Постанова № 71883071, 16.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/8556/17 Головуючий у 1 інстанції - Шрамко Ю.Т.,

судді - Вєкуа Н.Г., Костенко Д.А. Суддя-доповідач - Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Кузик М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.10.2017 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними, скасування наказу та припису, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції із позовом, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 15.06.2017 № 216 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 24.03.2014 № 0833140830188»;

- зобов'язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України внести до реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, протягом одного робочого дня з дня набрання рішенням суду законної сили, інформацію про зареєстровану Декларацію про початок виконання будівельних робіт від 24.03.2014 № KB 083140830188;

- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.07.2017 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, що виконується без повідомлення про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.10.2017 позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою відповідачі звернулись із апеляційними скаргами, в яких просять скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що зазначені апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 24.03.2014 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт за № KB 083140830188 щодо об'єкту «Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1», категорія складності - ІІІ, замовник - ОСОБА_1

Однак, 15.06.2017 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято оскаржуваний наказ, яким скасовано реєстрацію декларації № KB 083140830188, а 05.07.2017 складено у відношенні позивача оскаржуваний припис, яким з метою усунення виявлених порушень вимагалось з 05.07.2017 зупинити виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва.

Позивач, не погоджуючись з оскаржуваним наказом та приписом, звернувся до суду першої інстанції з даним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскаржувані наказ та припис прийняті не на підставі та не в межах повноважень, що передбачені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», а тому є протиправними та підлягають скасуванню, а позов задоволенню в повному обсязі.

Апелянти у своїх скаргах посилаються на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Колегія суддів вважає доводи апелянтів необґрунтованими та погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Указом Президента України від 08.04.2011 № 439/2011 затверджено Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, (далі - Положення), відповідно до п.п. 1-3 якого, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

Держархбудінспекція України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, цим Положенням, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України.

Основними завданнями Держархбудінспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, а саме: здійснення в межах своїх повноважень державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із зазначених питань; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві, ліцензування господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури; внесення Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України пропозицій щодо формування політики із відповідних питань.

Згідно з пп. 4 п. 4, пп. 6 п. 5 Положення Держархбудінспекція України відповідно до покладених на неї завдань реєструє повідомлення про початок виконання підготовчих та будівельних робіт, декларації про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації та у визначених законодавством випадках відмовляє в реєстрації таких декларацій.

Держархбудінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку видавати обов'язкові до виконання приписи щодо: а) усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; в) усунення порушень вимог законодавства у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», в редакції станом на час реєстрації декларації № KB 083140830188, право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації.

Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється.

За наявності зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

З оскаржуваного наказу вбачається, що прийнятий він Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідно до пп. 5 п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» від 17.01.2017 № 1817-VIII та на підставі листа Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 055-9780 від 08.06.2017.

Відповідно до ч. 2 ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», в редакції станом на час прийняття оскаржуваного наказу, у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Разом з тим, згідно з пп. 5 п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» від 17.01.2017 № 1817-VIII, зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт можуть бути скасовані відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.

Тобто, реєстрація декларації може бути скасована у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно з абзацами 6, 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Держархбудінспекція виключає з реєстру запис про реєстрацію повідомлення не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.

З наведених правових норм вбачається, що скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт здійснюється шляхом видачі відповідного наказу та виключення запису про реєстрацію таких декларацій.

Водночас, відповідно до ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність», для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п.п. 2, 5, 16, 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, (далі - Порядок №553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

При цьому, згідно з п. 9 Порядку № 553, Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування..

Виходячи з системного аналізу вказаних вище норм, колегія суддів зазначає про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Вказаний порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю має бути дотриманий й у випадку, передбаченому ч. 2 ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Однак, під час розгляду даної справи судом першої інстанції, відповідачами не було надано належних та достатніх доказів проведення перевірки позивача та виявлення в ході такої перевірки порушень, на підставі чого прийняті оскаржувані наказ та припис.

Разом з цим, як вже зазначалось вище, оскаржуваний наказ прийнято на підставі листа Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 055-9780 від 08.06.2017.

При цьому, під час дослідження вказаного вище листа № 055-9780 від 08.06.2017 судом першої інстанції встановлено, що він не містить встановлених порушень вимог законодавства на спірному об'єкті будівництва. Також, в ньому зазначено, що Інспекція звернулась до Печерського РУ ГУ МВС України у місті Києві та до Прокуратури Печерського району м. Києва щодо сприяння у проведенні перевірки, за результатами розгляду подання Прокуратури Печерського району м. Києва щодо скасування реєстрації декларації № KB 083140830188, Інспекція наказом № 12 «д» від 24.11.2014 скасувала реєстрацію вищевказаної декларації.

Водночас, зазначений вище лист Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 055-9780 від 08.06.2017 колегія суддів вважає неналежним та недостатнім доказом обґрунтованості прийняття оскаржуваного наказу, оскільки постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2017, в адміністративній справі № 826/15537/16 за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування рішення позов задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 24.11.2014 № 12 «д» «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт».

З доводами Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про те, що: проектна документація на об'єкт будівництва розроблена з відхиленням від вихідних даних на проектування (містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 03.03.2014 № 1986/0/12-3/009-14) та з порушенням п. 3.19* ДБН 360-92**; позивачем затверджено проектну документацію наказом № 1 від 14.03.2014 не належним чином; позивачем наведено недостовірні дані у декларації № KB 083140830188 у частині затвердження проектної документації, що проектна документація на спірний об'єкт будівництва розроблена з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, та суперечить законодавству, містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки, то колегія суддів не погоджується, оскільки в порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017), відповідачами не надано належних та достатніх доказів зазначеному.

При цьому, акт перевірки, складений Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 11.07.2017 за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на спірному об'єкті будівництва, не є належним доказом обґрунтованості прийняття оскаржуваних наказу та припису, оскільки такий акт був складений після прийняття вказаних наказу та припису.

Відповідно до ч. 1 ст. 69, ч. 4 ст. 70 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017), доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Разом з тим, відповідачами не надано належних та достатніх доказів, які б свідчили про зазначення ОСОБА_1 в декларації № KB 083140830188 недостовірних даних, що є підставою вважати спірний об'єкт самочинним будівництвом, та, що проектна документація розроблена з істотними порушеннями законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Враховуючи вищезазначене, а також зважаючи на те, що Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не проводив перевірку дотримання позивачем містобудівного законодавства у встановленому порядку та не перевіряв інформацію, викладену у листі Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 055-9780 від 08.06.2017, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що скасування реєстрації декларації № KB 083140830188 та прийняття відносно позивача оскаржуваного припису суперечить вимогам Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у зв'язку із чим оскаржувані наказ та припис є протиправними та підлягають скасуванню.

Разом з цим, відповідно до ч. 3 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, веде єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - реєстр). Внесення даних до реєстру з присвоєнням реєстраційного номера здійснюється на підставі інформації, наданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, протягом одного робочого дня з дня її отримання.

Згідно з п. 3 Порядку ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.06.2011 № 92, ведення, адміністрування, функціонування і супроводження програмного забезпечення реєстру, збереження та захист бази даних реєстру, забезпечення доступу до нього органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України.

Виходячи з того, що судом визнано протиправним та скасовано оскаржуваний наказ, колегія суддів, з метою повного захисту порушених прав позивача, вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Державної архітектурно-будівельної інспекції України внести до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, інформацію про зареєстровану декларацію № KB 083140830188.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянти не надали до суду належні докази, що підтверджують факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційні скарги без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення з Державної архітектурно-будівельної інспекції України судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII від 06.12.2016, який набрав чинності 01.01.2017).

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору встановлюється в таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору встановлюється в таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2017 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» становив 1 600 грн.

З позовної заяви позивача вбачається, що позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру (визнати протиправним та скасувати наказ; визнати протиправним та скасувати припис; зобов'язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України внести до реєстру інформацію).

Отже, ставка судового збору за подачу позову становить: (1 600, 00 грн. х 0,4) х 3 = 1 920, 00 грн.:

Враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2017 було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення апеляційним судом, то у відповідності до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» Державній архітектурно-будівельній інспекції України потрібно сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 2 112, 00 грн. (1 920, 00 грн. х 110 %)

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.10.2017 - без змін.

Стягнути з Державної архітектурно-будівельної інспекції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного бюджету України (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/220301106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір за подання до суду апеляційної скарги в розмірі 2 112, 00 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.,

Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 24.01.2018.