Постанова № 71882311, 25.01.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2018 р. Справа№ 911/5039/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Чорногуза М.Г.

Жук Г.А.

При секретарі судового засідання: Степанці О.В.

за участю представників сторін:

від позивача Черей О.В. довіреність № б/н від 14.02.17

від відповідача 1 Ковалко Г.І. - ліквідатор

від відповідача 2 не з`явилися

від третьої особи 1 на стороні відповідача 1 не з`явилися

від третьої особи 1 на стороні відповідача 2 ОСОБА_4 довіреність № 19/3-02/427 від 28.12.17

від третьої особи 2 на стороні відповідача 2 не з`явилися

розглядає апеляційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти"

на рішення господарського суду Київської області від 05.09.2017 року .

у справі № 911/5039/14 (колегія суддів: Щоткін О.В., Бабкіна В.М., Кошик А.Ю.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти"

до 1. Український консорціум "Екосорб"

2. товариства з обмеженою відповідальністю "ПГ Інвест"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - публічне акціонерне товариство "ФІНРОСТБАНК"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 :

1. публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України"

2. ОСОБА_5

про визнання права власності.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Українського консорціуму "Екосорб" та товариства з обмеженою відповідальністю "ПГ Інвест" про визнання права власності.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідач-1, а в подальшому відповідач-2, як правонаступник прав замовника відповідного будівництва, не виконали своїх обов'язків щодо вчинення дій з передання позивачу, як інвестору будівництва житлового будинку за адресою АДРЕСА_1., у власність спірні квартири, у зв'язку з чим, з урахуванням зміни предмету позову, позивач вважає порушеним своє право володіти, користуватися та розпоряджатися об'єктами та результатами інвестування, а тому просить суд визнати за ТОВ "КУА "Будівельні проекти" право власності на відповідне спірне майно.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.11.2014 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 - Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України".

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.12.2014 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - Публічне акціонерне товариство "ФІНРОСТБАНК".

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.05.2016 року залучено до участі у даній справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 ОСОБА_5.

Рішенням господарського суду Київської області від 14.06.2016 року, яке залишено в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2016 року позовні вимоги задоволено частково та визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти", що діє від свого імені та в інтересах Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Будівельний" право власності на квартири №№19, 43, 102, 118, 123, 134, 141, 142, 161, 162, 201, 206, 209, 218, 222, 227, 231, 237, 311, 317, 330, 339, 378, 383, 396, 401, що знаходяться в житловому будинку АДРЕСА_1. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.11.2016 року, рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції зазначив, що судами не встановлено, за яких саме передбачених законом підстав, у який законом спосіб позивач набув права власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому ст. 392 ЦК України, а тому при новому розгляді необхідно взяти до уваги викладене.

Рішенням господарського суду Київської області від 05.09.2017 року у справі № 911/5039/14 в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти" відмовлено повністю.

Вказане рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили, що він є власником спірного нерухомого майна (квартир), й це право оспорюється або не визнається іншою особою, або те, що він втратив документ, який засвідчує його право власності, а звернення позивача до суду лише підтверджує підстави не для визнання права власності, а для його набуття, у зв'язку з чим посилання на норми ст. 392 ЦК України особи, яка не є власником спірного майна, та якою право власності в установленому законодавством порядку не оформлювалось, є недоцільним та необґрунтованим, у зв'язку з чим вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти" про визнання за ним права власності на квартири задоволенню не підлягає.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 05.09.2017 року у справі № 911/5039/14 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що на думку скаржника судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню. Зокрема скаржник зазначає, що державна реєстрація це не підстава набуття права власності, а засвідчення державою вже набутого особою права власності, і ототожнювати факт набуття права власності з фактом його державної реєстрації не видається за можливе. Таким чином, апелянт вважає, що придбавши пакет облігацій, ТОВ «КУА «Будівельні проекти» фактично став власником майнових прав на квартири і відповідно співвласником в спірному об`єкті будівництва. Крім цього, позивач звертає увагу, що без згоди останнього, спірні квартири не повинні були нікому відчужуватися, зміна забудовника не впливає на його права як інвестора, оскільки спірні квартири були придбані раніше.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2017 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти" прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 911/5039/14.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2017 року прийнято до провадження вищевказану апеляційну скаргу та призначено до розгляду на 17.10.2017 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 року розгляд справи відкладено на 14.11.2017 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2017 року розгляд справи відкладено на 28.11.2017 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 року розгляд справи відкладено на 12.12.2017 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 року розгляд справи відкладено на 15.12.2017 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2017 року заяву судді Руденко М.А. про самовідвід у справі №911/5039/14 задоволено.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду Пасічник О.Ю. від 18.12.2017 року №09-52/857/17, у зв`язку з задоволенням заяви про самовідвід судді Руденко М.А. задоволено та призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/5039/14.

За протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2017 року, відповідно до абзацу 1 підпункту 2.3.50 пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти" у справі №911/5039/14 сформовано колегію суддів у складі головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Жук Г.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2017 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти" у справі №911/5039/14 прийнято до провадження у складі: Агрикової О.В. (головуючий), Жук Г.А., Чорногуз М.Г. та призначено її розгляд на 11.01.2018 року.

11.01.2018 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням арбітражного керуючого Ковалко Г.І. у відрядженні.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2018 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 25.01.2018 року.

25.01.2018 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшли додаткові пояснення.

В судовому засіданні 25.01.2018 року, представники позивача, відповідача1 та третьої особи1 надали усні пояснення по суті спору, відповіли на запитання суду. Позивача просив задовольнити апеляційну скаргу, відповідач1 визнав позовні вимоги та не заперечував проти задоволення позовних вимог. Третя особа1 просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Представники відповідача2, третьої особи1 на стороні відповідача1 та третьої особи2 у судове засідання не з'явились, причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) справи у судах апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності редакцією цього Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.

04.04.2008 року, 21.04.2008 року та 05.05.2008 року між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти", що діє від свого імені та в інтересах Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Будівельний", як покупцем, відповідачем 1 - Українським консорціумом "Екосорб", як емітентом, Пайовим венчурним інвестиційним фондом "Альфа-К" недиверсифікованого виду закритого типу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Екосорб Інвест", як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська мандатна компанія", як повіреним, було укладено договори купівлі-продажу цінних паперів, за умовами яких сторони домовились про те, що продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити пакет облігацій на умовах цього договору (далі - Договори купівлі-продажу цінних паперів).

Відповідно до п. 1.2. Договорів купівлі-продажу цінних паперів пакет облігацій має наступні характеристики, а саме емітентом цінних паперів є Український консорціум "Екосорб", вид цінного паперу - облігація підприємства, імена цільова (безпроцентна) серії "G", форма випуску облігації - бездокументарна, свідоцтво про реєстрацію випуску облігацій №132/2/07 від 14.03.2007, код цінних паперів (ISIN) UA4000007314, номінальна вартість одної облігації 3 000,00 грн, термін погашення облігацій: з 01.11.2009 по 02.04.2010, загальна кількість облігацій в пакеті 81 шт., вартість однієї облігації по договору 7 000,00 грн., вартість пакета облігацій 567 000, 00 грн.

Згідно з п. 1.3. Договорів купівлі-продажу цінних паперів Повна вартість пакету облігацій надає покупцю право на отримання об'єкту інвестування шляхом погашення пакета облігацій у порядку, що визначається інформацією про випуск та договором про бронювання квартири (об'єкту інвестування).

Як передбачено п. 3.1. Договорів купівлі-продажу цінних паперів Покупець сплачує вартість пакета облігацій, вказану в п. 2.1. договору, протягом 5 робочих днів з моменту зарахування облігацій, що складають пакет облігацій, на рахунок в цінних паперах покупця.

Також, п. 3.4. Договорів купівлі-продажу цінних паперів Право власності на облігації переходить з моменту зарахування облігацій на рахунок в цінних паперах покупця у зберігача і підтверджується виписками з рахунку у цінних паперах, що оформлені та надані зберігачем покупцю.

Крім того, п. 4.3. Договорів купівлі-продажу цінних паперів Моментом повного виконання продавцем своїх зобов'язань по передачі пакету облігацій є момент списання пакету облігацій з рахунку продавця №5000004 у зберігача, яким є Відкрите акціонерне товариство "Комерційний банк "Актив-банк", на рахунок покупця №003300 у зберігача, яким є ЗАТ "Альфа-Банк", в межах Національної депозитарної системи.

Як вбачається зі змісту Договорів купівлі-продажу цінних паперів об'єктом інвестування є об'єкт нерухомого майна, а саме квартира в житловому будинку, будівництво якого ведеться по АДРЕСА_1.

Також, як вбачається з матеріалів справи, 04.04.2008 року, 21.04.2008 року та 05.05.2008 року, разом із вказаними договорами купівлі-продажу цінних паперів, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти", як особою, та Українським консорціумом "Екосорб", як забудовником, було укладено договори про бронювання квартир №№19, 43, 102, 118, 123, 134, 141, 142, 161, 162, 167, 201, 206, 209, 218, 222, 227, 231, 237, 311, 317, 330, 339, 378, 383, 396 та 401 в житловому будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_1. (далі - договори про бронювання квартир).

Відповідно до п. 2.1. договорів про бронювання забудовник зобов'язався закріпити за позивачем квартири у житловому будинку та передати їх позивачу у власність при погашенні пакету облігацій відповідно до інформації про випуск, а позивач зобов'язався набути у власність пакет облігацій шляхом укладення угоди, пред'явити забудовнику до погашення пакет облігацій та прийняти ці квартири у власність шляхом підписання акту прийому-передачі квартири.

Згідно з п. 3.4. договорів про бронювання умовою передачі квартири у власність власнику облігацій є передача останнім пакета облігацій емітенту до погашення. Передача пакета облігацій емітенту здійснюється шляхом перерахування всього пакета облігацій на рахунок в цінних паперах, відкритий емітенту за такими реквізитами: отримувач УК "Екосорб", рахунок №301617 в ВАТ "МФС".

Як передбачено п. 3.5.1. договорів про бронювання Погашення облігацій буде відбуватись шляхом підписання акта прийому-передачі квартири, акта погашення облігацій та оформлення власнику облігацій свідоцтва про право власності на квартиру в такому порядку, зокрема акт прийому-передачі квартири підписується з власником облігацій після введення житлового будинку в експлуатацію та виготовлення технічного паспорту квартири, із наданням копії останнього власнику облігацій в момент підписання акту прийому-передачі квартири.

Відповідно до п. 3.9. договорів про бронювання Строк погашення облігацій та передачі квартири власникові облігацій за актом прийому-передачі квартири становить не пізніше 02.04.2010. Даний строк підлягає перегляду у випадку здачі житлового будинку в експлуатацію до вказаного строку.

Крім того, п. 4.2.2. договорів про бронювання Забудовник зобов'язується передати квартиру особі шляхом погашення облігацій в строки та порядку, вказаними в інформації про випуск облігацій, за умови переходу до цієї особи права власності на весь пакет облігацій, зазначених в угодах (договори купівлі-продажу цінних паперів) до моменту надання облігацій до погашення.

Позивачем долучено до позовної заяви копії виписок про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах №003300, що підтверджує те, що позивач здійснив оплату пакету облігацій. (том 2, а.с. 176-181).

Також, в матеріалах справи наявні платіжні доручення про сплату позивачем за пакет іменних цільових (безпроцентних) облігацій в без документарній формі згідно з договорами купівлі-продажу цінних паперів. (том 3, а.с. 108-121).

Згодом, а саме 30.03.2010 року позивачем, відповідно до умов договорів про бронювання квартир, надано на погашення, а відповідачем 1 прийнято до погашення придбані за договорами купівлі-продажу цінних паперів пакети облігацій, що підтверджується підписаними актами пред'явлення до погашення облігацій.

Крім того, позивачем долучено до позовної заяви додаткові угоди до договорів про бронювання квартир від 31.03.2010 року, за умовами яких сторони, враховуючи підписання 30.03.2010 актів пред'явлення до погашення облігацій, погодили порядок, спосіб та строки передачі у власність позивачу квартир, а саме: відповідач 1 зобов'язався забезпечити введення житлового будинку в експлуатацію в строк не пізніше 30.07.2010, а також передати у власність позивача квартири в закінченому будівництвом та введеному в експлуатацію житловому будинку у строк до 01.10.2010 за актом прийому-передачі. (далі - додаткові угоди).

Відповідно до п. 1 додаткових угод сторони визначили такий спосіб передачі квартир у власність власнику облігацій як шляхом підписання акта прийому-передачі квартири, надання власнику облігацій витягу з рішення органів місцевого самоврядування про визнання права власності на квартиру за власником облігацій, після введення житлового будинку в експлуатацію.

