Ухвала суду № 71877090, 26.01.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

УХВАЛА

Номер провадження 1-кс/711/172/18

Справа № 711/486/18

26 січня 2018 року

Слідчий суддя Придніпровського районного суду міста Черкаси Дунаєв С.О., за участю:

секретар – Нарадько Л.О., прокурор – Трегубов Є.І., слідчий – Бунь М.М., потерпілий – ОСОБА_1,

розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого прокуратури Черкаської області ОСОБА_2 про закриття кримінального провадження №42017250000000108,

ВСТАНОВИВ:

Потерпілий звернувся до суду 18.01.2018р. зі скаргою, в якій просив скасувати постанову від 27.12.2017р. слідчого Бунь М.М. про закриття кримінального провадження №42017250000000108.

В обґрунтування скарги зазначено, що досудове слідство проведено неповно та необ’єктивно, а висновки слідчого про відсутність ознак злочину не відповідають обставинам кримінального провадження.

В судовому засіданні потерпілий пояснив, що слідчим не дано належної оцінки тим обставинам, що саме правоохоронні органи мають повернути йому вилучене в нього майно, яке незважаючи на закриття кримінального провадження до теперішнього часу вже понад півтора роки йому не повернуто. Зауважив, що твердження слідчого про те, що ГУ НП в Черкаській області не є правонаступником ГУ МВСУ в Черкаській області є необґрунтованими, оскільки службові особи Національної поліції мають можливість повернути йому вилучене в нього майно. Зауважив, що фактично є ігнорування законних вимог та вимог судового рішення і потурання службовим особам правоохоронних органів у грубому порушенні його законних прав та інтересів. Просив задовольнити скаргу в повному обсязі.

Прокурор і слідчий в судовому засіданні заперечили проти доводів скарги та просили відмовити в її задоволенні.

Заслухавши пояснення учасників досудового провадження, дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження №42017250000000108, вважаю, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.303 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора або слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Кримінальне провадження №42017250000000108 здійснювалось за обставинами, відповідно до яких 23.04.2015р. співробітниками Черкаського РВ УМВСУ в Черкаській області у нього було вилучено човен «Южанка» та двигун, які були визнані речовими доказами у КП №12015250000000148 від 24.04.2015р. і передані на зберігання до спец майданчика ДП МВС України «Інформ-ресурси», що за адресою: вул. Л.Українки, 21 в м. Черкаси. Постановою слідчого СВ Черкаського РВ УМВС ОСОБА_3 від 04.11.15р. вказане кримінальне провадження закрито і постановлено речі повернути безоплатно ОСОБА_1. Ухвалою слідчого судді Соснівського райсуду м. Черкаси від 06.06.2016р. зобов’язано службових осіб ГУ НП в Черкаській області повернути ОСОБА_1 вказане майно - човен та двигун.

Між тим, до цього часу майно ОСОБА_1 не повернуто, ухвала слідчого судді не виконана, внаслідок чого за заявою ОСОБА_1 прокуратурою Черкаської області розпочато досудове розслідування за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.364, ч.1 ст.382 КК України.

27.12.2017р. слідчим прокуратури Черкаської області ОСОБА_2 винесено постанову, якою закрите кримінальне провадження №42017250000000108 у зв’язку з відсутністю в діях службових осіб ГУ НП в Черкаській області складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364, ч.2 ст.382 КК України.

Надаючи оцінку діям слідчого та правомірності винесеного ним рішення слідчий суддя виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.9 КПК слідчий зобов’язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні визначені у ч.1 ст.91 КПК. Частиною другою цієї статті КПК передбачено, що доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

За змістом положень ст.ст.283, 284 КПК закінчення досудового розслідування це завершальний етап стадії досудового розслідування, у межах якого підбиваються підсумки роботи слідчого і прокурора щодо вирішення завдань кримінального провадження, аналізуються всі зібранні докази та приймається підсумкове рішення у справі на стадії досудового розслідування.

