Постанова № 71876031, 25.01.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/561/17 Номер провадження 22-ц/786/231/18Головуючий у 1-й інстанції Яковенко Н. Л. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого - судді Пилипчук Л.І.,

суддів Дряниці Ю.В., Чумак О.В.,

секретар Рибак О.О.,

за участю представників ПП «Екобіз» - Козирь В.П., Барабицької К.В., представника позивачки ОСОБА_4 - адвоката Бови Є.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві апеляційну скаргою Приватного підприємства «Екобіз»

на рішення Київського районного суду м. Полтави від 29 листопада 2017 року, постановлене у м.Полтаві суддею Яковенко Н.Л.,

по справі за позовом ОСОБА_4 до Приватного підприємства «Екобіз», третя особа: Державна служба інтелектуальної власності, про визнання дій такими, що порушують право інтелектуальної власності, відшкодування моральної шкоди, вилучення та знищення товару,

в с т а н о в и л а :

У лютому 2017 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до ПП «Екобіз» про захист прав інтелектуальної власності, який остаточно уточнила заявою від 20.11.2017 року. /а.с.141-142/

Посилалася на те, що згідно патенту НОМЕР_4 від 10 грудня 2014 року є власником промислового зразка НОМЕР_4 упаковки для засобу «ІНФОРМАЦІЯ_3». У грудні 2016 року в мережі аптек м.Полтави придбала засіб з тією ж назвою та майже ідентичною упаковкою, виробником якого є відповідач «Екобіз». Також зазначена продукція міститься в каталозі продукції та розміщена на сайті підприємства.

Просила визнати незаконними дії відповідача щодо виробництва та реалізації гелю «ІНФОРМАЦІЯ_3», як такі, що порушують її право інтелектуальної власності на Знак для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_3» за свідоцтвом України № НОМЕР_5 від 10.11.2014 року та промисловий зразок НОМЕР_4 упаковки для засобу «ІНФОРМАЦІЯ_3», згідно патенту НОМЕР_4 від 10.12 2014 року, власником якого вона є.

Також просила стягнути з відповідача на її користь 100 000 грн. моральної шкоди, вилучити у відповідача виготовлений товар - гель «ІНФОРМАЦІЯ_2», як такий, що виготовлений та введений у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності, знищити його та заборонити ПП «Екобіз» здійснювати виробництво та реалізацію гелю «ІНФОРМАЦІЯ_2» у будь-який спосіб споживачам з дати набрання рішенням законної сили.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 29 листопада 2017 року позов задоволено.

Визнано незаконним дії Приватного підприємства «Екобіз» щодо виробництва та реалізації гелю «ІНФОРМАЦІЯ_3», як такі, що порушують право інтелектуальної власності на зразок для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_3» за свідоцтвом України № НОМЕР_5 від 10 листопада 2014 року та промисловий зразок № НОМЕР_3 упаковки для засобу «ІНФОРМАЦІЯ_3», згідно патенту № НОМЕР_3 від 10 грудня 2014 року, власником якого є ОСОБА_4.

Заборонено Приватному підприємству «Екобіз» здійснювати виробництво та реалізацію гелю «ІНФОРМАЦІЯ_2» в будь-який спосіб споживачам з дати набрання рішення законної сили.

Вилучено у Приватного підприємства «Екобіз» виготовлений товар - гель «ІНФОРМАЦІЯ_2» як такий, що виготовлений та введений у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності, та знищити його.

Стягнуто з Приватного підприємства «Екобіз» на користь ОСОБА_4 100000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з Приватного підприємства «Екобіз» на користь ОСОБА_4 понесені судові витрати у розмірі 3416 грн. 80 коп. зі сплати судового збору та в розмірі 11427 грн. 84 коп. за проведення судової експертизи, а всього 14844 грн. 64 коп.

Стягнуто з Приватного підприємства «Екобіз» на користь держави судовий збір в розмірі 3 грн. 20 коп.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення районного суду скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Вважає, що фактично позивач звернулася до суду за захистом не власних прав та інтересів, а інтересів двох суб'єктів господарської діяльності: ТОВ «ПБФ РАГС» та ТОВ «Жардін косметік», засновником та директором якого вона є. Враховуючи, що зазначені підприємства виготовляли та реалізовували схожу продукцію, суд повинен був з'ясувати правомірність передачі нею прав інтелектуальної власності вказаним суб'єктам господарювання.

На його думку, за відсутності доказів того, що ОСОБА_4 самостійно здійснює виготовлення та/або реалізацію товару, схожого з продукцією ПП «Екобіз», не можна робити висновок про завдання їй будь-якої шкоди, в тому числі моральної.

