Постанова № 71884108, 17.01.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Бабаєв А.І.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/4753/17Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

головуючого судді: Спаскіна О.А.

суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснокутський Агрошляхбуд" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2017, (суддя Бабаєв А.І., вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004, повний текст складено 13.11.17) по справі № 820/4753/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснокутський Агрошляхбуд"

до Головного управління Держпраці у Харківській області

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 2017 року ТОВ “Краснокутський Агрошляхбуд” звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області, в якому з урахуванням уточнень просило суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпраці у Харківській області № 01.01-07/1260 від 27.09.2017 року про призначення (проведення) планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Краснокутський Агрошляхбуд”.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2017р. в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Краснокутський Агрошляхбуд” до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу – відмовлено.

Позивач, не погодившись з даною постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з’ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Вказує, що неналежне повідомлення ТОВ “Краснокутський Агрошляхбуд” про проведення планової перевірки та порушення з боку центрального органу Держпраці строків прийняття та оприлюднення уніфікованих форм актів за результатами перевірки робить неможливою легалізацію перевірки загалом, а тому наказ про її проведення є протиправним і таким, що підлягає скасуванню

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що згідно з планом комплексних планових заходів державного нагляду (контролю), органів державного нагляду (контролю) на 2017 рік, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 15.11.2016 року №1909 (а.с. 36) та планом Головного управління Держпраці у Харківській області (а.с. 37), ТОВ “Краснокутський Агрошляхбуд” було включено до переліку організацій, щодо яких заплановано перевірку.

Головним управлінням Держпраці у Харківській області винесено наказ №01.01-07/1260 від 27.09.2017 року про організацію всебічної перевірки на ТОВ “Краснокутський Агрошляхбуд”.

Не погоджуючись з прийнятим наказом, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ Головного управлінням Держпраці у Харківській області № 01.01-07/1260 від 27.09.2017 року про організацію всебічної перевірки на ТОВ “Краснокутський Агрошляхбуд” було винесено відповідачем правомірно та відповідно до Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, підстави для скасування оскаржуваного наказу відсутні.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. № 877-V (далі - Закон №877-V).

Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 05.04.2007 р. № 877 (далі - Закон № 877) визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом;

Перелік підстав для здійснення позапланового заходу (позапланової перевірки) визначено в ч. 1 ст. 6 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.

Відповідно до цієї норми права, підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом;

неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Згідно з ч. 2 статті 6 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Відповідно до статті 7 Закону № 877 встановлено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки (ч. 1 ст.7).

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові і засвідчується печаткою (ч. 2 ст. 7).

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення) (ч.3 ст. 7).

Як свідчать матеріали справи, на підставі спірного наказу ГУ Держпраці у Харківській області №01.01-07/1260 від 27.09.2017р. було оформлено направлення на проведення перевірки №01.01-94/03.03./2350

Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України «Про загальні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі за текстом - Закон №877) органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Так, відповідно до абз. 6 ч. 4 ст. 5 Закону №877 повідомлення про здійснення планового заходу надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв’язку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів повідомлення апелянта про проведення планового заходу державного нагляду. Так, зокрема, матеріали справи не містять доказів вручення повідомлення особисто під розписку керівнику або уповноваженій особі товариства; будь-яких доказів направлення повідомлення на адресу апелянта рекомендованим листом; належних доказів направлення апелянту повідомлення за допомогою електронного поштового зв’язку.

В судовому засіданні та в запереченнях на апеляційну скаргу відповідач посилався на письмове повідомлення про проведення планової перевірки за допомогою електронного поштового зв’язку. Однак, в судовому порядку зазначений факт встановлено не було. Належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин відповідачем надано не було ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції. не надано.

Натомість, апелянт стверджує, що він не має офіційних поштових скриньок, на які йому могли б бути відправленні відповідні повідомлення про проведення планової перевірки.

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що діючим законодавством встановлений певний порядок електронного документообігу та вимоги до електронних документів.

Так, Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.03 №851-IV (далі за текстом - Закон №851) встановлює основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів.

Статтею 9 Закону №851 встановлено, що порядок електронного документообігу визначається державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності згідно з законодавством. Зокрема постановою КМ України від 28.10.2004 №1453 затверджений Типовий порядок здійснення електронного документообігу в органах виконавчої влади. Цей Типовий порядок встановлює загальні правила документування в органах виконавчої влади управлінської діяльності в електронній формі і регламентує виконання дій з електронними документами з моменту їх створення або одержання до відправлення чи передачі до архіву органу виконавчої влади (п. 1).

Пунктами 16-23 Типового порядку визначений порядок роботи з внутрішніми та вихідними електронними документами. Підписання або затвердження електронного документа здійснюється шляхом накладення на нього електронних цифрових підписів відповідних посадових осіб. На момент накладення останнього електронного цифрового підпису технологічно та/або організаційно забезпечується проставлення у створеному електронному документі дати і його реєстраційного номера (п. 17 Типового порядку)’.

