Постанова № 71884040, 23.01.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 525/1038/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Григорова А.М.

суддів: Тацій Л.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Моісеєва К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою на постанову Великобагачанського районного суду Полтавської області від 28.11.2017, суддя Лисенко Н.В., , повний текст складено 01.12.17 по справі № 525/1038/17

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області треті особи Управління праці та соціального захисту населення Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області

про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася 9 жовтня 2017 року до суду з позовом в порядку адміністративного судочинства до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління праці та соціального захисту населення Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії.

З позову вбачається, що позивач ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію за віком. В зв’язку з розпочатою антитерористичною операцією на сході України в липні 2014 року за місцем проживання позивача в с. Байрачки Перевальського району Луганської області було припинено виплату пенсії внаслідок неможливості доставки грошей на тимчасово окуповану територію і вона переїхала в с. Яреськи Шишацького району Полтавської області і з листопада 2014 року була поставлена на облік спочатку до Управління Пенсійного фонду України в Шишацькому районі, а потім до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області.

Позивач ОСОБА_1 вказує, що з 1 квітня 2017 року виплату пенсії їй припинено. 5 травня 2017 року відповідач ОСОБА_2 об’єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області повідомило позивача про те, що виплата пенсії з 1 квітня 2017 року припинена в зв’язку з скасуванням довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Посилаючись на вищевикладені обставини та на те, що виплата пенсії з 1 квітня 2017 року позивачу призупинена, хоча статтею 49 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” такої підстави для припинення виплати пенсії не встановлено, позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила суд визнати протиправними дії ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо невиплати пенсії за віком позивачу, зобов’язати відповідача поновити їй виплату пенсії за віком з 1 квітня 2017 року, утриматись від подальшого призупинення виплати пенсії, допустити негайне виконання судового рішення в межах платежів за один місяць та стягнути судові витрати.

Постановою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 28.11.2017р. адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління праці та соціального захисту населення Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії задоволено частково. Визнано дії ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо невиплати пенсії за віком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за час з 1 квітня 2017 року по 1 жовтня 2017 року протиправними. Зобов’язано ОСОБА_2 об’єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити виплату пенсії за віком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1 квітня 2017 року по 1 жовтня 2017 року. Допущено до негайного виконання постанову суду в частині виплати позивачу ОСОБА_1 пенсії у межах суми платежу за один місяць.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 об’єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області подало апеляційну скаргу, в якій зазначають, що при прийнятті вказаного рішення Великобагачанським районним судом Полтавської області було допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому постанова від 28.11.2017 по даній справі підлягає скасуванню. Зазначають, що до Департаменту соціального захисту населення та до Пенсійного фонду України надійшла інформація від Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України, щодо факту перетину кордону внутрішньо переміщеними особами, що перебувають на обліку по Полтавській області, які до 30.11.2016 року виїхали за межі території, контрольованої українською владою та станом на 01.02.2017 року до України не повернулися. Згідно з поданою інформацією від Головного управління Служби безпеки України № 01.2-15/1621 від 20.03.2017 року, позивач виїхала за межі території контрольованої українською владою в листопаді 2016 року. Про відсутність позивача за місцем проживання вбачається також з акту обстеження матеріально-побутових умов № 129 від 12.04.2017 р„ який долучено до матеріалів позову Позивачем. А повернулася на українську територію позивач в квітні 2017 року, про що свідчать відомості акту обстеження матеріально- побутових умов № 142 від 26.04.2017 року, копія якого також додана до позовних матеріалів позивачем. Відповідно до ст. 12 Закону України “Про права та свободи внутрішньо переміщених осіб” факт тривалої відсутності внутрішньо переміщених осіб (понад 60 днів) за місцем проживання дає підстави вважати, що особа повернулася до покинутого місця проживання. Зазначена обставина є підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та припинення будь-яких соціальних виплат. Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги виниклі обставини, рішенням комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (рішення № 37 від 14.04.2017 року (копія наявна у матеріалах судової справи), позивачу було скасовано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. У зв'язку із надходженням рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 14.04.2017 № 37, із якого вбачається про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_3, ОСОБА_2 об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області було призупинено виплату пенсії ОСОБА_1 та прийнято розпорядження управління від 20.04.2017 про зняття її з обліку (копія розпорядження наявна у матеріалах судової справи). Позивач не позбавлений права на отримання пенсії на підконтрольній органам державної влади України території у разі поновлення факту реєстрації як внутрішньо переміщеної особи. Однак, наголошують, що судом першої інстанції не взято до уваги, що нормативними актами встановлено порядок поновлення соціальних ( т.ч, пенсійних) виплат, а саме: згідно пункту 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 “Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам” повторне призначення соціальних виплат внутрішньо переміщеній особі у разі їх припинення відповідно до підпункту 4 пункту 12 цього Порядку (у разі скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи) можливе лише через шість місяців після такого припинення і виконання всіх процедур, необхідних для їх призначення, передбачених законодавством”. Рішенням Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо - переміщеним особам № 63 від 23 листопада 2017 року відновлено ОСОБА_1 виплату пенсії з 01.10.2017 року, тобто у відповідності до положень підпункту 4 пункту 12 вищевказаного Порядку. Посилаються на безпідставність посилання як позивача, так і суду першої інстанції на відсутність підстав для припинення виплати пенсії, передбачених у ст. 49 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Оскільки, за приписами вказаної норми, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом. Як вбачається з наведеної норми, перелік підстав для припинення виплати пенсії не є вичерпним та може врегульовуватися іншими нормативно-правовими актами. Враховуючи викладене просять скасувати постанову Великобагачанського районного суду Полтавської області від 28.11.2017 року у справі № 525/1038/17 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Від ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області та Управління праці та соціального захисту населення Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області до суду надійшли клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача та третьої особи.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, місце та час розгляду справи були повідомлені заздалегідь та належним чином.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Позивачем та третьою особою рішення суду першої інстанції не оскаржене.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що позивач ОСОБА_1 згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 отримує пенсію за віком. Термін дії посвідчення – 28 липня 2019 року (а.с.10).

