Постанова № 71882241, 25.01.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2018 Справа № 904/8270/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Паруснікова Ю.Б. – доповідач;

суддів: Білецької Л.М., Чередка А.Є.

при секретарі судового засідання: Саланжій Т.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 19.12.2017;

від відповідача: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпропетровського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2017 у справі № 904/8270/17 (суддя Кеся Н.Б.), повний текст рішення складено 10.11.2017

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерлайт», м. Київ

до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля», м. Павлоград, Дніпропетровської області

про стягнення 2901360,00 грн.;

за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля», м. Павлоград, Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерлайт», м. Київ

про визнання зобов’язання за договором припиненими, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ерлайт», у зв’язку з неналежним виконанням Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Павлоградвугілля» зобов’язань, в частині повної оплати товару, отриманого відповідно до умов договору поставки № 1676-ПУ від 25.11.2014, звернулось з позовом до господарського суду Дніпропетровської області.

В процесі розгляду справи ТОВ «Ерлайт» зверталося до суду із заявами про збільшення та зменшення розміру позовних вимог і, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог б/н від 03.11.2017 просило стягнути з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» суму основного боргу в розмірі 390360,00 грн., суму інфляційних втрат в розмірі 862502,84 грн., а також 3% річних в сумі 304034,29 грн.

Крім того, ухвалою місцевого господарського суду від 19.10.2017 прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» до ТОВ «Ерлайт» про визнання припиненими зобов’язань за договором № 1676-ПУ від 25.11.2014 внаслідок їх належного виконання сторонами.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2017 (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) первісний позов у справі № 904/8270/17 задоволено. Стягнуто з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ТОВ «Ерлайт» суму основного боргу в розмірі 390360,00 грн., інфляційні втрати у сумі 862502,84 грн., 3% річних у розмірі 304034,29 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 23353,46 грн.

У задоволенні зустрічної позовної заяви ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» про визнання зобов’язань за договором припиненими – відмовлено.

Також суд вирішив повернути ТОВ «Ерлайт» 37665,01 грн. судового збору у зв’язку зі зменшенням позовних вимог, на підставі ухвали суду, за відповідним зверненням останнього.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що поставка продавцем товару покупцю за договором від 25.11.2014 № 1676-ПУ підтверджується копіями видаткових, податкових та товарно-транспортних накладних, які містять посилання на цей договір, копіями рахунків-фактур, нарядів на отримання ТМЦ, квитанцій про підтвердження реєстрації податкових накладних. Доказів повної оплати товару ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» суду не надав, наявності боргу в розмірі 390360,00 грн. не спростував, тому суд задовольнив вимоги первісного позивача про стягнення суми основного боргу, а також 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов’язання за договором поставки від 25.11.2014 № 1676-ПУ.

Відмову в задоволенні зустрічного позову місцевий господарський суд мотивував тим, що зібрані у справі докази доводять узгодженість спірних поставок між сторонами договору, тому у ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» виник обов’язок щодо оплати отриманого в рамках зазначеного договору товару на суму 96419315,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2017 у справі № 904/8270/17 скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічні позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована неповним з’ясуванням місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю обставинам справи викладених у рішенні висновків, неправильним застосуванням матеріального та порушенням норм процесуального права.

На думку апелянта, господарський суд Дніпропетровської області необґрунтовано відхилив його доводи щодо припинення зобов’язань за договором від 25.11.2014 № 1676-ПУ внаслідок їх повного і належного виконання.

Обґрунтовуючи факт припинення зобов’язання за вказаним договором, скаржник посилається на п. 5.1. договору, яким передбачена гранична сума вартості товару, що має бути переданий постачальником покупцю, яка не може бути більше ніж 52200000,00 грн., а тому здійснення ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» оплати платежів на користь ТОВ «Ерлайт» на загальну суму 52607218,07 грн. свідчить про припинення зобов’язань за договором від 25.11.2014 № 1676-ПУ.

Поставку товару на суму більшу ніж визначено в договорі, за відсутності згоди повноважного органу ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», наданого шляхом укладення додаткової угоди, скаржник вважає позадоговірною поставкою.

Оскільки згоди компетентного органу покупця на зміну умов договору поставки надано не було, сторони не укладали додаткової угоди про збільшення його суми, то поставку товару на суму більшу ніж визначено п. 5.1. договору від 25.11.2014 № 1676-ПУ, слід розцінювати як позадоговірну, у зв’язку з чим відсутні підстави для стягнення вартості товару на умовах цього договору. Крім того, договір поставки від 25.11.2014 № 1676-ПУ з боку ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» підписано ОСОБА_2, який мав довіреність від 01.01.2014 № ББУ/ПУ47/ББ/14 на укладення лише тих правочинів, сума яких не перевищує 48017100,00 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Ерлайт» заперечує проти викладених в ній доводів і просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Вважає, що поставку товару на суму 96419315,00 грн. було здійснено на умовах договору від 25.11.2014 № 1676-ПУ. Наявні в матеріалах справи докази підтверджують узгодженість дій сторін за договором, а тому відсутні підстави вважати такі поставки позадоговірними. Зокрема, платіжні доручення, які мають посилання на спірний договір, свідчать про оплату скаржником товару в сумі, що перевищує визначену п. 5.1. спірного договору, а тому не можна вважати такі поставки позадоговірними.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.11.2017 апеляційну скаргу ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» прийнято до провадження, а розгляд справи призначено на 18.12.2017.

18.12.2017 у судовому засіданні оголошувалася перерва до 11.01.2018.

10.01.2018 у зв’язку з відрядженням судді-доповідача судове засідання призначено на 25.01.2018.

25.01.2018 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга розглядається згідно норм нового господарського процесуального кодексу України в межах доводів, вказаних в апеляційній скарзі, про що повідомлено представників сторін. При цьому додаткових доводів до апеляційної скарги скаржником не подано.

Судова колегія, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду зміні або скасуванню з огляду на наступне.

Як підтверджено матеріалами справи та встановлено місцевим господарським судом, 25.11.2014 між Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Павлоградвугілля» (покупець), правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ерлайт» (постачальник) укладено договір поставки № 1676-ПУ (далі – Договір).

Згідно п. 1.1. в порядку та на умовах передбачених цим договором, постачальник зобов’язується поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення, в асортименті, кількості, в строки, за ціною та якісними характеристиками, узгодженими сторонами у цьому договорі та специфікації, що є невід’ємними частинами цього договору.

Покупець зобов’язується прийняти та оплатити поставлену в його власність продукцію, відповідно до умов цього договору (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 5.1. ціна Договору визначається загальною сумою всіх специфікацій, які є невід’ємними частинами даного договору. У випадку відхилення кількості фактично поставленої від узгодженої до поставки кількості, загальна вартість договору, визначається пропорційно кількості фактично поставленої продукції з розрахунку її ціни, зазначеної у відповідних специфікаціях до договору. В будь-якому випадку, загальна орієнтовна сума договору не повинна перевищувати суму, еквівалентну 52200000,00 грн. з ПДВ на дату укладення договору. Сума договору може бути збільшена шляхом підписання сторонами відповідної додаткової угоди після отримання дозволу уповноваженого на те органу управління покупця.

Розрахунки за продукцію, поставлену постачальником по специфікаціях до Договору, здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на поточний рахунок постачальники на протязі 5 (п’яти) робочих днів з 90 (дев’яностого) календарного дня з дати поставки продукції на підставі отриманого покупцем рахунку і при умові надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної та документів, передбачених умовами договору (п.5.4. Договору).

Сторонами узгоджено строки поставки, найменування, кількість товару на загальну суму 104061179,62 грн. за наступними специфікаціями до Договору:

- специфікація від 03.10.2016 на суму з ПДВ 6056565,12 грн.;

- специфікація від 30.08.2016 на суму з ПДВ 32482152,00 грн.;

- специфікація від 28.12.2016 на суму з ПДВ 7524000,00 грн.;

- специфікація від 23.12.2016 на суму з ПДВ 2244403,20 грн.;

- специфікація від 25.08.2016 на суму з ПДВ 3704313,60 грн.;

- специфікація від 15.03.2016 на суму з ПДВ 1076644,96 грн.;

