Постанова № 71882409, 22.01.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2018 року Справа № 916/1648/17м.Одеса

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.

суддів Бєляновського В.В., Величко Т.А.

(склад судової колегії змінений відповідно до розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи №1429 від 20.12.2017р. та протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 22.12.2017р. )

при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від ДП «МТП «Южний» - не з’явився;

від ОСОБА_1 виробничих та комерційних підприємств «СОЮЗ» - ОСОБА_2 – за ордером

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» та ОСОБА_1 виробничих та комерційних підприємств «СОЮЗ»

на рішення господарського суду Одеської області від 28 вересня 2017 року

у справі №916/1648/17

за первісним позовом Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний»

до ОСОБА_1 виробничих та комерційних підприємств «СОЮЗ»

про стягнення 295076,75грн.

та

за зустрічним позовом ОСОБА_1 виробничих та комерційних підприємств «СОЮЗ»

до Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний»

про стягнення 110653,78грн. інфляційних та 9794,43грн. 3% річних

суддя суду першої інстанції: ОСОБА_3

час і місце ухвалення рішення: 28.09.2017р. о 11.30год, м.Одеса, господарський суд Одеської області, зала судових засідань №2

повний текст рішення складений 03.10.2017р.

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

У судовому засіданні 14.12.2017р. оголошувалась перерва.

В судовому засіданні 22.01.2018р. згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

13.07.2017р. Державне підприємство «Морський торговельний порт «Южний» (надалі – позивач, ДП «МТП «Южний», ОСОБА_4) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 виробничих та комерційних підприємств «СОЮЗ» (надалі – відповідач, ОСОБА_1 «Союз», ОСОБА_1), в якому просило суд стягнути з відповідача на свою користь штрафні санкції за прострочення виконання робіт за договором у розмірі 295076,75грн., з яких: 96467,40грн. – пеня за прострочення виконання робіт та 198609,35грн. – штраф за прострочення виконання робіт понад 30 днів.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 07.06.2017р. між ДП «МТП «Южний» (ОСОБА_5) та ОСОБА_1 виробничих та комерційних підприємств «СОЮЗ» (Підрядник) був укладений договір підряду на виконання робіт №ВГЕ-158 (надалі – Договір підряду від 07.06.2017р.), за умовами якого відповідач зобов’язався на власний ризик виконати за плату та за завданням позивача роботи з реконструкції ПЛ-110 кВ «Аджалик-Берегова 1,2», з анкерної опори №177 по анкерну опору №189, а позивач зобов’язався прийняти і оплатити ці роботи. Граничний строк виконання робіт 25.11.2016р., проте роботи на суму 2837276,72грн. виконані лише 30.12.2016р., що свідчить про порушення підрядником строків виконання робіт на 34 дні. За прострочення виконання зобов’язання позивачем відповідачу були нараховані пеня та штраф (7% від вартості виконаних з простроченням робіт) у вищезазначених розмірах (розрахунок пені наведений у позовній заяві), які підлягають стягненню з відповідача у судовому порядку.

З посиланням норми ст.ст.525, 526, 530, 610, 611 (п.3 ч.1) ЦК України ст.193, ч.2 ст.231 ГК України позивач просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

04.08.2017р. відповідач подав суду першої інстанції відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

29.08.2017р. ОСОБА_1 виробничих та комерційних підприємств «СОЮЗ» подала місцевому господарському суду зустрічну позовну заяву до ДП «МТП «Южний», в якій просила суд стягнути з останнього на свою користь 110653,78грн. інфляційних збитків та 9794,43грн. 3% річних від простроченої суми.

Позовні вимоги за зустрічним позовом з посиланням на норми ст.530ЦК України та ст.193 ГК України обґрунтовані тим, що роботи за Договором підряду від 07.06.2016р. були виконані ОСОБА_1 «Союз» у повному обсязі та надані ОСОБА_1 приймання виконаних будівельних робіт на підписання ОСОБА_5 03.12.2016р. та повторно 13.12.2016р., проте ОСОБА_5 не підписав в передбачені терміни; ОСОБА_5 були підписані лише 30.12.2016р. на суму 2837276,42грн. Оплата була здійснена ДП «МТП «Южний» частинами грошових платежів: 14186328,21грн. – 02.03.2017р. та 14186328,21грн. – 14.03.2017р. Таким чином затримка платежів до першої оплати склала 42 дні, через що ОСОБА_1 «Союз» нарахувала ОСОБА_4 інфляційні збитки та 3% річних у вищезазначених розмірах (розрахунок наведений у зустрічній позовні заяві).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.08.2017р. прийнято зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом.