Після виконання вимог ст.91 КПК, а саме встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, досудове розслідування визнається закінченим, тобто, якщо немає необхідності у проведенні ще будь-яких слідчих (розшукових) дій або негласних слідчих (розшукових) дій, спрямованих на збирання, перевірку та оцінку доказів, коли жодна з версій, які виникли, не залишилась не перевіреною.

Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності, а прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.

Перевіривши матеріали кримінального провадження погоджуюсь з висновками слідчого про необхідність закриття кримінального провадження, що викладені в мотивувальній частині постанови від 27.12.2017р., які підтверджуються зібраними у справі доказами і у своїй сукупності, з точки зору їх достатності та взаємозв’язку, вказують на законність та обґрунтованість прийнятого процесуального рішення.

При проведенні досудового розслідування органом розслідування вжито заходів щодо встановлення об’єктивної істини, належним чином виконані процесуальні та слідчі дії в обсязі необхідному для встановлення всіх обставин кримінального провадження. Встановлені в ході досудового розслідування обставини підтверджуються письмовими доказами, показаннями ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4.

Під час досудового розслідування було встановлено, що вилучене у ОСОБА_1 майно зберігається на ДП МВС України «Інформ-Ресурси». Майно у вигляді човна та двигуна наявне і може бути повернуте ОСОБА_1 за умови сплати ним вартості послуг ДП МВС України «Інформ-Ресурси» зі зберігання такого майна за період часу з дати винесення постанови слідчого про повернення такого майна (04.11.2015р.) по дату його фактичного отримання ОСОБА_1 з розрахунку по 20грн за кожен день перебування такого майна на зберіганні у ДП МВС України «Інформ-Ресурси». Така позиція обумовлена тим, що до моменту винесення слідчим постанови про повернення такого майна оплата послуг з його зберігання здійснювалась за рахунок держави, а після цього за рахунок власника, який не виконав свого обов’язку і своєчасно не звернувся забрати таке майно. Виконати ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.06.2016р. ДП МВС України «Інформ-Ресурси» не має можливості, оскільки ця юридична особа не входить до складу ГУ НП в Черкаські області.

У свою чергу ГУ НП в Черкаській області також не має можливості виконати ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.06.2016р., оскільки не є правонаступником УМВС України в Черкаській області та не є володільцем вилученого у ОСОБА_1 майна. У свою чергу УМВС України в Черкаській області до теперішнього часу не ліквідоване як юридична особа, а відтак має самостійно відповідати по своїх зобов’язаннях.

При винесенні постанови слідчий дійшов до висновку, що в діях службових осіб ГУ НП в Черкаській області відсутній склад злочинів, передбачених ч.1 ст.364, ч.2 ст.382 КК України, оскільки в ході досудового слідства не виявлено обставин, які б свідчили про зловживання такими особами владою або службовим становищем та умисне невиконання ними вимог судового рішення. Натомість про відсутність зазначених обставин свідчать зібрані під час досудового розслідування письмові докази та пояснення свідків.

Встановлення зазначених обставин і їх належна оцінка обумовили прийняття слідчим рішення про закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК.

Зауваження ОСОБА_1 що до теперішнього часу йому не повернуто вилучене в нього майно, як обставина що свідчить про вчинення злочинних дій, є необґрунтованими. Як встановлено під час досудового розслідування слідчим вчинено належних дій і прийнято рішення про повернення тимчасово вилученого у ОСОБА_1 майна, а фактичне його неповернення обумовлено затримкою з боку самого ОСОБА_1 забрати таке майно з організації, яка здійснює його зберігання, і яка внаслідок цього вимагає здійснення оплати за послуги зберігання такого майна. Зазначене свідчить про наявність вимог у ДП МВС України «Інформ-Ресурси»щодо виконання ОСОБА_1 зобов’язання з оплати послуг за зберігання майна, що фактично свідчить про оспорювання ДП МВС України «Інформ-Ресурси»права ОСОБА_1, як власника майна, на безкоштовне повернення йому тимчасово вилученого в нього майна. Отже між ОСОБА_1 та ДП МВС України «Інформ-Ресурси» (як окрема юридична особа)вбачається наявність цивільного спору з приводу правомірності вимог нарахування вартості послуг за зберігання тимчасово вилученого майна та утримання такою юридичною особою цього майна, який має вирішуватись в порядку цивільного судочинства.

