Постанова № 71874981, 25.01.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/3100/16-ц Головуючий у І інстанції Мікулін А. В.Провадження № 22-ц/780/285/18 Доповідач у 2 інстанції МатвієнкоКатегорія 1 25.01.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 січня 2018 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Матвієнко Ю.О.,

суддів Волохова Л.А., Мельника Я.С.,

за участю секретаря Тимошевської С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Державної іпотечної установи на рішення Ірпінського міського суду Київської області, ухвалене в м. Ірпені 12 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Фірма «Базальт», третя особа - реєстраційна служба Ірпінського міського управління юстиції, про визнання права власності на житло та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

В квітні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання права власності на житло та зобов'язання вчинити певні дії, який обґрунтовував тим, що 20 червня 2013 року уклав із відповідачем ПП Фірма «Базальт» договір купівлі-продажу майнових прав б/н, за умовами якого продавець продає, а покупець купує майнові права, а саме право набути у власність об'єкт інвестування після здачі об'єкту капітального будівництва в експлуатацію. Сторони домовились, що об'єктом інвестування, майнові права на який передаються за даним договором, є квартира за умовним №2, що розташована на першому поверсі об'єкта капітального будівництва, який знаходиться за будівельною адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 45,14 кв.м. Запланований термін будівництва та введення об'єкта в експлуатацію - листопад 2013 року.

Пунктом 5 договору встановлено, що майнові права на об'єкт інвестування за цим договором передаються продавцем покупцю шляхом підписання акту. Акт підписується сторонами не пізніше 30 робочих днів з дати настання останньої з таких подій: здійснення покупцем оплати 100% вартості майнових прав, введення об'єкту капітального будівництва в експлуатацію та здійснення розрахунків.

Після 100 % оплати вартості майнових прав і введення об'єкту капітального будівництва в грудні 2013 року в експлуатацію сторони за договором, керуючись п. 11, підписали акт № 2-01 від 09 липня 2014 року приймання-передачі майнових прав на квартиру АДРЕСА_1. Факт повного розрахунку між покупцем і продавцем підтверджується відповідними фінансовими документами та довідкою відповідача №18/09/2015 від 18 вересня 2015 року.

Таким чином, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором від 20 червня 2013 року належним чином та в повному обсязі.

Проте, в порушення умов п. 11 договору від 20 червня 2013 року, до теперішнього часу відповідач не надав позивачу посвідчену копію акту про введення в експлуатацію об'єкту капітального будівництва та технічний паспорт на об'єкт нерухомості, що створює перешкоди у державній реєстрації позивачем права власності на набуте нерухоме майно.

Неодноразові звернення ОСОБА_1 до ПП Фірма «Базальт» з вимогою виконати прийняті за договором зобов'язання, останнім залишені без задоволення, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1; зобов'язати ПП Фірма «Базальт» усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 реєстрації права власності на квартиру; зобов'язати реєстраційну службу Ірпінського міського управління юстиції зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 12 травня 2016 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на АДРЕСА_1 загальною площею 45,14 кв.м., яка є невід'ємною частиною будинку АДРЕСА_1.

Зобов'язано ПП Фірма «Базальт» усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1.

Зобов'язано Реєстраційну службу Ірпінського міського управління юстиції зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1.

Стягнуто з Приватного підприємства Фірма «Базальт» на користь держави судовий збір в розмірі 2 956,37 грн.

В апеляційній скарзі Державна іпотечна установа, яка не брала участі у справі та вважає, що зазначеним рішенням порушені її права, просить скасувати рішення суду першої інстанції через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, порушення норм матеріального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги Державна іпотечна установа зазначає, що 24 травня 2013 року між нею та ПП Фірма «Базальт» було укладено договір іпотеки майнових прав на нерухоме майно, зокрема, незавершений будівництвом житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_1, складовою частиною предмету іпотеки є також майнові права на спірну квартиру.

У зв'язку з невиконанням боржником основного зобов'язання Державною іпотечною установою розпочато стягнення на предмет іпотеки в порядку господарського судочинства; позивач не повідомив суду про право Державної іпотечної установи на квартиру, право власності на яку просив визнати за собою в судовому порядку. Крім того, позивач звернувся до суду з позовом про захист права, якого у нього не існує, при цьому між сторонами не було спору, оскільки у рішенні суду зазначено, що відповідач визнав позов, а реєстраційна служба не відмовляла ОСОБА_1 в реєстрації права власності.

Також Державна іпотечна установа в апеляційній скарзі просила в порядку повороту виконання рішення скасувати рішення державного реєстратора ОСОБА_2, Виконавчий комітет Ірпінської міської ради, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 30446249 від 14 липня 2016 року, та зобов'язати Відділ державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради внести запис про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на АДРЕСА_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за номером запису про право власності: 15382711.

В судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу підтримав та просив про її задоволення з викладених в ній підстав.

Позивач ОСОБА_1, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з»явився, надавши апеляційному суду клопотання про перенесення слухання справи з підстав перебування його з 24 січня 2018 року на стаціонарному лікуванні в зв'язку із загостренням гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця. Разом з тим, доказів на підтвердження обставин, зазначених у клопотанні, позивач до заяви не долучив, в зв'язку з чим колегією суддів у задоволенні вищевказаного клопотання було відмовлено.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника апелянта, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Разом із тим рішення суду першої інстанції даним вимогам закону не відповідає, що вбачається з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 20 червня 2013 року між Приватним Підприємством Фірма «Базальт» та громадянином ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу майнових прав б/н від 20 червня 2013 року (а.с.6-12), відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує майнові права, а саме право набути у власність об'єкт інвестування після здачі об'єкту капітального будівництва в експлуатацію. Сторони домовились, що об'єктом інвестування, майнові права на який передаються за даним договором, є квартира за умовним №2, що розташована на першому поверсі об'єкта капітального будівництва, який знаходиться за будівельною адресою: АДРЕСА_1, та має наступні характеристики: загальна площа квартири 45,14 кв.м. Запланований термін будівництва та введення об'єкта в експлуатацію - листопад 2013 року.

Згідно п. 5 договору майнові права на об'єкт інвестування за цим договором передаються продавцем покупцю шляхом підписання акту. Акт підписується сторонами не пізніше 30 робочих днів з дати настання останньої з таких подій: здійснення покупцем оплати 100% вартості майнових прав, введення об'єкту капітального будівництва в експлуатацію та здійснення розрахунків.

Згідно п. 6 договору право власності на майнові права переходить від продавця до покупця після підписання акту, для підписання якого та отримання інших документів покупець має з'явитися до продавця протягом тридцяти днів з моменту отримання відповідного повідомлення.

Згідно п. 11 договору сторони домовляються, що одночасно з підписанням акту продавець надає покупцю наступні документи, необхідні для оформлення покупцем права власності на об'єкт інвестування: завірену своєю печаткою копію акту вводу в експлуатацію об'єкту капітального будівництва; технічний паспорт на об'єкт нерухомості.

Згідно п. 12 договору після підписання акту та передачі зазначених документів продавцем покупцю зобов'язання продавця за цим договором вважаються виконаними.

Згідно п.п. 41, 42 договору від покупця не приховано обставин, які мають істотне значення для цього договору, майнові права на об'єкт інвестування не обтяжено будь-якими обмеженнями щодо їх відчуження покупцю. До укладення цього договору, майнові права на об'єкт інвестування будь-яким третім особам не відчужено.

Рішенням Гостомельської селищної ради Київської області від 13 листопада 2013 року № 169 присвоєно адресний номер житловому будинку по АДРЕСА_1 загальною площею 4658,72 кв.м. - АДРЕСА_1.

19 грудня 2013 року Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю зареєструвала декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, а саме житлового будинку в АДРЕСА_1 (1 черга будівництва, секція 1) (а.с.15 - 21).

09 липня 2014 року між ПП «Фірма «Базальт» та ОСОБА_1 складено акт № 2-01 прийому-передачі майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.22).

Рішенням Гостомельської селищної ради Київської області від 11 червня 2015 року № 1056-55-VI перейменовано АДРЕСА_1 (а.с.26).

