Постанова № 71882659, 25.01.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2018 р. Справа№ 925/1133/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Яковлєва М.Л.

Гончарова С.А.

при секретарі судового засідання Цибульському Р.М.

представники згідно протоколу судового засідання 25.01.2017

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпола-Агро Індустрі" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.11.2017 про вжиття заходів до забезпечення позову у справі №925/1133/17 (суддя Чевгуз О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коссад Восток"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпола-Агро Індустрі"

про зобов'язати вчинити дії та стягнення 1 134 772 грн. 56 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Коссад Восток" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпола-Агро Індустрі", в якому просило (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 14.11.2017):

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Шпола-Агро Індустрі", вивезти за свій рахунок зі складського приміщення №3 складу №1 Державної організації "Комбінат "Дніпро" Державного агентства резерву України за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вул. І. Франка, 18, поставлене за договором купівлі-продажу насіння №КС-2013 від 06.01.2014 неякісне насіння (згідно переліку) та знищити зазначене насіння за свій рахунок згідно з вимогами Закону України "Про насіння і садівний матеріал", а також стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпола-Агро Індустрі" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коссад Восток", 1134772 грн. 56 коп. завданих збитків.

Крім того, 02.11.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Коссад Восток" звернулось до суду першої інстанції з заявою про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просило вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Шпола-Агро Індустрі" в сумі 1 062 332,82 грн., які знаходяться на всіх розрахункових рахунках, які будуть виявлені державним виконавцем під час примусового виконання ухвали про забезпечення позову.

Заява мотивована тим, що відповідач зловживає своїми процесуальними правами та не з'являється в судові засідання, а також не подає суду своїх заперечень щодо заявлених позовних вимог, у позивача існують об'єктивні підстави вважати, що на даний час відповідачем вчиняються дії, на приховування коштів та майна з метою невиконання рішення суду, яке буде прийнято у даній справі, в майбутньому. Крім того, ТОВ "Коссад Восток" посилалось на те, що відповідач не тільки ухиляється від отримання насіння, яке вступило предметом договору купівлі - продажу № КС-2013 від 06.01.2014, а й під час перебування справи на розгляді в суді не висуває заперечень проти позовних вимог, однак всілякими засобами затягує вирішення спору по суті, що свідчить про недобросовісність відповідача у веденні ним господарської діяльності. Сума, заявлена позивачем до стягнення, є значною, а розмір статутного капіталу позивача складає лише 16 500,00 грн., що дає підстави вважати, що виконання рішення суду у майбутньому стане неможливим. Крім того, позивач вважає ймовірним, що все майно та грошові кошти відповідача зникнуть внаслідок виведення активів з підприємства.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 21.11.2017 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 23.11.2017) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Коссад Восток" задоволено, накладено арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Шпола-Агро Індустрі" в межах ціни позову та судових витрат - 1 153 394,16 грн., що знаходяться на всіх розрахункових рахунках відповідача.

Ухвала мотивована пов'язаністю заходів забезпечення з предметом спору, наявність обставин, які свідчать про можливість утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову та невжиття заходів забезпечення позову, відповідач тривалий час ухиляється від отримання поставленого позивачу насіння неналежної якості, за зберігання якого розраховується позивач у справі, у зв'язку з чим поніс збитки.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Черкаської області від 21.11.2017 про вжиття заходів до забезпечення позову у справі №925/1133/17, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.11.2017 про вжиття заходів до забезпечення позову у справі №925/1133/17 - скасувати.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали порушено норми матеріального та процесуального права, ухвала суду першої інстанції була прийнята при неповному дослідженні доказів та з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Скаржник в апеляційній скарзі посилався зокрема на те, що позивач всупереч статті 66 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної ухвали) не зазначив причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, обґрунтування необхідності вжиття забезпечення позову. Позивачем до заяви про вжиття заходів до забезпечення позову не надав жодних доказів того, що відповідач має намір уникнути виконання зобов'язання. Крім того, вказував на те, що накладання арешту на рахунки відповідача обмежить останнього можливості розпоряджатися власними коштами на тривалий період, що завдасть шкоди господарській діяльності.

Апеляційна скарга від імені скаржника підписана генеральним директором Кисельовим О.Б. (згідно відомостей з загальнодоступного ресурсу Міністерства юстиції України - Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, керівник - Кисельов О.Б. - підписант) та посвідчена печаткою товариства.