Пунктом 3 додаткових угод передбачено, що Емітент у будь-якому випадку залишається відповідальним перед власником облігацій за завершення будівництва та введення в експлуатацію житлового будинку, а також передачі квартир у власність власнику облігацій в строки, що визначені додатковими угодами до договорів про бронювання квартир.

Згідно з п. 4 додаткових угод Додаткові угоди до договорів про бронювання квартир є належним підтвердженням того факту, що єдиним законним власником майнових прав на квартири є власник облігацій, що відповідно буде підставою для оформлення та реєстрації права власності на квартири виключно за власником облігацій.

Проте, як зазначає позивач, відповідач1 не виконав своїх зобов`язань за договорами, та не передав квартири у житловому будинку АДРЕСА_1. у власність позивача.

Втім, як вбачається з матеріалів справи 23.08.2013 року між відповідачем 1 - Українським консорціумом "Екосорб", як замовником 1 та відповідачем 2 - Товариством з обмеженою відповідальністю "ПГ Інвест", як замовником 2, було укладено договір про заміну замовника будівництва. (далі - договір про заміну). (том 4, а.с. 5-10).

Умовами договору про заміну передбачено, що відповідач 1 передав відповідачу 2 усі свої права замовника об'єкта містобудування, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Також, в матеріалах справи наявний договір купівлі-продажу майнових прав від 29.01.2014 року, укладений між Українським консорціумом "Екосорб", як продавцем, Товариством з обмеженою відповідальністю "ПГ Інвест", як покупцем, та третьою особою 1 - Публічним акціонерним товариством "Фінростбанк", як вигодонабувачем. (далі - договорі купівлі-продажу майнових прав). (том 4, а.с. 20-26).

Відповідно до п. 2.1. договору купівлі-продажу майнових прав відповідач 1 зобов'язався передати у власність відповідача 2 майнові права на нерухоме майно, а саме квартири, офіси, майстерні, будівництво яких не завершено, що розташовані за адресою АДРЕСА_1., зокрема майнові права на спірні у даній справі квартири, у той час як відповідач 2 зобов'язався сплатити ПАТ "Фінростбанк" вартість відповідних майнових прав.

Сплата вартості відповідних майнових прав, зокрема, на спірні у даній справі квартири відбуватиметься в рахунок погашення боргових зобов'язань УК "Екосорб" перед вигодонабувачем за кредитним договором, виконання зобов'язань за яким було забезпечено іпотечним договором від 27.01.2014 року.

Згідно інформації, що міститься у Витягах з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 31.01.2014 року державним реєстратором на підставі договору іпотеки №190 від 31.01.2014 року права на спірні у даній справі квартири було обтяжено ПАТ "Державний ощадний банк України".

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся з позовом до суду першої інстанції із позовом до УК "Екосорб" та ТОВ "ПГ Інвест" про визнання за ТОВ "КУА "Будівельні проекти" майнових прав на об'єкт інвестування у житловому будинку АДРЕСА_1, а саме: квартири: - №19 загальною площею 80,89 кв. м., що розташована на 4 поверсі, №43 загальною площею 80,89 кв. м., що розташована на 8 поверсі, №102 загальною площею 51,11 кв. м., що розташована на 2 поверсі, №118 загальною площею 102,64 кв. м., що розташована на 5 поверсі, №123 загальною площею 106,34 кв. м., що розташована на 5 поверсі, №134 загальною площею 75,54 кв. м., що розташована на 7 поверсі, №141 загальною площею 106,34 кв. м., що розташована на 8 поверсі, №142 загальною площею 102,34 кв. м., що розташована на 9 поверсі, №161 загальною площею 48,97 кв. м., що розташована на 2 поверсі, №162 загальною площею 48,97 кв. м., що розташована на 2 поверсі, №167 загальною площею 83,67 кв. м., що розташована на 3 поверсі, №201 загальною площею 79,18 кв. м., що розташована на 3 поверсі, №206 загальною площею 79,18 кв. м., що розташована на 4 поверсі, №209 загальною площею 79,18 кв. м., що розташована на 5 поверсі, №218 загальною площею 79,18 кв. м., що розташована на 7 поверсі, №222 загальною площею 79,18 кв. м., що розташована на 8 поверсі, №227 загальною площею 103,67 кв. м., що розташована на 9 поверсі, №231 загальною площею 103,67 кв. м., що розташована на 10 поверсі, №237 загальною площею 79,18 кв. м., що розташована на 3 поверсі, №331 загальною площею 54,83 кв. м., що розташована на 9 поверсі, №317 загальною площею 54,83 кв. м., що розташована на 10 поверсі, №330 загальною площею 51,11 кв. м., що розташована на 2 поверсі, №339 загальною площею 54,36 кв. м., що розташована на 4 поверсі, №378 загальною площею 54,36 кв. м., що розташована на 2 поверсі, №383 загальною площею 54,36 кв. м., що розташована на 3 поверсі, №396 загальною площею 100,27 кв. м., що розташована на 6 поверсі, №401 загальною площею 100,27 кв. м., що розташована на 7 поверсі.