30.08.2017р. ДП «МТП «Южний» подало суду першої інстанції відзив на зустрічну позовну заяву, в якому просило відмовити в задоволенні зустрічного позову.

30.08.2017р. та 20.09.2017р. ДП «МТП «Южний» та ОСОБА_1 «Союз», відповідно, подали місцевому господарському суду письмові пояснення по справі.

Рішенням господарського суду Одеської області від 28.09.2017р. (суддя Волков Р.В.) первісний позов ДП «МТП «Южний» до ОСОБА_1 виробничих та комерційних підприємств «Союз» про стягнення 295076,75 грн. задоволено частково - стягнуто з ОСОБА_1 виробничих та комерційних підприємств «Союз» на користь ДП «МТП «Южний» 87955,57грн. пені, 198609,35грн. 7% штрафу, 4298,47грн. судового збору; в решті первісного позову відмовлено; зустрічний позов ОСОБА_1 виробничих та комерційних підприємств «Союз» до ДП «МТП «Южний» про стягнення 110653,78грн. інфляційні та 9794,43 3% річних задоволено частково - стягнуто з ДП «МТП «Южний» на користь ОСОБА_1 виробничих та комерційних підприємств «Союз» 59891,91рн. інфляційних, 9794,43грн. 3% річних та 1060,53грн. судового збору; в решті зустрічного позову відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано посиланнями на норми ч.1 ст.837, ст.ст.256,525,253,530, ч.1 ст.612, ч.1 ст.611, ст.629, ч.1 ст.548 ЦК України ч.ч.1,7 ст.193, ч.6 ст.232 ГК України та вмотивовано наступним. Між сторонами 07.06.2016 був підписаний договір № ВГЕ-158 (підряд на виконання робіт). Відповідно до п.1.1 вказаного договору, відповідач взяв на себе зобов’язання на власний ризик виконати за плату та за завданням позивача роботи з реконструкції ПЛ-110 кВ ”Аджалик-Берегова 1,2”, з анкерної опори № 177 по анкерну опору № 189, а позивач зобов’язався прийняти і оплатити ці роботи. До договору укладались додаткові угоди, в остаточній редакції пунктом 4.1 встановлено загальну ціну робіт в розмірі 2837276,42грн. До матеріалів справи надано ОСОБА_1 № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року та ОСОБА_1 № 2 кошторисів вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт за грудень 2016, які підписані 30.12.2016. Факт та дата підписання вказаних актів сторонами не заперечується. Відповідно до п.10.2 договору, за порушення підрядником строків виконання зобов’язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Вимоги позивача про стягнення 96467,40грн. пені за період з 26.11.2016 по 29.12.2016 підлягають задоволенню частково на суму 87955,57грн. за період з 29.11.2016 по 29.12.2016, оскільки позивачем невірно визначено граничний строк виконання робіт. Як зазначалось раніше, строк їх виконання відповідно до умов договору становить не пізніше 28.11.2016р. Щодо вимог позивача про стягнення 198609,35грн. 7% штрафу, то з урахуванням вказаних умов договору, факту прострочення понад 30 днів (31 день), суд вважає вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

В частині зустрічного позову ОСОБА_1 «Союз» з посилання на норми ч.2 ст.625 ЦК України та роз’яснення, які містяться у Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. № 01-06/928/2012 суд першої інстанції зазначив, що пунктом 5.1 договору сторони домовились, що оплати вартості робіт здійснюється після підписання ОСОБА_1 протягом 10 банківських днів з моменту отримання виставлених відповідачем рахунків. Оплата виконаних робіт була здійснена позивачем платіжними дорученнями №484 від 02.03.2017 на суму 1418638,21грн. та №1230 від 14.03.2017 на суму 1418638,21грн., таким чином, дійсно мале місце прострочення щодо оплати виконаних робіт з боку позивача. Відповідачем заявлено до стягнення 110653,78грн. інфляційних за період січень-березень 2017 року включно, та 9794,43грн. 3% річних за 42 дні. Оплата робіт здійсненна позивачем до 15-го березня 2017 року, тому вказаний місяць не повинен враховуватися під час нарахувань інфляційних. Отже вимоги відповідача щодо стягнення 110653,78грн. інфляційних за період січень-березень 2017 року підлягають задоволенню частково на суму 59891,91грн. за період січень-лютий 2017 року. Щодо вимог про стягнення 9794,43грн. 3% річних за 42 дні, то вони підлягають задоволенню у повному обсязі з розрахунку 2837276,42грн.* 3% річних * 42 дні та знаходяться в межах фактичного строку прострочки позивача.

