Ухвала суду № 71876594, 22.01.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/913/18

УХВАЛА

22 січня 2018 року м. Рівне Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

в особі слідчого судді – Ореховської К.Е.

з участю секретаря - Шкіндер І.М.

прокурора - Демчук П.

слідчого - Подшивайлова О.С.

підозрюваного - ОСОБА_1

захисника підозрюваного – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання старшого слідчого Рівненського відділу поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3, яке погоджене із прокурором Рівненської місцевої прокуратури юристом 2 класу ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, неодруженого, офіційно непрацюючого, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України.

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий Рівненського відділу поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3, звернувся до суду з клопотанням яке погоджене із прокурором Рівненської місцевої прокуратури юристом 2 класу ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1.

В обґрунтування клопотання зазначено, що 20 січня 2017 року, приблизно о 13 год. 00 хв., ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, з метою власного матеріального збагачення, скориставшись відсутністю спостереження за ним, діючи повторно, шляхом пошкодження навісного замка вхідних дверей підсобного приміщення, яке знаходиться між шостим та сьомим поверхом третього під’їзду будинку №40, що по вул. Грушевського у м. Рівне, проник всередину, звідки таємно викрав належне потерпілому ОСОБА_5 майно, а саме: набір викруток вартістю приблизно 804,25 грн., набір автомобільних ключів вартістю приблизно 1 125,95 грн., склад для ремонту радіаторів та системи охолодження марки «Hi-Gear» ємкістю 325 мл вартістю приблизно 124 грн., універсальну емаль марки «Lider» ємкістю 400 мл вартістю приблизно 80 грн., акриловий емаль-спрей марки «Bosny» ємкістю 400 мл вартістю приблизно 90 грн., та належне потерпілому ОСОБА_6 майно, а саме: електричний лобзик марки «Ижмаш PROFI ИПЛ-1150» вартістю приблизно 500 грн., кутову шліфмашинку марки «DWT WS08-115» вартістю приблизно 500 грн., перфоратор 950W вартістю приблизно 1 000 грн., перфоратор синього кольору вартістю приблизно 1 000 грн., автомобільний компресор марки «Ураган КА-У12030» вартістю приблизно 592 грн., монтажний степлер сірого кольору вартістю приблизно 100 грн., загальною вартістю приблизно 4 916,20 грн.

Водночас, довести злочин до кінця у частині розпорядження викраденим майном ОСОБА_1 не вдалось з причин, що не залежали від його волі, оскільки останній був помічений та затриманий потерпілими на місці злочину.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення – ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України – закінчений замах та таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений повторно, поєднаний з проникненням у приміщення.

Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення – вина підозрюваного ОСОБА_1 підтверджується сукупністю зібраних по даному кримінальному провадженні доказів.

21.01.2018 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.1,5 ч.3 ст.185 КК України.

Посилання на один або декілька ризиків, зазначених у ст.177 КПК України – є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Виклад обставин щодо наявності одного або декількох ризиків – ОСОБА_1 раніше судимий за вироком Рівненського міського суду від 04.03.2013, який набрав законної сили, за ч.2 ст.185, ч.2 ст.187, ч.1 ст.263, ч.1 ст.296 КК України на підставі ч.1 ст.70 та ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за вироком Рівненського міського суду від 29.09.2018 за ч.ч.2, 3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.ч.1, 2 ст.187, ч.2 ст.289 КК України, до остаточного покарання у виді 7 років 1 місяця позбавлення волі та 19.05.2017 звільнений з місця позбавлення волі у зв’язку з відбуттям строку покарання.

При цьому, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, останній належних висновків для себе не зробив та на шлях виправлення та перевиховання не став, а знову вчинив новий тяжкий умисний корисливий злочин проти власності, передбачений ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України.

Водночас, відсутність у ОСОБА_1 офіційного працевлаштування та постійних стабільних доходів свідчить про те, що грошові кошти на проживання останній отримує шляхом вчинення злочинів.