13.12.2017 через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. У відзиві на апеляційну скаргу позивач посилався зокрема на те, що під час винесення оскаржуваної ухвали суд першої інстанції врахував ступінь вини відповідача у виникненні спору, оцінив всі наявні у справі докази в їх сукупності, а також застосував заходи забезпечення позову, які відповідають предмету позову.

Узагальнені доводи заперечень позивача зводяться до того, що оскаржувана ухвала винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та безпідставними, а тому оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпола-Агро Індустрі" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.11.2017 про вжиття заходів до забезпечення позову у справі №925/1133/17 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді Гончаров С.А., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 07.12.2017.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 розгляд справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпола-Агро Індустрі" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.11.2017 про вжиття заходів до забезпечення позову у справі №925/1133/17 відкладено на 13.12.2017.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 12.12.2017, у зв'язку з перебуванням судді Гончарова С.А. у відпустці, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпола-Агро Індустрі" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.11.2017 про вжиття заходів до забезпечення позову у справі №925/1133/17 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді Куксов В.В., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 справу № 925/1133/17 прийнято до провадження колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді Куксов В.В., Яковлєв М.Л. для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпола-Агро Індустрі" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.11.2017 про вжиття заходів до забезпечення позову у справі №925/1133/17.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 розгляд справи відкладено до 21.12.2017.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 20.12.2017, у зв'язку з перебуванням судді Куксова В.В. у відпустці, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпола-Агро Індустрі" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.11.2017 про вжиття заходів до забезпечення позову у справі №925/1133/17 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді Гончаров С.А., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2017 справу № 925/1133/17 прийнято до провадження колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді Гончаров С.А., Яковлєв М.Л. для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпола-Агро Індустрі" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.11.2017 про вжиття заходів до забезпечення позову у справі №925/1133/17, розгляд призначено на 25.10.2018 (ухвала отримана позивачем згідно поштового повідомлення про вручення 0315061845233, відповідачем - згідно поштового повідомлення про вручення - 2061500050841).

В судове засідання 25.01.2018 позивач та відповідач представників не направили, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи

У відповідності до п.9 п.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Коссад Восток" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпола-Агро Індустрі", в якому просило (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 14.11.2017): зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Шпола-Агро Індустрі", вивезти за свій рахунок зі складського приміщення №3 складу №1 Державної організації "Комбінат "Дніпро" Державного агентства резерву України за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вул. І. Франка, 18, поставлене за договором купівлі-продажу насіння №КС-2013 від 06.01.2014 неякісне насіння (згідно переліку) та знищити зазначене насіння за свій рахунок згідно з вимогами Закону України "Про насіння і садівний матеріал", а також стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпола-Агро Індустрі" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коссад Восток", 1134772 грн. 56 коп. завданих збитків.

Позов мотивований тим, що відповідач здійснив поставку товару на адресу ТОВ "Коссад Восток" з метою виконання умов Договору купівлі-продажу насіння №КС-2013 від 06.01.2014. Проте, більшість поставленого товару виявилось неякісним та непридатним для реалізації третім особам. Крім того, разом з товаром не були передані всі передбачені умовами договору купівлі-продажу документи, що виключало можливість його сертифікації у встановленому законом порядку. Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 23.01.2015 по справі №330у/2014, яке набрало законної сили, договір №КС-2013 від 06.01.2014 був розірваний у зв'язку з його істотними порушеннями ТОВ "Шпола-Агро Індустрі". ТОВ "Коссад Восток" неодноразово зверталося до ТОВ "Шпола-Агро Індустрі" з пропозиціями отримати спірне насіння, яке зберігається на складах ДО "Комбінат "Дніпро" Черкаська обл. м. Сміла, вул. І. Франка, 18, однак представники ТОВ "Шпола-Агро Індустрі" у зазначений час та дату не з'явились. Спірне насіння і дотепер зберігається у складському приміщенні №3 складу №1 Державної організації "Комбінат "Дніпро" Державного агентства резерву України. За період зберігання з липня 2014 року по жовтень 2017 року на складі Державної організації "Комбінат "Дніпро" Державного агентства резерву України неякісного насіння, яке поставлено та належить ТОВ "Шпола-Агро Індустрі", позивачу завдано збитків на загальну суму 1 134 772 грн. 56 коп.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 21.11.2017 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 23.11.2017) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Коссад Восток" задоволено, накладено арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Шпола-Агро Індустрі" в межах ціни позову та судових витрат - 1 153 394,16 грн., що знаходяться на всіх розрахункових рахунках відповідача.