- специфікація від 15.04.2015 на суму з ПДВ 9174240,00 грн.;

- специфікація від 13.04.2016 на суму з ПДВ 722880,00 грн.;

- специфікація від 05.02.2016 на суму з ПДВ 1692576,00 грн.;

- специфікація від 01.06.2016 на суму з ПДВ 543390,12 грн.;

- специфікація від 02.06.2016 на суму з ПДВ 3477827,14 грн.;

- специфікація від 26.07.2016 на суму з ПДВ 163425,60 грн.;

- специфікація від 22.08.2016 на суму з ПДВ 1424526,48 грн.;

- специфікація від 13.07.2016 на суму з ПДВ 32378135,40 грн.;

- специфікація від 15.05.2015 на суму з ПДВ 1396080,00 грн. (т. 1 а. с. 35-49).

Датою поставки вважається дата, зазначена представником покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником. При поставці автомобільним транспортом датою поставки вважається дата, вказана представником покупця на видатковій накладній. При поставці залізничним транспортом датою поставки вважається дата, вказана в залізничній накладній, що вказує про прибуття продукції на залізничну станцію призначення (п. 4.7. Договору).

Відповідно до п. 5.4. Договору, розрахунки за поставлену постачальником продукцію здійснюються покупцем в порядку безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника в терміни п’яти робочих днів з 90 календарного дня з дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого покупцем рахунку і при умові надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, що узгоджується з п. 5 вищезазначених специфікацій.

Як встановлено судом першої інстанції, не заперечується відповідачем та підтверджено копіями рахунків-фактур, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, нарядами на отримання ТМЦ, квитанціями про підтвердження реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування кількісних і вартісних показників (т. 1 а. с. 50-219), продавець здійснив поставку товару на загальну суму 96419315,00 грн. Видаткові накладні та рахунки-фактури містять посилання на договір № 1676-ПУ від 25.11.2014.

Однак ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», у строк встановлений Договором та специфікаціями, не оплатило вчасно та в повному обсязі поставлений товар, у зв’язку з чим, станом на 28.08.2017 його заборгованість перед ТОВ «Ерлайт» склала 2901360,00 грн.

У зв’язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості, позивач звернувся до суду з заявою б/н від 18.10.2017 про зменшення позовних вимог до 794513,33 грн. (т. 2 а. с. 21-22). Платіжні доручення № НОМЕР_1 від 21.09.2017 на суму 256206,67 грн., № НОМЕР_2 від 21.09.2017 на суму 530640,00 грн. та № НОМЕР_3 від 27.09.2017 на суму 1320000,00 грн. (т. 2 а. с. 23-25) мають посилання на договір № 1676-ПУ від 25.11.2014.

В подальшому, 19.10.2017 ТОВ «Ерлайт» звернулося до суду з заявою б/н від 18.10.2017 про збільшення позовних вимог, в якій окрім основного боргу в сумі 794513,33 грн. просило суд стягнути з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» 3% річних в розмірі 304034,29 грн. і суми інфляційних втрат в розмірі 862502,84 грн.

Господарським судом Дніпропетровської області 06.11.2017 отримано від ТОВ «Ерлайт» заяву б/н від 03.11.2017 про зменшення позовних вимог (т. 2 а. с. 150). У зв’язку з наступним частковим погашенням заборгованості за Договором ТОВ «Ерлайт» просив суд стягнути з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» основний борг в розмірі 390360,00 грн., суми інфляційних втрат і 3% річних, заявлених 19.10.2017, залишились незмінними. Платіжне доручення № НОМЕР_4 від 19.10.2017 на суму 404153,33 грн. (т. 2 а. с. 151), надане ТОВ «Ерлайт» на підтвердження часткової оплати ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» основного боргу також має посилання на спірний Договір.

Правовідносини, які склалися між сторонами в даній справі, породжують права та обов’язки пов’язані з поставкою товару.

Згідно із ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1 ст.193 ГК України передбачено, що суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Як встановлено місцевим господарським судом, за придбаний товар ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» повного та своєчасного розрахунку не провів.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов’язок продавця доставити товар (п. 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України).