Необґрунтованими є і доводи потерпілого про невиконання судового рішення – ухвали слідчого судді про повернення майна. В цьому контексті варто звернути увагу, що за змістом такого рішення судом визначений обов’язок конкретного суб’єкту – ГУ НП в Черкаській області – повернути ОСОБА_1 вилучене в нього майно. Натомість невиконання такого судового рішення обумовлено поважними причинами, оскільки ГУ НП в Черкаській області не є володільцем чи утримувачем такого майна, та не здійснювало вилучення такого майна, що свідчить про відсутність ознак злочину, передбаченого ст.382 КК України. До того ж, як встановлено під час досудового розслідування, при закритті кримінального провадження №12015250000000148 слідчим постановлене рішення про повернення ОСОБА_1 вилученого в нього майна, що свідчить про відсутність протиправної бездіяльності з боку органу досудового розслідування в частині вирішення питань речових доказів в кримінальному провадженні №12015250000000148.

Слід зауважити, що захист прав та законних інтересів має здійснюватись у спосіб, передбачений законом. Спосіб захисту фактично визначається механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони законних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Кожна особа має право на використання ефективного юридичного засобу захисту своїх прав, але право вибору способу захисту належить особі, яка його потребує. Реалізація права на захист вимагає не тільки пасивної форми поведінки, а і вчинення активних дій, які виражають волю особи про наявність в неї потреби у захисті.

Кожна особа має право в порядку, передбаченому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. При цьому слід звернути увагу, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура (ст.131-2 Конституції України), що передбачає можливість кожної скористатись такої допомогою при виборі та реалізації належного способу захисту своїх прав та законних інтересів. ОСОБА_1 для захисту своїх прав звертався до слідчого судді, але в даному випадку задля ефективного відновлення своїх прав власника він має право звернутись до суду з позовом до особи, яка утримує його майно чи особи, яка за законом несе відповідальність за збереження тимчасово вилученого під час досудового розслідування майна, з вимогою про повернення такого майна чи відшкодування шкоди, завданої безпідставним утриманням такого майна. Втім, вирішення зазначених питань в даному випадку перебуває поза межами повноважень слідчого судді і відноситься до компетенції цивільного суду.

Отже проведення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню (№42017250000000108) не є способом захисту майнових інтересів ОСОБА_1, оскільки його завданням є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, тобто злочинних діянь. Варто звернути увагу, що підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом (ст.2 КК). Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об’єктивними і суб’єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних, цивільних та інших). Відсутність ознак складу злочину унеможливлює застосування до особи кримінальної відповідальності, натомість не виключає можливості настання інших видів юридичної відповідальності, що має вирішуватись в порядку, передбаченому законом, але поза межами кримінального провадження.

Отже в контексті обставин даного кримінального провадження доводи ОСОБА_1 про неповноту та необ’єктивність досудового розслідування та незаконність постанови слідчого про закриття кримінального провадження, оскільки його законні права та інтереси залишились без належного правового захисту, є необґрунтованими.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, постанова від 27.12.2017р. про закриття кримінального провадження прийнята слідчим з дотриманням вимог КПК, а досудове розслідування проведено повно, з дослідженням всіх обставин кримінального провадження. При цьому слідчим в достатньому для встановлення об’єктивної істини обсязі проведені необхідні слідчі дії, надана належна правова оцінка зібраним доказам з точки зору їх допустимості, належності, достовірності, висновки, викладені в постанові про закриття кримінального провадження від 27.12.2017р., відповідають фактично встановленим обставинам і їм дана правильна правова оцінка, а тому підстави для задоволення скарги відсутні.

На підставі вищевикладеного і керуючись ст.ст.303-307 КПК України, –

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області протягом п'яти днів з дня її оголошення її повного тексту.

Повний текст ухвали проголошений 29 січня 2018 року.

Слідчий суддя: ОСОБА_5