Ухвала суду № 71883888, 16.01.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И

16 січня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/5425/17

Категорія: 3.7 Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Запорожана Д.В.,

- Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №3 Одеської області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю "КТТК Лоджистікс" про стягнення 31759,85 грн.,-

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2017 року Заступник керівника Одеської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті звернувся з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КТТК Лоджистікс", в якому просив стягнути плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортом в дохід Державного бюджету України у розмірі 31759,85 грн.

Ухвалою суду від 23.10.2017 року адміністративний позов було залишено без руху, а позивача повідомлено про необхідність у п'ятиденний строк з дня отримання ухвали від 23.10.2017 року усунути недоліки у позові та роз'яснено, що в разі не усунення недоліків адміністративний позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачеві.

Підставами для залишення позовної заяви без руху були: необхідність Заступнику керівника Одеської місцевої прокуратури № 3 в адміністративному позові вказати та обґрунтувати підстави для представництва інтересів Державної служби України з безпеки на транспорті; необхідність Заступнику керівника Одеської місцевої прокуратури № 3 надати докази на підтвердження того, що Державна служба України з безпеки на транспорті не здійснює або неналежним чином здійснює захист законних інтересів держави.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2017 року адміністративний позов повернуто позивачеві у зв'язку не усуненням недоліків поданої позивної заяви.

В апеляційній скарзі Заступник керівника Одеської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2017 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до приписів ст. 311 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Приймаючи рішення про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що звернувшись до адміністративного суду з метою представництва інтересів держави або громадянина, прокурор повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 КАС України, суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.ст. 47, 48 КАС України (в редакції чинній на час ухвалення рішення) особи, які беруть участь у справі повинні мати адміністративну процесуальну правосуб'єктність.

Згідно із ч. 3 ст. 108 КАС України (в редакції чинній на час ухвалення рішення) позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема, позовну заяву подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності (п.3); позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи (п.4).

Статтею 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

15.07.2015 року набрав чинність Закон України №1697-VІІ від 14.10.2014 року «Про прокуратур», та одночасно відповідні зміни до КАС України щодо представництва інтересів громадян та держави прокурором.

Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Статтею 60 КАС України визначено, що прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Підставою представництва інтересів держави у даному випадку є несплата ТОВ «КТТК ЛОДЖИСТІКС» плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автодорогами загального користування у добровільному порядку, що тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України, що суттєво порушує інтереси держави.

Виходячи зі змісту положень п.3 постанови Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» № 879 від 27.06.2007р. вбачається, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно підпунктів 15 та 27, пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження положення про державну службу України з безпеки на транспорті» здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, а також, здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

З наведеного вбачається, що Державна служба України з безпеки на транспорті здійснює функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу.

Водночас, жодним законом вказаній службі не надано право звертатись до суду за стягненням плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують нормативні, у разі якщо таку плату не внесено власником транспортного засобу.

Враховуючи, що ані Державній службі України з безпеки на транспорті, ані її структурним підрозділам, чинним законодавством не надано права щодо примусового стягнення плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автодорогами загального користування, вагові параметри яких перевищують нормативні, тому, у зв'язку з відсутністю органу, уповноваженого відповідно до вимог чинного законодавства, звертатись до адміністративного суду з позовом про таке примусове стягнення, дана позовна заява подана прокурором в інтересах держави, який виступає позивачем у спірних правовідносинах.

Крім того судова колегія суду апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити що за своєю юридичною природою кошти, які позивач просить стягнути з ТОВ «КТТК ЛОДЖИСТІКС» є штрафною фінансовою санкцією, яку застосовує держава до порушників правил користування автомобільними дорогами України, які прямо встановлені в ЗУ «Про автомобільний транспорт», постанові КМУ №30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» та постанові КМУ №879 «Про заходи збереження автомобільних доріг загального користування».

З огляду на викладене судова колегія вважає, що кошти, які є предметом стягнення по цій справі, є формою відповідальності особи, яка за своєю юридичною природою є штрафною фінансовою санкцією, яка фактично є засобом державного примусу та контролю, передбаченого Законом, що покладають на правопорушників додаткові обтяження у вигляді впливу на їх фінансовий стан, що свідчить про публічно-правовий характер даного спору. Водночас, факт несплати коштів тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України, що суттєво порушує інтереси держави.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, колегія суддів прийшла до висновку про наявність обгрунотованих підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про повернення адміністративного позову позивачу, через відсутність для цього правових підстав.

Статтею 317 КАС України передбачено, що підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив вищенаведені порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даної справи по суті, внаслідок чого його ухвала підлягає скасуванню з направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 320, 321, 322 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю "КТТК Лоджистікс" про стягнення 31759,85 грн. - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України

Повний текст судового рішення складено 19.01.2018 року.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: Д.В. Запорожан

Суддя: О.В. Яковлєв