Постанова № 71883707, 29.01.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/11299/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого-судді Довга О.І.

судді Запотічний І.І.

судді Сапіга В.П.

секретар судового засідання Гнатик А.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.10.2017 року у справі № 807/897/16 (головуючий суддя Рейті С.І., постанову оголошено 18.10.2017 року о 15.00 год. м. Ужгород) за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Рахівському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (позивач) звернувся із позовом до Державної податкової інспекції у Рахівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області (відповідач), яким просив: 1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Рахівському районі № 0004381300 від 02.07.2016 року, прийняте щодо суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 за збільшеним податковим зобов'язанням 7722,65 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 4825,97 грн.; 2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Рахівському районі № 0004391300 від 02.07.2016 року, яким донараховано податку з доходів фізичних осіб на суму 611674,26 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 152918,57 грн.; 3) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Рахівському районі № 004401303 від 02.07.2016 року, яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 433,02 грн.; 4) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Рахівському районі № 0004411300 від 02.07.2016 року, яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 5829,08 грн.; 5) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Рахівському районі № 0004371300 від 92.07.2016 року, яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 510,00 грн.; 6) визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу ДПІ у Рахівському районі № Ф-0003921300 від 21.06.2016 року, яким донараховано податкове зобов'язання на загальну суму 295837,64 грн.; 7) визнати протиправним та скасувати рішення № 004421300 від 02.07.2016 року, яким донараховано 9606,77 грн. єдиного соціального внеску та застосовано штрафну санкцію в розмірі 4803,38 грн.; 8) визнати протиправним та скасувати рішення № 0004431300 від 02.07.2016 р., яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 37584,65 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправомірність дій ДПІ у Рахівському районі під час проведення позапланової документальної перевірки, за результатами якої винесено податкові повідомлення-рішення, якими позивачу безпідставно нараховані податкові зобов'язання та штрафні санкції, винесені рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.10.2017 року у справі № 807/897/16 в задоволені позовних вимог відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою задовольнити його адміністративний позов у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована, фактично, доводами позовної заяви.

Позивач у судове засідання не з'явився, хоча був завчасно належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи. Подав клопотання про відкладення розгляду за станом здоров'я. Разом з тим, доказів на підтвердження того, що хворіє позивач до клопотання не долучив. Отже відсутні підстави для визнання причин неявки в судове засідання позивача поважними.

Відповідач в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату судового засідання.

Згідно частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до частини 2 статті 313 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

З 01 червня 2016 року по 07 червня 2016 року ДПІ у Рахівському районі проводилась позапланова документальна невиїзна перевірка фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 25.02.2011 року по 31.12.2015 року.

За результатами перевірки складено акт від 16 червня 2016 року за № 10/13-00/2131912398.

Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем: - пп.16.1.2 п. 16.1 ст.16. п. 177.10 ст. 177, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано до сплати до бюджету податку на доходи з фізичних осіб в сумі 611674,26 грн., в т.ч.: за 2013 рік - в сумі 85995,48 грн.; за 2014 рік - в сумі 215983,86 грн.; за 2015 рік - в сумі 309694,92 грн.; - пп. 177.5.1 п.177.5 ст. 177 Податкового кодексу України, а саме - встановлено несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 2165,10 грн. за період з 15.11.2008 р. по 08.05.2014 р.; - п. 51.1 ст. 51, пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу, в частині неподання податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку на третій квартал 2014 року; - пп. 168.1.1, п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 а ст. 176 Податкового кодексу, в результаті чого виявлено прострочену кредиторську заборгованість по податку на доходи фізичних осіб на суму в розмірі 7722,65 грн.; - п. 3.2. п. 3 «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», п. 4 ч.2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме - ФОП ОСОБА_1 не подано звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2015 рік; - ч. 1 п. 2 ст. 6, ч. 1 ст. 7розділу ІІІ, п. 11 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», перевіркою донараховано єдиного внеску в сумі 286230,87 грн., в тому числі: за 2011 рік - в сумі 33337,68 грн.; за 2013 рік - в сумі 79218,33 грн.; за 2014 рік - в сумі 83679,72 грн.; за 2015 рік - в сумі 89995,14 грн.; - п. 3.1 розділу ІІІ Порядку № 454, ч. 1,2 п. 2 ст. 6, ч. 1 п. 1 ст. 7 розд. ІІІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», перевіркою донараховано єдиного соціального внеску за липень 2015 року на загальну суму 9606,77 грн., в т.ч. за ставкою 42,72 % в сумі 8860,13 грн., за ставкою 3,6 в сумі 746,64 грн.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем винесено оскаржувані відповідачем податкові повідомлення-рішення.

Документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень винятково у випадках та у порядку, встановлених Податковим кодексом (п. 75.1 ст. 75 Кодексу).

У фізичних осіб - підприємців така перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), іншої звітності, первинних документів, які використовуються у податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до норм Податкового кодексу контролюючі органи мають право проводити документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) перевірки.

Особливістю документальної позапланової перевірки є те, що вона не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених Податковим кодексом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (з наступними змінами та доповненнями, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України).

Перевіркою встановлено, що в порушення вимог пп. «а» п. 176.2 ст. 176 ПК України позивачем податок на доходи фізичних осіб, утриманий із заробітної плати працівників в перевіреному періоді, термін сплати якого настав, до бюджету перераховано не в повному обсязі та в результаті чого виявлено прострочену кредиторську заборгованість з податку на доходи фізичних осіб на суму в розмірі 7722,65 грн.

Відповідно до пп. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом. Відтак ДПІ у Рахівському районі правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 02 липня 2016 року № 0004381300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податків у вигляді заробітної плати у загальному розмірі 12548,62 грн.

