Рішення № 71881196, 22.01.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/160/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2018 Справа № 908/2410/17

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Т.А., при секретарі Соловйової А.С.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 05.01.2018 № 230/3/д

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 29.12.2017

Розглянувши в судовому засіданні 22.01.2018 матеріали справи № 908/2410/17

за позовом Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 6, код ЄДРПОУ 00034022)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “МІК” (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 69-а, код ЄДРПОУ 30105738)

про стягнення 185 224,32 грн.

СУТЬ СПОРУ:

01.12.2017. до господарського суду Запорізької області звернулося Міністерство оборони України з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “МІК” про стягнення з відповідача 185 224,32 грн., з яких 50 164,92 грн. пені та 135 059,40 грн. штрафу.

Ухвалою суду від 01.12.2017. порушено провадження у справі № 908/2410/17, присвоєно справі номер провадження 24/160/17, розгляд справи призначено на 22.01.2018.

У судовому засіданні 18.01.2018 суд повідомив, що 15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2147-VIII “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів”, яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ “Перехідні положення” ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Зважаючи на те, що розгляд справи не було розпочато по суті до набрання чинності новою редакцією ГПК України, суд визначив розгляд в судовому засіданні 18.01.2018 продовжувати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.

В порядку ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 22.01.2018 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом перевірені повноваження присутніх в судовому засіданні представників сторін.

Відповідно до ст. ст. 42, 46 ГПК України, уповноваженим представникам сторін оголошено права та обов’язки.

Відводів складу суду не заявлено.

Позивач підтримав вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позові. Просить позов задовольнити.

Відповідач, в порядку ст. 165 ГПК України надав відзив на позовну заяву від 19.01.2018, в якому зазначив, що вимоги визнає частково на суму 27 783,65 грн., яка складається з пені у розмірі 7 524,74 грн. та штрафу у розмірі 20 258,91 грн. Відповідач не заперечує, що за договором від 10.10.2016 № 286/3/16/138 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) дійсно було допущено незначне прострочення поставки товару на 13 днів, проте не через недобросовісну поведінку відповідача у даних господарських відносинах, а через об’єктивні причини. Просить суд вирішити справу з урахуванням клопотання ТОВ “МІК” (надано суду 19.01.2018) про зменшення заявленої до стягнення суми на 85 відсотків до суми 27 783,65 грн., яка складається з пені у розмірі 7 524,74 грн. та штрафу у розмірі 20 258,91 грн., та задовольнити позовні вимоги частково в сумі 27 783,65 грн.

За приписами ч. 6 ст. 183 ГПК України, якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Позивачем та відповідачем заявлено клопотання про перехід до розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2. ст. 185 ГПК України оголошено про закриття підготовчого засідання та призначення справи розгляду по суті.

Позивач не заперечував проти позиції відповідача. Зменшення розміру штрафних санкцій залишив на розсуд суду.

Відповідач підтримав клопотання щодо зменшення пені та штрафу.

В засіданні 22.01.2018 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив що повний текст рішення буде складено протягом 10 днів.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

10.10.2016 між Міністерством оборони України (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю “МІК” (Постачальник), відповідно до рішення тендерного комітету Замовника (протокол від 26.09.2016 № 75/333/9) укладено Договір № 286/3/16/138 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України), за умовами якого (п. 1.1.) Постачальник зобов’язується у 2016 році поставити Замовнику одяг верхній, інший, чоловічий і хлопчачий (спеціальний робочий одяг) (лот 1. Костюм маскувальний зимовий), а Замовник забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості, у строки (терміни), вказані в Договорі.

Згідно Специфікації (п. 1.2. договору) загальна кількість товару для постачання - 3 000 комплектів, ціна товару з ПДВ - 1 929 420,00 грн., строки (терміни) постачання до 31.10.2016 (включно).

Відповідно до вимог статті 652 Цивільного кодексу України, статті 36 Закону України “Про публічні закупівлі” та висновку про істотну зміну обставин, виданого Київською торгово-промисловою палатою від 03.11.2016 №1703-4/655 та на підставі пункту 12.4 договору від 10.10.2016 № 286/3/16/138 сторони уклали Додаткову угоду № 2 від 17.11.2016, стосовно строків (термінів) постачання товару. Всі інші положення договору залишаються без змін. Так, строки (терміни) постачання товару визначенні до 15.12.2016 (включно).

Пунктом 6.1. договору сторони передбачили, товар постачається на умовах DDP - склад Замовника відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню термінів “Інкотермс” у редакції 2010 року згідно з положеннями договору, встановленими нормами відвантаження.

Приймання товару, відповідно до п. 3.7 договору, оформлюється актом приймального контролю (якості), який повинен бути складений Замовника. Належним чином оформлений і підписаний акт є підтвердженням приймання товару по якості та направляється Замовнику після відправки товару разом з рахунком-фактурою.

Згідно п. 6.3. договору, датою поставки товару вважається дата вказана одержувачем Замовника у акті приймального контролю якості товару та видатковій накладній Постачальника.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що послуги з постачання товару виконані з порушенням терміну, що підтверджується Актом приймального контролю (якості), а саме: відповідно до Акту приймального контролю (якості) № 1 від 26.12.2016 товар в кількості 3 000 комплектів на суму 1 929 420,00 грн. завезено на в/склад (в/ч А2788) 29.12.2016, тобто з запізненням на 13 діб.