Не погодившись з рішенням суду від 28.09.2017р., ДП «МТП «Южний» звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати оскаржене рішення в частині часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 «Союз» та постановити нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову відмовити у повному обсязі та залишити без змін оскаржуване рішення в частині часткового задоволення первісного позову ДП «МТП «Южний».

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначив, що рішення підлягає скасуванню з наступних підстав:

- рішення в частині задоволення зустрічного позову підлягає скасуванню, оскільки судом першої інстанції не було встановлено виняткових обставин, які призвели до прострочення ДП «МТП «Южний» строку виконання зобов'язання з оплати вартості робіт перед ОСОБА_1 «Союз» на 42 дні;

- порушення строку виконання робіт сталося саме з вини ОСОБА_1 «Союз», що встановлено судом першої інстанції та зазначено в оскаржуваному рішенні; така затримка в оплаті за виконані роботи була спричинена саме несвоєчасними діями з боку Підрядника, оскільки останній значно затягував процес виконання робіт та надання виконавчої документації;

- акти виконаних робіт отримані ДП «МТП «Южний» 13.12.2016р., оскільки лише цим листом ОСОБА_1 виконаних робіт надійшли на поштову адресу ОСОБА_4 та були оформлені належним чином та відповідно до правил документального супроводу, встановлених на Підприємстві. Проте ОСОБА_4 листом від 22.12.2016р. відмовив у підписанні даних актів, у зв'язку з відсутністю підтверджувальних документів (виконавчої документації), незважаючи на зауваження, які в усному порядку вказувались Підряднику раніше. Після надання Підрядником виконавчої документації та коригування договірної ціни, ОСОБА_4 були підписані ОСОБА_4 приймання виконаних будівельних робіт -30.12.2016р.;

- враховуючи те, що акти виконаних робіт були підписані 30.12.2016р. у ОСОБА_4 фізично не було можливості за декілька годин підготувувати всі необхідні документи для здійснення оплати за виконані роботи, в той час як після 31.12.2016р. почався новий календарний рік, в якому не були заплановані кошти на оплату за Договором №ВГЕ-158 від 07.06.2016р., оскільки таке фінансування було передбачено на початок грудня 2016р.;

- неправомірні дії Підрядника потягли за собою негативні наслідки для ДП «МТП «Южний», оскільки оплату виконаних робіт можливо було здійснити тільки після отримання погодження та грошових коштів за рахунок коштів фінансового плану, передбаченого уже на 2017 рік;

- враховуючи те, що оскаржуваним рішенням встановлено вину ОСОБА_1 в допущенні прострочення виконання зобов'язання за Договором, у даному випадку є виняткові обставини, з урахуванням яких суд першої інстанції, приймаючи рішення міг відмовити в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 «Союз» у повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду від 28.09.2017р., ОСОБА_1 виробничих та комерційних підприємств «Союз» також звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати оскаржене рішення в частині позовних вимог первісного позивача та прийняти нове рішення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 «Союз» зазначила, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню з наступних підстав:

- роботи почались з затримкою на підставі дій третіх осіб, а саме: з метою виконання робіт за договором ОСОБА_1 «Союз» звернулась до Директора ПСП «Вороновське», у користуванні якого знаходяться землі, на яких повинні були виконуватися роботи з проханням узгодження терміну виконання передбачених договором робіт, проте на лист

була отримана відмова, роботи пропонувалось виконувати у вересні, після сільськогосподарських робіт. Листом №183-С від 06.07.2016р. ОСОБА_1 «Союз» проінформувала ОСОБА_5 про надання відмови ПСП «Вороновське». Крім того, ПАТ ЕК

«Одесаобленерго» почало відключення для виконання робіт тільки з 21.09.2016р., що підтверджується листом №220-09-11 від 13.09.2016 р., про що додатково ОСОБА_1 «Союз» проінформувала ОСОБА_5 листом №274-С від 15.09.2017р.;

- незважаючи на те, що ОСОБА_5 виконаних робіт були підписані 30.12.2016р., ОСОБА_1 «Союз» наполягає та під час судового розгляду в першої інстанції надала максимальні докази, що роботи були виконані раніше та ОСОБА_1 виконаних робіт були надані у листопаді 2016р.;

- порушення термінів виконання робіт відбулося на підставі затримки в підписанні ОСОБА_1 виконаних робіт згідно службової записки від 22.11.2016 року, позивач у листопаді 2016 року вже отримав Ати виконаних робот від Підрядника по Договору ВГЕ-158. Службова записка чітко містить про це інформацію. А саме вказується номер Договору, назва виконаних робіт та зауваження. Під час судового розгляду представник позивача також підтвердив, що зауваження в службовій записки ідентичні тим, що вказуються потім в відповіді-відмові від 22.12.2016р.;

- згідно листа від 05.12.2016р. вих. №341-С були повторно надані ОСОБА_1 виконаних робіт. На супровідному листі є помітка «получил документацию» та підпис представника ДП «МТП «Южний» ОСОБА_6А.( старшого інженеру ВГЕ);

- судом визначений факт надання ОСОБА_1 виконаних робіт від 13.12.2016р. тільки тому, що даний факт підтверджує позивач тому, що після того, як ОСОБА_1 «Союз» зрозуміла, що ОСОБА_5 навмисно затягує підписання ОСОБА_5, ОСОБА_5 були переслані (в третій раз) поштою замовним листом (та отримані 13.12.2016р.) та даний факт не можливо оскаржити;

- ОСОБА_5 була надана відмова від підписання ОСОБА_5 виконаних робіт в останній день (22.12.2016р.) від тієї дати, на яку ОСОБА_5 посилається, що підтверджує умисне затримання ОСОБА_5 в підписанні ОСОБА_5. Крім того, роботи були виконані за рахунок Підрядника без попереднього платежу. Оплата була здійснена з затримкою на 42 дні, що стало підставою для зустрічного позову. Крім того, з 03.11.2016р. фактично лінія знаходилась в експлуатації, що підтверджується Листом ПАТ «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» (від 03.05.2017р. №11 09-185), тобто ніяких збитків ОСОБА_5 не отримав.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2017р. (головуючий суддя Мишкіна М.А., судді Будішевська Л.О., Таран С.В.) прийнято апеляційні скарги до провадження та призначено їх розгляд у судовому засіданні.

14.12.2017р. ДП «МТП «Южний» подало суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 «Союз», в якому просило суд скасувати рішення в частині часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 «Союз» та постановити нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову відмовити у повному обсязі та залишити без змін оскаржуване рішення в частині часткового задоволення первісного позову ДП «МТП «Южний». У відзиві зазначено, що виконання Договору відбулось саме з підписання ОСОБА_1 виконаних робіт (30.12.2016р.) і на це не може впливати дата фактичного закінчення робіт, або направлення ОСОБА_1 на підписання ОСОБА_5, чи виявлення відповідних зауважень на них.

У зв’язку із перебуванням суддів Будішевської Л.О. та Таран С.В. у відрядженні розпорядженням керівника апарату суду №1430 від 20.12.2017р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/1648/17.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 20.12.2017р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Мишкіна М.А., судді: Бєляновський В.В., Величко Т.А.

19.01.2018р. ОСОБА_1 «Союз» подала суду апеляційної інстанції заяву про уточнення вимог апеляційної скарги, в якій керуючись ст. ст. 42, 253, 270,275 277 ГПК України в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 р., просила при винесенні постанови, розглядати уточнені вимоги апеляційної скарги в прохальної частині в наступній редакції:

- скасувати рішення господарського суду Одеської області від 28 вересня 2017 року по справі №916/1648/17 в частині часткового задоволення позовних вимог первісного позивача про стягнення з ОСОБА_1 виробничих та комерційних підприємств «Союз» на користь ДП «МТП «Южний» 87 955 грн., 57 коп. - пені, 198 609 грн. 35 коп.-7% штрафу, 4298 грн. 47 коп,- судового збору;

- постановити нове рішення, яким в задоволенні первісного позову ДП «МТП «Южний» про стягнення грошових коштів на користь ДП «МТП «Южний» у розмірі штрафних санкцій за прострочення виконання робіт за Договором у розмірі 295 076 грн. 75 коп., (з яких: 96 467 грн. 40 коп.- пеня за прострочення виконання робіт та 198 609 грн. 35 коп.-7% штрафу за прострочення виконання робіт понад 30 днів) та суми судового збору у розмірі 4 426 грн. 15 коп,- відмовити у повному обсязі, а рішення господарського суду Одеської області від 28.09.2017 р. у справі №916/1648/17 в частині часткового задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 виробничих та комерційних підприємств «Союз» - залишити без змін.

В засіданні суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 «Союз» підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

ДП « МТП «Южний» свого представника в засідання суду апеляційної інстанції не направило.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017р. N2147-VIII (який набрав чинності 15.12.2017р.) Господарський процесуальний кодекс України викладено у новій редакції.

