Рішення № 71879684, 24.01.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 року м.Житомир справа № 806/3440/17

категорія 12.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфіменко О.В.,

секретаря судового засідання Коваля О.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської установи виконання покарань №8 про усунення перешкод при поновленні на посаді, відшкодування моральної шкоди 50000,00 грн, -

встановив:

13.12.2017 позивач звернувся до суду із позовом до Житомирської установи виконання покарань №8, в якому просив:

- усунути перешкоду та зобов'язати начальника Державної установи "Житомирська установа виконання покарань (№8)" допустити ОСОБА_1 до виконання службових обов'язків на посаді заступника начальника Житомирської установи виконання покарань №8 з оперативної роботи - начальника оперативного відділу;

- стягнути на користь ОСОБА_1 з Державної установи "Житомирська установа виконання покарань (№8)" на відшкодування моральної шкоди 50000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що наказом голови ліквідаційної комісії управління пенітенціарної служби України в Житомирській області від 06.04.2017 №35о/с скасовано наказ управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області від 24.11.2016 №280 у частині звільнення ОСОБА_1, підполковника внутрішньої служби з посади заступника начальника установи виконання покарань з оперативної роботи - начальника оперативного відділу Житомирської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України у Житомирській області (№8). Поновлено ОСОБА_1 підполковника внутрішньої служби на посаді заступника начальника установи виконання покарань з оперативної роботи - начальника оперативного відділу Житомирської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України у Житомирській області (№8) з 25.11.2016. Однак, незважаючи на це, начальник Державної установи "Житомирська установа виконання покарань (№8)" перешкоджає позивачу у виконанні його службових обов’язків, відмовляється виконати наказ голови ліквідаційної комісії управління пенітенціарної служби України в Житомирській області про поновлення останнього на посаді та не допускає позивача до роботи більше 10 місяців.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду на 21.12.2017 на 10 год. 30 хв.

У судовому засіданні 21.12.2017 протокольною ухвалою розгляд справи було відкладено на 24.01.2018 на 11 год. 30 хв. у зв’язку з необхідністю надати представнику відповідача час для подачі відзиву на позов.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII Кодекс адміністративного судочинства України (далі – КАС України) викладено у новій редакції від 15.12.2017.

Відповідно до п.10 Розділу VII "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" КАС України (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Враховуючи зазначене, справу слід розглядати відповідно до норм КАС України в редакції від 15.12.2017.

Позивач у судовому засіданні 24.01.2018 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні 24.01.2018 проти заявлених вимог заперечував та просив відмовити у їх задоволенні.

В обґрунтування заперечень пояснив, що посада ОСОБА_1 – заступник начальника управління виконання покарань з оперативної роботи – начальник оперативного відділу Житомирської установи виконання покарань Управління Державної пенітенціарної служби України у Житомирській області (№8) відноситься до посад старшого начальницького складу. Начальник установи відповідно до вимог наказу Державної пенітенціарної служби України №259 від 27.04.2012 не наділений правом призначати на посади середній та старший начальницький склад. Поновлення позивача на посаді проведено було на виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 17.02.2017 у справі №806/2657/16. Житомирська установа виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№8) не була стороною судового процесу і жодних зобов’язань щодо виконання вищевказаної постанови суду не мала, оскільки 18.05.2016 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №343 п.1 якої ліквідував Державну пенітенціарну службу України, поклавши на Міністерство юстиції України завдання і функції з реалізації державної політики у сфері виконання кримінальних покарань і пробації. Згідно з додатком вказаної постанови Житомирська установа виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№8) була віднесена до сфери управління Міністерства юстиції. 03.05.2017 відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 07.04.2017 №1361/К «Про затвердження структури та штату державної установи «Житомирська установа виконання покарань (№8)», начальником державної установи «Житомирська установа виконання покарань (№8)» за №92 видано наказ «Про введення в дію структури та штату установи». На підставі вищезазначеного наказу усі особи рядового і начальницького складу, спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами згідно поданих письмових рапортів та заяв були перепризначені на нові посади державної установи «Житомирська установа виконання покарань (№8)». Аналогічне перепризначення у державній установі «Житомирська установа виконання покарань (№4)» пройшов і ОСОБА_1, де працює до теперішнього часу. 15.06.2017 наказом начальника державної установи «Житомирська установа виконання покарань (№8)» №137 від 15.06.2017 призначені на свої посади усі заступники начальника установи у тому числі і заступник начальника установи виконання покарань з оперативної роботи - начальник оперативного відділу, підставою для призначення стали: організаційно-штатні заходи, письмові рапорти кожного із них, погоджені Центральним міжрегіональним управлінням з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції України (а.с.38-43).

