Постанова № 71874998, 30.01.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 381/3771/17 Головуючий у І інстанції Соловей Г. В.Провадження № 22-ц/780/451/18 Доповідач у 2 інстанції Сліпченко О. І.Категорія 47 30.01.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 січня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Сліпченка О.І., Верланова С.М., Іванової І.В.,

за участю секретаря: Тимошевської С.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4

відповідач - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_4на ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2017 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя,-

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів,-

ВСТАНОВИЛА :

У жовтні 2017 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2017 року провадження у справі закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 205 ЦПК України (в редакції від 01.09.2005 року), оскільки Фастівським міськрайонним судом Київської області від 05 вересня 2017 року було винесено рішення з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу, посилаючись на порушенням судом норм процесуального права, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом не досконально розглянуто питання щодо предмету спору. Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 05 вересня 2017 року відмовлено в задоволенні його вимог про визнання права особистої приватної власності на 1/2 частину житлового будинку та 1/2 частину земельної ділянки, а в даній справі позовні вимоги стосуються визнання права власності на певне майно, як на частку у спільному майні подружжя, тобто предмет позову інший.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_5 зазначає, що позивач заявив ті ж вимоги, що були заявлені у справі № 381/1368/17, а наявність лінгвістичних відмінностей у формулюванні позовних вимог не змінює їх юридичного змісту.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною 3 ст. 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі якщо набрали законної сили рішення суду ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції посилався на наявність судового рішення, яке набрало законної сили, і яким врегульовано спірні правовідносини між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

З такими висновками суду колегія суддів не погоджується з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 05 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя позовні вимоги позивача залишено без задоволення. Дане рішення сторонами не оскаржувалося і 15 вересня 2017 року набрало законної сили.

Зі змісту рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 05.09.2017 року вбачається, що предметом позову були вимоги про визнання права особистої приватної власності на 1/2 частину житлового будинку в АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 та визнання права особистої приватної власності на 1/2 частину земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_4.

Предметом даного позову є визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку в АДРЕСА_1 та 1/2 частину земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_4., як частку у спільному майні подружжя.

Як вбачається з матеріалів справи, суб'єктний склад є той же, однак у справах предмет спору є різним, позивач заявив позов з інших підстав, а тому місцевий суд прийшов до передчасного висновку про закриття провадження у справі.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України (в редакції від 01.09.2005 року), оскільки у даній справі підстави позову є іншими, ніж у справі, яка розглядалася судом у 2016 році.

За таких обставин висновок суду про закриття провадження у справі є помилковим, а відтак ухвала суду не може вважатися законною і обґрунтованою, підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, порушення процесуального права при постановленні ухвали, на переконання апеляційного суду, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи у суді другої інстанції.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Оскільки судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, ухвала Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2017 року підлягає скасуванню як така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 379 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4- задовольнити.

Ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2017 року скасувати та направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді: