Ухвала суду № 71878425, 03.01.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/76766/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 січня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Соколов О.М., при секретарі Мудренко О.О., за участю прокурора: Асанова У.С., захисника: Острянка Б.І., підозрюваного: ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку клопотання захисника Острянка Богдана Івановича про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_2, -

В С Т А Н О В И В :

27.12.2017 захисник підозрюваного у кримінальному провадженні № 42017000000002197 від 07.07.2017 - адвокат Острянко Д.В. звернувся до слідчого судді із клопотанням про зміну підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт або особисте зобов'язання, або ж зменшити розмір застави, який визначений, як альтернативний запобіжний захід, при застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування поданого клопотання сторона захисту вказала на процесуальну поведінку підозрюваного, який сприяє слідству та ініціює питання щодо укладення угоди про визнання винуватості та вказуючи при цьому, що ризики на які посилалася сторона обвинувачення при розгляді клопотання про застосування запобіжного, не є актуальними, що як наслідок, на думку захисника, є підставою для зміни запобіжного заходу шляхом застосування більш м'якого, не пов'язаного з триманням під вартою.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні клопотання підтримали за викладених обставин та просили його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував щодо зміни альтеративного запобіжного заходу в частині зменшення розміру застави, який визначений при застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та вказав, що на даний час ризики, які дають підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зменшилися.

Вивчивши клопотання та матеріали, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши обґрунтування сторони захисту, думку сторони обвинувачення, приходжу до наступних висновків.

У відповідності до положень ст. 201 КПК України, підозрюваному, обвинуваченому, до якого застосовано запобіжний захід, його захиснику гарантується право на звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Судовим розглядом встановлено, що Управлінням з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000002197 від 07.07.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.2 ст. 364, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 306, ч.3 ст.27 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 358 КК України.

23.11.2017 за клопотанням сторони обвинувачення ухвалою слідчого судді відносно підозрюваного ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 5 000 000 грн.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у захисника підозрюваного у кримінальному провадженні № 42017000000002197 07.07.2017 ОСОБА_2 - адвоката Острянко Б.І. права на звернення до слідчого судді з клопотанням про зміну запобіжного заходу.

Так, при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя виходив з наявних в наданих суду матеріалах даних про обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.3 ст.307, ч.3 ст.209 КК України, доведеність та наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 178 КПК України, при обранні чи зміні запобіжного заходу слідчий суддя, окрім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Разом з тим, вирішуючи питання про зміну підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Враховуючи зазначене, в даному випадку слідчий суддя враховує, також і процесуальну позицію прокурора щодо згоди із вимогами клопотання про зміну запобіжного заходу в частині зменшення розміру застави, який був визначений при обранні запобіжного заходу, а відтак, виходячи з принципу змагальності, відповідно до якого кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, приходить до висновку про доцільність задоволення клопотання захисника та змінити альтеративний запобіжний захід в частині зменшення розміру застави, який визначений при застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, корисливий мотив кримінальних правопорушень, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушень, у яких він підозрюється, вважаю за необхідне визначити заставу, з урахуванням положень ч.5 ст. 182 КПК України, у розмірі 270 розмірів прожиткових мінімумів громадян, що становить 475 740 грн. оскільки внесення застави, саме в такому розмірі, на думку суду, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та виправдовуватиме мету застосування запобіжного заходу.

Наряду з цим, у разі внесення застави підозрюваним або заставодавцем слід покласти на підозрюваного ОСОБА_2 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 179, 182, 183, 201, 205, 309, 372, 376, 392, 532 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання захисника Острянка Богдана Івановича про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_2 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_2, обов'язків, визначених КПК України.

Визначити заставу у розмірі 270 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 475 740 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р 37318005112089;

МФО (код банку) 820172;

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ;

ЄДРПОУ банку: 26268059;

Отримувач: ТУДСА в місті Києві.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2, у разі внесення застави наступні обов'язки:

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні про зміну місця свого проживання і роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у вказаному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Визначити строк дії ухвали, в межах строку досудового розслідування, а саме до 19 січня 2018 року включно.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи Державного департаменту України з питань виконання покарань у місті Києві та Київській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи Державного департаменту України з питань виконання покарань у місті Києві та Київській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: О.М. Соколов