Постанова № 71882550, 29.01.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2018 року м.Дніпро Справа № 904/8231/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чус О.В. (доповідач)

судді: Кузнецов В.О., Науменко І.М.

секретар судового засідання: Ковзиков В.Ю.

За участю сторін:

від позивача: ОСОБА_1 адвокат, договір про надання правової допомоги №б/н від 25.01.2018 р.;

від відповідача: ОСОБА_2 адвокат, довіреність №б/н від 09.01.2018 р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РІМ-БУД" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2017 р. ( повне рішення складено 21.11.2017р., суддя Петрова В.І.) у справі № 904/8231/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАКС ПРОФ", м. Тернопіль

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РІМ-БУД", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором про надання послуг,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВАКС ПРОФ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РІМ-БУД" про стягнення заборгованості у розмірі 320 039,30грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг №20/04-2016/РБ від 20.04.2016р., укладеного між сторонами, в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг спеціальною технікою.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2017р. у даній справі позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "РІМ-БУД" (49000, м.Дніпро, пл. Десантників, 1, ЄДРПОУ 35042112) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАКС ПРОФ" (47707, м. Тернопіль, вул. Д. Лук’яновича, 8, ЄДРПОУ 37306789) заборгованість у розмірі 195 470,00грн. (сто дев’яносто п’ять тисяч чотириста сімдесят) та 2 932,05грн. (дві тисячі дев’ятсот тридцять дві грн. 05коп.) судового збору.

Згадане рішення мотивовано посиланням на те, що має місце факт надання позивачем послуг спеціальною технікою у вересні 2016р., відсутність підписаних двосторонніх актів здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) не є перешкодою для захисту порушеного права останнього та підставою для звільнення відповідача від обов’язку щодо оплати цих послуг.

Оцінюючи докази в сукупності, враховуючи відносини, що склались між сторонами, беручи до уваги те, що отримані відповідачем акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) останній не підписав, а також не надав мотивовану відмову від їх підписання, місцевий суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги спеціальною технікою у вересні 2016 року на суму 195 470,00грн. підлягають задоволенню.

Відповідач не спростував належними доказами, що згідно експрес-накладної №59000211591107 від 18.10.2016р. він отримав акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) за вересень 2016р.

Не погодившись з вказаним рішення господарського суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "РІМ-БУД" подано апеляційну скаргу, в якій посилається на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарським судом визнано встановленими та на невідповідність висновків, викладених в рішенні суду, обставинам справи.

Як зауважено скаржником, останнім не було отримано від позивача акти виконаних робіт (наданих послуг) за вересень 2016р., а згідно експрес-накладної №59000211591107 від 18.10.2016р. він отримав документи від позивача, які стосуються виконання договору постачання №20/04-2016/РБ/1 від 20.04.2016р. Представником відповідача, як замовника за вказаним договором, не підписувалися змінні рапорти механізмів, що працювали на об’єкті відповідача (відповідно до умов п.2.2 договору про надання послуг).

Крім того, скаржником зазначено, що позивачем надано до матеріалів справи 62 аркуші подорожніх листів (а.с.51-112 т.1), у 57 із них йде мова про поставку щебню (поставка щебню між позивачем та відповідачем регулюється іншим договором). Вказані подорожні листи автомобілів не містять доказів тих обставин на які посилається позивач, оскільки, це внутрішні документи позивача, а жоден з вказаних документів не містить підпису повноваженого представника ТОВ «РІМ- БУД», яким би підтверджувалися дані про надання послуг чи товару саме ТОВ «РІМ-БУД». Те саме стосується і товарно-транспортних накладних наявних у справі (а.с.132-174 т.1).

Стосовно довідок про виконані роботи (послуги) (а.с. 113-115 т.1), скаржником зазначено, що останні не є доказом надання послуг за договором №20/04-2016/РБ від 20.04.2016 з огляду на те, що складення такого документу не передбачено умовами вказаного договору, окрім того, на цих довідках відсутній підпис повноваженого представника ТОВ «РІМ-БУД».