Згодом, в процесі розгляду даної справи, а саме 15.09.2015 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано сертифікат серії ІУ №165152581870, яким засвідчено відповідність проектній документації закінченого будівництвом об'єкта (черги, окремого пускового комплексу), а саме першої черги будівництва житлового будинку АДРЕСА_1, а також готовність відповідної житлової забудови до експлуатації. (том 6, а.с. 151).

В матеріалах справи наявна вимога від 10.03.2016 року відповідно до якої позивач звернувся до ТОВ «ПГ Інвест» з вимогою про надання документів, необхідних для оформлення інвестором права власності на закріплені об'єкти інвестування. Однак, відповідач 2 не надав відповіді та витребуваних документів. (том 6, а.с. 216-218).

Враховуючи викладене, позивач повторно направив ТОВ «ПГ Інвест» вимогу від 06.04.2016 року з вимогою про надання документів (том 6, а.с. 219-221), необхідних для оформлення інвестором права власності на закріплені об'єкти інвестування, докази направлення вказаної вимоги наявні в матеріалах справи. (том 6, а.с. 222-223). Вказана вимога також була залишена відповідачем 2 без задоволення.

Враховуючи дані обставини, позивачем була подано до суду першої інстанції заява про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач, враховуючи подані в подальшому уточнення та пояснення, просив суд визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти", що діє від свого імені та в інтересах ПВНЗІФ "Будівельний" (код ЄДРІСІ 233842) (01001, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, код ЄДРПОУ 34764782, рахунок №26504010232201 в ПАТ "Альфа-Банк", МФО300346) право власності на квартири №№19, 43, 102, 118, 123, 134, 141, 142, 161, 162, 167, 201, 206, 209, 218, 222, 227, 231, 237, 311, 317, 330, 339, 378, 383, 396, 401, що знаходяться в житловому будинку АДРЕСА_1, яка була прийнята судом першої інстанції.

Місцевий господарський суд при новому розгляді, як зазначалось вище відмовив в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти" з підстав недоведеності позивачем, що він є власником спірного нерухомого майна (квартир), й це право оспорюється або не визнається іншою особою, або те, що він втратив документ, який засвідчує його право власності, з чим колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.

Отже, на думку позивача, він як суб'єкт інвестиційної діяльності набув право власності на об'єкт та результат інвестиції (квартиру), яке підлягає захисту відповідно до чинного законодавства, а саме, шляхом визнання права власності на вказану квартиру у судовому порядку.

Загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України визначаються Законом України "Про інвестиційну діяльність".

Відповідно до приписів ст. ст. 1, ч. 1, 3 ст. 4, ч. 2 ст. 5, ч. 5 ст. 7 Закону України "Про інвестиційну діяльність" інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

Такими цінностями можуть бути, зокрема, кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери.

Об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.

Об'єктами інвестиційної діяльності не можуть бути об'єкти житлового будівництва, фінансування спорудження яких здійснюється з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління. Інвестування та фінансування будівництва таких об'єктів може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, недержавні пенсійні фонди, які створені та діють відповідно до законодавства, а також через випуск безпроцентних (цільових) облігацій, за якими базовим товаром виступає одиниця такої нерухомості.

Інвестори - суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування.

Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.

Інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.

Враховуючи наведені правові норми, оскільки позивач, у передбаченому договорами купівлі-продажу цінних паперів порядку, придбав пакет облігацій, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що до ТОВ "КУА "Будівельні проекти" перейшли права інвестора відповідного будівництва житлового будинку АДРЕСА_1 в частині, що відповідає кількості та площі квартир, визначених договорами про бронювання квартир.

