Постанова № 71884021, 22.01.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Спірідонов М.О.

22 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/3296/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Калиновського В.А.

суддів: Калитки О. М. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Цибуковська А.П.

представник позивача ОСОБА_1

представник відповідачів ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2017, м. Харків, повний текст складено 20.11.17 по справі № 820/3296/17

за позовом ОСОБА_3

до Головного управління ДФС у Харківській області , Державної фіскальної служби України

про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, Державної фіскальної служби України, в якому, після уточнення позовних вимог просив суд: визнати протиправною відмову Головного управління ДФС у Харківській області у здійсненні виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги відповідно до листа № 1742/3/20-40-05-27 від 25.04.2017 року; зобов'язати Головне управління ДФС у Харківській області області та Державну фіскальну службу України здійснити нарахування (розрахунок) та виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, у зв'язку із захворюванням, отриманим під час виконання службових обов'язків, що призвело до встановлення II групи інвалідності у відповідності до вимог частини шостої статті 23 Закону України "Про міліцію" на час виникнення спірних правовідносин, а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 р. №850, виходячи із 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб; зобов'язати Головне управління ДФС у Харківській області подати протягом 10 (десяти) днів, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 267 КАС України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії відповідача є неправомірними, необґрунтованими, безпідставними.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2017 року адміністративний позов ОСОБА_3 задоволено частково, а саме: зобов'язано Державну фіскальну службу України повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 21.02.2017 року та прийняти рішення за результатами розгляду зазначеної заяви з урахуванням висновків суду. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем, Державною фіскальною службою України, подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 159 КАС України, Закону України «Про міліцію», Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист», Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, зватвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 р. № 707, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивач, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Представник відповідачів, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_3, проходив службу в ОВС України з 18.10.1995 року по 23.02.2009 рік, з 19.03.2009 року по 29.01.2016 рік службу в податковій міліції України. Мав спеціальне звання - полковника податкової міліції та займав посаду заступника начальника міжрегіонального відділу оперативного документування оперативного управління Головного управління ДФС у Харківській області.

Згідно наказу №001-о/д від 25 січня 2016 року звільнений з посади та податкової міліції: в запас за пунктом 64 підпунктом «б» (через хворобу).

На підставі огляду Медико - соціальної експертної комісії від 23.11.2016 року позивачу було встановлено 2 (другу) групу інвалідності від захворювання пов'язаного з проходженням служби.

21.02.2017 року, позивачем до ГУ ДФС у Харківській області була подана заява з усіма додатками необхідними для проведення одноразової грошової виплати.

Управлінням по роботі з персоналом ГУ ДФС області було направлено лист від 21.02.2017 року № 1050/8/20-40-04-02-15 на адресу ДФС України з матеріалами для затвердження та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у разі інвалідності.

Державною фіскальною службою України на лист від 21.02.2017 року № 1050/8/20-40-04-02-15 було надано відповідь у формі листа від 09.03.2017 року № 5868/7/99-99-04-04-02-17, згідно якого заяву ОСОБА_4 було залишено без розгляду та зазначено, що розгляд матеріалів буде поновлено після внесення відповідних змін до Податкового кодексу України чи прийняття нового нормативно-правового акту.

Непогодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що ДФС України не було прийнято жодного рішення щодо виплати грошової допомоги, або щодо відмови у вказаній виплаті.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тобто в частині задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

У відповідності до положень ст. 23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до Порядку умов та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженго Кабінетом Міністрів України від 7 травня 2007 року № 707 одноразова грошова допомога (далі-грошова допомога) виплачується у разі: 1) загибелі (смерті) працівника міліції, податкової міліції під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю. Грошова допомога виплачується членам сім'ї загиблого (померлого), а в разі їх відсутності-його батькам та утриманцям у розмірі десятирічного грошового забезпечення; 2) установлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, органах державної податкової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення такого строку, внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися: під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, у розмірі: п'ятирічного грошового забезпечення - інвалідам 1 групи; чотирирічного грошового забезпечення - інвалідам 2 групи; трирічного грошового забезпечення - інвалідам 3 групи; у період проходження служби, - у відсотках відповідного розміру грошового забезпечення згідно із ступенем втрати працездатності, який визначається медико-соціальною експертною комісією; 3) поранення (контузії, травми або каліцтва), що сталося: під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, - у розмірі річного грошового забезпечення; період проходження служби, - у відсотках до розміру річного грошового забезпечення, встановленого відповідно до ступеня втрати працездатності, що визначається медико-соціальною експертною комісією.

При цьому, виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, є: несення постової чи патрульної служби; вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод, законних інтересів; припинення або запобігання злочинам та правопорушенням; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, що їх вчинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; участь у ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій.

Підстави та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівників міліції, податкової міліції визначаються Законом України від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ «Про міліцію» (далі - ОСОБА_5 №565-ХП) та Порядком № 707.

Згідно із абзацом 3 пункту 15 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 липня 2015 року № 5 80-VIII «Про Національну поліцію» право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію» зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України «Про Національну поліцію».

Як свідчать матеріали справи позивач 21.02.2017 року звернувся до ГУДФС у Харківській області з належною заявою, додавши до заяви документи, необхідні для проведення одноразової грошової виплати.

Управлінням по роботі з персоналом ГУ ДФС області було направлено лист від 21.02.2017 року № 1050/8/20-40-04-02-15 на адресу ДФС України з матеріалами для затвердження та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у разі інвалідності.

Державною фіскальною службою України на лист від 21.02.2017 року № 1050/8/20-40-04-02-15 було надано відповідь у формі листа від 09.03.2017 року № 5868/7/99-99-04-04-02-17, згідно якого заяву ОСОБА_4 було залишено без розгляду та зазначено, що розгляд матеріалів буде поновлено після внесення відповідних змін до Податкового кодексу України чи прийняття нового нормативно-правового акту.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що зі змісту зазначеної відповіді вбачається, що Державною фіскальною службою України не було прийнято жодного рішення щодо виплати грошової допомоги або щодо відмови у вказаній виплаті.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно, для повного захисту прав позивача, вийшов за межі заявлених позовних вимог, та зобов’язав Державну фіскальну службу України повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 21.02.2017 року та прийняти рішення за результатами розгляду зазначеної заяви з урахуванням висновків суду.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2017 року по справі № 820/3296/17 в частині задоволення позовних вимог прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 , 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2017 р. № 820/3296/17 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2017 по справі № 820/3296/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_6Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_7 ОСОБА_5 Повний текст постанови складено 29.01.2018.