Згідно довідки № НОМЕР_2 від 13 листопада 2014 року про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України та району проведення антитерористичної операції ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителька АДРЕСА_1 перемістилася 31 жовтня 2014 року з тимчасово окупованої території (району проведення антитерористичної операції) до АДРЕСА_2 (а.с.11).

10 листопада 2014 року ОСОБА_1 звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Шишацькому районі з заявою про перерахунок пенсії

З розпорядження 206 від 10 листопада 2014 року, наданого відповідачем ОСОБА_2 об’єднаним управління Пенсійного фонду України Полтавської області вбачається, що загальний стаж ОСОБА_1 становить 26 років 8 місяців.

Розпорядженням голови Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області ОСОБА_4 № 155 від 21 червня 2016 року створено комісію з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та затверджено її склад. В розпорядженні вказано комісії у своїй роботі керуватися Порядком призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядком здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання (перебування), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365 “Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам”.

З акту № 129 від 12 квітня 2017 року обстеження матеріально-побутових умов ОСОБА_1 вбачається, що ОСОБА_1 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з чоловіком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3. В ході обстеження матеріально-побутових умов встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_1 немає вдома (а.с.12).

Рішенням Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам при Шишацькій районній державній адміністрації № 37 від 14 квітня 2017 року про припинення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам скасовано ОСОБА_1 довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та припинено соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам у зв’язку з інформацією від Головного управління контр розвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України № 01.2-15/1621 від 20 березня 2017 року та актом обстеження матеріально-побутових умов сім’ї № 129 від 13 квітня 2017 року.

З повідомлення № 01-15/1269-02 від 19 квітня 2017 року Управління праці та соціального захисту населення Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області вбачається, що рішенням Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (протокол № 37 від 14 квітня 2017 року) скасовано ОСОБА_1 довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с.13).

Розпорядженням начальника ОСОБА_2 об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області (Шишацький район) від 20 квітня 2017 року знято з обліку ОСОБА_1 в зв’язку з рішенням комісії № 37 від 14 квітня 2017 року про скасування довідки.

26 квітня 2017 року ОСОБА_1 була видана довідка № НОМЕР_3 від 26 квітня 2017 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, в якій вказано фактичне місце проживання позивача: АДРЕСА_3 (а.с.14).

З акту обстеження матеріально-побутових умов сім’ї № 148 від 28 липня 2016 року вбачається, що ОСОБА_1 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з чоловіком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.17).

З повідомлення № 680/03-16 від 5 травня 2017 року ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області вбачається, що рішенням Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (протокол № 37 від 14 квітня 2017 року) ОСОБА_1 було скасовано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Відповідно до ст. 12 Закону України “Про права та свободи внутрішньо переміщених осіб” факт тривалої відсутності внутрішньо переміщеної особи (понад 60 днів) за місцем проживання дає обґрунтовані підстави вважати, що особа повернулася до покинутого місця проживання. Зазначена обставина є підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб та припинення будь-яких соціальних виплат. Вказано, що поновлення виплати пенсій здійснюється у Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядку здійснення конторолю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за проведення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 365 від 8 червня 2016 року (а.с. 18).

