Постанова № 71884153, 24.01.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 530/1565/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Мінаєвої О.М.

суддів: Мельнікової Л.В. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області на постанову Зіньківського районного суду Полтавської області від 30.11.2017 по справі № 530/1565/17, суддя Должко С.Р., м. Зіньків

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчиняти певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі за текстом - відповідач), в якому просив суд:

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо непроведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» №900 від 23.12.2015 року, ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», Постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», №947 від 18.11.2015 року «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року №268 протиправною;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 1 січня 2016 року, виходячи з розрахунку 64 % від суми місячного грошового забезпечення 6703,13 грн. на підставі довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області №4/1751 від 15.05.2017 року, у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідної категорії працівників поліції відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» №900 від 23.12.2015 року, ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», Постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», №947 від 18.11.2015 року «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року №268.

Постановою Зіньківського районного суду Полтавської області від 30.11.2017 року зазначений позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо непроведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 1 січня 2016 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» №900 від 23.12.2015 року, ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», Постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», №947 від 18.11.2015 року «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року №268.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 1 січня 2016 року, виходячи з розрахунку 64 % від суми місячного грошового забезпечення 6703,13 грн. на підставі довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області №4/1751 від 15.05.2017 року, у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідної категорії працівників поліції відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» №900 від 23.12.2015 року, ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», Постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», №947 від 18.11.2015 року «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року №268.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в сумі 640 грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Позивач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягав на законності рішення суду першої інстанції, та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач з 01.08.2013 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Розмір пенсії позивача обчислено із грошового забезпечення, визначеного уповноваженим структурним підрозділом Міністерства внутрішніх справ України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу».

Звертаюсь до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», позивач отримав відмову від 09 жовтня 2017 року № 5520/03-24/1.

В обґрунтування відмови відповідач зазначив, що після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей», розпорядження про перерахунок пенсії не приймалось, зважаючи на те, що наразі сформовано потребу в бюджетних коштах, необхідних для перерахунку пенсії та направлено до Міністерства соціальної політики України.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача права на перерахунок пенсії з 01.01.2016 року та протиправної бездіяльності відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії з посиланням на відсутність бюджетних асигнувань.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України від 09 квітня 1992 року N 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Вказаним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за вказаним Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені ч. 2 ст. 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, законодавством передбачено обов'язок перерахунку пенсій у випадку зміни грошового забезпечення працівників, які виконують таку ж саму роботу.

Внаслідок набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII втратив чинність Закон України "Про міліцію", при цьому підлягали ліквідації органи міліції.

Водночас Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" від 23.12.2015 року № 900-VIII (далі Закон № 900- VIII) внесено зміни до пункту 15 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" та ст. 63 Закону № 2262-ХІІ.

Так, відповідно до абзацу другого пункту 15 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" (в редакції Закону № 900-VIII) за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Також, Законом № 900-VII статтю 63 Закону № 2262-XII було доповнено новою частиною третьою, відповідно до якої перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

При цьому, частиною вісімнадцятою статті 43 вказаного Закону (із змінами, внесеними Законом № 900-VII), серед іншого, передбачено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок № 45) встановлено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Таким чином, підставою для перерахунку пенсії є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, проведена на підставі рішення Кабінету Міністрів України.

Постановами Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова № 988) та № 947 від 18 листопада 2015 року "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268" встановлені розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ.

Після набуття чинності Законом № 900-VII, яким внесено зміни до Закону № 2262-XII та у зв'язку зі встановленням для поліцейських згідно з Постановою № 988 грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, більших за грошове забезпечення працівників органів внутрішніх справ, призначена колишнім працівникам міліції пенсія підлягала негайному перерахунку.

Таким чином, враховуючи вищенаведені приписи нормативно-правових актів, колегія суддів вважає, що позивач, як пенсіонер органів внутрішніх справ, має право на перерахунок пенсії у зв'язку із зміною розміру грошового забезпечення поліцейських.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року N 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. N 393" (далі - Порядок № 45), яка набрала чинності 20 лютого 2008 року.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку № 45, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

На підставі зазначеного в пункті 1 цього Порядку рішення Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (далі - державні органи) повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.

Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки).

Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Згідно приписів Порядку № 45 передбачено автоматичний перерахунок пенсії всім особам, які мають право на такий перерахунок згідно наданих уповноваженими органами довідок.