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Зі змісту наведеної норми слідує, що за загальним правилом, обов’язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати. Пунктом 5.4. Договору та пунктом 5 специфікацій, що є додатком до Договору, встановлено строк оплати за поставлену продукцію за цим договором, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника впродовж 5 (п’яти) робочих дня з 90 (дев’яностого) календарного дня з дати поставки продукції.

Матеріали справи свідчать, що ТОВ «Ерлайт» поставив, а ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» прийняв товар, а тому у покупця виник обов’язок щодо оплати отриманого товару, а у постачальника виникнуло право вимоги такої оплати.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про можливість задоволення позовних вимог та наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 390360,00 грн.

Крім того, суд першої інстанції, встановивши факт поставки товару та наявність заборгованості у ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» з його оплати у визначені Договором строки, крім суми основного боргу, на підставі ст. 625 ЦК України, стягнув з останнього 862502,84 грн. інфляційних втрат і 304034,29 грн. 3% річних. Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних апелянтом не оскаржується.

Також, cуд першої інстанції прийняв рішення про повернення ТОВ «Ерлайт» 37665,01 грн. судового збору, у зв’язку зі зменшенням позовних вимог, за умови його звернення до суду з відповідним клопотанням.

Вирішуючи спір за зустрічним позовом, суд встановив, що ТОВ «Ерлайт» поставило, а ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» прийняло товар за Договором на загальну суму 96419315,00 грн., що підтверджується матеріалами справи та учасниками процесу.

Умовами п. 5.1. Договору його суму визначено в розмірі, яка не повинна перевищувати 52200000,00 грн., а вартість товару отриманого ПрАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» від ТОВ «Ерлайт» перевищує вказану суму.

Крім того, скаржник зазначає, що повноважним представником ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» при підписанні Договору були перевищені повноваження, визначені довіреністю № ББУ/ПУ47/ББ/14 від 01.01.2014 (т. 2 а. с. 56), якою йому було надано право на вчинення від імені скаржника правочинів, сума яких не перевищує 3-х мільйонів євро, що за курсом НБУ на листопад 2014 складало 48017100,00 грн., а наступного схвалення такого правочину компетентним органом покупця, в тому числі шляхом укладення додаткової угоди, не відбулось.

У зв’язку з наведеним, ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» вважає, що відносини сторін щодо поставки товару на суму більшу за встановлену п. 5.1. Договору, не регулюються цим договором, оскільки це є позадоговірна поставка.

Колегія суддів відхиляє такі доводи скаржника з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 670 ЦК України, якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.

Враховуючи, що відповідачем прийнято товар, вартість якого перевищує визначену Договором суму, і він не заперечував проти поставки товару на таку суму, висновок місцевого господарського суду щодо розповсюдження умов Договору на взаємовідносини сторін з поставки такої кількості/вартості товару правильний.

Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Виходячи з аналізу ч. 1 ст. 241 ЦК України слідує, що законодавець не ставить схвалення правочину в обов'язкову залежність від наявності рішень окремих органів управління товариства, оскільки підтвердженням такого схвалення закон визначає вчинені на його виконання дії особи, в інтересах якої його було укладено. Такі дії повинні свідчити про прийняття правочину до виконання.

Ця норма матеріального права підлягає застосуванню і в тих випадках, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а й особою, яка не мала повноважень щодо вчинення такого правочину.

Судом першої інстанції об'єктивно встановлено, що ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» упродовж тривалого часу вчиняв дії, спрямовані на виконання оспорюваного Договору, зокрема приймав товар та здійснював його часткову оплату, про що свідчать платіжні доручення (т. 2 а. с .23-25, а. с. 58-139, а. с. 151). Кожне з цих доручень має посилання на договір № 1676-ПУ від 25.11.2014.

Специфікації, які є додатком до Договору, містять посилання на даний договір поставки. Поставка товару здійснена в межах номенклатури та ціни, зазначеної у специфікаціях.

Таким чином, за фактичними обставинами справи, договір не тільки прийнято до виконання скаржником, але і значною мірою виконано. Рішення в цій частині слід залишити без змін.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга ПрАТ «Павлоградвугілля» не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2017 у справі № 904/8270/17 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 30.01.2018

Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков

Судді Л.М. Білецька

ОСОБА_3