Рішенням Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Шишацької РДА від 28.04.2017 року відновлено внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_1. пенсію за віком відповідно п.18 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 8 червня 2016 року № 365, з 1 листопада 2017 року .

В подальшому рішенням Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 63 від 23 листопада 2017 року відновлено внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно п.18 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 8 червня 2016 року № 365, з 1 жовтня 2017 року.

З розпорядження 124687 від 9 листопада 2017 року вбачається, що з 1 листопада 2017 року загальний розмір пенсії ОСОБА_1 становить 1498 грн. 92 коп.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначає ОСОБА_6 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - ОСОБА_6 № 1058-IV). Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Відповідно ст. 5 Закону № 1058-IVцей ОСОБА_6 регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно ст. 47 Закону № 1058-IV пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеними у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Приписами ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; (положення пункту 2 частини першої статті 49 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 р. N 25-рп/2009); 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Колегія суддів зауважує, що перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений ч. 1 ст. 49 ОСОБА_6 № 1058-IV, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.

Судовим розглядом встановлено, що виплату пенсії позивачу з 01 квітня 2017 року призупинено у зв’язку з надходженням рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (протокол № 37 від 14.04.2017р.)

Відповідач обґрунтовуючи прийняте рішення посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року № 365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" з посиланням на її визнанням законом.

Разом із тим, вказані приписи підзаконного нормативно-правового акту, яким встановлено інші випадки припинення соціальних виплат, суперечать нормам ст. 49 Закону № 1058-IV, відповідно до якого виплата пенсії може припинятися виключно з підстав, встановлених законом.

Тобто конкретна підстава призупинення виплати пенсії має бути визначена безпосередньо законом.

Керуючись положеннями ч.3 ст.7 КАС України суд апеляційної інстанції застосовує до спірних правовідносин ОСОБА_6 № 1058-IV, який має вищу юридичну силу, а тому посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України № 365 від 08.06.2016, колегією суддів не приймається до уваги.

Наявність підстав для припинення виплати позивачу пенсії відповідно до ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", передбачених саме законом, відповідач не обґрунтовує.

Як зазначив Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в рішенні у справі "Пічкур проти України", яке набрало статусу остаточного 7 лютого 2014 року, право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення). У пункті 54 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що наведених вище міркувань ЄСПЛ достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У пункті 33.3 цього рішення ЄСПЛ зазначив: "Суд вважає, що коли держава не може забезпечити дію своєї влади на частині своєї території відповідно фактичній ситуації (наприклад, сепаратистський режим, військова окупація), держава не перестає нести відповідальність та здійснювати юрисдикцію. Воно повинно усіма доступними дипломатичними та правовими засобами із залученням іноземних держав та міжнародних організацій продовжувати гарантувати права та свободи, передбачені Конвенцією".

Відповідно до встановлених у справі обставин, враховуючи практику Європейського Суду з прав людини, зокрема, зазначені вище рішення: "Пічкур проти України" колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в діях відповідача вбачаються ознаки дискримінації по відношенню до позивача, як внутрішньо переміщеної особи, та відсутність єдиного підходу до виплати пенсій громадянам України в залежності від міста проживання.

З урахуванням вищенаведеного підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов’язання відповідача здійснити виплату пенсії за віком з 1 квітня 2017 року.

Враховуючи те, що Рішенням Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 63 від 23 листопада 2017 року відновлено позивачу ОСОБА_1 виплату пенсії за віком, з 1 жовтня 2017 року суд приходить до висновку, що необхідно визнати дії ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо невиплати пенсії за віком позивачу ОСОБА_1., за час з 1 квітня 2017 року по 1 жовтня 2017 року протиправними та зобов’язати ОСОБА_2 об’єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити виплату пенсії за віком позивачу ОСОБА_1 з 1 квітня 2017 року по 1 жовтня 2017 року.

З зазначених вище підстав, враховуючи відновлення виплати пенсії з 01.10.2017 року , суд не вбачає підстав про визнання неправомірними дій відповідача з 01.10.2017 року.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Будь-яке рішення чи дії суб’єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об’єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Жодні доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 246, 250, 308, 310, п. 1 ч.1 ст. 315, 316, 321, 322, 325, 326, Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Великобагачанського районного суду Полтавської області від 28.11.2017 по справі № 525/1038/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_7Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_8 ОСОБА_6 Повний текст постанови складено 29.01.2018.