Пунктом 9 частини 1 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147- VIII від 03.10.2017р. установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 21.12.2017р. розпочато розгляд справи №916/1648/17 по суті повторно у зміненому складі суду: головуючий суддя Мишкіна М.А., судді: Бєляновський В.В., Величко Т.А. за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу ІV ГПК України в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017р.

Відповідно до ст.269 ГПК України (в редакції Закону України №2147- VIII від 03.10.2017р.) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 «Союз», обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши докази стосовно фактів, наведених скаржниками, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарг виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 07.06.2016р. між Державним підприємством «Морський торговельний порт «Южний» (ОСОБА_5) та ОСОБА_1 виробничих та комерційних підприємств «Союз» (Підрядник) був укладений договір №ВГЕ-158 (підряд на виконання робіт) (надалі –Договір від 07.06.2016р.), відповідно до умов п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Підрядник зобов’язання на власний ризик виконати за плату та за завданням позивача роботи з реконструкції ПЛ-110 кВ «Аджалик-Берегова 1,2», з анкерної опори № 177 по анкерну опору №189 (далі- роботи), а ОСОБА_5 зобов’язався прийняти і оплатити ці роботи на умовах, викладених у цьому Договорі.

Відповідно до п.2.1 Договору від 07.06.2016р. Підрядник, зокрема, зобов’язаний виконати роботи в обсязі та у відповідності до Робочого проекту; передати у власність ОСОБА_5 результати виконаних робіт за ОСОБА_5 приймання виконаних будівельних робіт (далі - ОСОБА_5) у визначений цим Договором строк.

Згідно із п.2.3 Договору від 07.06.2016р. ОСОБА_5, зокрема, зобов’язаний оплатити Підряднику роботи на умовах, викладених у цьому Договорі.

Загальна ціна робіт за цим Договором становить 2906888грн. з ПДВ, та включає в себе плату за використані матеріали, виконану роботу та відшкодування усіх обґрунтованих витрат Підрядника, які пов’язані з цим Договором. Загальна ціна робіт за цим Договором визначена на підставі твердої Договірної ціни, яка є Додатком № 1 та невід’ємною частиною цього договору (пункт 4.1Договору від 07.06.2016р.).

Відповідно до 5.1 Договору від 07.06.2016р. оплата вартості робіт здійснюється після підписання ОСОБА_5, шляхом здійснення прямого банківського переведення коштів на рахунок Підрядника, протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання виставлених Підрядником рахунків.

Згідно із пунктами 6.1-6.2 Договору від 07.06.2016р. строк виконання робіт за цим Договором становить 120 (сто двадцять) робочих днів з дати початку виконання робіт за Договором. Початок виконання робіт - з дати укладання цього Договору. Строк виконання робіт може бути змінено з внесенням відповідних змін до Поговору в разі: виникнення обставин непереборної сили; невиконання або неналежного виконання ОСОБА_5 своїх зобов’язань; дій третіх осіб, що унеможливлюють належне виконання робіт, за винятком випадків, коли ці дії зумовлені залежними від Підрядника обставинами;виникнення інших обставин, що можуть вплинути на строк виконання робіт.

При виникненні обставин, які не залежать від Підрядника та перешкоджають виконанню робіт у встановлений Договором строк, він може поставити перед ОСОБА_5 питання про його перегляд. Рішення про перегляд строку оформлюється шляхом укладення додаткової угоди до Договору (п.6.4 Договору від 07.06.2016р.).

Відповідно до пунктів 7.1, 7.2 Договору від 07.06.2016р. при завершенні виконання певного обсягу робіт Підрядник надає ОСОБА_5 результати виконаних робіт, виконавчу документацію, а також ОСОБА_5 в 2 (двох) примірниках, в якому зазначається обсяг фактично виконаних робіт га їх вартість. ОСОБА_5, протягом 10 (десяти) календарних днів з дня одержання ОСОБА_5, направляє Підряднику підписаний ОСОБА_5 чи письмову мотивовану відмову від його підписання.

У випадку порушення обов’язків, що виникають з цього Договору, винна сторона несе відповідальність перед іншою Стороною відповідно до чинного законодавства України та умов, викладених у цьому Договорі. За порушення Підрядником строків виконання зобов’язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (пункти 10.1, 10.2 Договору від 07.06.2016р.).

Відповідно до пунктів 10.4, 10.5 Договору від 07.06.2016р. за порушення ОСОБА_5 строків оплати, зазначених у Договорі, ОСОБА_5 несе відповідальність відповідно до діючого законодавства України. Сплата пені та штрафу не звільняє Сторону, яка порушила зобов’язання, що зникає з цього Договору, від виконання зобов’язання належним чином.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін і діє по 31.12.2016р., але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов’язань. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору (пункти 12.1,12.2 Договору від 07.06.2016р.).

