Рішення № 71882004, 29.01.2018, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2018 р.Справа № 922/4222/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Косенко К.Д.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ до Приватної виробничо-комерційної фірми "Дніпро-Десна", м. Харків про стягнення 37230,91 грн. за участю представників сторін:

позивача – ОСОБА_1 (довіреність № 14-85 від 14.04.2017 р.);

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ (далі за текстом - позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватної виробничо-комерційної фірми "Дніпро-Десна", м. Харків (далі за текстом - відповідач) 37230,91 грн., з яких:

3026,40 грн. - 3% річних;

31178,11 грн. - інфляційних.

Позов обґрунтовано за посиланням на несвоєчасне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу № 12/904-ТЕ-4 від 03.09.2012 р. щодо своєчасного та повного проведення розрахунків за спожитий природний газ.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.12.2017 р. зазначену позовну заяву прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.01.2018 р.

У зв’язку з набранням чинності Господарським процесуальним кодексом України в новій редакції, ухвалою господарського суду Харківської області від 21.12.2017 р. позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено розгляд справи по суті на 15.01.2018 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.01.2018 р. розгляд справи відкладено на 29.01.2018 р. в зв’язку з неявкою на судове засідання представників сторін

Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позов в порядку, та строки визначені ухвалою господарського суду Харківської області від 21.12.2017 р.

На судове засідання 29.01.2018 р. прибув представник позивача, який підтримує вимоги, викладені в позовній заяві, та просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач на судове засідання 29.01.2018 р. свого уповноваженого представника не направив, про причини неприбуття не повідомив.

Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов’язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином, в разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, судом засобами поштового зв’язку направлялись копії ухвал від 14.12.2017 р., 21.12.2017 р. та від 15.01.2018 р. на юридичну адресу останнього, зазначену в позовній заяві, та яка зазначена як юридична адреса підприємства в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських організацій.

Копія ухвали від 14.12.2017 р. повернулась на адресу суду з відміткою пошти “за закінченням терміну зберігання” (а .с. 37-40).

З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення відповідача, про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, погодженої листом Вищого господарського суду України від 19.02.2013 р. та затвердженої наказом Державної удової адміністрації України від 20.02.2013 р. № 28, а останній в розумінні вимог ст. 120 ГПК України вважається таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Оскільки неявка на судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами, як це передбачено ст. 202 ГПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив:

Як свідчать матеріали справи, між позивачем, як продавцем, та відповідачем, як покупцем, укладено договір купівлі-продажу природного газу № 12/904-ТЕ-4 від 03.09.2012 р. (далі за текстом – договір; а. с. 11-16).

Згідно з п. п. 1.1-1.2 договору продавець зобов’язується передати у власність покупцю у 2012 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією “Нафтогаз України” за кодом згідно УТК ЗЕД НОМЕР_1, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі – газ), на умовах цього договору.

Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням.

Відповідно до п. 2.1 договору, продавець передає покупцю з 01.09.2012 р. по 31.12.2012 р. газ обсягом до 70,0 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м.): жовтень – 15,0 тис. куб. м., листопад – 25 тис. куб. м., грудень - 30,0 тис. куб. м.

Як зазначено у п. 3.3 договору, приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Згідно з п. 5.2 договору ціна за 1000 куб. м. газу становить 1091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу 1091,00 грн., крім того ПДВ – 20% - 218,20 грн., всього з ПДВ – 1309,20 грн.

Згідно п. 6.1 договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключено грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Матеріали справи також свідчать, що на виконання умов договору позивач протягом листопада – грудня 2012 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 40125,68 грн., що підтверджується актами приймання-передачі від 30.11.2012 р., та від 31.12.2012 р. (а. с. 19-20).

Проте, відповідач за поставлений газ розрахувався лише частково та з порушенням строків, встановлених умовами договору.

Як зазначає позивач, всього відповідачем було сплачено за поставлений природний газ 6006 грн., а решта боргу в сумі 34 119,68 грн. останній на момент прийняття зазначеного рішення є несплаченою.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2013 р. по справі № 904/8732/13 стягнуто з Приватної виробничо-комерційної фірми «Дніпро-Десна» на користь Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 34 119,68 грн. заборгованості за поставлений природний газ за договором купівлі-продажу природного газу № 12/904-ТЕ-4 від 03.09.2012 р., 2 619,12 грн. пені, 2 808,80 грн. штрафу, 893,49 грн. 3% річних, нарахованих по 11.11.2013 р., та 1 720,50 грн. судового збору.

В зв’язку з невиконанням відповідачем судового рішення по справі № 904/8732/13 в частині сплати основного боргу за договором купівлі-продажу природного газу № 12/904-ТЕ-4 від 03.09.2012 р., позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу 3026,40 грн. 3% річних за період прострочення з 14.12.2012 р. по 26.10.2016 р. та 31178,11 грн. інфляційних за період прострочення грудень 2012 року – вересень 2016 року.

Обставини щодо стягнення зазначених нарахувань стали підставою для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт прострочення відповідачем виконання своїх зобов’язань за договором купівлі-продажу природного газу № 12/904-ТЕ-4 від 03.09.2012 р. щодо сплати спожитого природного газу на загальну суму 34119,68 грн. підтверджується матеріалами справи, зокрема, бухгалтерськими довідками щодо стану розрахунків підприємства відповідача за період з 01.09.2012 р. по 31.08.2016 р. (а. с. 22-23).

Зазначені обставини надають позивачу право на нарахування інфляційних та річних в порядку, передбаченому ст. 625 ЦК України.

Розглянувши здійснений позивачем розрахунок інфляційних та річних, суд констатує що його позивачем здійснено з певними арифметичними помилками. Разом з тим враховуючи, що формування позовних вимог є диспозитивним правом позивача, суд приходить до висновку про задоволення заявленого позову, та стягнення з відповідача на користь позивача 3026,40 грн. 3% річних за період прострочення з 14.12.2012 р. по 26.10.2016 р. та 31178,11 грн. інфляційних за період прострочення грудень 2012 року – вересень 2016 року.

Крім того, з урахуванням вимог ст. 123, 126, 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір в сумі 1600,00 грн.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватної виробничо-комерційної фірми "Дніпро-Десна" (адреса: 6100, м. Харків, вул. Артема, буд. 19, приміщення 35; код ЄДРПОУ 20280013) на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (адреса: 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6; код ЄДРПОУ: 20077720):

31178,11 грн. інфляційних втрат;

3026,40 грн. 3% річних;

1600,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 30.01.2018 р.

Суддя ОСОБА_2