Пунктом 8.3.4 договору сторони узгодили, що за порушення строків виконання зобов’язань Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,2 відсотка від вартості непоставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 10 днів з Постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості договору.

Предметом даного судового розгляду є спір про стягнення з відповідача 185 224,32 грн. штрафних санкцій (50 164,92 грн. пені та 135 059,40 грн. штрафу) за порушення умов договору від 10.10.2016 №286/3/16/138.

Відповідно до ст. ст. 11, 509 ЦК України, підставою виникнення зобов’язань (цивільних прав та обов’язків) є, зокрема, договір. Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що відповідач, в порушення умов договору, зобов’язання щодо поставки позивачу товару у встановлений строк, не виконав. Факт порушення відповідачем умов договором позивачем доведений та визнаний відповідачем. .

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

За приписами ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.

Факт прострочення поставки продукції матеріалами справи доведено, нарахування позивачем штрафних санкцій в сумі 185 224,32 грн. грн. відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Разом з тим, за приписами ч. 1 ст. 233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання, суд повинен з’ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об’єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов’язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов’язання, незначності прострочення у виконанні зобов’язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру пені та штрафу на 85 % до суми 27 783,65 грн. посилаючись на те, що незначне прострочення поставки товару на 13 днів сталося не через недобросовісну поведінку відповідача у даних господарських відносинах, а через об’єктивні причини.

Вбачається, що основним видом діяльності ТОВ “МІК” є виробництво робочого одягу (код КВЕД 14.12), що підтверджується відомостями про ТОВ “МІК” з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України від 01.09.2017 та витягом № НОМЕР_1 від 13.12.2017 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На даний час відповідач виконує значний обсяг замовлень для державних потреб. Також, Відповідач протягом тривалого часу співпрацює з Міністерством оборони України. Продукція, що постачається товариством, спрямована на забезпечення військ у т.ч., що знаходяться у зоні проведення АТО на сході України. Обсяг замовлень у останні роки значно зріс, підприємство Відповідача працює понаднормово залучаючи всі наявні ресурси задля виконання ним своїх зобов'язань перед Державою.

Відповідачем підтверджено письмовими доказами, які надані суду, що у період виконання спірного договору відповідач мав із позивачем щонайменше ще 10 аналогічних договорів, по двом із яких виконував постачання такого самого товару костюмів маскувальних зимових. Наведеними доказами підтверджується та обставина, що відповідач дійсно у період виготовлення замовленого товару за спірним договором також виконував значний обсяг замовлень для позивача. При цьому, відповідач позиціонується як добросовісний постачальник, адже як слідує із наданих доказів, прострочення постачання товару за аналогічними договорами із позивачем не допускалося.

Крім того, позивач попри наявність прострочення поставки товару за спірним договором уклав із відповідачем додаткові угоді № 3 від 21.12.2016 та № 4 від 23.01.2017 до договору, якими узгодив у строк до 30.03.2017 додатковий обсяг постачання костюму маскувального зимового у кількості 600 комплектів, та ця поставка була виконана у належний строк без запізнення (копії відповідних документів містяться в матеріалах справи). При цьому, позивач не мав ніяких претензій до відповідача за прострочення поставки, та продовжив господарські відносини за договором.

Також, відповідачем надано суду докази оплати за договором. Згідно фактичних обставин, оплата за товар, по якому мало місце прострочення, надійшло вже після виготовлення та поставки товару, а саме 29.12.2016, що підтверджується платіжним дорученням № 286/3/3876 від 29.12.2016. Таким чином, на момент виготовлення на замовлення позивача костюму маскувального зимового у кількості 3000 комплектів, ніякої передоплати за це замовлення відповідач не отримував, та мав за власні кошти забезпечити виконання цього замовлення.

Слід додати, що позивач не зазнав ніяких збитків або шкоди у зв’язку з незначним простроченням поставки по договору на 13 днів.

Таким чином, незначні порушення договірних зобов’язань не мали ніяких негативних наслідків для позивача та не порушили його майнові інтереси.

При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

Враховуючи те, що товар за умовами договору поставлений з незначним запізненням, беручи до уваги важливість збереження господарської діяльності відповідача, направленої на постачання товарів, в тому числі, для державних потреб, а також той факт, що прострочення відповідача не потягнуло за собою будь-яких негативних наслідків ані для позивача, ані для третіх осіб, та не створило ніякої небезпеки, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача та зменшити розмір пені та штрафу, що нараховано Міністерством оборони України за порушення умов договору № 286/3/16/138 від 10.10.2016 на 85 % до суми 27 783,65 грн., яка складається з пені у розмірі 7 524,74 грн. та штрафу в сумі 20 258,91 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача в сумі 2 778,38 грн.

Керуючись ст. ст. 123, 219, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зменшити розмір пені та штрафу, які підлягають стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю “МІК” до суми 27 783,65 грн., яка складається з пені у розмірі 7 524,74 грн. та штрафу в сумі 20 258,91 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “МІК” (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 69-а, код ЄДРПОУ 30105738) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 6, код ЄДРПОУ 00034022) - 7 524 (сім тисяч п’ятсот двадцять чотири) грн. 74 коп. пені, 20 258 (двадцять тисяч двісті п’ятдесят вісім) грн. 91 коп. штрафу та 2 778 (дві тисячі сімсот сімдесят вісім) грн. 38 коп. судового збору.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 30.01.2018.

Суддя Т.А. Азізбекян