Стосовно договорів позивача з ТОВ «Рембуддільниця» про надання послуг автокрана, скаржником зазначено, що долучені до позову вказані документи можуть свідчити про господарські взаємовідносини між позивачем та третіми особами, але ніяким чином ці документи не підтверджують, що вказана в них техніка працювала саме на об'єкті відповідача.

Отже, на думку скаржника, позивачем не направлялися на адресу відповідача акти виконаних робіт за вересень 2016 року. До матеріалів справи не долучено жодного рапорту механізмів, підписаного представником замовника, що відпрацювали на об'єкті у м.Бучач у вересні 2016 р.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить суд останню залишити без задоволення, рішення господарського суду – без змін. Вважає, що апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою, а рішення суду ухвалене у відповідності до вимог чинного законодавства , враховуючи всі фактичні обставини справи, вірно застосовано норми матеріального та процесуального права, у повному обсязі з’ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору, доведено та всебічно обґрунтовано, надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.12.2017р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РІМ-БУД" прийнято до розгляду колегією суддів у складі: головуючого судді Чус О.В. (доповідач), судді: Науменко І.М., Кузнецов В.О., розгляд справи призначено у судовому засіданні на 11.01.2018.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.01.2018р. за результатами розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАКС ПРОФ" про розгляд в режимі відеоконференції апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "РІМ-БУД" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2017 р. у справі, колегією суддів ухвалено судове засідання у справі провести в режимі відеоконференції 17.01.2018р., доручено господарському суду Тернопільської області забезпечити проведення відеоконференції з Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.01.2018 розгляд апеляційної скарги відкладено на 29.01.2018р.

Судове засідання по справі 29.01.18р. було проведено в режимі відеоконференції, оголошено вступну та резолютивну частини постанови по справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню враховуючи таке.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 20.04.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВАКС ПРОФ" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РІМ-БУД" (замовник) укладений договір про надання послуг №20/04-2016/РБ, за умовами якого виконавець зобов'язався надавати замовнику послуги спеціальною технікою (далі - техніка), з особами, які мають право на керування такою технікою, в технічно справному стані для використання її у виробничій діяльності замовника.

Згідно п.1.2. договору виконавець зобов'язується розпочати надання послуг через 2 (два) дні з моменту отримання замовлення від замовника із зазначенням найменування техніки та бажаної кількості годин роботи та надавати їх щоденно до моменту отримання письмового повідомлення замовника про припинення надання послуг. Виконавець зобов'язується припинити надання послуг через 2 (два) дні з моменту отримання письмового повідомлення від замовника про припинення надання послуг.

За п.2.1. договору сума оплати за роботу техніки визначається на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі наданих послуг, виходячи з вартостей за надання послуг, визначених у додатках до договору, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п.2.2. договору урахування виконаних робіт (наданих послуг) визначається на підставі змінних рапортів механізмів, підписаних представником замовника щоденно за одну робочу зміну, а у випадку експлуатації механізмів більш ніж одна зміна за добу, різниця оплачується у часі погодинно.

Пунктом 2.4. договору передбачено, що основним документом для визначення кількості відпрацьованого технікою часу є акт виконаних робіт (наданих послуг), підписаний представниками виконавця і замовника. Акт виконаних робіт (наданих послуг) готує виконавець і передає на підпис замовнику. Замовник зобов'язаний підписати акт протягом 3-х банківських днів з моменту отримання або у той самий строк надати мотивовану відмову від його підписання.

Згідно п.п.3.1.9. договору виконавець зобов’язується призначити відповідальну особу для контролю за кількістю та якістю наданих послуг і оформлення актів виконаних робіт (наданих послуг).

За п.п.3.2.6. договору замовник зобов’язується призначити відповідальну особу для контролю за кількістю і якістю наданих послуг і оформлення актів виконаних робіт (наданих послуг).

Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє протягом дванадцяти місяців, а в частині здійснення розрахунків - до повного їх виконання (п.8.1. договору).

