Постанова № 71884191, 23.01.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 683/1831/17

Головуючий у 1-й інстанції: Цішковський В.А.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

23 січня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Боровицького О. А. Матохнюка Д.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 06 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій незаконними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії на пільгових умовах,

В С Т А Н О В И В :

в липні 2017 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України у Хмельницькій області про визнання незаконною відмови в призначені йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до "в" ч.1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та забов'язання відповідача призначити йому пільгову пенсію за віком з дня звернення до відповідача із відповідною заявою.

Постановою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області 06 листопада 2017 року позов задоволено.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду І інстанції. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд І інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, не взяв до уваги відсутність довідки уточнюючої характер робіт, та первинних документів, які підтверджують пільговий характер роботи.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 19 липня 2016 року позивачу виповнилося 55 років, 09 лютого 2017 року він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "в" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

За результатами розгляду цієї заяви відповідач відмовив позивачу в призначенні пільгової пенсії у зв'язку з тим, що до пільгового стажу не може бути зарахованийі періоди роботи: з 20.10.1982 року по 26.07.1983 року у Старокостянтинівському районному виробничому об'єднані по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства "Сільгоспхімія" (пізніше "Райагрохім" ВАТ "Старокостянтинівське підприємство "Агрохім"); з 05.12.1985 року по 11.02.1993 року у колгоспі "Комунар" с. Сахнівці; з 12.02.1993 року по 19.09.1996 року в АТ "Україна"; з 20.09.1996 року по 27.12.2000 року в АТ "Дружба народів"; з 28.10.2000 року по 19.12.2001 року у ТОВ "Прислучанське", через відсутність довідок уточнюючих характер роботи та первинних документів.

Так, судом першої інстанції у справі встановлено, що позивач працював трактористом у періоди: з 11.11.1979 року по 26.11.1985 року в колгоспі ім. Кірова с. Ілляшівка (6 років 15 днів); з 05.12.1985 року по 20.09.1996 року позивач працював трактористом в КСП "Комунар" (10 років 09 місяців 15 днів); з 01.01.2001 року по 19.12.2001 року позивач працював трактористом ТОВ "Прислучанське" (11 місяців 18 днів), також судом першої інстанції встановлено, що позивач працював трактористом з 04.01.2002 року по 26.08.2007 року у СТОВ "Заслуч" (2 роки 7 місяців 22 днів), з 01.09.2004 року по 30.11.2006 року ( 2 роки 2 місяці 29 днів) та з 28.02.2007 року по 14.12.2007 року (09 місяців 16 днів) комбайнером в ТОВ "Нідерландсько-українському СП " Верват Україна ЛТД".

Таким чином, стаж роботи позивача становить більше 27 років, що є підставою для призначення йому пенсії на пільгових умовах.

Відповідно до пункту "в" ст.13 України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII) визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останнього роботи, трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства,- чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 26 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №7. До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії "тракторист-машиніст", запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має.

Відповідно до п.2 постанови Ради Міністрів СРСР від 21 квітня 1975 року № 310 "Про трудові книжки колгоспників (була чинна на час внесення записів до трудової книжки позивача) встановлено, що трудова книжка колгоспника являється основним документом про трудову діяльність членів колгоспу.

Згідно зі статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота в колгоспах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.74 № 162, Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці та соцполітики про порядок ведення трудових книжок від 08.06.2001 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок).

Пунктом 1 Порядку встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 20 Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

З трудової книжки позивача встановлено, що графи відомостей про роботу, кількість відроблених людино-днів на рік, встановлений мінімум трудоднів, зарахування їх в стаж роботи, відомості про нараховану зарплату, внесені відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 року № 162, Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці та соцполітики № 259/34/5 від 08.06.2001 року.

Таким чином, у трудовій книжці позивача є всі необхідні відомості для призначення йому пенсії на пільгових умовах в спірні періоди.

Окрім, того записи в трудовій книжці позивача також підтверджені наявними в справі архівними довідками №47-К від 06.02.2017 року, № 48-К від 06.02.2017, № 49-К від 06.02.2017, № 50-К від 06.02.2017 року виданими Старокостянтинівським районним трудовим архівом.

Враховуючи докази позивача у справі, судом першої інстанції обгрунтовано встановлено те, що він на момент звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії мав достатньо загального та спеціального стажу, що дає йому право на пенсію на пільгових умовах відповідно до п. "в" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Оцінюючи доводи апелянта про те, що позивачем не надано довідки за період роботи: з 20.10.1982 року по 26.07.1983 року у Старокостянтинівському районному виробничому об'єднані по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства "Сільгоспхімія" (пізніше "Райагрохім" ВАТ "Старокостянтинівське підприємство "Агрохім"); з 05.12.1985 року по 11.02.1993 року у колгоспі "Комунар" с. Сахнівці; з 12.02.1993 року по 19.09.1996 року в АТ "Україна"; з 20.09.1996 року по 27.12.2000 року в АТ "Дружба народів"; з 28.10.2000 року по 19.12.2001 року у ТОВ "Прислучанське".

Відповідно до п.3 ст. 44 Закону України "Про загальнобов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Згідно з підпунктом 2 пункту 6 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Головне управління Фонду має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб-підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на головне управління Фонду завдань.

Відповідно до п.4.2 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 10.11.2006 № 18-1 орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846 (Порядок) відповідно до Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Отже, доводи апеляційної скарги Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області не спростовують висновків суду І інстанції про наявність підстав для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до "в" ч.1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції обґрунтовані, постанова суду ухвалена з додержанням норм матеріального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 06 листопада 2017 року необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області залишити без задоволення, а рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 06 листопада 2017 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України.

Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Постанова суду складена в повному обсязі та підписана 29 січня 2018 року.

Головуючий Сапальова Т.В. Судді Боровицький О. А. Матохнюк Д.Б.