Рішення № 71878045, 11.01.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/17534/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Гончарука В.П.

за участі секретарів Краснової І.В., Юдицького К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 треті особи Дніпровська районна в м.Києві державна адміністрація, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної пожежею, суд, -

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

представник позивача ОСОБА_4,

відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_3

представник відповідача ОСОБА_6;

представник третьої особи Дніпровської РДА в м.Києві - Яценюк Л.П.

представник третьої КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» - Дацюк І.І.

.

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 треті особи Дніпровська районна в м.Києві державна адміністрація, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної пожежею. З урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог просить суд стягнути з відповідачів відшкодування завданої матеріальної шкоди в сумі 199 792,00 грн., відшкодування не отриманої вигоди в розмірі 21 600,00 грн., відшкодування компенсації за комунальні послуги в розмірі 5 215, 50 грн., відшкодування моральної шкоди у розмірі 90 000,00 грн., відшкодування судових витрат, компенсацію оплати за проведення експертного будівельно-технічного дослідження квартир в розмірі 9 000,00 грн., оплату вартості робіт по проектуванню заміни шатрової плити в розмірі 10 000,00 грн. та компенсацію оплати послуг фахівця в галузі права в розмірі 7 000,00 грн.

Свої вимоги мотивував тим, що він є власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Приблизно о 01 год. 50 хв. 23 липня 2016 року у квартирі АДРЕСА_1 поверхом нижче відбулась пожежа, що підтверджується актом про пожежу від 23 липня 2016 року та звітом про причини виникнення пожежі від 25 липня 2016 року. Дана квартира належить на праві власності ОСОБА_10, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, однак після її смерті відповідачі написали заяви про прийняття спадщини та передали їх нотаріусу. Таким чином висловили свою волю на прийняття спадщини та бажання оформити квартиру за адресою; АДРЕСА_1. Внаслідок зазначеної пожежі позивач зазнав значних матеріальних та моральних збитків.

Позивач та Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав викладених у змісті позовної заяви. Разом з тим, пояснили, що у зв'язку з неналежним доглядом відповідачами за квартирою, що знаходиться за адресою; АДРЕСА_1 утворилась пожежа, яка завдали великих матеріальних збитків позивачу та моральних збитків його сім'ї.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав викладених в письмових запереченнях, які долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав викладених в письмових запереченнях, які долучені до матеріалів справи. Однак в судовому засіданні визнала той факт, що власник майна несе відповідальність за його технічний стан.

Представник третьої особи Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації Яценюк Л.П. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила постановити рішення згідно чинного законодавства.

Представник третьої особи КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» - Дацюк І.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 30 листопада 2016 року було відкрито провадження у справі 755/17534/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 треті особи Дніпровська районна в м.Києві державна адміністрація, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної пожежею.

Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд встановив наступні обставини справи.

В судовому засіданні встановлено, що позивачу на праві приватної власності належить квартира, що знаходиться за адресою; АДРЕСА_2, згідно договору купівлі-продажу квартири від 09.12.2013 року, зареєстрованого в реєстрі за № 14718, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплун Ю.В. (Том 1, а.с. 9-12, 13).

Відповідно до Акту про пожежу від 23 липня 2016 року (ЄО 59769) складеного комісією у складі співробітників служби цивільного захисту Дніпровського району м. Києва та Звіту про причини виникнення пожежі від 25 липня 2016 року складеного головним інспектором відділу державного нагляду (контролю) у сфері пожежної техногенної безпеки та цивільного захисту Дніпровського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві майором служби цивільного захисту Водько В.А., вбачається, що ймовірною причиною пожежі, яка сталась 23 липня 2016 року в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 - є виникнення аварійних режимів в роботі електромережі даної квартири.(Том 1, а.с. 17,18-22).

Згідно акту від 26 липня 2016 року, складеного комісією ЖРЕО - 407 у складі: Головного інженера ЖЕД - 407 ОСОБА_14, майстрів т/д № 2 ОСОБА_12, Майстра з ремонту ОСОБА_15, при проведенні обстеження квартири АДРЕСА_2 було встановлено, що приміщення вищезазначеної квартири пошкоджено внаслідок пожежі в нижче розташованій квартирі АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_10, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. На даний час в квартирі проживає та зареєстрований її син ОСОБА_2 (том 1, а.с. 23).

Як вбачається з копії матеріалів спадкової справи № 1153 відносно ОСОБА_10, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідачі ОСОБА_2, який є сином померлої та ОСОБА_3, яка є матір'ю померлої звернулися до Шістнадцятої київської нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини, а саме квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_10.(Том 1, а.с. 151-166).

На момент розгляду справи відповідачі спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_10 не прийняли та не підтвердили факту відмови від спадщини.

За вимог Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим права фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч.1 ст. 1166 ЦК України).

Відповідно до ст. 179 Житлового кодексу УРСР користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.18 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 08 жовтня 1992 року №572, власники квартир зобов'язані використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків, дотримувати правил пожежної безпеки. При появі несправностей у квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємства по обслуговуванню житла.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини. (ч. 2 ст.1166 Цивільного кодексу України).

За змістом цієї статті обов'язок відшкодувати заподіяну шкоду покладається на особу, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Постанова Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» за № 6 від 27.03.1992 року (із змінами та доповненнями) роз'яснює, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі та майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі, особою, яка її заподіла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Таким чином, за вищевикладених обставин вбачається, що пожежа в квартирі АДРЕСА_2 відбулося з вини та внаслідок недбайливого ставлення відповідача ОСОБА_2, який є власником ? частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає в ній, до електричних мереж даної квартири, що підтверджується матеріалами справи, а саме Звітом про причини виникнення пожежі від 25 липня 2016 року складеного головним інспектором відділу державного нагляду (контролю) у сфері пожежної техногенної безпеки та цивільного захисту Дніпровського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві майором служби цивільного захисту Водько В.А.

Разом з тим, суд бере до уваги Висновок за результатами проведеного експертного будівельно-технічного дослідження № 37/42-16 від 27 жовтня 2016 року, відповідно до якого розмір матеріальної шкоди, заподіяної власнику квартири АДРЕСА_2 у результаті пожежі, що виникла у квартирі № 166 за даною адресою від 23 липня 2016 року станом на дату проведення експертизи становить 168 130,48 грн. (Том 1, а.с. 51-88).

Згідно Висновку за результатами проведеного додаткового експертного будівельно-технічного дослідження № 37/42-17 від 10 жовтня 2017 року, відповідно до якого розмір матеріальної шкоди, заподіяної власнику квартири АДРЕСА_2 у результаті пожежі, що виникла у квартирі № 166 за даною адресою від 23 липня 2016 року з врахуванням результатів первинного висновку експертного будівельно-технічного дослідження № 37/42-16 від 27 жовтня 2016 року, станом на дату проведення додаткового експертного дослідження становить 199 792,00 грн. (Том 1, а.с. 223-247).

У відповідності до вимог ст. 322 Цивільного кодексу України та ст. 151 Житлового кодексу УРСР, власник квартири зобов'язаний утримувати майно, забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт.

Відповідно до ч.ч. 1,5, ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, враховуючи що власники квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, які є відповідачами у справі, не забезпечили належного та справного догляду за своєю власністю, разом з тим не надали суду належних та достовірних доказів, щодо спростування наявних в матеріалах справи актів по факту пожежі та завдання матеріальних збитків в квартирі позивача, суд оцінивши наявні в справі письмові докази, в їх сукупності, а також враховуючи характер та обсяг пошкоджень в квартирі позивача, приходить до висновку, що відповідальність за спричинену позивачу матеріальну шкоду, яка сталася внаслідок пожежі його квартири, мають нести солідарно відповідачі, власники квартири АДРЕСА_1, що становить 199 782,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

При цьому, п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" регламентовано, що обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Зокрема, підлягають з'ясуванню наступні обставини: чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Крім того, наявність моральної шкоди доводиться потерпілим, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв'язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації. Умовою відповідальності за моральну шкоду є неправомірне рішення, дія чи бездіяльність, внаслідок яких завдано моральну шкоду. Зобов`язання відшкодувати моральну (немайнову) шкоду виникає лише за умови, що вказана шкода є безпосереднім наслідком певної протиправної дії (бездіяльності).

Таким чином, неправомірними діями відповідачів позивачу завдано моральної шкоди, яка виразилась у негативних емоціях та переживаннях що виникли у зв'язку пожежі в квартирі позивача, а також порушення звичного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації.

Оскільки позивач отримав психологічні страждання та моральні переживання, що є природно зрозумілим у даному випадку, тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь даного позивача 5 000 грн. моральної шкоди, що відповідає вимогам розумності і справедливості в порядку ч.3, ст.23 ЦК України, в решті суми слід відмовити, як такої, що не знайшла свого підтвердження у судовому засіданні.

Статтею 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу, кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У відповідності до ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Щодо вимоги про стягнення з відповідачів витрат в розмірі 7 000,00 грн., пов'язаних із отриманням правової допомоги, то слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із зазначеною вище нормою склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.48 постанови №10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Однак в матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про понесення позивачем витрат, повязаних із отриманням за правилами ст. 15 ЦПК України правничої допомоги.

Так, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем не надано до суду договір про надання правовї допомоги, укладений між позивачем та адвокатом, яким позивач уповноважує особу на представництво його інтересів, та довідку розрахунок гонорару, щодо надання правової допомоги на суму 7 000,00 грн.

Між тим, в порушення ч.3 ст. 137 ЦПК України позивачем не надано детальний опис робіт(наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно положень ст. 1 ЗУ «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином, стороною позивача не надано доказів в обґрунтування заявленої суми отриманої правової допомоги, виходячи з чого суд не вбачає підстав для задоволення такої вимоги.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідачів відшкодування не отриманої вигоди в розмірі 21 600,00 грн., відшкодування компенсації за комунальні послуги в розмірі 5 215, 50 грн., оплату вартості робіт по проектуванню заміни шатрової плити в розмірі 10 000,00 грн., суд дійшов висновку, що дані вимоги задоволенню не підлягають, оскільки не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та стороною позивача не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі вище викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 треті особи Дніпровська районна в м.Києві державна адміністрація, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної пожежею - підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.ч. 1,5,6,7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Питання, щодо стягнення судових витрат в межах даної цивільної справи було вирішено у відповідності до ст. ст. 139, 141 ЦПК України.

Керуючись Керуючись ст.ст. 22, 322, 1166, 1167, 1192 Цивільного кодексу України, ст. ст. 151, 179 Житлового кодексу УРСР, п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", Правилами користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 08 жовтня 1992 року №572, Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 та керуючись ст.ст. 7-13, 76-81, 137, 139, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 треті особи Дніпровська районна в м.Києві державна адміністрація, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної пожежею задовольнити - частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 199 782 грн. матеріальних збитків заподіяних пожежею, 9тис. грн.. витрат по оплаті експертного дослідження, 5 тис. грн.. за заподіяння моральної шкоди, а всього стягнути 213 тис 792 грн. ( двісті тринадцять тис. сімсот дев'яносто дві грн..).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1726 грн. 89 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1726 грн. 89 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення буде складено 22 січня 2018 року.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач -ОСОБА_1 ,фактичне місце проживання: АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1; тел.. НОМЕР_3

Відповідачі - ОСОБА_2, місце проживання АДРЕСА_1 тел..НОМЕР_4;

ОСОБА_3 проживає за адресою : АДРЕСА_8, ІПН НОМЕР_2 тел. НОМЕР_5

Третя особа - Дніпровської РДА в м.Києві , адреса місця знаходження: м. Київ, б - р Праці буд.1/1 ;

Третя особа КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» адреса місця знаходження м. Київ, вул.. Челябінська, буд. 9- г

Суддя: