Ухвала суду № 71877991, 09.01.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/15184/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2018 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді САВЛУК Т.В.

при секретарі Бурячек О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за скаргою ОСОБА_1, орган бездіяльності якого оскаржуються - Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві державний виконавець Бондарчук Юлія Миколаївна про визнання постанови про відкриття виконавчого провадження та постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи неправомірними, та зобов'язати вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, звертаючись до суду зі скаргою на дії Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції в Київській області, просила: «Зупинити стягнення у виконавчому провадженні №54238398 Дніпровським районним відділом державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції міста Києва, яке здійснюється на підставі виконавчого документа - судового наказу №755/2217/16-ц від 04.02.2016 року виданого Дніпровським районним судом міста Києва; Визнати неправомірною постанову про відкриття виконавчого провадження №54238398 від 06.07.2017 року, та дії державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бондарчук Юлії Миколаївни щодо відкриття виконавчого провадження №54238398; Визнати неправомірною постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 21.07.2017 року, та дії державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бондарчук Юлії Миколаївни; Зобов'язати державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бондарчук Юлію Миколаївну усунути допущені порушення та поновити порушені права Скаржника ОСОБА_1 шляхом повернення усіх незаконно стягнутих коштів з скаржника на картковий рахунок ОСОБА_1

Обгрунтовуючи підстави звернення з цим позовом до суду, ОСОБА_1 посилається на наступне, що в провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа №755/2217/16-ц за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро - Реконструкція» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення суми заборгованості. 04 лютого 2016 року Дніпровським районним судом міста Києва видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Євро - Реконструкція» заборгованість за послуги з постачання гарячої води та централізованого опалення в сумі 7638,02 грн., інфляційну складову боргу в сумі 1542,33 грн., 3% річних у сумі 183,73 грн., а всього на загальну суму 9364,08 грн., та 689,00 грн. судового збору. Даний судовий наказ набрав законної сили 09 березня 2016 року, та 20 січня 2017 року отримано стягувачем. 06 липня 2017 року державним виконавцем Дніпровського районного суду міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бондарчук Ю. М. ухвалено постанову про відкриття виконавчого провадження №54238398 з примусового виконання судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Євро - Реконструкція» заборгованість на загальну суму 9364,08 грн., та 689,00 грн. судового збору. Скаржник зазначає, що дана постанова про відкриття провадження винесена з порушенням ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки стягувач пропустив строк звернення до ВДВС з примусового виконання судового наказу №755/2217/16-ц який закінчився 10.03.2017 року, крім того, у виконавчому листі не зазначено строк пред'явлення до виконання, що на думку скаржника є підставою для винесення державним виконавцем постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, а тому вимушений звернутися до суду з скаргою на дії державного виконавця.

Скаржник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву про розгляд скарги у її відсутність.

Заінтересовані особи - Державний виконавець Дніпровського відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бондарчук Юлія Миколаївна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро - Реконструкція»в судові засідання не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили, процесуальним правом подати письмові пояснення (заперечення) не скористались.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши матеріали виконавчого провадження №54238398, наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 447 Цивільного Процесуального Кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження" визначено, що Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Виходячи із засад цивільного судочинства, судове рішення, як таке, вже само по собі являється актом примусу, спрямованим на вчинення тих чи інших дій в інтересах та на користь учасників судового провадження.

Підставою для відкриття виконавчого провадження по виконанню судового рішення є пред'явлений до відповідного відділу державної виконавчої служби виконавчий документ разом із заявою стягувача про відкриття виконавчого провадження.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження». Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Відповідно до ст.. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, судових наказів.

Згідно п. 1. ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, 04 лютого 2016 року Дніпровським районним судом міста Києва видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Євро - Реконструкція» заборгованість за послуги з постачання гарячої води та централізованого опалення в сумі 7638,02 грн., інфляційну складову боргу в сумі 1542,33 грн., 3% річних у сумі 183,73 грн., а всього на загальну суму 9364,08 грн., та 689,00 грн. судового збору. (а.с. 9)

09 березня 2016 року зазначений судовий наказ набрав законної сили, що підтверджується відповідною відміткою в судовому наказі (а. с. 9)

27 червня 2017 року представник ТОВ «Євро - Реконструкція» Кондратюк О. А. звернувся до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва з заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу Дніпровського районного суду міста Києва №755/2217/16-ц.

06 липня 2017 року державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бондарчук Ю. М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №54238398 з примусового виконання судового наказу №755/2217/16-ц, виданого 04.02.2016 року Дніпровським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Євро - Реконструкція» борг на загальну суму 10053,08 грн.

У відповідності статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі обов'язково мають бути зазначені його назва, дата видачі, найменування органу, посадової особи, що видали документ, дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ, найменування стягувача і боржника, їх адреси, дата і місце народження боржника та його місце роботи (для громадян), номери рахунків у кредитних установах (для юридичних осіб), а також резолютивна частина рішення, дата набрання чинності рішенням та строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до частини 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції,яка діяла на момент винесення судового наказу), виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. При цьому пунктом 1 частини 2 ст. 22 України «Про виконавче провадження», визначено, що строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Відповідно до п.п 2, 6 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 02 червня 2016 року) виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання; виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Як з'ясовано судом, підтверджується наявними у справі доказами, заявник ОСОБА_1, як боржник в процедурі виконавчого провадження, оскаржує дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції в місті Києві щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №54238398.

Відповідно п. 7 Інструкції з організації примусового виконання рішень,

затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), постанова як окремий документ містить такі обов'язкові реквізити: номер виконавчого провадження; вступну частину із зазначенням: назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення; найменування органу державної виконавчої служби, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову або прізвища, імені та по батькові приватного виконавця, який виніс постанову, найменування виконавчого округу, в якому він здійснює діяльність; назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі - реквізити виконавчого документа); за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене; мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову; резолютивну частину із зазначенням: прийнятого виконавцем рішення; строку і порядку оскарження постанови. До постанов можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами. Постанова підписується виконавцем та скріплюється печаткою. Постанова складається у необхідній кількості примірників, один з яких залишається у виконавчому провадженні, а інші надсилаються за належністю.

Відповідно п. 2 - 4 Загальних умов та порядок здійснення виконавчого провадження Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), виконавчий документ повинен відповідати вимогам до виконавчого документа, зазначеним у статті 4 Закону.

При перевірці відповідності виконавчого документа вимогам пунктів 3, 4 частини першої статті 4 Закону державний виконавець враховує таке: повне найменування для юридичних осіб повинно містити інформацію про організаційно-правову форму такої особи відповідно до вимог чинного законодавства; ім'я фізичної особи (яка є громадянином України) складається з її прізвища, власного імені та по батькові (частина перша статті 28 Цивільного кодексу України). Відповідно до частини третьої статті 12 Закону України "Про національні меншини в Україні" громадяни, в національній традиції яких немає звичаю зафіксовувати по батькові, мають право записувати в паспорті лише ім'я та прізвище, а у свідоцтві про народження - імена батька та матері; відсутність коду за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб) допускається, якщо законодавством країни, на території якої зареєстровано юридичну особу, не передбачено присвоєння юридичній особі такого коду. Заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа та квитанцією про сплату авансового внеску, крім випадків, коли стягувач звільняється від сплати авансового внеску відповідно до частини другої статті 26 Закону та у разі виконання рішення Європейського суду з прав людини. До заяви про примусове виконання рішення, яка подається представником стягувача, додається документ, що підтверджує його повноваження. На кожен поданий на примусове виконання виконавчий документ стягувачем подається окрема заява про примусове виконання рішення. Виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред'явлення виконавчого документа.

Таким чином, судовий наказ був пред'явлений стягувачем ТОВ «Євро - Реконструкція» після закінчення строку визначеного ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції діючої на момент винесення судового наказу), окрім того, він не містить графи «Строк пред'явлення виконавчого листа до примусового виконання», як того вимагає ст.. 4 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції яка діяла на момент винесення ухвали про відкриття виконавчого провадження).

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що державний виконавець, вчиняючи будь - яку виконавчу дію, повинен переконатись в законності своїх дій, перевірити наявні в матеріалах виконавчого провадження доказів, в свою чергу, державним виконавцем не вжито дій передбачених ст..4 Закону України «Про виконавче провадження»..

Згідно положень ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції яка діяла на момент відкриття виконавчого провадження), державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову.

Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Як з'ясовано судом, підтверджується наявними у справі доказами, 04 лютого 2016 року Дніпровським районним судом міста Києва видано виконавчий лист №755/2217/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Євро - Реконструкція» заборгованість за послуги з постачання гарячої води та централізованого опалення в сумі 7638,02 грн., інфляційну складову боргу в сумі 1542,33 грн., 3% річних у сумі 183,73 грн., а всього на загальну суму 9364,08 грн., та 689,00 грн. судового збору. Даний судовий наказ набрав законної сили 09 березня 2016 року, та 20 січня 2017 року отримано стягувачем, заява про примусове виконання стягувачем ТОВ «Євро - Реконструкція» подана до державної виконавчої служби 27 червня 2017 року, що дає підстави вважати, що стягувачем пред'явлено виконавчий лист про примусове виконання рішення суду поза межами строків, визначених у ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Зважаючи на викладене, суд приходь до висновку, що скарга ОСОБА_1 до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві державний виконавець Бондарчук Юлія Миколаївна про визнання постанови про відкриття виконавчого провадження неправомірною є обґрунтованою, та такою що підлягає задоволенню, оскільки судом встановлено, що виконавчий лист не відповідає вимогам передбаченого ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження», крім того, державним виконавцем прийнято до примусового виконання виконавчий лист без дотримання строків, які передбачені ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», докази, які мали підтвердити, що стягувач звертався до суду з заявою про поновлення строків для пред'явлення виконавчого листа до виконання, в матеріалах виконавчого провадження відсутні.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.

21 липня 2017 року, державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бондарчук Ю. М. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, в межах виконавчого провадження №54238398 з примусового виконання судового наказу №755/2217/16-ц, виданого 04.02.2016 року про примусове стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Євро - Реконструкція» боргу на загальну суму 10053,08 грн.

Оскільки, суд прийшов до висновку, що постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, яка винесенадержавним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бондарчук Ю. М., в межах виконавчого провадження №54238398 з примусового виконання судового наказу №755/2217/16-ц, виданого 04.02.2016 року про примусове стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Євро - Реконструкція» боргу на загальну суму 10053,08 грн. є неправомірною, то всі дії, які вчинено державним виконавцем після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, є неправомірними.

З огляду на викладене, скарга ОСОБА_1 до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві державний виконавець Бондарчук Юлія Миколаївна про визнання постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника є обґрунтованою, та такою що підлягає задоволенню.

Виходячи з заявлених вимог, ОСОБА_1 окремо пред'явлено вимоги щодо зобов'язання державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бондарчук Юлію Миколаївну усунути допущені порушення та поновити порушені права скаржника ОСОБА_1 шляхом повернення усіх незаконно стягнутих коштів з скаржника на картковий рахунок ОСОБА_1

Відповідно до ч. 2 ст. 451 Цивільного процесуального кодексу України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Як роз'яснено у п. 18. Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогам статей 210, 213, 387 ЦПК.

Виходячи зі змісту статті 451 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.

При цьому суд не має права зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність було прийнято або вчинено відповідно до закону, у межах повноважень суб'єкта оскарження і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. При цьому, визнаючи доводи скарги необґрунтованими і відмовляючи в її задоволенні, суд має зазначити в ухвалі, у зв'язку з чим і на підставі яких саме норм закону він дійшов такого висновку.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що заява скаржника в частині усунення допущених порушень може бути задоволено за відсутності обставин, які виключають державного виконавця до зобов'язання вчинення певних дій, які входять виключно в його компетенцію, наявність порушеного права скаржника, у разі відмови державного виконавця у здійсненні відновлення порушеного права.

З огляду на викладене, звертаючись до суду з вимогою зобов'язати державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бондарчук Юлію Миколаївну усунути допущені порушення та поновити порушені права ОСОБА_1, не надано належних доказів, які б мали підтвердити що державним виконавцем не вжито заходів щодо відновлення порушеного права скаржника, що свідчить про передчасність заявлених вимог скаржника в цій частині, крім того заявником заявлено вимоги, про зобов'язання вчинити певні дії державного виконавця, які віднесено виключно до його компетенції, тому суд приходить до висновку, що доводи скарги ОСОБА_1 в цій частині є необґрунтованими та такими що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.. 4 Цивільного - процесуального кодексу України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дії державного виконавця, його відмова від вчинення певної виконавчої дії, зволікання з вчиненням виконавчих дій, а також відмова у задоволенні заяви про відвід державного виконавця можуть бути оскаржені особами, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до виконання виконавчих дій у встановленому цим Законом порядку.

Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1, орган бездіяльності якого оскаржуються - Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві державний виконавець Бондарчук Юлія Миколаївна про визнання постанови про відкриття виконавчого провадження та постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи неправомірними, та зобов'язати вчинити певні дії підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) Законом України "Про виконавче провадження", , ст.ст. 4, 12, 89, 257, 260, 261, 353, 447, 451 ЦПК України суд,

у х в а л и в:

Скаргу ОСОБА_1, орган бездіяльності якого оскаржуються - Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві державний виконавець Бондарчук Юлія Миколаївна про визнання постанови про відкриття виконавчого провадження та постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи неправомірними, та зобов'язати вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати неправомірною постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №54238398) від 06 липня 2017 року, яка винесена державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бондарчук Юлією Миколаївною, щодо примусового виконання судового наказу №755/2217/16-ц, виданого Дніпровським районним судом міста Києва 04.02.2016 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро - Реконструкція» боргу на загальну 10053,08 грн..

Визнати неправомірною постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 21 липня 2017 року (ВП №54238398), яка винесена державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бондарчук Юлією Миколаївною, щодо примусового виконання судового наказу №755/2217/16-ц, виданого Дніпровським районним судом міста Києва 04.02.2016 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро - Реконструкція» боргу на загальну 10053,08 грн..

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.353 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

С у д д я