Ухвала мотивована пов'язаністю заходів забезпечення з предметом спору, наявність обставин, які свідчать про можливість утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову та невжиття заходів забезпечення позову, відповідач тривалий час ухиляється від отримання поставленого позивачу насіння неналежної якості, за зберігання якого розраховується позивач у справі, у зв'язку з чим поніс збитки.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з даним висновком суду першої інстанції, вважає наведений висновок передчасним та таким, що здійснений без урахування усіх обставин справи та приписів процесуального закону на предмет достатності та обґрунтованості доказів для вжиття заходів до забезпечення позову.

На момент винесення оскаржуваної ухвали, Господарський процесуальний кодекс України визначав наступне.

Статтями 66, 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду за заявою сторони, прокурора або з своєї ініціативи вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Перелік заходів до забезпечення позову визначений статтею 67 Господарського процесуального кодексу України.

Так, згідно частини першої статті 67 Господарського процесуального кодексу України в редакції, яка діяла на момент прийняття місцевим господарським судом оскаржуваної ухвали, було передбачено, що позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що обраний позивачем захід про забезпечення позову не перешкоджає господарській діяльності позивача та відповідача, а також не порушує права інших осіб, а лише запроваджує тимчасові обмеження, існування яких дозволяє створити належні умови для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Отже, вжиття вищенаведених заходів до забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді та в разі задоволення позову - забезпечить можливість відновлення його порушеного права. Тоді як, невжиття зазначених заходів до забезпечення позову утруднить та зробить неможливим виконання рішення господарського суду.

Отже, суд першої інстанції, при винесенні оскаржуваної ухвали, дійшов висновку про обґрунтованість припущення позивача щодо того, що в разі задоволення позову і незадоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом встановлення обумовлених оскаржуваною ухвалою заборон, може призвести до порушення прав позивача.

В силу п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог і застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

При цьому, заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, які були передбачені чинною на той час редакцією статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим було подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд апеляційної інстанції, здійснюючи апеляційний перегляд, зазначає, що згідно з статтею 136 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, що кореспондується зі способами захисту порушеного права. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Тож, заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має враховувати наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а саме - чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем в обгрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову надано інформацію з мережі Інтернет стосовно засновника компанії, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Шпола-Агро-Індустрі" та ПАТ "Шполатехагро". Вказані документи, за твердженням позивача, містять дані про те, що ТОВ "Шпола-Агро-Індустрі" та ПАТ "Шполатехагро" (найбільшим акціонером якого є Шавіньї Фредерік Робер Едмон) є пов'язаними особами і входять в групу компаній "ByFrederic", і ПАТ "Шполатехагро" по іншому спору виступало відповідачем, який ухилявся від виконання рішення, а тому існує ймовірність, що і у даній справи, підконтрольна компанія буде уникати виконання рішення суду.

Проте, суд апеляційної інстанції вважає дані доводи позивача необгрунтованими, оскільки діяльність окремої юридичної особи, яка не є учасником справи при вирішенні спору у справі № 925/1133/17 і правовідносини з якою не є предметом розгляду у даній справі - жодним чином не стосується правовідносин сторін у даній справі.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що наявність між підприємствами обставин підконтрольності не дає підстави стверджувати, що відповідач має намір вчинити так же само, як і інша юридична особа. В свою чергу, на позивача покладено вимогами процесуального закону довести належними та допустимими доказами неможливість в подальшому виконання рішення суду саме внаслідок дій або бездіяльності відповідача, тобто наявності у нього наміру ухилитися від виконання рішення суду.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем не було надано будь-яких належних та допустимих доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходу до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на кошти, як не надано і доказів вчинення відповідачем дій або наявності наміру у нього відчужити належне йому майно або вивести грошові кошти з обігу підприємства.