До Договору від 07.06.2016р. укладались Додаткова угода №1 від 22.08.2016р. (т.1, а.с.21) та Додаткова угода №2 від 28.12.2016р. (т.1, а.с.24) якими сторони узгодили загальну ціну робіт у сумі 2837276,42грн.

ОСОБА_1 «Союз» були виконані свої зобов’язання за Договором від 07.06.2016р., що підтверджується ОСОБА_1 №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року та ОСОБА_1 № 2 кошторисів вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт за грудень 2016р., які підписані сторонами 30.12.2016р. Сам факт складання та дата підписання вказаних актів сторонами не заперечується.

ДП «МТП «Южний» сплатило вартість виконаних робіт у сумі 2837276,42грн. у лютому-березні 2017 року, що підтверджується копіями платіжних доручень №484 від 06.02.2017р. на суму 1418638,21грн. (т.1, а.с.57) та №1230 від 14.03.2017р. на суму 1418638,21грн. (т.1, а.с.58).

В подальшому ДП «МТП «Южний» надіслало ОСОБА_1 «Союз» претензію, в якій вимагало сплатити на його користь 295076,75грн., які складаються з пені за період прострочення виконання умов Договору від 07.06.2016р. за період з 26.11.2016р. по 29.12.2016р. (96467,40грн.) а також штрафу 7 відсотків вартості договору (198609,35грн.) (т.1, а.с.59-62); претензія отримана ОСОБА_1 22.04.2017р. (т.1, а.с.63).

05.05.2017р. ОСОБА_1 надіслала ОСОБА_4 відповідь на претензію (вих №125) в якій зазначила, що підстави для задоволення вимоги відсутні, оскільки ОСОБА_1 вжила усі залежні від неї заходи щодо належного виконання зобов’язання (т.1, а.с.64-66).

Звертаючись до суду з позовом ДП «МТП «Южний» зазначило, що ОСОБА_1 «Союз» порушила умови Договору від 07.06.2016р. в частині строку виконання робіт (п.6.1 Договору), у зв'язку з чим з відповідача в судовому порядку підлягає стягненню кошти у сумі 295076,75грн., які складаються з: 96467,40грн. пеня за період прострочення з 26.11.2016р. по 29.06.2016р.; 198609,35грн. штраф 7% від вартості робіт за договором.

Місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_4 з огляду наступного.

Згідно із ч.ч.1-2 ст.509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст.174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно із ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За приписами ч.1 ст.629 цього Кодексу договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч.ч.1,2 ст. 173, ч.1 ст.175 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання. Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.628, ст.629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частина 1 ст.837 ЦК України встановлює, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Умовами п.6.1 Договору від 07.06.2016р.сторони визначили строк виконання робіт - 120 робочих днів з дати початку виконання робіт за договором. Початок виконання робіт – з дати укладання цього Договору.

Відповідно до ст.253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні вірно зазначив про те, що фактично строк виконання робіт визначений сторонами не пізніше 28.11.2016р., що становить 120 робочих днів починаючи з 08.06.2016р..

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В матеріалах справи містяться копії ОСОБА_4 № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року та ОСОБА_4 № 2 кошторисів вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт за грудень 2016, які підписані 30.12.2016р.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 ЦК України кваліфікує як порушення зобов'язання.

Згідно із ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Згідно із ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Пунктом 10.2 Договору від 07.06.2016р. визначено, що за порушення відповідачем строків виконання зобов’язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

ДП «МТП «Южний» просило суд стягнути з ОСОБА_1 пеню за період прострочення зобов’язань за договором з 26.11.2016р. по 29.12.2016р.

Проте при розрахунку пені позивач за первісним позовом помилково визначив період прострочення, оскільки останній почав свій перебіг 29.11.2016р.

Таким чином, місцевий господарський дійшов правомірного висновку про те, що вимоги ДП «МТП «Южний» про стягнення 96467,40грн. пені за період з 26.11.2016р. по 29.12.2016р. підлягають задоволенню частково на суму 87955,57грн. за період з 29.11.2016р. по 29.12.2016р., оскільки позивачем невірно визначено граничний строк виконання робіт.