Таким чином, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_1 за вчинення ним злочину, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, з урахуванням положень ч.3 ст.68 КК України, строком до 4 років позбавлення волі, відсутність таких стримуючих факторів як постійне місце роботи та незадовільний майновий стан, відсутність сім’ї та міцних соціальних зв’язків, наявність судимостей, є підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжувати свою злочинну діяльність, вчинивши інше кримінальне правопорушення.

Обгрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів - застосування особистого зобов’язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не зможе забезпечити своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебування підозрюваного, а тому є підстави вважати, що інші більш м’які запобіжні заходи, не зможуть запобігти ризикам, зазначеним у п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України і не зможуть гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків.

Відповідно до ч.3 ст.185 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи вищевикладене та те, що більш м’які запобіжні заходи, не пов’язані з обмеженням волі, не зможуть гарантувати виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов’язків.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просили обрати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід - тримання під вартою.

Підозрюваний та його захисник заперечили з приводу задоволення клопотання. Просили обрати більш м’який запобіжний захід, а саме домашній арешт.

Заслухавши пояснення слідчого, підозрюваного, його захисника, думку прокурора, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судом вставлено, що в проваджені старшого слідчого Рівненського відділу поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018180010000461 від 20.01.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України.

20 січня 2018 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст.208 КПК України.

21.01.2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідпо до п.3 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п’яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Слідчий та прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри.

Слідством зібрано достатні фактичні дані, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 3 ст.185 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Вивченням особи ОСОБА_1 на даний час встановлено, що він раніше судимий за вироком Рівненського міського суду від 04.03.2013, який набрав законної сили, за ч.2 ст.185, ч.2 ст.187, ч.1 ст.263, ч.1 ст.296 КК України на підставі ч.1 ст.70 та ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за вироком Рівненського міського суду від 29.09.2018 за ч.ч.2, 3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.ч.1, 2 ст.187, ч.2 ст.289 КК України, до остаточного покарання у виді 7 років 1 місяця позбавлення волі та 19.05.2017 звільнений з місця позбавлення волі у зв’язку з відбуттям строку покарання. Працездатний, не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до нього вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

Слідчий суддя рахує про доведенням наявності ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, за який передбачено покарання строком від 3 до 6 років позбавлення волі, також, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжувати свою злочинну діяльність, вчинивши інше кримінальне правопорушення..

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов’язку, встановленого законом.

А тому, враховуючи, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у виненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч. 3 ст. 185 КК України за яке передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від 3 до 6 років, а жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, суд прийшов до висновку, що слід застосувати до нього запобіжний захід – тримання під вартою.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків передбачених цим кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи викладені вище обставини, а також те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України, вважаю за необхідне визначити розмір застави у розмірі 20 розмірів прожиткових мінімумів, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений до 21 березня 2018 року, вважаю за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов’язки: прибувати на виклики до слідчого, прокурора та суду, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув’язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 395 КПК України, слідчий суддя, –

У х в а л и в:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, неодруженого, офіційно непрацюючого, раніше судимого - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою тривалістю 60 днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, а саме з 20.01.2018 року.

Визначити строк дії ухвали до 21 березня 2018 року.

Одночасно визначити розмір застави у межах 20 прожиткових мінімумів, що становить 35240 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок 37315038010559 МФО банку 820172, ЄДРПОУ 26259988, банк одержувача - ДЕРЖКАЗНАЧЕЙСЬКА СЛУЖБА УКРАЇНИ, М.КИЇВ.

Підозрюваний ОСОБА_1, або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1, у разі внесення застави наступні обов’язки: прибувати на виклики до слідчого, прокурора та суду, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Термін дії обов’язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 21 березня 2018 року.

Роз’яснити підозрюваному ОСОБА_1, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Рівненського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з – під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов’язаний виконувати покладені на нього обов’язки, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв’язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Рівненської області протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Рівненського міського суду Ореховська К.Е