Згідно ст. 1, ч. 1 ст. 28 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" (в редакції станом на 11.06.2009) проспект емісії цінних паперів - документ, який містить інформацію про відкрите (публічне) розміщення цінних паперів.

Публічне (відкрите) розміщення цінних паперів - їх відчуження на підставі опублікування в засобах масової інформації або оголошення будь-яким іншим способом повідомлення про продаж цінних паперів, зверненого до заздалегідь не визначеної кількості осіб.

Відповідно до рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку 17.07.2003 №322 "Про затвердження Положення про порядок випуску облігацій підприємств" (в редакції станом на 16.10.2009) погашення облігацій - сукупність дій емітента щодо припинення обігу облігацій, виплати номінальної вартості облігації або надання товарів (послуг) у строки, передбачені умовами розміщення облігацій, та анулювання облігацій відповідно до умов випуску.

В матеріалах справи наявні відомості про випуск облігацій УК "Екосорб", розміщених в офіційному виданні "Вісник. Цінні папери" №№57-58 (1871) від 16.03.2007. (далі - відомості). (том 4, а.с. 85-94).

Відповідно до п. 11.4 відомостей фінансові ресурси від розміщення облігацій будуть спрямовані на фінансування будівництва житлового будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_1 (далі - житловий будинок).

Згідно з п. 11.9. відомостей власники облігацій мають право, зокрема, при погашенні облігацій набувати право власності на відповідну кількість площі у відповідному житловому будинку, згідно умов випуску 1 (одна) облігація дає право на отримання одного (одного) квадратного метру площі квартири).

Також, п. 14.1. відомостей передбачено, що Дата початку погашення 01.11.2009, дата закінчення погашення 02.04.2010.

Відповідно до п. 14.2. відомостей погашення облігацій відбувається за умови перерахування облігацій з рахунку в цінних паперах власника на рахунок в цінних паперах емітента в депозитарії ВАТ "МФС".

Погашення облігацій емітентом їх власникам відбувається шляхом оформлення права власності на житлове приміщення відповідної кількості квадратних метрів в залежності від кількості облігацій.

Всі витрати пов'язані з оформленням права власності на нерухомість несе власник облігацій. Умовою передачі нерухомості є пред'явлення до погашення відповідної кількості облігацій та наявність договору про бронювання. Виконання сторонами своїх зобов'язань оформлюється актом.

Як вже зазначалось, матеріали справі містять докази того, що позивач 30.03.2010 року пред'явив до погашення облігації для отримання у власність квартир за кількістю, що відповідає кількості придбаних облігацій та, відповідно, кількості квадратних метрів зазначених квартир. Відповідні дії з пред'явлення до погашення пакету облігацій позивач та відповідач 1 оформили підписанням та скріпленням відбитками печаток сторін актів пред'явлення облігацій до погашення.

Тобто, позивачем було вчинено всі дії спрямовані на набуття ним права власності на спірні квартири у відповідності з умовами вищезазначеними договорами.

Як зазначалось вище, умовами договорів про бронювання квартир та умовами договорів купівлі-продажу цінних паперів встановлено, що відповідач1 зобов`язується передати квартири позивачеві у власність при погашенні пакету облігацій та визначено порядок передачі квартир у власність.

Відповідно до статей 526, 527, 530 - 532 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що позивачем повністю виконані умови договорів купівлі продажу цінних паперів та договорів бронювання квартир. Як правомірно встановлено судом першої інстанції, відповідачами, в свою чергу, умови вищезазначених договорів виконано не було.

Частиною першою статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У статті 876 ЦК України зазначено, що власником об'єкта будівництва або результату будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором. Таким чином, для визнання права власності на квартиру необхідно, щоб будинок був зданий в експлуатацію, а також слід мати в наявності інвестиційний договір і докази сплати по ньому.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 321 ЦК України закріплено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду у даній справі є визнання права власності за позивачем на квартири №№19, 43, 102, 118, 123, 134, 141, 142, 161, 162, 167, 201, 206, 209, 218, 222, 227, 231, 237, 311, 317, 330, 339, 378, 383, 396, 401, що знаходяться в житловому будинку АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Вказана стаття знаходиться в розділі 29 ЦК України "Захист права власності", тобто, стосується випадків, коли існуюче, належно набуте від попереднього власника та належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою, або у разі відсутності в особи документів, що засвідчують належність їй такого права, у зв'язку з їх втратою.

Таким чином, відповідний позов пред'являється на захист існуючого, наявного права, що виникло у позивача за передбачених законодавством підстав та підтверджується належними та допустимими доказами.

Позов про визнання права власності на майно необхідний позивачеві тоді, коли зокрема, створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності, у зв'язку з наявністю таких сумнівів чи втратою належних правовстановлюючих документів, наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або оспорюється ними, а метою подання позову про визнання права власності є усунення невизначеності у суб'єктивному праві, належному особі щодо індивідуально визначеного майна.

Отже, позов про визнання права власності спрямований на усунення перешкод у здійсненні власником свого права і виключення домагань на приналежне власнику майно за допомогою підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності, судове рішення про задоволення таких вимог має ґрунтуватись на встановленому судом в ході розгляду справи існуючому юридичному факті.

При цьому, захист права власності шляхом його визнання в судовому порядку можливий за наявності одночасно двох умов: по-перше, це підтвердження в судовому порядку своїх прав на майно шляхом подання належних і достатніх доказів, які достеменно підтверджують факт набуття права власності на законних підставах, і, по-друге, вичерпне спростування доводів третіх осіб, які оспорюють або не визнають право власності позивача.

Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги якого звернені до суду, який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Об'єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою ж позову, є обставини, що підтверджують наявність у позивача права власності чи іншого речового права на майно.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем2 та третіми особами не визнається право власності за позивачем на спірні об`єкти.

Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачеві спірного майна. Відтак, до предмету доказування за позовом про визнання права власності входить встановлення цивільно-правових підстав набуття позивачем права власності на спірне майно.

Позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.

Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майно, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.

Отже, сторонами у справі є особи, правовий спір яких вирішується в суді, що мають юридичну заінтересованість у результаті справи, мають комплекс процесуальних прав і обов'язків, необхідних для захисту прав, свобод та інтересів.

Проте, як вже зазначено вище, відповідно до ст. 328 ЦК України право власності може набуватися з правочинів.

Відтак, позивач пред`явивши до погашення пакету облігацій у строки, відповідно до визначених договорами про бронювання та проспекту емісії облігацій відповідача умов, шляхом підписання відповідних актів, дотримався всіх істотних умов договорів та вимог чинного законодавства.

Відповідно до п.п. 14.2., 14.3. відомостей погашення облігацій емітентом їх власникам відбувається шляхом оформлення права власності на житлове приміщення відповідної кількості квадратних метрів в залежності від кількості облігацій. Погашення облігацій до здачі житлового будинку в експлуатацію не передбачається.

Як наслідок, враховуючи пред`явлення позивачем пакету облігацій у відповідача1 виник обов`язок, як емітента відповідних цінних паперів, передати позивачу у власність квартири у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 шляхом підписання актів приймання-передачі, оформлення та надання позивачу відповідних правовстановлюючих документів чого останнім зроблено не було.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що позивач, пред'явивши облігації до погашення набув права на отримання у власність спірних квартир, введених в експлуатацію.

В даному випадку, відповідачі в порушення умов договорів ухиляються від дій спрямованих на оформлення за позивачем права власності на квартири, яке виникло у останнього з моменту повного погашення пакета облігацій емітенту на підставі договорів купівлі - продажу цінних паперів та договорів бронювання квартир. При цьому, колегія суддів бере до уваги зміст цих договорів, з яких вбачається, що в даному випадку має місце так зване перетворення майнових прав у право власності.

Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна), якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Право власності виникає з моменту державної реєстрації. Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову послався на ст. 331 ЦК України зазначив, що оскільки державна реєстрація права власності не спірні об`єкти не відбулась, то у позивача відсутня можливість захисту за порушене право після погашення облігацій в порядку встановлених ст. 392 ЦК України.

Оскільки умовами договорів бронювання квартир та відомостей прямо встановлено виникнення у позивача права власності на спірні квартири, відповідачами відповідне таке право позивача не визнається, то враховуючи п. 9, ч. 1, ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підставою для реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно є рішення суду, то колегія суддів вважає у даному випадку за можливим застосування такого способу захисту порушених прав позивача, як визнання права власності.