Також суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_4 про стягнення штрафу з ОСОБА_1, оскільки ОСОБА_1 прострочила виконання своїх зобов’язань понад 30 днів, а саме - 31 день, отже у відповідності до умов п.10.2 Договору від 07.06.2016р. та приписів чинного законодавства з ОСОБА_1 «Союз» на користь ОСОБА_4 підлягає стягненню штраф 198609,35грн. (7% вартості робіт - 2837276,42грн.).

В частині зустрічного позову ОСОБА_1 виробничих та комерційних підприємств «Союз» колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.5.1 Договору від 07.06.2016р. оплата вартості робіт здійснюється після підписання ОСОБА_1 протягом 10 банківських днів з моменту отримання виставлених відповідачем рахунків.

Оплата виконаних робіт була здійснена ОСОБА_4 платіжними дорученнями №484 від 02.03.2017р. на суму 1418638,21грн. та №1230 від 14.03.2017р. на суму 1418638,21грн., отже мало місце прострочення оплати вартості виконаних робіт ОСОБА_4.

3% річних розраховані ОСОБА_1 за 42 дні (9794,43грн.); інфляційні втрати - за період січень-березень 2017 року (110653,78грн).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно положень ЦК України проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі. Оскільки в Договорі від 07.06.2016р. не встановлено іншого відсотку річних, відповідно сплаті підлягають саме 3% річних від простроченої суми за відповідний час прострочення.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже враховуючи несвоєчасне виконання ДП «МТП «Южний» зобов’язання щодо оплати вартості виконаних робіт за Договором від 07.06.2016р., місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем цілком правомірно нараховано відповідачу 3% річних на суму боргу за Договором від 07.06.2016р. у відповідний період, коли мала місце несвоєчасна оплата вартості виконаних робіт протягом січня-березня 2017 року (42 дні), що складають за розрахунком ОСОБА_1 «Союз» 9794,43грн.

Крім того, індекс інфляції - це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов'язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

У зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 «Союз» міститься розрахунок інфляційних втрат, за яким інфляційні втрати за січень-березень 2017 року складають 110653,78грн.

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що оплата вартості робіт за Договором була здійснена ОСОБА_4 до 15го березня 2017 року (друге платіжне доручення №1230 від 14.03.2017р.), тому вказаний місяць не повинен враховуватися при нарахуванні інфляційних.

За таких обставин місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних, а саме – стягнення інфляційних у сумі 59891,91 грн. за період січень-лютий 2017 року, а не 110653,78грн. за період січень-березень 2017 року, як того вимагала ОСОБА_1 у зустрічній позовній заяві.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 зводяться до того, що прострочка оплати вартості робіт за договором у 42 дні виникла внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1 (несвоєчасне виконання робіт за Договором), оскільки фінансування на оплату договору було передбачено на початок грудня 2016 року. В 2017 році оплату виконаних робіт можливо було здійснити тільки після отримання погодження та грошових коштів за рахунок коштів фінансового плану, передбаченого вже на 2017 рік.

Вказані обставини не можуть вважатись винятковими (як на тому наполягає скаржник) та підставою для скасування рішення в частині задоволення зустрічних позовних вимог слугувати неспроможні.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник ні за яких, у тому числі виняткових обставин не звільняється від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов’язання, тому доводи ОСОБА_4 в цій частині скарги колегія суддів до уваги не приймає.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 «Союз» колегія суддів відхиляє з огляду наступного.

Посилання ОСОБА_1 на те, що роботи почались з затримкою на підставі дій третіх сторін колегія суддів відхиляє, оскільки відповідно до ст.42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку а за умовами Договору ОСОБА_1 зобов’язалась виконати роботи до 28.11.2016р.

Обставинами, які зумовили затримку початку робіт за Договором від 07.06.2016р. (роботи фактично почались 21.09.2016р.) ОСОБА_1 зазначає тривалість узгодження початку робіт, на підтвердження чого надав під час розгляду справи судом першої інстанції низку листування з різними організаціями,зокрема: лист №158-С віл 22.06.2016р. на ім`я директора ПСП «Вороновське», у користуванні якого знаходяться землі, на яких повинні були виконуватись роботи з проханням узгодження термінів виконання робіт (на який була отримана відмова з пропозицією почати роботи у вересні, після сільськогосподарських робіт); листи заявки ДП «МТП «Южний» від 26.07.2016р. та від 26.08.2016р. до ПАТ «ЕК «Одесаобленерго» на відключення ПЛ-100 з 01.09.2016р. по 06.10.2016р.; згода на відключення була надана з 21.09.2016р.