Також, посилання позивача на те, що статутний капітал відповідача є таким, що не забезпечує розміру боргу перед позивачем - судом апеляційної інстанції не приймається та відхиляється як доказ обґрунтованості заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, оскільки розмір статутного капіталу товариства жодним чином не свідчить про неспроможність відповідача виконати певні грошові зобов'язання.

Крім того, судом апеляційної інстанції наголошується, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставин ймовірності того, що майно та грошові кошти відповідача зникнуть внаслідок виведення активів з підприємства. При цьому, будь-яких відомостей стосовно як наявних у відповідача активів, так і наміру відповідача відчужити такі (як-то, пошук покупців нерухомості, або пошук покупців корпоративних прав, укладення попередніх договорів стосовно відчуження активів, фінансової звітності з зменшенням позитивного балансу) - матеріали оскарження не містять і позивачем до заяви про вжиття заходів до забезпечення позову - не додані.

Довод позивача про те, що під час перебування справи на розгляді відповідач і в суді не висував заперечень проти позовних вимог, однак всілякими засобами затягував вирішення спору по суті, що свідчить про недобросовісність відповідача у веденні ним господарської діяльності - відхиляється судом апеляційної інстанції саме як підстава для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки вчинення певних процесуальних дій щодо подачі заперечень або обґрунтувань - є правом учасника справи.

Таким чином, оцінивши в сукупності наявні матеріали оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведені позивачем обставини та їх фактична наявність, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову, якими позивач обґрунтовував необхідність вжиття заходів забезпечення позову, жодним чином не були підтверджені належними та допустимими доказами в розумінні вимог ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної ухвали) та ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент апеляційного провадження) . При цьому, розміщення певної інформації в мережі Інтернет стосовно засновників компанії, відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наявність судових справ, в яких вирішується спір між окремими юридичними особами - жодним чином не стосуються предмету спору у даній справі і не є належними та допустимими доказами, які свідчать про намір відповідача ухилитися від виконання судового рішення.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали необгрунтовано застосовані заходи забезпечення позову за наведених позивачем доводів та обгрунтувань.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність обумовлених законом підстав для вжиття заходів до забезпечення позову згідно ухвали Господарського суду Черкаської області від 21.11.2017 про вжиття заходів до забезпечення позову у справі №925/1133/17 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 23.11.2017), у зв'язку з чим оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, оскільки прийнята за недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, висновки суду про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову не відповідають обставинам справи та зроблені з неправильним застосуванням приписів процесуального закону.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Коссад Восток" про вжиття заходів до забезпечення позову слід відмовити.

Ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Ч. 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Ч. 1 статі 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, оскаржувана ухвала суду першої інстанції винесена з неповним з'ясуванням обставин справи, за недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які господарський суд першої інстанції визнав встановленими, висновки суду про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову не відповідають обставинам справи та зроблені з неправильним застосуванням приписів процесуального закону.

З огляду на встановлене вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції дійшов до передчасного висновку щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову згідно ухвали Господарського суду Черкаської області від 21.11.2017 про вжиття заходів до забезпечення позову у справі №925/1133/17, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, а тому вказана ухвала суду підлягає скасуванню на підставі п.1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, а у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за подачу апеляційної скарги підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Коссад Восток" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпола-Агро Індустрі", а судовий збір за подачу заяви про вжиття заходів забезпечення позову покладається на Товариство з обмеженою відповідальністю "Коссад Восток".

Керуючись ст.ст. 240, 255, 271, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпола-Агро Індустрі" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.11.2017 про вжиття заходів до забезпечення позову у справі №925/1133/17 - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.11.2017 про вжиття заходів до забезпечення позову у справі №925/1133/17 - скасувати.

3. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Коссад Восток" про вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 925/1133/17 - відмовити.

4. Судовий збір за подачу заяви про вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 925/1133/17 та судовий збір за подачу апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Коссад Восток".

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Коссад Восток" (вул. Червоноармійська, 72а, м. Київ, код ЄДРПОУ 38204309) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпола-Агро Індустрі" (вул. Радянська, 3, с. Сигнаївка, Шполянський район, Черкаська область, код ЄДРПОУ 32267960) судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

6. Матеріали оскарження № 925/1133/17 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 30.01.2018.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді М.Л. Яковлєв

С.А. Гончаров