Крім того, колегія суддів зазначає, що з наявних в матеріалах справи укладених між УК "Екосорб" та ТОВ "ПГ Інвест" договорів про заміну замовника будівництва та купівлі-продажу майнових прав, зокрема, на спірні у даній справі квартири, вбачається, що укладаючи зазначені правочини сторони не врахували наявність майнових прав позивача, як інвестора, на приміщення об'єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1.

Проте, навіть отримавши права замовника будівництва та ввівши 15.09.2015 року відповідний об'єкт будівництва в експлуатацію, відповідач 2 не повідомив та не надав позивачу відповідну правовстановлюючу документацію, чого не зробив відповідно до покладених на нього законом та договорами про бронювання обов'язків і відповідач 1.

Колегія суддів також звертає увагу, що в матеріалах справи наявний договір від 18.04.2016 року про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав №КП/МП-ЧК-12-15-167 від 17.12.2015 року укладений між ТОВ «ПГ Інвест» та ОСОБА_5 (далі - договір розірвання). (том 7, а.с. 87).

Відповідно до п. 1 договору розірвання сторони домовились вважати розірваним укладений сторонами 17.12.2015 року договір купівлі-продажу майнових прав №КП/МП-ЧК-12-15-167.

Також, в матеріалах справи наявні пояснення ОСОБА_5 зі змісту яких вбачається, що останній претензій та прав стосовно спірної квартири АДРЕСА_1 не має. (том 7, а.с. 86).

За вказаних обставин, враховуючи наведені норми законодавства, колегія суддів дійшла висновку про доведеність та обґрунтованість вимог позивача про визнання за ним права власності на квартири №№19, 43, 102, 118, 123, 134, 141, 142, 161, 162, 167, 201, 206, 209, 218, 222, 227, 231, 237, 311, 317, 330, 339, 378, 383, 396, 401, що знаходяться в житловому будинку АДРЕСА_1, а тому вказані вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доводи відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, заслуговують на увагу, а тому остання підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Згідно з ч. 1, ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції підлягає розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, 277, 282, 284 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

постановив:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти" на рішення господарського суду Київської області від 05.09.2017 року у справі №911/5039/14 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Київської області від 05.09.2017 року у справі №911/5039/14 скасувати та прийняти нове рішення:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти", що діє від свого імені та в інтересах Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Будівельний" (код ЄДРІСІ 233842) (01001, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, код ЄДРПОУ 34764782, рахунок №26504010232201 в ПАТ "Альфа-Банк", МФО 300346) право власності на квартири №№19, 43, 102, 118, 123, 134, 141, 142, 161, 162, 167, 201, 206, 209, 218, 222, 227, 231, 237, 311, 317, 330, 339, 378, 383, 396, 401, що знаходяться в житловому будинку АДРЕСА_1.

3. Стягнути з Українського консорціуму "Екосорб" (03170, м. Київ, бульвар Р. Ролана, 7, ідентифікаційний код 02023732) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти", що діє від свого імені та в інтересах Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Будівельний" (код ЄДРІСІ 233842) (01001, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, код ЄДРПОУ 34764782, рахунок №26504010232201 в ПАТ "Альфа-Банк", МФО 300346) 36 540 (тридцять шість п`ятсот сорок) грн. 00 коп. судового збору за подання позовної заяви, 330 (триста тридцять) грн. 75 коп. судового збору за подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову та 40 194 (сорок тисяч сто дев`яносто чотири) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПГ Інвест" (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 14, оф. 2, ідентифікаційний код 37974535) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти", що діє від свого імені та в інтересах Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Будівельний" (код ЄДРІСІ 233842) (01001, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, код ЄДРПОУ 34764782, рахунок №26504010232201 в ПАТ "Альфа-Банк", МФО 300346) 36 540 (тридцять шість п`ятсот сорок) грн. 00 коп. судового збору за подання позовної заяви, 330 (триста тридцять) грн. 75 коп. судового збору за подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову та 40 194 (сорок тисяч сто дев`яносто чотири) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду Київської області видати відповідні накази.

6. Повернути до Господарського суду Київської області матеріали справи №911/5039/14.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 30.01.2018 року

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді М.Г. Чорногуз

Г.А. Жук