
Справа № 283/1649/17
Провадження №2/283/34/2018
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
29 січня 2018 року м. Малин
Малинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого – судді Міхненка С.Д.
за участю
секретаря – Ільніцької С.В.
позивача, представника відповідача ОСОБА_1 міської ради – ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 міської ради Житомирської області та Комунального підприємства « Малин » про заборону ОСОБА_1 міській раді вчиняти будь – які дії, пов’язані з безперешкодним доступом автомобільного транспорту до під’їзду до будинку № 6 по вул. Грушевського м. Малина та усунути перешкоди в користуванні власністю шляхом зобов’язання комунального підприємства « Малин » розблокувати доступ для під’їзду обслуговуючого транспорту та спецтехніки шляхом знесення металевої паркетної огорожі, яка блокує заїзд до входу в будинок № 6 по вулиці Грушевського ( Будинок Побуту ) зі сторони вулиці Грушевського,-
ВСТАНОВИВ:
07 вересня 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів.
В судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з підстав, передбачених ст.152 Земельного Кодексу України та ст.391 ЦК України просить вимоги задовольнити.
В обґрунтування заявлених вимог пояснив, що він є власником частини нежитлової нерухомості ( раніше був Будинок Побуту), яка знаходиться по вул. Грушевського,6 м. Малина та використовується ним виключно для здійснення підприємницької діяльності.
В травні 2017 року ОСОБА_1 міською радою було встановлено металеву конструкцію (огороджу) , яка розділяє проїзну частину та тротуар по вул. Грушевського на ділянці вздовж фасаду будинку № 6, якою було заблоковано єдиний під’їзд до входу до будинку, що одночасно є і входом до належних позивачу приміщень.
Під час встановлення огорожі стало відомо, що роботи виконувались представниками магазину « АТБ », посилаючись на припис з міської ради, але відповідні документи позивачу на його прохання не були наданні.
Дана огорожа перешкоджає повноцінне користування ОСОБА_3, належної йому власністю та створює перешкоди для розпорядження його власністю.
Фактично ОСОБА_1 міська рада заблокувала роботу « Будинку побуту » та створила штучні перешкоди в нормальному функціонуванні громадської споруди.
Представник відповідача ОСОБА_1 міської ради ОСОБА_2 позов не визнала повністю.
В заперечення пояснила, що частина нежитлової будівлі (Будинок Побуту), яка знаходиться по вул. Грушевського ,6 м. Малина належить позивачу на підставі договору купівлі – продажу та договору про поділ часток нежитлової будівлі.
Також на праві власності частина нежитлової будівлі належить третім особам - ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Нежитлове приміщення знаходиться на земельній ділянці комунальної форми власності, а співвласники офісів нежитлової будівлі користуються земельною ділянкою на правах оренди.
З даною земельною ділянкою межує земельна ділянка, яка також належить ОСОБА_1 міській раді і на якій розташована спірна металева огорожа.
Обґрунтовуючи свій позов ОСОБА_3 зазначив , що після встановлення металевої огорожі він позбавлений можливості підвозити товар на максимальну наближену відстань до приміщення, а також наголошує на неможливість під’їзду карет швидкої медичної допомоги та пожежної машини, однак слід зауважити, що ділянка, яка самовільно використовувалась позивачем та іншими співвласниками для проїзду до будівлі, має використовуватись виключно для проходу і є пішохідною алеєю.
Ця земельна ділянка є загального користування, не відноситься до автомобільної дороги, за своїм функціонуванням вона не призначена для руху або стоянки транспортних засобів.
Дана ділянка обмежена по ширині зовнішнім краєм тротуарів.
Для забезпечення господарських потреб вищевказаної будівлі , а також у разі необхідності під’їзду карет швидкої медичної допомоги та пожежної машини, передбачено під’їзд з тильної сторони,а саме зі сторони « Старої базарної площі ».
Також є можливість під’їзду з торцевої сторони будівлі, зі сторони приміщення магазину, належного ПП «Малишеву ». В цьому випадку відстань до центрального входу в будинок становить декілька метрів і є можливість безперешкодної доставки будь – якого вантажу.
13 січня 2017 року на засіданні міської комісії з безпеки дорожнього руху було прийнято рішення про звернення до керівництва супермаркету « АТБ » щодо встановлення турнікетної огорожі на протилежному до магазину боці вулиці Грушевського, тому власник « АТБ » на виконання протокольного рішення комісії і встановив металеву огорожу.
ОСОБА_1 міською радою не приймалось окремого рішення про встановлення металевої огорожі.
Представник комунального підприємства «Малин» ОСОБА_6 позов не визнав повністю.
В заперечення позову пояснив, що він є керівником підприємства.
КП « Малин » будь – яких робіт по встановлення металевої огорожі по вул. Грушевського м. Малина не проводило і жодних вказівок від ОСОБА_1 міської ради на проведення даних робіт він як керівник підприємства не отримував.
З вищезазначених підстав вважає позов до підприємства безпідставним.
Також пояснив, що до центрального входу в будинок № 6 по вул. Грушевського м. Малина прокладена пішохідна алея, яка обмежена по ширині зовнішнім краєм тротуарів та не передбачена для проїзду автотранспорту.
Позивачем та іншими співвласниками будинку самовільно використовувалась дана алея для проїзду до будинку.
Заїзд на дану алею зі сторони проїзної частину вулиці Грушевського здійснюється через тротуар, є небезпечним, створює перешкоди для руху іншим транспортним засобам та пішоходам.
Треті особи: ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в судове засіданні не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.