Вислухавши позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду у справі №806/2657/16 від 17.02.2017, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017 (а.с.8-9), позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ Управління Державної пенітенціарної служби України у Житомирській області від 24.11.2016 №280 о/с про звільнення ОСОБА_1 Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника УВП з оперативної роботи - начальника оперативного відділу Житомирської установи виконання покарань Управління Державної пенітенціарної служби України у Житомирській області (№8) з 25 листопада 2016 року. Стягнуто з Управління Державної пенітенціарної служби України у Житомирській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 25.11.2016 до 17.02.2017 у розмірі 3250 грн 80 коп. Допущено негайне виконання рішення суду у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника УВП з оперативної роботи - начальника оперативного відділу Житомирської установи виконання покарань Управління Державної пенітенціарної служби України у Житомирській області (№8) з 25 листопада 2016 року та стягнення грошового забезпечення за один місяць (а.с.5-7).

Наказом голови ліквідаційної комісії управління ДПтСУ в Житомирській області від 06.04.2017 №35о/с, скасовано наказ управління ДПтСУ в Житомирській області №280 від 24.11.2016 у частині звільнення та поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника УВП з оперативної роботи - начальника оперативного відділу Житомирської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№8) з 25.11.2016 (а.с.12).

Як пояснено позивачем, незважаючи на це начальник Державної установи "Житомирська установа виконання покарань (№8)" перешкоджає йому у виконанні службових обов’язків, відмовляється виконати наказ голови ліквідаційної комісії управління пенітенціарної служби України в Житомирській області про поновлення на посаді та не допускає позивача до роботи більше 10 місяців.

Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернувся до суду для захисту своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спірні відносини регулюються Законом України від 23.06.2005 №2713-IV «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» (далі - Закон України №2713-IV) та Законом України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон України №580-VIII).

Згідно з п.1 ст.14 Закону України №2713-IV до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - працівники кримінально-виконавчої служби).

10.11.2015 було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо діяльності Національної поліції», який набрав чинності 09.12.2015.

Зазначеним законом внесено зміни до Закону України №2713-IV щодо поширення деяких положень Закону України №580-VIII на осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України.

Так, згідно з новою редакцією ч.5 ст.23 Закону України №2713-IV на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України №2713-IV, а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для поліцейських.

Наказом начальника управління Державної пенітенціарної служби України у Житомирській області від 24.11.2016 №280о/с ОСОБА_1 був звільнений з посади заступника начальника установи з оперативної роботи - начальника оперативного відділу Житомирської установи виконання покарань Управління Державної пенітенціарної служби України у Житомирській області (№8) та залишений у розпорядженні управління Державної пенітенціарної служби України у Житомирській області.

16.03.2017, 12.04.2017 та 23.05.2017 ОСОБА_1 звертався із заявами до начальника державної установи «Житомирської установи виконання покарань (№8) з питання допущення його до виконання службових обов’язків на посаді заступника начальника установи виконання покарань з оперативної роботи, проте до цього часу за наказом начальника установи його на територію Державної установи "Житомирська установа виконання покарань (№8)" не допускають (а.с.11, 14, 17).

