Постанова № 71882815, 25.01.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2018 р. Справа № 920/1093/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Шевель О. В.

секретар судового засідання Курченко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» (вх. №96 С/2) на рішення Господарського суду Сумської області від 12.12.2017 у справі № 920/1093/17 (ухвалене суддею Заєць С.В. у приміщенні Господарського суду Сумської області, повний текст виготовлено 13.12.2017)

за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ

до Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром», м. Суми

про стягнення 21 373 338,51 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2017 року ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з ПАТ «Сумихімпром» 21373338,51 грн. інфляційних та річних за невиконання умов договору №06/11-642 від 30.08.2011.

08.12.2017 ПАТ «Сумихімпром» звернулось до суду з клопотанням, в якому просить передати матеріали справи №920/1093/17 для розгляду в межах справи про банкрутствоПАТ «Сумихімпром» (справа №5021/2509/2011).

Рішенням Господарського суду Сумської області від 12.12.2017 позов задоволено повністю, стягнуто з ПАТ «Сумихімпром» на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» 2018927,89 грн. 3 % річних, 19354410,62 грн. інфляційних збитків, 240000,00 грн. судового збору. В задоволенні клопотання відповідача про приєднання даної справи до справи № 5021/2509/2011 – відмовлено.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 12.12.2017 у справі № 920/1093/17, справу №920/1093/17 направити до Господарського суду Сумської області в межах справи про банкрутство ПАТ «Сумихімпром» (справа №5021/2509/2011).

Свою скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції неправомірно відмовлено у клопотанні відповідача про передання матеріалів даної справи для розгляду в межах справи про банкрутство ПАТ «Сумихімпром» №5021/2509/2011. Зокрема, зазначає, що ухвалою Господарського суду Сумської області від 24.10.2011 порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ «Сумихімпром», ухвалою Господарського суду Сумської області від 30.10.2012 введено процедуру санації, ухвалою від 05.10.2017 строк процедури санації продовжено на шість місяців. Зважаючи на приписи п.7 статті 12 ГПК України (в редакції до набрання чинності закону від 03.10.2017), зазначає, що вимоги ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» повинні розглядатись в межах справи про банкрутство ПАТ «Сумихімпром».

03.10.2017 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147, яким Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції, 15.12.2017 цей закон набрав чинності.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 09.01.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Сумихімпром» на рішення Господарського суду Сумської області від 12.12.2017 у справі №920/1093/17, розгляд справи призначено на 25.01.2018.

22.01.2018 від відповідача надійшли пояснення по справі (вх. 708), в яких він з посиланням на статтю 55 Конституцію України, статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п.8 ч.1 статті 20 ГПК України, в редакції закону від 03.10.2017, та статті 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вважає, що даний спір не підлягає вирішенню в окремому позовному провадженні, а повинен розглядатись в межах справи про банкрутство ПАТ «Сумихімпром».

У відзиві на апеляційну скаргу (від 23.01.2018 вх.№807) ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» не погоджується з доводами апелянта та зазначає, що банкрутство ПАТ «Сумихімпром» порушене за приписами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції до 19.01.2013, якими передбачено, що поточні кредиторські вимоги можуть розглядатись виключно на стадії ліквідаційної процедури, а тому, на його думку, відсутні підстави вважати, що справи у спорах з майновими вимогами до боржника (поточними) мають розглядатись саме у межах справи про банкрутство, провадження в якій було порушено до 19.01.2013. До того ж, ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» вважає, що враховуючи, що мораторій не поширюється до нарахування інфляційних та річних, а отже положення п.2 ч.1 ст. 263 ЦК України щодо зупинення перебігу позовної давності у разі дії мораторію на задоволення вимог кредиторів - не застосовуються, як наслідок, позовна давність по відношенню до поточних кредиторських вимог щодо виконання зобов’язань про сплату інфляційних втрат та 3% річних – не зупиняється. А тому, позивач вважає, що втратить право на задоволення його вимог за умови введення ліквідаційної процедури продовж більше трьох років та розгляду таких вимог виключно в ліквідаційній процедурі.