Умовами п.6.2 Договору від 07.06.2016р. сторони дійшли згоди, що строк виконання робіт може бути змінено з внесенням відповідних змін до договору у разі: дій третіх осіб, що унеможливлюють належне виконання робіт, за винятком випадків, коли ці дії зумовлені залежними від підрядниками обставинами. Згідно із п.13.5 Договору від 07.06.2016р. зміни до Договору можуть бути внесені тільки за домовленістю Сторін, що оформлюються додатковими угодами до цього Договору, які є його невід`ємними частинами.

Отже відповідач за зустрічним позовом, не почавши виконувати роботи за Договором від 07.06.2016р. з дати укладання цього Договору (п.6.1) та усвідомлюючи що та затримка може призвести до порушення ОСОБА_1 своїх зобов’язань за договором, не був позбавлений можливості врегулювати питання перенесення строків виконання робіт у спосіб, передбачений п.6.2 Договору від 07.06.2016р.

ОСОБА_1 «Союз» не надано та матеріали справи не містять доказів ініціювання відповідачем за первісним позовом питання щодо зміни строку виконання робіт за Договором від 07.06.2016р. (перенесення на строку на більш пізній термін, ніж 120 днів) шляхом внесення відповідних змін до Договору від 07.06.2016р.

Крім того, для звільнення від відповідальності, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі також зазначено, що порушення строку виконання робіт зумовлено діями ДП «МТП «Южний» через несвоєчасно підписані ОСОБА_1 приймання виконаних будівельних робіт, які надавались апелянтом до ДП «МТП «Южний» тричі - 17.11.2017р., 05.12.2017р. та 13.12.2017р., тоді як роботи були виконані в термін, передбачений Договором; в матеріалах справи містяться копії службової записки за вих. №140-5.1/18318 від 22.11.2016р. та лист ОСОБА_1 за вих.№341-С від 05.12.2016р.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 13.12.2016р. ОСОБА_1 «Союз» надала ОСОБА_4 №1 та №2 приймання виконаних будівельних робіт (за формою №КБ-2в), довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за формою №КБ-3) та первинні документи, які підтверджують витрати ОСОБА_1 «Союз» на перевезення та відрядження працівників та інші витрати, згідно договору №ВГЕ-158 від 07.06.2016р. та додаткової угоди №1 від 28.08.2016р. Акти були повернуті ОСОБА_1 «Союз» листом ДП «МТП «Южний» №7200/12/15/16 від 22.12.2016р. з проханням відкоригувати ОСОБА_1 з урахуванням зауважень (викладених у листі) на надати відповідні підтверджуючі документи відповідно до умов Договору (т.2, а.с.118-120).

ДП «МТП «Южний» у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що листом від 22.12.2016р. №477 (вх. № ОСОБА_4 6809 від 26.12.2016р.) ОСОБА_1 «Союз» направила відкориговану договірну ціну для укладення додаткової угоди, яка складена в поточних цінах станом на 26.12.2016р.

З матеріалів справи вбачається, що 28.12.2016р. між сторонами було укладено Додаткову угоду №2 до Договору від 07.06.2016р., якою Договір доповнено пунктом про можливість залучення субпідрядника та змінено договірну ціну робіт.

Акти приймання виконаних будівельних робіт були підписані лише 30.12.2016р., а тому направлення ОСОБА_1 виконаних робіт до 13.12.2016р. (як на тому наполягає ОСОБА_1) не могло вплинути на їх підписання раніше 30.12.2016р., оскільки Додаткова угода №2 до Договору від 07.06.2016р. була підписана сторонами 28.12.2016р.

Підтвердженням виконання робіт за Договором від 07.06.2016р. є саме підписання ОСОБА_1 виконаних робіт, яке відбулось лише 30.12.2016р., тобто з простроченням терміну, визначеному умовами Договору (листопад 2016 року).

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Одеської області від 28.09.2017р. відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства, є законним та обґрунтованим, зміні або скасуванню не підлягає, а відтак, залишається без змін на підставі ст.276 ГПК України.

Відповідно до п.«в» ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В даному випадку витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг), покладаються на скаржників, оскільки доводи апеляційних скарг щодо наявності підстав для скасування відповідних частин оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Керуючись ст.ст.129, 232,233, 236, 269, 270, 275,276, 281-284 ГПК України, колегія суддів –

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» та ОСОБА_1 виробничих та комерційних підприємств «СОЮЗ» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 28.09.2017р. у справі №916/1648/17 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг покласти у відповідних частинах на скаржників.

Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.286 ГПК України.

Повна постанова складена 29 січня 2018 року.

Головуючий суддя Мишкіна М.А.

Суддя Бєляновський В.В.

Суддя Величко Т.А.