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 16.03.2017 начальником установи полковником внутрішньої служби ОСОБА_3 листом від 23.03.2017 №5/4-35-17/Л-34 повідомлено заявника про те, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 17.02.2017 скасовано наказ управління Державної пенітенціарної служби України у Житомирській області, цією ж постановою ОСОБА_1 поновлено на займаній посаді, при цьому допущено негайне виконання рішення суду у частині поновлення на посаді. Крім того, ОСОБА_1 повідомлено про те, що відповідно до вимог п.п.2.1.1 п.2.1 розділу 2 наказу Державної пенітенціарної служби України №259 від 27.04.2012 начальникам територіальних управлінь Державної пенітенціарної служби України надано право призначати та звільняти з посад середній та старший начальницький склад установ виконання покарань, цим же наказом п.2.2 розділу 2, керівникам установ виконання покарань, слідчих ізоляторів надано право призначати на посади та звільняти з посад тільки осіб рядового і молодшого начальницького складу, працівників, які не мають спеціальних звань і посади яких згідно із штатом не віднесені до категорії посад середнього та старшого начальницького складу (за винятком посад, зазначених у переліку №2). Таким чином начальник установи не мав права та відповідно до вимог зазначеного наказу не наділений правом призначати на посади середній та старший начальницький склад. Враховуючи викладене ОСОБА_1 запропоновано з подібною заявою звернутись до голови ліквідаційної комісії управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (а.с.11).

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 12.04.2017 начальником установи полковником внутрішньої служби ОСОБА_3 листом від 13.04.2017 №5/8/4-47-17/Л-48 повідомлено заявника про те, що відповідно до наказу голови ліквідаційної комісії управління ДПтСУ в Житомирській області №35 о/с, скасовано наказ управління ДПтСУ в Житомирській області №280 від 24.11.2016 у частині звільнення та поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника установи виконання покарань з оперативної роботи – начальника оперативного відділу Житомирської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№8) з 25.11.2016. Поновлення на посаді проведено на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.02.2017 у справі №806/2657/16. Крім того повідомлено ОСОБА_1 про те, що згідно вказаного рішення суду позивача поновлено на посаді станом на 06.04.2017 року неіснуючої установи, оскільки 15.12.2016 за №3679/121/15 наказом Міністерства юстиції було затверджено Положення про державну установу «Житомирська установа виконання покарань (№8) у п.1 якого зазначено, що «Житомирська установа виконання покарань (№8) є державною установою, яка входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби України. Органом управління установи виконання покарань є Міністерство юстиції України. Діяльність установи виконання покарань контролюється та координується Центральним міжрегіональним управлінням з питань виконання та пробації Міністерства юстиції України. В Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України назва Житомирська установа виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№8) відсутня. ОСОБА_1 запропоновано звернутись із заявою до суду який виніс рішення у справі №806/2657/16, щодо надання роз’яснення з питання виконання рішення у вказаній справі. Державна установа «Житомирська установа виконання покарань (№8)» не була учасником судового процесу і станом на 13.04.2017 не може виконувати накази голови ліквідаційної комісії управління ДПтСУ в Житомирській області з зазначених причин (а.с.15).

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 23.05.2017 в.о. начальника установи підполковником внутрішньої служби ОСОБА_4 листом від 31.05.2017 №5/8/4-70-17/Л-70 повідомлено заявника про те, що призначити його на посаду заступника начальника установи з оперативної роботи не можливо по причині того, що наказом голови ліквідаційної комісії управління ДПтСУ в Житомирській області №35 о/с від 06.04.2017 на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.02.2017 ОСОБА_1 був поновлений на зазначеній посаді. Наряду із цим не дочекавшись рішення суду ОСОБА_1 22.12.2016 за власною ініціативою звернувся з рапортом до т.в.о. начальника управління ДПтСУ в Житомирській області з проханням призначити на посаду інспектора відділення соціально-виховної та психологічної роботи Житомирської виправної колонії управління ДПтС України в Житомирській області (№4). Наказом від 22.12.2016 року №307 о/с управління ДПтС України в Житомирській області позивач був призначений на вищезазначену посаду. Крім того, знову таки за власною ініціативою, бажаючи проходити службу на вищевказаній посаді ОСОБА_1 10.05.2017 звернувся до начальника державної установи «Житомирська установа виконання покарань (№4) з проханням призначити на посаду начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи, увільнивши з посади яку позивач обіймав до цього часу. Наказом державної установи «Житомирська установа виконання покарань (№4) №451 від 13.05.2017 ОСОБА_1 був призначений на вказану посаду з 10.05.2017. З огляду на що питання поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника установи з оперативної роботи та подальше проходження служби на посадах середнього начальницького складу кримінально-виконавчої служби вирішено як керівництвом так і особисто ОСОБА_1 відповідно до вимог законодавства України (а.с.18).