Зазначає, що місцевий суд не повністю врахував висновок експертизи, відповідно до якого виріб 2 - «ІНФОРМАЦІЯ_2», що вироблявся та реалізовувався ПП «Екобіз» станом на вересень 2016 року, не містить всю сукупність суттєвих ознак промислового зразка за патентом України НОМЕР_4 від 10.12.2014 року.

Також посилається на неврахування судом тієї обставини, що ОСОБА_4 ніяким чином не довела до відома ПП «Екобіз» інформацію про набуття нею у 2015 році майнових прав на спірний промисловий зразок та знак для товарів і послуг у попереднього власника (ПП «Екобіз» дізнався про це з позовної заяви), тоді як підприємство припинило виготовлення та реалізацію спірної продукції на час звернення до суду з позовом, а тому спір вважає відсутнім.

Заперечує рішення в частині вилучення з цивільного обороту товару, зважаючи на відсутність такої продукції у зв'язку з припиненням її виробництва, тому виконати рішення в цій частині неможливо.

Не погоджується з обгрунтуванням моральної шкоди та вважає її неспівмірно великою в порівнянні з доходами підприємства.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_4 є власником промислового зразка за патентом України № НОМЕР_2 «ІНФОРМАЦІЯ_1», автором якого є ОСОБА_6, свідоцтво на знак для товарів і послуг НОМЕР_1 від 10 листопада 2014 року. /а.с.9-11/

Відповідач ПП «Екобіз» протягом 2015-2016 років здійснював виробництво та реалізацію гелю «ІНФОРМАЦІЯ_2» без згоди на те власника знаку - ОСОБА_4

Згідно з висновком комплексної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 09 жовтня 2017 року № 110/17 у виробі гелю «ІНФОРМАЦІЯ_2», що вироблявся та реалізовувався ПП «Екобіз» станом на червень 2015 року, використано всю сукупність суттєвих ознак промислового зразка за патентом України № НОМЕР_3 від 10 грудня 2014 року. А у виробі «ІНФОРМАЦІЯ_2 », що вироблявся та реалізовувався ПП «Екобіз» станом на вересень 2016 року, не було використано всю сукупність суттєвих ознак промислового зразка за патентом України № НОМЕР_3 від 10 грудня 2014 року.

Окрім того, згідно з висновками зазначеної судової експертизи знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_3» за свідоцтвом України № НОМЕР_5 від 10 листопада 2014 року та позначення «ІНФОРМАЦІЯ_2», яке використовується на упаковці товару (гелю), що виробляється та реалізується ПП «Екобіз», є схожими до ступеню змішування. Упаковка, яка використовується для пакування товару (гелю), що виробляється та реалізується ПП «Екобіз», з нанесеним позначенням «ІНФОРМАЦІЯ_2», є такою, що може ввести в оману споживача щодо особи, яка виробляє товари марковані таким позначенням. /а.с.63-83/

Задовольняючи позов, районний суд виходив з того, що зазначені дії відповідача є неправомірними та такими, що порушують права позивача ОСОБА_4, як власника промислового знаку, тому з метою захисту прав позивача заборонив відповідачу здійснювати виробництво та реалізацію гелю «ІНФОРМАЦІЯ_2» у будь-який спосіб споживачам з дати набрання рішенням законної сили; вилучив виготовлений товар - гель «ІНФОРМАЦІЯ_2», який підлягає знищенню. Встановлений факт порушення права інтелектуальної власності позивачки є підставою для відшкодування їй відповідачем моральної шкоди, яку суд першої інстанції визначив в розмірі 100 000 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками районного суду щодо встановлених фактів порушення прав позивачки та заподіяння їй неправомірними діями моральної шкоди, однак не погоджується з визначеним розміром морального відшкодування. При цьому, колегія суддів враховує наступне.

Частиною 4 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» встановлено, що використанням знака визнається нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано. Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмінності знака.

Згідно ст. 20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» на вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику свідоцтва заподіяні збитки. Власник свідоцтва може також вимагати усунення з товару, його упаковки незаконно використаного знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати, або знищення виготовлених зображень знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати.

Згідно ст. 418 ЦК України право інтелектуальної власності - право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особи немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 420 ЦК України до об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать: винаходи, корисні моделі, промислові зразки.

За змістом п.п.2.3 ч.1 ст.424 ЦК України виключними майновими правами інтелектуальної власності є право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної влансті та право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності. В тому числі забороняти таке використання.

Право інтелектуальної власності позивачки на торговий знак та патент підтверджені належними засобами доказування та визнано відповідачем, як і факт його порушення.