Відповідно до п. 177.1 ст. 177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПК України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.4 цієї статті). У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати (11470,00 грн. за 2013 рік та 12180,00 грн. за 2014-2015 роки), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 (в 2013-2014 роках) та 20 (в 2015 році) відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою, визначеною в абзаці першого цього пункту. Згідно пп. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПК України остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб та збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності на підставі документального підтвердження факту їх сплати.

Як доведено матеріалами справи перевіркою проведено річний перерахунок податку з доходів фізичних осіб за 2013, 2014 та 2015 роки.

За результатами перевірки визначення суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб встановлено розбіжність між даними податкових декларацій та даними перевірки. Як вірно зазначено судом першої інстанції позивачем занижено дохід на 611674,26 грн. Допущені позивачем порушення відбулися за рахунок завищення витрат, які не підтверджені документально та не є безпосередньо пов'язаними з отриманням доходу. З врахуванням викладеного контролюючим органом правомірно донараховано податковим повідомленням-рішенням № 0004391300 від 02 липня 2016 до сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб у сумі 611674,26 грн., в т.ч: за 2013 рік - 85995,48 грн.; за 2014 рік - 215983,86 грн.; за 2015 рік - 309694,92 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі - 152918,57 грн.

Відповідно до п. 51.1 ст. 51 ПК України платники податків, в тому числі податкові агенти, зобов'язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків.

Відповідно до п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Позивачем, що доведено матеріалами справи, в порушення вищевказаних норм, не подано податкову звітність за формою 1 - ДФ за третій квартал 2014 року.

З огляду на викладене відповідачем правомірно винесено податкове повідомлення-рішення від 02 липня 2016 року № 0004371300, яким до ФОП ОСОБА_1 було засновано штрафні санкції у розмірі 510,00 грн.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковим органом встановлено несвоєчасно сплату узгодженого податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 2165,10 грн. за період з 15.11.2008 по 08.05.2014 рр., чим порушено пп. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПК України.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

У зв'язку з цим, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення 02 липня 2016 року № 0004401303, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 433,02 грн. та № 0004411300, яким до позивача застосовано штрафні санкцій у розмірі 5829,08 грн.

Відповідно до ст. 4 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є:

1) роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця); фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту); дипломатичні представництва і консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами; дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України; підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу або компенсацію відповідно до законодавства, - для осіб, зазначених у пунктах 9-14 цієї частини.

Виходячи з наведеного платниками єдиного внеску є - фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно з п. 3 ст. 7 вищевказаного Закону нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. В зв'язку з не наданням ФОП ОСОБА_1 для перевірки необхідних документів, проведеною перевіркою встановлено, що відповідно до декларацій про майновий стан та доходи поданих до ДПІ у Рахівському районі та враховуючи акт попередньої документальної перевірки, ФОП ОСОБА_1 мав чистий оподатковуваний дохід протягом 12 місяців в 2011 році, протягом 6 місяців в 2012 році, протягом 6 місяців в 2013 році, протягом 6 місяців в 2014 році та протягом 12 місяців в 2015 році. За рахунок заниження позивачем доходу, отриманого від здійснення діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на який нараховується єдиний внесок, і за рахунок не подання звіту про нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями за 2015 рік відбулося заниження єдиного внеску в сумі 286230,87 грн., в т.ч: за 2011 рік - 33337, 68 грн.; за 2013 рік - 79218,33 грн.; за 2014 рік - 83679,72 грн.; за 2015 рік - 89995,14 грн., а тому перевіркою правомірно донараховано суму податкових зобов'язань єдиного внеску за період що перевірявся, в сумі 286230,87 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 37584,65 грн., а тому відсутні підстави для скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 02 липня 2016 року № 0004431300.

Відповідно до ч.1 п. 2 ст. 6 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Згідно з ч. 1 п. 1 ст. 7 зазначеного Закону єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Єдиний внесок для платників встановлюється у відсотках до бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.

Ставка єдиного внеску для позивача відповідно до класу професійного ризику становить: в період 2011-2014 рр. - 37,30 % (клас ризику 24); з 01.01.2015 - 42,72 (клас ризику 66).

Матеріалами справи доведено, що ФОП ОСОБА_1 в порушення п. 3.1 розділу ІІІ Порядку № 454, ч. 1,2 п. 2 ст. 6, ч.1 п. 1 ст. 7 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» здійснено нарахування заробітної плати працівникам підприємства за липень 2015 року, внаслідок чого виникло заниження фонду оплати праці для нарахування єдиного соціального внеску. Відтак контролюючим органом правомірно донараховано єдиного соціального внеску за липень 2015 року на загальну суму 9606,77 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску, тобто застосовано штрафну фінансову санкцію в розмірі 4803,38 грн. Таким чином, рішення про застосування штрафних санкцій № 0004421300 є правомірним та не підлягає скасуванню.

Згідно ч. 3 ст. 9 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону 2464 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вказані положення Закону кореспондуються також із положеннями Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Мінфін № 449 від 20.04.2015р. та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за № 508/26953, пунктом 1 розділу VI якої встановлено, що до платників, які не виконали визначені Законом обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

Оскаржена вимога про сплату боргу (недоїмки) від 21 червня 2016 року № Ф - 0003921300 була прийнята відповідачем у зв'язку із наявністю станом на 21 червня 2016 року заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 295837,64 грн.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. 229, 243, 246, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.10.2017 року у справі № 807/897/16 Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.10.2017 року у справі № 807/897/16 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. І. Довга судді І. І. Запотічний В. П. Сапіга Повне судове рішення складено 30.01.2018