Рішення № 71875287, 26.01.2018, Карлівський районний суд Полтавської області

26.01.2018

єдиний унікальний номер справи 531/1710/16-ц

номер провадження 2/531/344/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2018 року місто Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області в складі

головуючого судді Лизенко І.В.,

за участі секретаря судового засідання Клименко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищеназваним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідачки борг за кредитним договором №2002587726 від 08.02.2013 у розмірі 25077,57 грн. посилаючись на те що між нею та ПАТ «ОТП Банк» було укладено даний договір, відповідно до якого відповідачці надано кредит – 2800 грн. строком на 12 місяців і вона зобов’язалася повернути такий, сплатити відсотки за користування – 0,01% річних, проте умови договору належним чином не виконала і станом на 14.11.2016 має заборгованість, що складається із заборгованості по сплаті кредиту – 22906,62 грн. та відсотках – 2170,95 грн.; 22.12.2014 між банком та позивачем укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю за яким банк відступив, а позивач прийняв на себе зобов’язання за кредитним договором №2002587726 і до позивача перейшло право вимоги за таким договором.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, у наданій суду письмовій заяві просив справу розглядати за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з’явилася, проте надала суду заяву у якій зазначила, що визнає позовні вимоги у повному обсязі, просить справу розглядати за її відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З матеріалів справи судом встановлено, що 08.02.2013 між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту №2002587726, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит в сумі 2800 грн. строком на 12 місяців, з процентною ставкою 0,01 % річних; згідно п.1.2.1 договору позичальник зобов’язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі, визначені даним договором та Додатком №1«Графік платежів», що є невід’ємною частиною, а також виконувати умови кредитного договору (а.с. 4-6). Банком було виконано умови договору в частині надання кредитних коштів (а.с. 10-12), з урахуванням договору комплексного страхування (а.с. 12-13).

Розрахунок заборгованості від 14.11.2016 свідчить, що відповідачка не належним чином виконувала умови договору і станом на це число має борг, що в сумі становить 25077,57 грн. і складається із заборгованості по сплаті кредиту – 22906,62 грн. та відсотках – 2170,95 грн. (а.с. 14).

22.12.2014 між позивачем та ПАТ «ОТП Банк» укладено договір факторингу №22/12/14/4, за яким банк передав, а позивач прийняв право грошової вимоги, що належить банку і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між банком та боржниками (а.с. 15-18), серед яких і ОСОБА_1, про що свідчить витяг (а.с. 19).

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню саме у цей строк. При цьому згідно ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов’язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що позивач має право вимоги до відповідача за договором №2002587726, заборгованість по якому становить 25077,57 грн. і нарахована в межах узгоджених сторонами умов договору. Тому суд приймає визнання позову відповідачкою і задовольняє вимоги позову у повному обсязі.

Позивач просив стягнути з відповідача сплачений ними судовий збір, що відповідає положенням ч. 1 ст. 141 ЦПК України. В матеріалах справи міститься квитанції про сплату позивачем судового збору в сумі 1378 грн., які суд стягує з відповідача у зв’язку із задоволенням позову у повному обсязі.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 611, 1048, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 1-18, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Прийняти визнання позову ОСОБА_1.

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення боргу задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, яка зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»(юридична адреса: 03680, м. Київ, вул. Фізкультури, 28-Д, ідентифікаційний код 36789421, р/р 26507002333333 у Регіональному відділенні АТ «ОТП Банк» у м. Харків, МФО 300528) заборгованість за кредитним договором №2002587726 від 08.02.2013 в сумі 25077,57 грн. (двадцять п’ять тисяч сімдесят сім гривень п’ятдесят сім копійок), яка складається із заборгованості по сплаті кредиту – 22906,62 грн. (двадцять дві тисячі дев’ятсот шість гривень шістдесят дві копійки) та заборгованості по відсотках – 2170,95 грн. (дві тисячі сто сімдесят гривень дев’яносто п’ять копійок).

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, яка зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (юридична адреса: 03680, м. Київ, вул. Фізкультури, 28-Д, ідентифікаційний код 36789421, р/р 26507002333333 у Регіональному відділенні АТ «ОТП Банк» у м. Харків, МФО 300528) сплачений позивачем судовий збір в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції через Карлівський районний суд Полтавської області.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя І.В. Лизенко