Представником відповідача пояснено, що 18.05.2016 Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №343 п.1 якої ліквідував Державну пенітенціарну службу України, поклавши на Міністерство юстиції України завдання і функції з реалізації державної політики у сфері виконання кримінальних покарань і пробації.

Згідно з додатком до вказаної постанови Житомирська установа виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№8) була віднесена до сфери управління Міністерства юстиції України.

18.05.2016 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №348 «Про ліквідацію територіальних органів управління Державної пенітенціарної служби та утворення територіальних органів Міністерства юстиції».

Пунктом 1 цієї постанови ліквідовані як юридичні особи публічного права територіальні органи управління Державної пенітенціарної служби за переліком згідно з додатком №1, у тому числі і управління Державної пенітенціарної служби в Житомирській області.

Пунктом 2 цієї постанови були утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції - Міжрегіональні управління з питань виконання покарань та пробації за переліком згідно з додатком №2.

Відповідно до п.п.3 п.3 цієї постанови Центральне міжрегіональне управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції України є правонаступником управління Державної пенітенціарої служби в Житомирській області, яке ліквідоване.

15.12.2016 наказом Міністерства юстиції України №3679/121/5 (а.с.53) було затверджено Положення про державну установу «Житомирська установа виконання покарань (№8)» (далі – Положення) (а.с.45-52).

Відповідно до п.18 розділу 8 Положення начальник установи виконання покарань у встановленому порядку призначає на посади, перемішує та звільняє персонал установи виконання покарань з посад, що належать до номенклатури установи виконання покарань.

У розділі 7 Положення зазначено, що установу виконання покарань очолює начальник, який призначається та звільняється з посади Державним секретарем Міністерства юстиції України за поданням з заступником Міністра юстиції України, який згідно з розподілом повноважень координує та контролює діяльність ДКВС України, в тому числі на підставі пропозицій, внесених начальником управління. Начальник установи виконання покарань може мати заступників, у тому числі одного першого заступника. Перший заступник та заступники начальника установи виконання покарань призначаються та звільняються з посад начальником установи виконання покарань за попереднім погодженням з заступником Міністра юстиції України, який згідно з розподілом повноважень координує та контролює діяльність ДКВС України.

Згідно наказу Державного секретаря Міністерства юстиції України від 23.01.2017 №256/к полковник внутрішньої служби ОСОБА_3 з 23.01.2017 обіймає посаду начальника державної установи «Житомирська установа виконання покарань (№8)». Підставою для вказаного перепризначення стало перейменування Житомирської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№8) у державну установу «Житомирська установа виконання покарань (№8)» відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 15.12.2016 №3679/121/5 та з метою приведення у відповідність посад (а.с.53).

Наказом Міністерства юстиції України від 07.04.2017 №1361/к затверджено: 1) Структуру державної установи «Житомирська установа виконання покарань (№8)» згідно з додатком 1; 2) Затверджено штат державної установи «Житомирська установа виконання покарань (№8)» згідно з додатком 2; 3) Визнано таким, що втратив чинність, додаток 6 до наказу Державної пенітенціарної служби України від 25.06.2012 №451 «Про організаційно-штатні питання по установах виконання покарань, їх підприємствах управління Державної пенітенціарної служби в Житомирській області» (зі змінами) та скорочений весь штат Житомирської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№8) (а.с.54). У зв’язку з чим був попереджений про звільнення та у подальшому звільнений весь особовий склад установи.