Під час розгляду справи ОСОБА_4 позов підтримав повністю, просить вимоги позивача задовольнити.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що в задоволені позову слід відмовити з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 відповідно до договору купівлі – продажу частини нежитлової будівлі від 06 грудня 2006 року набув у власність 1/10 частку нежитлової будівлі за адресою: м. Малин по вул. Грушевського,6 . ( а.с. 79-82).
Відповідно до договору про поділ часток нежитлової будівлі в натурі від 23 січня 2007 року, ОСОБА_3 набув у власність 2/100 часток вищезазначеної нежитлової будівлі. ( а.с. 83-86).
12 лютого 2014 року позивачу видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно – нежитлову будівлю по вул. Грушевського,6 м. Малина, загальною площею 157,57 м-2. ( а.с. 5).
Позивач є фізичною особою – підприємцем , що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця. Дата проведення державної реєстрації 08.09.2000 року. ( а.с. 73).
29 липня 2016 року між ОСОБА_1 міською радою, позивачем та іншими особами було укладено договір оренди земельної ділянки.
Відповідно до умов договору, ОСОБА_1 міською радою в оренду передається земельна ділянка для будівництва та обслуговувань будівель торгівлі та для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування, яка знаходиться по вул. Грушевського ,6 м. Малина. ( а.с. 91).
Згідно зі ст.391 ЦК України, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ст.152 ЗК України). Усі права землекористувачів здійснюються ними тільки в порядку, встановленому законом. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню. Способи захисту земельних прав закріплені у ст.152 ЗК України.
Землекористувачі - це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_3 зазначив, що встановлення відповідачем – ОСОБА_1 міською радою металевої огорожі, створює позивачу перешкоди у користуванні нежитловою будівлею та зайняттю підприємницькою діяльністю, а саме унеможливлює під’їзд транспорту до входу в нежитлову будівлю.
Проте суд не погоджується з таким твердженням позивача.
Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.3 ст.12, ст.81 ЦПК України кожна особа зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що встановлення металевої огорожі, яка розділяє проїзну частину та тротуар по вул. Грушевського на ділянці вздовж фасаду будинку № 6, порушує його права як землекористувача земельної ділянки та створює йому перешкоди для зайняття підприємницькою діяльністю.
Так 13 січня 2017 року проведено засідання комісії з безпеки дорожнього руху в м. Малині в ході якого було вирішено звернутись до керівництва супермаркету « АТБ » щодо встановлення турнікетної огорожі на протилежному до магазину боці вулиці Грушевського. ( а.с.10).
Однак ОСОБА_1 міською радою окремих рішень про встановлення металевої огорожі не приймалось та комунальним підприємством ОСОБА_6 » не виконувалися роботи по встановленню огорожі.
Заявляючи вимоги до ОСОБА_1 міської ради про заборону вчиняти будь – які дії, пов’язані з безперешкодним доступом автомобільного транспорту для під’їзду до будинку, позивач в ході розгляду справи не обґрунтував свій позов, не уточнив вимоги та не зазначив, яким саме чином слід захистити його права.
На звернення позивача до ОСОБА_1 міського голови ( а.с. 6) стосовно під’їзду до будинку № 6 по вул. Грушевського м. Малина, була надана відповідь ( а.с. 7), про те, що для забезпечення господарських потреб вищевказаної будівлі передбачено під’їзд з тильної сторони , а саме зі сторони « Старої базарної площі».
У відповіді зазначено, що алея, яка використовується як під’їзд є пішохідною і не передбачена для проїзду автотранспорту.
Дане підтверджується актами, складеними 24 жовтня 2017 року та 25 січня 2018 року головним архітектором міста ОСОБА_6 ОСОБА_7, головним спеціалістом відділу містобудування та земельних відносин ОСОБА_8 та директором ММКП « Архітектурно – планувальне бюро » ОСОБА_9 в ході яких проведено обстеження земельної ділянки та встановлено, що зі сторони вул. Грушевського до центрального входу колишнього будинку побуту веде пішохідна алея з посадженим кулевидними кленами.
Проведеним замірами встановлено, що ширина алеї становить – 2,8 м., довжина огорожі становить 85 м.
Заявляючи вимогу до КП «Малин» про знесення усієї металевої огорожі, позивач не обґрунтував, яка є необхідність її повного демонтажу та яким саме чином цим створюються йому перешкоди для безперешкодного під’їзду автотранспорту до будівлі.
Суд вважає, що твердження позивача про те, внаслідок проведення робіт по встановленню металевої огорожі з порушенням будівельних та пожежних норм та без узгодження з відповідними органами були порушенні його законні права, є необґрунтованим.
Вищезазначені органи вправі самостійно звернутись з позовом до суду для усунення відповідних порушень, якщо такі мають місце.
Виходячи з вищевикладеного суд вважає , що заявленим позов є безпідставним та в його задоволені слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 13,81,141,263-265,280,281,282 ЦПК України, на підставі ст. 391 ЦК України, ст.152 ЗК України , суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 міської ради Житомирської області та Комунального підприємства « Малин » про заборону ОСОБА_1 міській раді вчиняти будь – які дії, пов’язані з безперешкодним доступом автомобільного транспорту до під’їзду до будинку № 6 по вул. Грушевського м. Малина та усунути перешкоди в користуванні власністю шляхом зобов’язання комунального підприємства « Малин » розблокувати доступ для під’їзду обслуговуючого транспорту та спецтехніки шляхом знесення металевої паркетної огорожі, яка блокує заїзд до входу в будинок № 6 по вулиці Грушевського ( Будинок Побуту ) зі сторони вулиці Грушевського відмовити за безпідставністю.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Малинський районний суд Житомирської області в Апеляційний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: ОСОБА_10
Судове рішення № 71873957, Малинський районний суд Житомирської області було прийнято 29.01.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 283/1649/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: