшена на 25000 грн., оскільки загальна площа об'єктів житлової нерухомості, наявна у позивача, перевищує 500 кв. м. Проте, ГУ ДФС України у Вінницькій області не надано розрахунок зобов'язання.

Однак, в матеріалах справи містяться інформаційна довідка з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 12.07.2017 та свідоцтво про право власності на нерухоме майно Серії НОМЕР_1 від 07.12.2004, якими встановлено, що ОСОБА_4 на праві приватної власності належить будинок, житловий з вбудованим торгівельно-виробничим комплексом загальною площею 502,0 кв. м., житлова площа 58,7 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 При цьому відповідно до опису об'єкта, що зазначений у свідоцтві, двоповерховий житловий будинок з підвалом становить 199,8 кв., вбудований торгівельно-виробничий комплекс - 313,2 кв. м.

Також, відповідно до інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 12.07.2017 ОСОБА_3 належить 40/100 часток приватної спільної власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2

Згідно з актом державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкту в експлуатацію №219 від 16.07.2003 об'єкт нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, має такі показники: пекарня - 500 кг/год., два торгових зали площею 80,8 кв. м. кафе площею 38.00 кв. м. на 12 посадочних місць. Загальна площа торгівельно-виробничого комплексу - 313.20 кв. м. житлова 58,7 кв. м., пекарні 40,5 кв. м., загальна площа 502 кв. м.

Відповідно до технічного паспорту реєстраційний №3793 від 29.11.2014, що виданий комунальним підприємством "Тульчинське міськрайонне бюро технічної інвентаризації", об'єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_3, складається з приміщень житлового та нежитлового фонду.

Відповідно до журналу підрахунку площі житлового будинку з нежитловими (вбудованими) приміщеннями), торгівельно-виробничий комплекс, що знаходиться на першому поверсі об'єкту нерухомості, складається з приміщень громадського харчування та торгівлі, загальною площею 313,2 кв. м.

Так, пп. 14.1.129-1 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:

а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

ґ) будівлі промислові та склади;

д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

є) інші будівлі.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вбудований торгівельно-виробничий комплекс, загальною площею 313,2 кв.м, який знаходиться на першому поверсі будівлі, за адресою: Вінницька область, Бершадський район, АДРЕСА_3, є об'єктом нежитлової нерухомості, а тому, положення підпункту "г" підпункту 266,7,1 пункту 266.7 статті 266 ПК України до даного нерухомого майна не застосовується, а тому відповідачем безпідставно збільшено суму податку, що підлягає сплаті, на 25000 грн.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не дотримано порядку обчислення суми податку, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Враховуючи вище викладене колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 30 січня 2018 року.

Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Боровицький О. А. Сапальова Т.В.