18 вересня 2015 року ПП «Фірма «Базальт» склало довідку № 18/09/2015 про те, що відповідно до договору купівлі-продажу майнових прав № 20/06/13 від 20 червня 2013 року на об'єкт нерухомості - АДРЕСА_1 за адресою: АДРЕСА_1, оплата надійшла у сумі - 295 637 грн. 21 коп., що складає 100% сплати вищезазначеного договору (а.с.24).

27 квітня 2016 року ПП «Фірма «Базальт» подало до суду пояснення, в яких не заперечувало проти задоволення позову ОСОБА_1 (а.с.62).

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги Державної іпотечної установи та з»ясовуючи, чи вирішувались судом першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та обов'язки заявника, колегія суддів враховує, що 24 травня 2013 року між Державною іпотечною установою та ПП Фірма «Базальт» укладено договір іпотеки майнових прав на нерухоме майно № 26/3.1-3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (а.с.97-102). 24 травня 2013 року запис про реєстрацію договору іпотеки майнових прав внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно п. 1.2 договору іпотеки предметом іпотеки є майнові права іпотекодавця на нерухоме майно - складову та невід'ємну частину об'єкту нерухомого майна - незавершеного будівництва житлового будинку (1-ої секції житлового будинку з вбудованими та прибудованими нежитловими приміщеннями), який розташований за адресою: АДРЕСА_1, яка виражена у вигляді квартир та нежитлових приміщень.

Згідно п. 3.4.2 договору іпотеки іпотекодавець зобов'язується не відчужувати майнові права в будь-який спосіб та не обтяжувати їх зобов'язаннями на користь третіх осіб без отримання попередньої письмової згоди іпотекодержателя.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки № НОМЕР_1 предметом іпотеки є майнові права на нерухоме майно - складову та невід'ємну частину об'єкту нерухомого майна - незавершеного будівництва житлового будинку (1-ї секції житлового будинку з вбудованими та прибудованими нежитловими приміщеннями), який розташований за адресою: АДРЕСА_1, яка виражена у вигляді квартир та нежитлових приміщень, а саме квартири № 2, 3, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 17, 18, 19, 21, 22, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 37, 38, 40, 41, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58; нежитлові приміщення: офісні приміщення загальною площею 155,32 кв.м.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 26 січня 2015 року у справі № 910/26386/14 задоволено позов Державної іпотечної установи до ПАТ «Банк «Камбіо» про стягнення 11 284 672,98 грн. (а.с.130 - 134).

Таким чином, враховуючи те, що визнання судовим рішенням права власності за позивачем на квартиру, майнові права на яку входять у склад предмету іпотеки, впливає на майнові права іпотекодержателя Державної іпотечної установи, остання має право оскаржувати таке рішення в апеляційному порядку.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на квартиру, суд першої інстанції виходив із того, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором від 20 червня 2013 року належним чином та в повному обсязі, а відповідач в порушення умов п. 11 договору від 20 червня 2013 року до теперішнього часу не надав посвідчену копію акту про введення в експлуатацію об'єкту капітального будівництва та технічний паспорт на об'єкт нерухомості, що створює перешкоди у державній реєстрації позивачем права власності на набуте нерухоме майно.

З вищенаведеними висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, виходячи із наступного.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 331 ЦК України визначає загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію.

За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.

Указаними нормами права визначено порядок оформлення права власності (здійснення державної реєстрації права власності) на об'єкт інвестування після прийняття такого об'єкта до експлуатації.

Оскільки відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 цього Кодексу.

Так, судом встановлено, що 20 червня 2013 року між ОСОБА_1 та ПП Фірма «Базальт» було укладено договір купівлі-продажу майнових прав, у пункті 5 якого зазначено, що майнові права на об'єкт нерухомості за цим договором передаються продавцем покупцю шляхом підписання акту. Акт підписується сторонами не пізніше 30 робочих днів з дати настання останньої з таких подій: здійснення покупцем 100 % оплати вартості майнових прав, введення об'єкту капітального будівництва в експлуатацію та здійснення розрахунків.

З матеріалів справи вбачається, що після повної сплати вартості майнових прав між ОСОБА_1 та ПП Фірма «Базальт» 09 липня 2014 року було підписано акт прийому-передачі майнових прав на квартиру АДРЕСА_1.