Вихідні електронні документи відправляються адресатам службою діловодства централізовано не пізніше наступного робочого дня після їх одержання від структурних підрозділів - виконавців (п. 21 Типового порядку). Електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження відправнику повідомлення про його прийняття і реєстрацію. У разі неодержання від адресата протягом двох робочих днів повідомлення про прийняття і реєстрацію або про відхилення електронного документа відправник вживає додаткових заходів з використанням інших засобів зв'язку для одержання від адресата відповідного повідомлення (п. 22 Типового порядку).

Закон № 851 також регулює порядок одержання електронних документів. Відповідно до ст. 11 цього Закону електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу. Якщо попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу не визначено порядок підтвердження факту одержання електронного документа, таке підтвердження може бути здійснено в будь-якому порядку автоматизованим чи іншим способом в електронній формі або у формі документа на папері.

Зазначене підтвердження повинно містити дані про факт і час одержання електронного документа та про відправника цього підтвердження.

У разі ненадходження до автора підтвердження про факт одержання цього електронного документа вважається, що електронний документ не одержано адресатом.

Враховуючи вищевикладені приписи Типового порядку та Закону №851, належним повідомленням про здійснення планового заходу по даній справі мало бути направлення службою діловодства відповідачу на електронну адресу позивача за допомогою електронного поштового зв’язку електронного документа з накладенням електронного цифрового підпису та отримання контролюючим органом підтвердження про його одержання адресатом.

Отже, наявні в матеріалах справи скрін-шоти про направлення 18.09.2017р. на електронну адресу office@kasb.com.ua повідомлення про проведення перевірки не є належним доказом підтвердження тих обставин, на які посилається відповідач.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивач не був належним чином повідомлений про проведення відносно нього планового заходу державного контролю, оскільки відповідач не довів факту належного повідомлення про проведення планового заходу державного контролю у вигляді електронного документу.

Крім того, судовим розглядом встановлено, що в порушення вимог Закону №877 на офіційному сайті Держпраці України не наведено уніфікованих актів з переліком питань, що стосуються планової перевірки, зокрема з питань дотримання законодавства про працю.

Згідно з абз. 8 ч. 2 ст. 5 Закону №877 уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п’яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.

В силу положень ч. 1 ст. 10 Закону №877 суб’єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.

Вищезгаданими положенням Закон №877 був доповнений Законом України від 03.11.16 №1726-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Апелянт наголошує на тому, шо після 03.11.16 Державна служба з питань праці України не затверджувала уніфікованої форми актів з переліком питань залежно від ступеня ризику, перевірка яких віднесена до її компетенції, зокрема з питань дотримання законодавства про працю, та не оприлюднювала такий акт офіційному веб-сайті.

Наявний на веб-сайті Держпраці України Акт перевірки додержання суб’єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування затверджений наказом Міністрества соціальної політики України від 02.07.12 № 390. Тобто задовго до внесення відповідних змін до Закону №877. Навіть за своїм змістом наявна на веб-сайті Держпраці України форма акту не є уніфікованою формою акту та не містить переліку питань залежно від ступеня ризику.

Доводи апелянта про відсутність уніфікованої форми акту з питань дотримані законодавства про працю підтверджуються відомостями, розміщеними на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну регуляторну політику та політику в сфері нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності Державної регуляторної служби України. На веб-сайті назначеної служби оприлюднені відомості про Перелік органів державної нагляду та контролю, якими у віднесених до їх відання сферах затверджено уніфіковані форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державно] нагляду (контролю) (станом на 03.03.2017) Серед зазначеного переліку відсутній уніфікований акт з питань дотримання законодавства про працю, затверджений Держпраці.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія зазначає, що за відсутності затвердженої Держпраці України уніфікованої форми акту з питань дотримання законодавства про працю, відповідач не мав права здійснювати перевірку з цього питання, що робить неможливою легалізацію перевірки загалом, а тому наказ про її призначення та проведення є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Натомість суд першої інстанції не зважив на наведені вище законодавчі норми, що призвело до неправильного вирішення спору по суті.

Таким чином, позовні вимоги про скасування наказу Головного управління Держпраці у Харківській області № 01.01-07/1260 від 27.09.2017 року про призначення (проведення) планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Краснокутський Агрошляхбуд” підлягають задоволенню, а спірний наказ –скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 77 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 77 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості власних дій, що є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому наявні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права.

Згідно ст.315 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції може своєю постановою скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Переглянувши постанову суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції неповно з'ясовано судом обставин, що мають значення для справи, що привело до неправильного вирішення справи, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ч. 4 ст. 241, 242, ч. 2 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснокутський Агрошляхбуд" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2017 по справі № 820/4753/17 задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2017 по справі № 820/4753/17 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснокутський Агрошляхбуд" до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпраці у Харківській області №01.01-07/1260 від 27.09.2017р. про призначення (проведення) планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснокутський Агрошляхбуд".

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст постанови складено та підписано 26.01.2018 р.