Колегією суддів встановлено, що позивач звертався до Головного управління пенсійного фонду України в Полтавській області з заявою про проведення йому перерахунку пенсії на підставі довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області №4/1751 від 15.05.2017 року.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідач по справі не заперечує ані наявність у позивача права на перерахунок пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 року, ані факт дотримання МВС України та Пенсійним фондом України процедури перерахунку пенсії, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008 року, однак, фактично відмовляє позивачеві у перерахунку пенсії з посиланням на відсутність відповідних бюджетних асигнувань.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачем непроведено перерахунок пенсії позивачу в зв'язку з відсутністю виділених коштів в Державному бюджеті України, колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України ( в редакції на час розгляду справи судом першої інстанції) суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначається, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно висновків Європейського суду з прав людини перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише "на умовах, передбачених законом", а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію "законів" (рішення у справах "Амюр проти Франції", "Колишній король Греції та інші проти Греції" та "Малама проти Греції"). "Майном" може бути як "існуюче майно", так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні "легітимні сподівання" на реалізацію майнового права (пункт 83 рішення від 12.07.2001 у справі Ганс-Адам II проти Німеччини"). "Легітимні сподівання" за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі "Копецький проти Словаччини").

У даному випадку легітимні сподівання позивача на перерахунок пенсії передбачені чинними нормами Законів України, тобто вони є конкретними. Таким чином, на них поширюється режим "існуючого майна".

Крім того, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 24.04.2015 за заявою N 38667/06 у справі "Будченко проти України" наголосив, що відсутність механізму реалізації законодавчого положення становить втручання у право заявника за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції (пункт 39). А у рішенні від 10.03.2011 у справі "Сук проти України" (заява N 10972/05) - вказав, що держава на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм працівникам із державного бюджету. Держава може ввести, призупинити або припинити їх виплату, вносячи відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні доплати, є чинною, а передбачені умови - дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним (пункт 23).

У пункті 26 рішення Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Кечко проти України" зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Так само, Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20.03.2002 N 5-рп/2002, від 17.03.2004 N 7-рп/2004, від 01.12.2004 N 20-рп/2004, від 09.07.2007 N 6-рп/2007).

Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі N 21-399во10, від 07.12.2012 у справі N 21-977во10, від 03.12.2010 у справі N 21-44а10).

Підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку, повідомляють орган Пенсійного фонду України.

Дана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 по справі №21-484а13.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, яка діє з 01.01.2016 року), перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Дана норма набрала чинності з 01.01.2016 року, а отже, саме з цієї дати позивач має право на перерахунок пенсії без обмеження строком відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 року.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на перерахунок пенсії саме з 01.01.2016 року є правомірним.

Колегія суддів відхиляє посилання заявника апеляційної скарги на пропуск позивачем встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку звернення до суду, виходячи з наступного.

Кодекс адміністративного судочинства України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Натомість спеціальним законом, яким врегульовані правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та строки перерахунку пенсій, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Колегією суддів встановлено, що перерахунок розміру пенсії позивачу у зв'язку з набуттям чинності постановою № 988 не проведений з 01.01.2016 саме з вини відповідача, а тому право позивача щодо перерахунку пенсії з 01.01.2016 є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком в силу вимог ч. 3 ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що бездіяльність відповідача щодо непроведення позивачу перерахунку його пенсії відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015р. "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" є протиправною.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про необхідність звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії до Пенсійного фонду, оскільки Порядком № 45 передбачено автоматичний перерахунок пенсії всім особам, які мають право на такий перерахунок згідно наданих уповноваженими органами довідок, та у вказаній справі оскаржується саме бездіяльність відповідача у непроведенні перерахунку пенсії.

Також колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача щодо безпідставності задоволення позовних вимог, враховуючи, що ним не приймалось рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії позивачу на підставі довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області №4/2535 від 06.05.2017 року, оскільки судом першої інстанції задоволено позовні вимоги щодо визнання бездіяльності відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії, а не визнано протиправними дії щодо відмови в такому перерахунку.

Крім того, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо неправомірного стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області судових витрат зі сплати судового збору на користь позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, на час розгляду справи судом першої інстанції) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зазначена вище норма не містить особливостей про розподіл судових витрат щодо суб'єкта владних повноважень, який звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір у сумі 640,00 грн., що підтверджується квитанцією № 1Р0982 від 09.11.2017 р. (а.с.1).

Посилання відповідача на положення п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції Закону України від 06.12.2016 р. N 1774-VIII)) в даному випадку є безпідставними, оскільки зазначений пункт передбачає звільнення органів Пенсійного фонду України за подання позову, апеляційної чи касаційної скарг, та не регулює розподіл судових витрат при ухваленні рішення.

Таким чином, розподіл судових витрат здійснено судом у порядку, передбаченому ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на час розгляду справи судом першої інстанції).

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо порядку розподілу судових витрат та вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими.

Таким чином, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно п.1 ч.1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Зіньківського районного суду Полтавської області від 30.11.2017 по справі № 530/1565/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)О.М. МінаєваСудді(підпис) (підпис) Л.В. Мельнікова Я.М. Макаренко Повний текст постанови складено 29.01.2018.