Постанова № 71883829, 29.01.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/12300/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Глушка І.В., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Камінь-Каширського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на постанову ОСОБА_1 - Каширського районного суду Волинської області від 20 листопада 2017 року (суддя Гордійчук В.М., м. Камінь-Каширський, час ухвалення 15 год 09 хв) по справі за адміністративним позовом Камінь-Каширського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,-

В С Т А Н О В И В :

Камінь-Каширське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області звернулося в суд першої інстанції з адміністративним позовом до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області в якому просило визнати дії заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління територіального управління у Волинській області щодо винесення постанови ВП № 54779986 від 26.09.2017 року про відкриття виконавчого провадження неправомірними та скасувати постанову ВП № 54779986 від 26.09.2017 року про відкриття виконавчого провадження.

ОСОБА_1 - Каширського районного суду Волинської області від 20 листопада 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Камінь-Каширське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

В апеляційній скарзі зазначає, що державним виконавцем при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.09.2017 року (ВП №54779986) при примусовому виконанні виконавчого листа №2-а-5625/11 виданого 05.09.2017 року, не враховано положення пункту 3 частини 5 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якого виконавчий збір не стягується якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Статтею 1 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 року № 4901 -VI визначено, що цей Закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження» та особливості їх виконання.

Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган - пункт 1 частини 1 статті 2 Закону від 05.06.2012 року № 4901 -VI.

Розпорядженням Камінь-Каширського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області № 196859 від 25.09.2017 року рішення Львівського апеляційного адміністративного суду №30130/12/9104 від 23.10.2014 року виконано в частині нарахування. Нараховані гр.ОСОБА_2 кошти є майном в розумінні статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод, а право грошової вимоги проти держави про виплату коштів в порядку соціального забезпечення і соціального страхування неодноразово визнавалося майном у практиці Європейського суду з прав людини.

Оскільки виконавчий лист №2-а-5625/11. виданий Камінь-Каширським районним судом Волинської області зобов'язує боржника вчинити дії щодо майна стягувача (виплатити), то в даному випадку підлягають застосуванню положення Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду виконання яких гарантується державою. А тому відповідно до вимог п. 3 ч. 5 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується.

Сторони в судове засідання не з’явились, хоча про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється. .

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року, скасовано постанову Камінь-Каширського районного суду від 07 червня 2011 року у справі № 2-а-5625/11 та зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 державної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 17 листопада 2010 року до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин, з врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум. 05 вересня 2017 року Камінь-Каширським районним судом видано виконавчий лист у справі № 2-а-5625/11, та на підставі заяви ОСОБА_2 від 14 вересня 2017 року, яка надійшла до ВПВР УДВС ГТУЮ у Волинській області 25 вересня 2017 року, 26 вересня 2017 року заступником начальника вказаного відділу ОСОБА_3 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 54779986 щодо виконання вказаного виконавчого листа, якою боржнику надано строк 10 робочих днів для добровільного виконання рішення суду. Разом з тим, у цій же постанові постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 12800 грн.

Розглядаючи спір суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» (Закону № 1404-VIII) примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно п. 1 ч.ч. 1,2 ст. 18 цього Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. В силу вимог ч. 5 вказаної статті виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність дій державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа у справі № 2-а-5625/11, проте суд першої інстанції відмовляючи в повному обсязі в задоволенні позову залишив поза увагою неправомірність вирішення питання щодо стягнення виконавцем з боржника виконавчого збору, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Тому з огляду на зазначене, та враховуючи те, що позивачем рішення суду в частині нарахування пенсійних виплат здійснено 25.09.2017 року, що підтверджується матеріалами справи, то колегія суддів дійшла висновку, що постанова ВП № 54779986 від 26.09.2017 року про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 12800 грн підлягає скасуванню, а дії заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління територіального управління у Волинській області відповідно в цій частині слід визнати неправомірними.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що постанову суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Керуючись ст. 272, ст. 287, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Камінь-Каширського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області задовольнити частково, постанову ОСОБА_1 - Каширського районного суду Волинської області від 20 листопада 2017 року по справі № 157/3005/17 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Камінь-Каширського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління територіального управління у Волинській області щодо винесення постанови ВП № 54779986 від 26.09.2017 року про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 12800 гривень.

Скасувати постанову ВП № 54779986 від 26.09.2017 року про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 12800 гривень .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

ОСОБА_1 набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді І.В. Глушко

ОСОБА_4