Доводи апеляційної скарги, що фактично позивач звернулася до суду за захистом не власних прав та інтересів, а інтересів двох суб'єктів господарської діяльності: ТОВ «ПБФ РАГС» та ТОВ «Жардін косметік», засновником та директором якого вона є,- колегія суддів до уваги не приймає, оскільки такі доводи зводяться до спроби заперечити фактичні обставини та перевести спір у площину господарського судочинства, тоді як відповідно до ст. 16 Закону «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» право ОСОБА_4, як фізичної особи - власника промислового знаку за патентом України НОМЕР_6 «ІНФОРМАЦІЯ_1», на користування і розпорядження знаком на свій розсуд є виключним правом власника. У позові ОСОБА_4 посилалася на порушення свого права інтелектуальної власності, а не права здійснення господарської діяльності.

Не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі на неврахування судом відсутності повідомлення від позивачки на адресу ПП «Екобіз» про набуття нею у 2015 році майнових прав на спірний промисловий зразок та знак для товарів і послуг, оскільки закон не вимагає такого повідомлення. Між тим, відповідач не надав суду також доказів правомірності використання вказаного об'єкта інтелектуальної власності за період належності його попередньому власнику умови такого використання, в тому числі, щодо строку та умов і підстав передачі права власності іншій особі.

Доводи відповідача, що ними було змінено упаковку товару станом на вереcень 2016 року, та в якій не було використано всю сукупність ознак промислового зразка за патентом України № НОМЕР_3 від 10.12.2014 року, та неврахування судом першої інстанції висновку судової експертизи є безпідставними, оскільки судовою експертизою підтверджено наявність порушень щодо обох прав інтелектуальної власності: як на промисловий зразок, так і на товарний знак. Відповідно до п.3 висновку експертизи упаковка, яка використовується для пакування товару (гелю), що виробляється та реалізується ПП «Екобіз», з нанесенням позначення «ІНФОРМАЦІЯ_2», є такою, що може ввести в оману споживача щодо особи, яка виробляє товари марковані таким позначенням. /а.с.83/

Таким чином, експертизою підтверджується порушення відповідачем права ОСОБА_4 і після вересня 2016 року, коли відповідач змінив деякі фрагменти упаковки названого гелю.

Неспроможними є доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог в частині вилучення та знищення товару з посиланням на припинення виробництва спірного товару.

Пунктами 1 та 2 ч.2 ст. 432 ЦК України передбачено право суду постановити рішення про застосування негайних засобів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності; вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності та знищення таких товарів.

Оскільки позначення «ІНФОРМАЦІЯ_2» на упаковці товару (гелю), що вироблявся та реалізовувався відповідачем є схожим до ступеня змішування та таким, що може ввести в оману споживача щодо особи-виробника, тому районний суд обгрунтовано та правомірно прийшов до висновку про захист прав позивача шляхом визнання неправомірними дій відповідача, заборони здійснювати виробництво та реалізацію вказаного товару в будь-який спосіб споживачам з дня набрання рішенням законної сили, та вилучення і знищення виготовленого товару - гелю «ІНФОРМАЦІЯ_2».

Щодо доводів апеляційної скарги в частині необгрунтованості стягнення моральної шкоди, колегія судідв враховує наступне.

Згідно ч.ч.1,3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування. А також з урахуванням інших обстаивн, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Оскільки районним судом встановлено порушення цивільних прав позивача, тому наявні підстави для покладення на відповідача обов'язку відшкодування позивачці моральної шкоди.

Однак, колегія суддів не погоджується з визначеним судом першої інстанції розміром такого відшкодування та вважає його завищеним, неспівмірним із наслідками встановленого порушення права інтелектуальної власності позивачки. Тому вважає обгрунтованим стягнення моральної шкоди в розмірі 50 000 грн.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та зміни рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру моральної шкоди та відповідно до ст. 141 ЦПК України - зміни розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 367, 368, ч.1 п.п.3,4 ст. 376, ст.ст. 383, 384, 390 ЦПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Екобіз» - задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 29 листопада 2017 року - змінити в частині визначення до стягнення з ПП «Екобіз» на користь ОСОБА_4 розміру моральної шкоди, зменшивши його із 100 000 грн. до 50 000 грн.(п'ятидесяти тисяч гривень), та в частині судових витрат: з 14847,84 грн. до 7423,92 грн.(семи тисяч чотирьохсот двадцяти трьох тисяч грн. 92 коп.).

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 30 січня 2018 року.

Головуючий - суддя (підпис) Л.І.Пилипчук

Судді: (підписи) Ю.В. Дряниця

О.В. Чумак

З оригіналом згідно: Л.І. Пилипчук