25.01.2018 від ПАТ «Сумихімпром» надійшли пояснення по справі, в яких останній заперечує щодо доводів позивача, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, та з посиланням на правові позиції Верховного Суду України викладені в аналогічних справах, зазначає, що спори про стягнення поточних вимог кредиторів з боржника повинні розглядатись в межах справи про банкрутство. А також вказує, що жодною нормою чинного законодавства не заборонено кредиторам стягувати поточну заборгованість з боржника відносно якого порушено справу про банкрутство в господарському суді в межах справи про банкрутство в процедурі санації боржника.

В судовому засіданні представник ПАТ «Сумихімпром» підтвердив вимоги апеляційної скарги, просив суд скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 12.12.2017 у справі №920/1093/17, справу передати до Господарського суду Сумської області для розгляду в межах справи про банкрутство ПАТ «Сумихімпром». Представник позивача заперечував проти вимог апеляційної скарги, зазначив про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, що оскаржене та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України, заслухавши в судовому засіданні присутніх представників учасників справи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

30.08.2011 між ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» (позивач) та ПАТ «Сумихімпром» (відповідач) укладено договір поставки природного газу № 06/11-642, відповідно до умов якого позивач зобов’язаний передати відповідачу природний газ, а відповідач, в свою чергу, зобов’язаний його оплатити.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 24.10.2011р. у справі № 5021/2509/2011 порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ «Сумихімпром», ухвалою Господарського суду Сумської області від 07.08.2012 у справі № 5021/2509/2011 визнано вимоги ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» до ПАТ «Сумихімпром», зокрема, за договором поставки природного газу від 30.08.2011 № 06/11-642, у розмірі 22432532,11 грн. основного боргу, 20083,72 грн. інфляційних втрат за вересень 2011 року, 61812,92 грн. 3% річних за період з 06.09.2011 до 23.10.2011.

Отже, звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що враховуючи визнання його грошових вимог за договором № 06/11-642 від 30.08.2011 ухвалою Господарського суду Сумської області від 07.08.2012, зокрема, в частині основного боргу, він має право нарахувати відповідачу відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати та річні, згідно з поданим розрахунком за період з листопада 2014 по листопад 2017 року.

Задовольняючи повністю позовні вимоги, суд першої інстанції, з посиланням на ч.2 статті 625 ЦК України, статтю 11 ЦК України та на Аналіз Верховного Суду України практики застосування ст. 625 ЦК України в цивільному судочинстві, встановив законність та обгрунтованість заявлених позивачем до стягнення з відповідача інфляційних та річних, а також відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про передачу даного спору на розгляд до Господарського суду Сумської області у межах справи про банкрутство відповідача.

Така відмова обгрунтована судом з посиланням на приписи п. 2, 7 ч.1 статті 12 та ч. 9 статті 16 ГПК України, в редакції до набрання чинності закону від 03.10.2017, а також на перебування боржника в процедурі санації, введеною ухвалою Господарського суду Сумської області від 30.10.2012 у справі №5021/2509/2011. Зокрема судом зазначено, що враховуючи, що предметом заявленого ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» позову є вимога до відповідача - ПАТ «Сумихімпром» про стягнення поточної заборгованості – 3% річних та інфляційних, зазначені позовні вимоги можуть бути розглянуті поза межами процедури банкрутства в окремому позовному провадженні з урахуванням вимог територіальної підсудності, встановлених статтею 15 Господарського процесуального кодексу України.

Проте, з такими висновками не погоджується колегія суддів апеляційного господарського суду, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Сумської області від 24.10.2011 за заявою ТОВ «КУА «Промислові інвестиції» порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ «Сумихімпром» у справі № 5021/2509/2011.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 30.10.2012 у справі № 5021/2509/2011 введено процедуру санації боржника, ухвалою Господарського суду Сумської області від 05.10.2017 строк процедури санації продовжено на шість місяців.

За приписами частини 2 статті 4-1 ГПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин - 14.11.2017, дата звернення позивача з даним позовом) справи про банкрутство розглядаються в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

За загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 12 ГПК України (в редакції, що діяла на момент розгляду справи та прийняття рішення), господарським судам підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України".

Відповідно до положень пункту 8 частини 1 статті 20 ГПК України (в редакції з 15.12.2017), господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов’язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Пунктом 9 статті 30 ГПК України, в редакції з 15.12.2017, передбачено, що справи, передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.

Разом з цим ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212) визначено, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.