03.05.2017 відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 07.04.2017 №1361/К «Про затвердження структури та штату державної установи «Житомирська установа виконання покарань (№8)», начальником державної установи «Житомирська установа виконання покарань (№8)» за №92 видано наказ «Про введення в дію структури та штату установи» (а.с.55).

На підставі вищезазначеного наказу усі особи рядового і начальницького складу, спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами згідно поданих письмових рапортів та заяв були перепризначені на нові посади державної установи «Житомирська установа виконання покарань (№8)».

Аналогічне перепризначення у державній установі «Житомирська установа виконання покарань (№4)» пройшов і ОСОБА_1, оскільки 10.05.2017 він звернувся з власної ініціативи, до начальника державної установи «Житомирська установа виконання покарань (№4)» із проханням призначити на посаду начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи, звільнившись з посади, яку обіймав до цього.

Наказом начальника державної установи «Житомирська установа виконання покарань (№4)» №451 від 13.05.2017 ОСОБА_1 був призначений на зазначену посаду з 10.05.2017.

08.06.2017 ОСОБА_1 звернувся з позовом до Житомирської установи виконання покарань №8, Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації про визнання відмови протиправною, поновлення на посаді та відшкодування моральної шкоди у сумі 50000,00 грн.

08.11.2017 постановою Житомирського окружного адміністративного суду у справі 806/1611/17 ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову відмовлено (а.с.19-20).

15.06.2017 наказом начальника державної установи «Житомирська установа виконання покарань (№8)» №137 призначені на свої посади усі заступники начальника установи, у тому числі і заступник начальника установи виконання покарань з оперативної роботи - начальник оперативного відділу, підставою для призначення стали: організаційно-штатні заходи, письмові рапорти кожного із них, погодження Центрального міжрегіонального управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції України (а.с.56).

Абзацом десятим пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003 визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

З наведеного слідує, що метою адміністративного судочинства є захист прав, свобод та охоронюваних законом інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, а тому вирішуючи спір по суті необхідно встановити наявність порушених прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів позивача, а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені приписами чинного законодавства, чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

При цьому, невідповідність обраного позивачем способу захисту прав, свобод та охоронюваних законом інтересів, способам, котрі визначено приписами чинного законодавства, може бути підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Аналіз вищенаведених обставин дає підстави для висновку, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушених прав, зокрема, у частині звернення із позовом до Житомирської установи виконання покарань №8 про усунення перешкод при поновленні на посаді заступника начальника установи виконання покарань з оперативної роботи - начальника оперативного відділу Житомирської установи виконання покарань Управління Державної пенітенціарної служби України у Житомирській області (№8) з 25 листопада 2016 року, оскільки Житомирська установа виконання покарань №8, до якої неодноразово звертався позивач із письмовими заявами про поновлення його на вказаній посаді відповідно до постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 17.02.2017 у справі №806/2657/16, не була учасником судового процесу у справі №806/2657/16, а тому не має жодних зобов’язань щодо виконання вказаної постанови Житомирського окружного адміністративного суду, яка набрала законної сили 16.05.2017.

Разом з тим ст.370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов’язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За таких обставин позивачу з метою належного захисту порушених прав необхідно звернутись до суду із заявою у порядку ст.383 КАС України.

Частина 1 ст.383 КАС України встановлює, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб’єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що відповідач, діяв у межах та у спосіб встановлений діючим законодавством, тому позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 77, 90, 242-246, 250-251 КАС України, -

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (11500, Житомирська область, с.Тетерівка, вул.Сонячна, 20, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Житомирської установи виконання покарань №8 (10001, м.Житомир, проспект Незалежності, 172, код ЄДРПОУ 08563369) про усунення перешкод при поновленні на посаді, відшкодування моральної шкоди 50000,00 грн - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили згідно з статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Єфіменко

Повне судове рішення складене 29 січня 2018 року