Рішення № 71879372, 24.01.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 року м.Житомир справа № 806/150/17

категорія 8.3.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шуляк Л.А.,

секретар судового засідання Алексюк Т.В.,

за участю: представника позивача Евіна А.К.,

представників відповідача Кузьміної К.В., Борисюк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Головинський граніт" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №1341200 від 08.08.2016,

встановив:

Публічне акціонерне товариство "Головинський граніт" звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (Черняхівське відділення) №1341200 від 08.08.2016, яким зобов'язано сплатити штраф в розмірі 52024,06 грн. за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ПАТ "Головинський граніт" вказало, що штрафні санкції нараховуються за порушення податкового законодавства, тоді як підприємством будь-яких порушень допущено не було. Крім того, подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань чинним законодавством не визначено як джерело податкового боргу, а тому відсутні підстави для нарахування санкцій як за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання у разі подання такого розрахунку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечували з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов (а.с.39-40). Зокрема вказали, що платником погашено суму податкового боргу, який рахувався у інтегрованій картці, шляхом подання уточнюючих декларацій з від'ємним значенням суми податкових зобов'язань. При цьому було порушено граничні строки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток, а тому штрафні санкції за таке порушення застосовано правомірно.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з таких підстав.

Судом встановлено, що 12.07.2016 посадовими особами Черняхівського відділення Коростенської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області проведено камеральну перевірку податкової звітності ПАТ "Головинський граніт" за звітний податковий період 2014 та 2015 роки, за результатами якої складено акт від 12.07.2016 № 117/06-22-12/31603505 (а.с.8-9).

В ході перевірки встановлено, що платник порушує терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з плати податку на прибуток підприємства протягом строків, визначених п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту перевірки Черняхівським відділенням Коростенської ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.08.2016 №1341200, яким зобов'язано сплатити штраф в розмірі 52024,06 грн. за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання (а.с.7).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

За приписами пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 -VI зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс, у редакції чинній, на момент виникнення спірних правовідносин), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України.

Відповідно до п.54.1 ст.54 Кодексу платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п.46.1 ст.46 Кодексу податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Кодексу зазначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно з п.126.1 ст.126 Кодексу у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

За приписами пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Водночас, відповідно до приписів пункту 50.1 статті 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, вказаними нормами встановлено право платника податку, у разі виявлення помилок у поданій ним податковій звітності, внести відповідні зміни шляхом подання уточнюючого розрахунку.

Як встановлено судом, згідно з інтегрованою карткою платника податків ПАТ "Головинський граніт" станом на 01.01.2016 рахувався борг в сумі 260120,3грн. за податковим зобов'язанням, яке платником самостійно визначено в податкових деклараціях з податку на прибуток №9091108088 від 03.03.2014 та №9081387089 від 02.03.2015.

29.04.2016 ПАТ "Головинський граніт" уточнюючою податковою декларацією №9082244099 змінено показники декларації за 2014 рік, в тому числі податок на прибуток (р.19) - 0, зменшено податкове зобов'язання звітного податкового періоду (р.27) - 2977871. 29.06.2016 уточнюючою податковою декларацією №9082257379 змінено показники декларації за 2014 рік, в тому числі податок на прибуток (р.19) - 0, збільшено податкове зобов'язання звітного податкового періоду (р.27) - 2732707.

У зв'язку з наведеним податковим органом зроблено висновок, що платником погашено суму податкового боргу шляхом подання уточнюючих декларацій з від'ємним значенням суми податкових зобов'язань.

Разом з тим, суд не погоджується з таким висновком податкового органу з огляду на таке.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом (пп.14.1.152. п.14.1 ст.14 Кодексу)

Статтею 87 Кодексу визначено джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків.

Зокрема, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту.

Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:

а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);

б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів;

в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

З наведеного вбачається, що подання платником податків у встановленому порядку контролюючому органу уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань чинним податковим законодавством не визначено як джерело сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 цієї статті).

Відповідачем не доведено правомірності свого рішення.

За таких обставин, застосування до позивача штрафу, передбаченого п.126.1 ст.126 Кодексу (за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання), суд вважає безпідставним, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Розподіл судових витрат проводиться судом відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 77, 90, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (Черняхівське відділення) №1341200 від 08.08.2016.

Стягнути з Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (11500, Житомирська область, м.Коростень, вул.Коротуна,3, код ЄРПОУ 39566728) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства "Головинський граніт" (01103, м.Київ, вул.Івана Фіалека,1, код ЄРПОУ 31603505) 1600 (тисяча шістсот) грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.А.Шуляк

Повне судове рішення складене 30 січня 2018 року