Отже, особливість вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, без порушення нових справ з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Системний аналіз положень Закону про банкрутство № 2343-XII дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника. Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону № 2343-XII, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

У даному випадку предметом судового розгляду є спір про стягнення з відповідача грошового зобов’язання за договором поставки газу від 30.08.2011 №06/11-642. Вказані вимоги виникли після порушення провадження у справі про банкрутство відповідача, а тому, з огляду на приписи статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є поточними.

Враховуючи, що даний спір стосується питань щодо формування ліквідаційної маси у справі про банкрутство, він безпосередньо пов'язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство ПАТ «Сумихімпром».

За таких обставин колегія суддів зазначає, що даний спір не підлягає вирішенню судом в порядку окремого позовного провадження, а повинен розглядатися в межах справи про банкрутство.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13.04.2016 у справі №908/4804/14, в якій Верховний Суд України зазначив, що за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону № 2343-XII, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Крім того, колегія суддів також враховує позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 02.12.2015 у справі № 911/4212/14, відповідно до якої положення ст.ст. 12, 16 ГПК України (в редакції до 15.12.2017), в силу приписів ч. 1 ст. 58 Конституції України, застосовуються і до справ про банкрутство, провадження у яких здійснюється за Законом про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013.

Зокрема, в цій справі Верховний Суд України, задовольняючи заяву Пенсійного фонду України у м. Ірпені та скасовуючи постанову Вищого господарського суду України від 2 вересня 2015 року, постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 січня 2015 року, ухвалу Господарського суду Київської області від 24 листопада 2014 року про припинення провадження у справі №911/4212/14 про банкрутство у зв’язку з тим, що даний спір не підлягає розгляду в господарському суді, оскільки відповідач є суб’єктом владних повноважень, дійшов висновку, що незважаючи на адміністративну юрисдикцію даного спору, справа №911/4212/14 повинна розглядатись господарським судом в провадженні якого перебуває справа про банкрутство відповідача в цій справі, також і не зважаючи на те, що до процедури банкрутства відповідача підлягають застосуванню норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом» у редакції, чинній до 19 січня 2013 року, положення якого не встановлюють особливостей підвідомчості спорів боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, що виникли після порушення провадження у справі про банкрутство до визнання його банкрутом.

Вирішуючи даний спір по суті, місцевий господарський суд не врахував приписів наведених вище норм чинного законодавства, та помилково порушив окреме позовне провадження.

Колегія суддів не погоджується з доводами позивача, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу, стосовно того, що в разі передачі даного спору для розгляду в межах справи про банкрутство ПАТ «Сумихімпром», позивач буде позбавлений заявити грошові вимоги за умови введення ліквідаційної процедури ПАТ «Сумихімпром» протягом більш трьох років, оскільки у відповідності до приписів пункту 15 статті 16 закону про банкрутство, з моменту відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство пред’явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися у випадку та порядку, передбачених цим Законом.

У відповідності до положень пункту 8 статті 23 закону про банкрутство, поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, можуть пред’явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Отже, законом про банкрутство передбачено спеціальний порядок вирішення спорів кредиторів, які мають поточні вимоги до боржника, до введення процедури ліквідації. Такі спори повинні вирішуватись в межах справи про банкрутство шляхом їх розгляду в позовному провадженні.

Враховуючи наведене вище та з огляду на правову позицію Верховного Суду України в аналогічних справах, колегія суддів зазначає, що даний спір не підлягає вирішенню судом в порядку окремого позовного провадження, а повинен розглядатися за встановленою п. 8 ст. 20, п.9 ст. 30 ГПК України підсудністю - в межах справи про банкрутство ПАТ «Сумихімпром».

Зазначене є підставою для задоволення апеляційної скарги відповідача, скасування рішення Господарського суду Сумської області від 12.12.2017 та направлення даної справи на розгляд за встановленою підсудністю.

Керуючись статтями 270, п. 5 ч. 1 ст. 275, ч.1 ст. 279, ст.ст. 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» задовольнити.

Рішення Господарського суду Сумської області від 12.12.2017 у справі № 920/1093/17 скасувати.

Передати справу №920/1093/17 для розгляду до Господарського суду Сумської області за встановленою п.8 ст.20, п.9 ст. 30 ГПК України підсудністю.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20-ти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 29.01.18

Головуючий суддя Фоміна В. О.

Суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Шевель О. В.