Ухвала суду № 71879718, 30.01.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"30" січня 2018 р. Справа № 343/2345/17

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Матуляк Я.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В:

28.12.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Долинського районного суду Івано-Франківської області з позовом до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 29.12.2017 року позовну заяву ОСОБА_1 до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії передано на розгляд до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

29.01.2018 року адміністративна справа № 343/2345/17 супровідним листом Долинського районного суду Івано-Франківської області від 23.01.2018 року за № 343/2345/17/370/2018 надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

Враховуючи ту обставину, що Долинським районним судом Івано-Франківської області передано адміністративну справу на розгляд до іншого суд до відкриття провадження в адміністративній справі, суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду, на підставі пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Однак, в порушення зазначеної норми законодавства, ОСОБА_1 в позовній заяві не вказано власного реєстраційного номера облікової картки платника податків за його наявності або номеру і серії паспорта громадянина України, ідентифікаційного коду відповідача зареєстрованого в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти сторін.

Відповідно до пункту 11 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Проте, всупереч вказаної правової норми, ОСОБА_1 не зазначено в позовній заяві письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Втім, ОСОБА_1 не долучено до позовної заяви належних доказів про сплату судового збору або ж доказів наявності пільг щодо такої сплати, оскільки квитанція, яка міститься в матеріалах позову свідчить про сплату судового збору в неналежному розмірі.

З урахуванням вимог частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

За змістом вимог частини 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Із змісту позовної заяви слідує, що ОСОБА_1 просить суд визнати неправомірними дії щодо відмови в зарахуванні в потрійному розмірі в стаж роботи для призначення пенсії часу заслання з 09.09.1949 року по 25.03.1957 року; зобов'язати зарахувати даний час заслання до стажу роботи; зобов'язати встановити підвищення пенсії на 50 процентів мінімальної пенсії за віком, як громадянину, який необґрунтовано зазнав політичних репресій і згодом був реабілітований та зобов'язати виплатити недоплачену різницю.

Таким чином, звернені до суду позовні вимоги носять немайновий характер.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції Закону від 15.12.2017 року, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", який вступив в дію з 01.01.2017 року, встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2017 року складає 1600,00 грн., відтак, розмір судового збору за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру становить 640,00 грн.

Суд звертає увагу на те, що абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Суд зазначає, що дана позовна заява містить чотири самостійні позовні вимоги, кожна з яких є об'єктом сплати судового збору. Таким чином, розмір судового збору за подання до адміністративного суду позову із заявленими ОСОБА_1 позовними вимогами немайнового характеру складає 2560,00 грн., проте, згідно квитанції за № N1BAG38582 від 26.12.2017 року, позивачем сплачено судовий збір не в повному обсязі, а саме в сумі 640,00 грн.

Згідно положень частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Таким чином, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом вказання власного реєстраційного номера облікової картки платника податків за його наявності або номеру і серії паспорта громадянина України, ідентифікаційного коду відповідача зареєстрованого в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти сторін; письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав та подання до суду документа про сплату судового збору в повному обсязі або доказів наявності пільг щодо такої сплати.

Роз'яснити, що в разі неусунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя Матуляк Я.П.