У п. 35 договору передбачено обов'язок покупця протягом 20-ти календарних днів з дати підписання сторонами акту оформити правовстановлюючі документи на об'єкт нерухомості на себе в установленому діючим законодавством України порядку.

При цьому, ОСОБА_1 не надав суду жодних доказів, які підтверджують ту обставину, що він звертався до уповноважених органів з відповідними заявами для оформлення права власності на квартиру.

У позовній заяві позивач зазначає, що ПП Фірма «Базальт» не надає йому всі необхідні документи, чим перешкоджає у державній реєстрації права власності, у зв'язку з чим ОСОБА_1 просив зобов'язати відповідача усунути перешкоди у здійсненні права власності. Відповідач в судовому засіданні вищевказані позовні вимоги позивача визнав. Оскільки визнання позову в цій частині не суперечить вимогам закону та не порушує права інших осіб, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив вказану позовну вимогу.

Виконання зазначеної вимоги відповідачем, проти якої він не заперечує, фактично усуває будь-які перешкоди, про які вказував позивач, на шляху реєстрації його права власності на вказану квартиру.

Разом з тим, задовольняючи позовну вимогу про визнання за позивачем права власності, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що в установленому законом порядку останній не набув права власності, а отже і визнанню в судовому порядку зазначене право не підлягає.

Задовольняючи позов в частині зобов'язання Реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції зареєструвати право власності за позивачем на квартиру, судом першої інстанції проігноровано той факт, що реєстраційна служба є третьою особою по справі і права ОСОБА_1 жодним чином не порушувала. Питання щодо реєстрації за позивачем права власності на нерухоме майно не було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність давали б підставу вважати про наявність спору про право.

За таких обставин рішення суду першої інстанції в частині визнання права власності на нерухоме майно та зобов'язання реєстратора зареєструвати право власності ухвалене за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, що відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України є підставами для його скасування з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні цих вимог.

В частині зобов'язання відповідача ПП Фірма «Базальт» усунути позивачу ОСОБА_1 перешкоди у реєстрації права власності, рішення суду ніким не оскаржується і не є предметом апеляційного перегляду.

Вирішуючи питання за заявою Державної іпотечної установи про поворот виконання рішення Ірпінського міського суду Київської області від 12 травня 2016 року в частині визнання права власності на нерухоме майно, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № НОМЕР_2 державним реєстратором ОСОБА_2 08 липня 2016 року проведено державну реєстрацію квартири АДРЕСА_1, м. Ірпінь за ОСОБА_1 (а.с.84).

Таким чином, при виконанні рішення Ірпінського міського суду Київської області від 12 травня 2016 року грошові кошти не стягувались і майно вилучено не було, а тому поворот виконання рішення у вигляді скасування рішення державного реєстратора і внесення запису про скасування державної реєстрації права власності на майно не відповідає вимогам ст. 444 ЦПК України і до рішення, що оскаржується, застосований бути не може, в зв'язку з чим заява апелянта про поворот виконання задоволенню не підлягає.

При цьому, колегія суддів враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій на підставі рішення суду про скасування рішення суду, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій, або на підставі заяви власника об'єкта нерухомого майна про відкликання власної заяви про заборону вчинення реєстраційних дій, зареєстрованих у Державному реєстрі прав.

Таким чином, Державна іпотечна установа не позбавлена можливості звернутися до суду в порядку ч. 3 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для відновлення своїх прав.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга Державної іпотечної установи підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню в частині визнання права власності та зобов'язання реєстраційної служби зареєструвати це право за ОСОБА_1 з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні цих вимог. Рішення суду в іншій частині апеляційним судом не переглядається, оскільки не є предметом апеляційного оскарження.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної іпотечної установи - задовольнити частково.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 12 травня 2016 року в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_1 та в частині зобов'язання реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції зареєструвати право власності ОСОБА_1 - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні цих вимог ОСОБА_1 - відмовити.

В іншій частині рішення Ірпінського міського суду Київської області від 12 травня 2016 року - залишити без змін.

Заяву Державної іпотечної установи про поворот виконання рішення - залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Головуючий :

Судді :