Постанова № 71884229, 23.01.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/2625/17

Головуючий у 1-й інстанції: Майстер П.М.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

23 січня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Боровицького О. А. Матохнюка Д.Б. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

позивача: ОСОБА_2,

представника позивача: ОСОБА_3

представника відповідача: Сисак Л.В.

представника апелянта: Данильченка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року (складено в повному обсязі 10 жовтня 2018 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

у вересні 2017 року позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України від 06.09.2017 року №4/7926 щодо відмови у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію"; зобов'язання Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України провести нарахування та виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку з захворюванням, отриманим під час проходження служби в органах внутрішніх справ, що призвело до встановлення другої групи інвалідності відповідно до ст.23 Закону України "Про міліцію", а також Постанови КМ України від 21.10.2015 № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції".

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 довтня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Міністерство юстиції України подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Відповідно до ч.1 ст.185 КАС України в редакції, що діяла на момент подання апеляційної скарги, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В обґрунтування подання апеляційної скарги апелянт зазначає, що постанова суду першої інстанції стосується прав та інтересів Міністерства юстиції України, оскільки виконання оскаржуваного рішення в частині виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із захворюванням проводиться Міністерством юстиції України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2016 року №343 "Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції".

Представник апелянта та представник відповідача в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Позивач та його представник в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просили залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ і кримінально-виконавчої служби України.

Наказом ДПтС України № 67/ОС-16 від 29.03.2016 року, яким внесено зміни до пункту наказу ДПтС України від 11.12.2015 року № 235/ОС-15 полковник внутрішньої служби ОСОБА_2 (С-685422), начальник Райківецької виправної колонії №78 був звільнений у запас Збройних Сил України відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, 03 грудня 2015 року за пунктом 64 "в" (через обмежений стан здоров'я)(а.с.16).

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0901305 від 06.02.2017 року за результатами первинного огляду ОСОБА_2 встановлено з 03.02.2017 року другу групу інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ(а.с.18).

Свідоцтвом про хворобу № 422 від 24.12.2015 року також підтверджено наявність у позивача захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ(а.с.17).

09.02.2017 року позивач через державну установу "Райківецька виправна колонія (№78)" звернувся до начальника Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України із заявою з метою отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Відповідно до листа начальника Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України від 20.04.2017 року № 1265 позивачу повідомлено про те, що він не набув права на отримання одноразової грошової допомоги, що призначається і виплачується особам, яким встановлена інвалідність протягом шести місяців після звільнення у зв'язку з тим, що позивач звільнений зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України відповідно до Закону України "Про національну поліцію" 14 грудня 2015 року.

Не погодившись з вказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року у справі №822/1367/17 визнано протиправною бездіяльність Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, щодо відсутності розгляду поданої ОСОБА_2 заяви та долучених до неї документів про призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із захворюванням, отриманим під час проходження служби в органах внутрішніх справ, що призвело до встановлення ІІ групи інвалідності; зобов'язано Центрально-Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України розглянути подану ОСОБА_2 заяву із долученими до неї документами та прийняти рішення.

Вказана постанова набрала законної сили 30.06.2017 року.

На виконання цієї постанови суду, листом від 06.09.2017 року №4/7926 відповідач повернув позивачу матеріали, які були ним направлені для виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням групи інвалідності та копію протоколу засідання комісії Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України з розгляду питань щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги від 21.07.2017 року №1/в-17, яким позивачу повторно відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги з тих самих підстав.

Не погодившись з вказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що не виконав постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року у справі №822/1367/17.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про державну кримінально - виконавчу службу" правовою основою діяльності Державної кримінально - виконавчої служби України є Конституція України, цей та інші закони України, акти Президента України і Кабінету Міністрів України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти Міністерства юстиції України.

Згідно з ч. 5 ст. 23 Закону України "Про державну кримінально - виконавчу службу" на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для поліцейських. На працівників кримінально-виконавчої служби поширюються умови оплати праці, передбачені для працівників Національної поліції, які не мають спеціальних звань.

Відповідно до абз. 3 п. 15 Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про Національну поліцію" право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Згідно з ч.6 ст. 23 Закону України "Про міліцію" (чинного до 09.11.2015 р.) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 р.(далі - Порядок №850). П. 2 Порядку №850 передбачено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) працівника міліції - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до пп.2 п. 3 Порядку №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України) (п. 7 Порядку №850).

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач через державну установу "Райківецька виправна колонія (№78)" направив заяву на ім'я начальника Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із втратою працездатності на 70% та встановлення другої групи інвалідності від 09.02.2017 з додатками.

Відповідно до п.8 Порядку №850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.

Згідно з п. 9 Порядку №850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови .

П.14 Порядку №850 передбачено підстави для прийняття рішення про відмову в призначенні грошової допомоги. Так, призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

В той же час, згідно з протоколом засідання комісії Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України з розгляду питань щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення або інвалідності осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально - виконавчої служби України від 21.07.2017 року №1/в-17 позивачу відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги згідно з п.4 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року №580-VIII.

Водночас, постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року у справі №822/1367/17 адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково, зокрема, зобов'язано Центрально-Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України зобов'язано розглянути заяву позивача із долученими до неї документами відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 р., та прийняти рішення.

Таким чином, відповідач відмовив ОСОБА_2 в призначенні грошової допомоги з підстав, що не передбачені Порядком №850, тому відповідач не в повній мірі виконав постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року по справі №822/1367/17.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що до заяви позивача застосовуються положення п.4 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію", колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що наказом ДПтС України від 11.12.2015 року № 235/ОС-15 полковник внутрішньої служби ОСОБА_2 (С-685422), начальник Райківецької виправної колонії управління ДПтС України у Хмельницькій області №78 звільнений у запас Збройних Сил України відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, як працівник міліції.

Таким чином, оскільки ОСОБА_2 звільнений відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, як працівник міліції, то відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" на нього поширюються гарантії, передбачені Законом України "Про міліцію".

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0901305 від 06.02.2017 року за результатами первинного огляду ОСОБА_2 встановлено з 03.02.2017 року другу групу інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ(а.с.18)

За таких обставин, враховуючи той факт, що ОСОБА_2 був працівником органів внутрішніх справ, медико-соціальною експертною комісією встановлено зв'язок між захворюванням позивача та службою в органах внутрішніх справ, а також оскільки на нього поширюються положення Закону України "Про міліцію", колегія суддів дійшла висновку про те, що позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 довтня 2017 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України.

Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Постанова суду складена в повному обсязі та підписана 30 січня 2018 року.

Головуючий Сапальова Т.В. Судді Боровицький О. А. Матохнюк Д.Б.