Припинення дії договору не звільняє сторін від виконання тих зобов'язань, які виникли під час його дії та залишились невиконаними (п.8.2. договору).

Позивач за період з квітня по серпень 2016р. надав відповідачу послуги спеціальною технікою на загальну суму 2 226 161,50грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000254 від 29.04.2016р., №ОУ-0000352 від 31.05.2016р., №ОУ-0000409 від 30.06.2016р., №ОУ-0000484 від 30.07.2016р. та №ОУ-0000571 від 31.08.2016р., які підписані сторонами без будь-яких зауважень (а.с.33-37).

У вересні 2016р. позивачем складені акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) №ОУ-0000629 від 12.09.2016р. на суму 56 140,00грн., №ОУ-0000633 від 19.09.2016р. на суму 72 660,00грн., №ОУ-0000642 від 26.09.2016р. на суму 27 050,00грн., №ОУ-0000685 від 30.09.2016р. на суму 31 920,00грн., №ОУ-0000690 від 30.09.2016р. на суму 7 700,00грн.

Як зазначено у позовній заяві, вищезазначені акти 18.10.2016р. були надіслані відповідачу для підписання, що підтверджується експрес-накладною №59000211591107 від 18.10.2016р. Дані акти отримані 21.10.2016р. уповноваженим представником відповідача ОСОБА_3 (т.1, а.с.50).

Враховуючи умови договору, відповідач був зобов'язаний підписати акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) за вересень 2016р. до 26.10.2016р. включно або у той самий строк надати мотивовану відмову від їх підписання, чого, як вбачається з матеріалів справи, не зробив.

Позивач по справі, в якості підтвердження наданих відповідачу послуг (роботи спецтехнікою у вересні 2016р. виконанні на об’єкті відповідача, що розташований у м. Бучач Тернопільської області, куди було поставлено щебінь на будівництво цього об"єкту) посилається на акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) за вересень 2016р. (№ОУ-0000629 від 12.09.2016р. щодо надання послуг на суму 56 140,00грн., №ОУ-0000633 від 19.09.2016р. - на суму 72 660,00грн., за актом №ОУ-0000642 від 26.09.2016р. - на суму 27 050,00грн., за актом №ОУ-0000685 від 30.09.2016р. - на суму 31 920,00грн., за актом №ОУ-0000690 від 30.09.2016р. - на суму 7 700,00грн.), подорожні листи автомобілів, які видавались в розпорядження відповідача, довідки про виконані роботи (послуги), товарно-транспортні накладні, постачальником за якими для позивача виступало ТОВ "Бурдяківський спецкар'єр", а також договори укладений між позивачем та ТОВ "Рембуддільниця" у вересні 2016р., за якими останній надавало позивачу послуги автокрана.

01.06.2017р. позивач надіслав відповідачу претензію про сплату заборгованості (т.1, а.с.47-49).

Відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає, що позивач не довів належними доказами факт надання йому послуг у вересні 2016р., позивачем не було надіслано йому акти виконаних робіт (наданих послуг) за вересень 2016р., а згідно експрес-накладної №59000211591107 від 18.10.2016р. він отримав документи від позивача, які стосуються виконання договору поставки №20/04-2016/РБ/1 від 20.04.2016р.

Вищезазначені обставини і є причиною виникнення спору між сторонами в даній справі.

Укладений сторонами договір є договором підряду, правовідносини за яким врегульовані главою 61 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Стаття 598 ЦК України встановлює, що зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Місцевим господарським судом прийнято до уваги в якості належних та допустимих доказів долучені позивачем до матеріалів справи акти наданих послуг, оскільки останні 18.10.2016р. були надіслані позивачем відповідачу для підписання, що підтверджується експрес-накладною №59000211591107 від 18.10.2016р. Дані акти отримані 21.10.2016р. уповноваженим представником відповідача ОСОБА_3

Тому, за висновками місцевого суду, враховуючи умови договору, відповідач був зобов'язаний підписати акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) за вересень 2016р. до 26.10.2016р. включно або у той самий строк надати мотивовану відмову від їх підписання, що не було зроблено.

