Постанова № 71882811, 30.01.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 року справа №425/2955/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Арабей Т.Г., Міронової Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Рубіжанського об'єднаного управління пенсійного фонду України Луганської області на постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 24 листопада 2017 року у справі № 425/2955/17 (головуючий І інстанції Москаленко В.В.), складену в повному обсязі 24 листопада 2017 року в м.Рубіжне Луганської області за позовом ОСОБА_1 до Рубіжанського об'єднаного управління пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Рубіжанського об'єднаного управління пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач), в якому просила:

- визнати неправомірними дії Рубіжанського обєднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо невиплати йому пенсії з 01 грудня 2016 року;

- зобов'язати Рубіжанське обєднане управління Пенсійного фонду України Луганської області поновити їй нарахування та виплату пенсії за віком з 01 грудня 2016 року;

- судові витрати покласти на відповідача. (арк.справи 2-4)

Постановою Рубіжанського міського суду Луганської області від 24 листопада 2017 року у справі № 425/2955/17 позовні вимоги задоволені повністю; визнати неправомірними дії Рубіжанського об'єднаного управління пенсійного фонду України Луганської області щодо невиплати з 01 грудня 2016 року пенсії за віком Рубіжанського об'єднаного управління пенсійного фонду України Луганської області щодо невиплати з 01 грудня 2016 року пенсії за віком, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1; місце проживання: АДРЕСА_2; іпн НОМЕР_1). Зобов'язано Рубіжанське об'єднане управління пенсійного фонду України Луганської області з 01 грудня 2016 року відновити нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1; місце проживання: АДРЕСА_2: іпн НОМЕР_1). (арк.справи 42-45)

Постанова мотивована тим, що зміна пенсіонером місця проживання не може бути підставою для позбавлення його конституційного права на отримання соціального захисту, а саме, отримання пенсії. Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що відповідач, не виплачуючи позивачу пенсію з грудня 2016 року, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим підлягають захисту порушені права пенсіонера ОСОБА_1 шляхом визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу пенсію за весь час затримки.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та звернувся з апеляційною скаргою, у якій вказав, що відсутність внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування є порушенням обов'язкової умови для отримання соціальних виплат відповідно до ст. 7 Закону № 1706-VII. Вважає, що були підстави для припинення пенсійних виплат та підстав для поновлення пенсійних виплат немає.

Просив апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача.

Колегією суддів встановлено, що за інформацією пенсійної справи ОСОБА_1, 07.06.2005 року призначено довічно пенсію за віком та за розпорядженням № 5896 від 05.11.2014 року її було взято на облік в Управлінні пенсійного фонду України в місті Рубіжному з підстав: «облік справи, призначеної в минулих роках» згідно її заяви від 17.10.2014 року (арк.справи 21).

Згідно копії паспорту позивача, її зареєстрованим місцем проживання є: АДРЕСА_1 (арк.справи 7).

Згідно копії довідки від 27.11.2014 року № 917001232 позивач взята на облік як особа, переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції в Управлінні праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області. Тимчасова адреса місця проживання позивача: АДРЕСА_2. Ця довідка видана позивачу 27.11.2014 року, дата закінчення дії довідки не вказана. (арк.справи 8, 30).

17.10.2014 року ОСОБА_1 звернулася до УПФУ в м. Рубіжному з заявою про призначення/перерахунок пенсії, в якій просить взяти її на облік, вид пенсії за віком (арк.справи 25).

Згідно копії розпорядження № 5896 від 05.11.2014 року УПФУ в м. Рубіжному, з 01.08.2014 року ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії за віком, призначеної в минулих роках, в зв'язку з обліком справи, та взято позивача на облік в управлінні (арк.справи 21).

З копії електронного листа головного управління пенсійного фонду України в Луганській області від 25.01.2016 року № 1566/02-02 «ТЕРМІНОВО!» вбачається, що відповідача повідомлено про необхідність призупинення з 01 березня 2016 року виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам, включеним до списків осіб, інформація щодо яких потребує перевірки обґрунтованості продовження виплати пенсії на підконтрольній території, отриманих від Служби Безпеки України (арк.справи 33).

Позивачу з 01.03.2016 року УПФУ в м. Рубіжному Луганської області призупинено виплату пенсії, як внутрішньо переміщеній особі, що визнано представником відповідача у письмових запереченнях (арк.справи 17-20).

31.05.2016 року позивач особисто звернулася до відповідача із заявою про поновлення їй виплати пенсії через відділення АТ «Ощадний банк України» з 01.03.2016 року, виплата якої призупинена. Ця заява отримана відповідачем 31.05.2016 року, що підтверджується відповідними відмітками на заяві. З банку також до пенсійної справи надано заяву про наявність у ОСОБА_1 відкритого рахунку для зарахування їй пенсії (арк.справи 29, 31).

Згідно копії розпорядження № 152891 від 01.06.2016 року виплату пенсії позивачу поновлено з 01.03.2016 року (арк.справи 28).

За інформацією Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області щодо зняття з обліку ВПО, на підставі інформації Об'єднаного штабу ЦУ Служби безпеки України в районі проведення АТО від 04.11.2016 року щодо повернення до покинутого місця постійного проживання, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», п. 7-1 Порядку оформлення і видачі довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи затвердженого постановою КМУ від 01.10.2014 року№ 509, скасовано дію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи громадянам, серед яких значиться ОСОБА_1 (арк.справи 32).

Як зазначено в позовній заяві, позивачу з 01.12.2016 року УПФУ в м. Рубіжному Луганської області було призупинено виплату пенсії як внутрішньо переміщеній особі, що визнано представником відповідача у письмових запереченнях (арк.справи 2, 17-20).

Доказів про повідомлення позивача про підстави припинення їй виплати пенсії до справи не надано.

Спірним питанням у даній справі є правомірність (протиправність) дій відповідача щодо припинення виплати пенсії позивачу з грудня 2016 року на підставі не підтвердження його місця перебування.

Відповідно до статті 7 Закону № 1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Закон № 1058-VI або інший закон з питань пенсійного забезпечення не передбачає будь-яких підстав призупинення виплати пенсій, є тільки підстави припинення виплати відповідно достатті 49 цього Закону, але жоден з таких випадків управлінням не застосований та не доведений.

Так, частиною першою статті 49 Закону № 1058-VI визначено виключний перелік підстав для припинення виплати пенсії:

Виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

{Положення пункту 2 частини першої статті 49 втратили чинність, як такі, що є неконституційними на підставі Рішення Конституційного Суду № 25-рп/2009 від 07.10.2009}

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 ст. 49 зазначеного Закону України поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Отже, в статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відсутня така підстава як «не підтвердження місця перебування», як про це заявляє відповідач. Також, в цій статті відсутні такі підстави як не проживання у місті тимчасової реєстрації чи повернення до місця реєстрації.

Колегією суддів встановлено, що, не зважаючи на фактичне припинення нарахування та виплати пенсії, рішення територіальним органом Пенсійного фонду щодо припинення виплати позивачеві пенсії не приймалося.

Враховуючи викладене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що відповідач, припинивши виплату пенсії та не виплачуючи позивачу пенсію з березня 2016 року діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим підлягають захисту порушені права пенсіонера ОСОБА_1, в тому числі шляхом зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу пенсію за весь час затримки.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Рубіжанського об'єднаного управління пенсійного фонду України Луганської області на постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 24 листопада 2017 року у справі № 425/2955/17 - залишити без задоволення.

Постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 24 листопада 2017 року у справі № 425/2955/17 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 30 січня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.В. Гайдар

Судді Т.Г.Арабей

Г.М.Міронова