Надання послуг спеціальною технікою на підставі підписаних в односторонньому порядку актів і виникнення за цими актами прав та обов’язків можливе за наявності реального надання таких послуг за договором у разі неотримання мотивованої відмови від їх підписання у строк, визначений договором.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Як встановлено ст.86 ГПК України (в редакції з 15.12.2017р.), суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст.79 ГПК України (в редакції з 15.12.2017р.), достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так, в якості підтвердження надання замовнику послуг, що полягали у виконанні робіт спецтехнікою, позивач надає підписані в односторонньому порядку акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) за вересень 2016р., подорожні листи автомобілів, які видавались в розпорядження відповідача, довідки про виконані роботи (послуги), товарно-транспортні накладні, а також договори укладений між позивачем та ТОВ "Рембуддільниця" у вересні 2016р.

Одночасно з цим, позивач зазначає, що останній направив на адресу замовника вищевказані акти надання послуг. Проте, відповідач залишив вказане поштове відправлення позивача без відповіді.

Колегією суддів критично оцінено надані позивачем докази направлення на адресу відповідача актів здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) за вересень 2016р., які стосуються виконання умов спірного договору, оскільки згідно експрес-накладної №59000211591107 від 18.10.2016р. відповідачу були направлені документи, але за відсутності опису вкладення до цінного листа не можливо встановити, які саме документи було направлено та отримано відповідачем.

Крім того, відповідно до пояснень відповідача (відзив на позов, клопотання від 07.11.17р.), останнім не було отримано від позивача акти виконаних робіт (наданих послуг) за вересень 2016р., а він отримав документи від позивача, які стосуються виконання договору постачання №20/04-2016/РБ/1 від 20.04.2016р.

Отже, позивач не надав доказів належного вручення відповідачу актів виконаних робіт.

Також колегія суддів звертає увагу, що подорожні листи (а.с.51-112 т.1), надані позивачем, містять інформацію про поставку щебню, що не є предметом спірного договору. Тобто, вказані подорожні листи автомобілів не містять доказів тих обставин, на які посилається позивач. Те саме стосується і товарно-транспортних накладних (а.с.132-174 т.1), довідок про виконані роботи (послуги) (а.с. 113-115 т.1), наявних у справі.

Стосовно договорів позивача з ТОВ «Рембуддільниця» про надання послуг автокрана, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки вказані документи стосуються правовідносин між позивачем та третіми особами.

Відповідно до умов п.2.2 спірного договору про надання послуг передбачено урахування виконаних робіт (наданих послуг) визначається на підставі змінних рапортів механізмів, підписаних представником замовника щоденно за одну робочу зміну, а у випадку експлуатації механізмів більш ніж одна зміна за добу, різниця оплачується у часі погодинно.

В той же час, до матеріалів справи позивачем не надано змінні рапорти механізмів, що працювали на об’єкті відповідача.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач належними доказами не довів факт надання послуг відповідачу.

З огляду на викладене, встановивши наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 07.06.2016р. у справі № 904/9013/15, від 21.03.2016р. у справі 904/8020/15.

Відповідно до п. 9) Перехідних Положень Господарського процесуального кодексу Укроаїни (в редакції від 15.12.2017р.) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діє з 15.12.2017р.) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Враховуючи, що застосування норм матеріального права цілковито залежить від повноти та правильності встановлення обставин справи, судове рішення не можна визнати законним, через невідповідність зроблених в ньому висновків та неналежне дослідження всіх обставин справи, що є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РІМ-БУД" задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2017 р. у справі №904/8231/17 скасувати та прийняти нове рішення.

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАКС ПРОФ", м. Тернопіль на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РІМ-БУД", м. Дніпро 3225, 25 грн. судового збору за перегляд справи в суді апеляційної інстанції.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 30.01.2018р.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя В.О. Кузнецов

Суддя І.М. Науменко