Постанова № 71873326, 30.01.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/1887/17 Провадження №33/773/12/18 Суддя в 1 інстанції: Гайдук А. Л. Категорія: ст. 472 МК УкраїниДоповідач: Денісов В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2018 року місто Луцьк

Суддя Апеляційного суду Волинської області Денісов В.П.,

з участю представника митниці - Пікалюка М.С.,

захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Василюка І.М.,

розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3 на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 03 листопада 2017 року щодо нього,

В С Т А Н О В И В:

Даною постановою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 91315 (дев'яносто одна тисяча триста п'ятнадцять) гривень 33 копійки з конфіскацією в дохід держави товару: відеокарт до персонального комп'ютера марки «МSI GeForce GTX 1080 Gaming X8 Gb» в кількості 4 шт., вартістю 78349,48 грн., та блока живлення до персонального комп'ютера марки «Corsair АХ 1500і» - 1 шт., вартістю 12965,85 грн., вилучених згідно протоколу та опису затриманих предметів №2138/20500/17 від 19.06.2017.

Стягнуто з ОСОБА_3 в користь Волинської митниці ДФС 281 (двісті вісімдесят одну) гривню витрат по справі за зберігання товару та в користь держави 320 (триста двадцять) гривень судового збору.

ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що він 19.06.2017 приблизно о 13 год. 06 хв., слідуючи з ОСОБА_4 в Україну через ВМО №1 митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС смугою митного контролю «червоний коридор», в якості пасажира автомобіля марки «Мерседес - Бенц 316 CDI», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, не задекларував, тобто не заявив за встановленою формою точних та достовірних відомостей в митній декларації та при усному опитуванні по пунктах митної декларації про кількість, найменування та вартість переміщуваного ним товару, а саме: відеокарт до персонального комп'ютера марки «МSI GeForce GTX 1080 Gaming X8 Gb» в кількості 4 шт., вартістю 78349,48 грн., та блока живлення до персонального комп'ютера марки «Corsair АХ 1500і» в кількості 1 шт., вартістю 12965,85 грн., а всього товару загальною вартістю 91315,33 грн., що знаходився в салоні автомобіля, серед задекларованого товару, без ознак приховування, який було виявлено під час здійснення митного контролю шляхом поглибленого огляду даного транспортного засобу, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.472 МК України.

У поданій 21.11.2017 апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді, а також скасувати постанову судді та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України. Посилається на те, що розгляд справи відбувся без його участі, а про існування оскаржуваної постанови він дізнався 21.11.2017. Стверджує, що суд, розглядаючи справу без його участі, допустив порушення норм процесуального права, відповідно апелянт був позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права, пов'язані із розглядом справи. Також суд безпідставно притягнув його до відповідальності, не надавши обставинам справи належну правову оцінку.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення захисника Василюка І.М., який підтримував апеляційну скаргу та просив поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати постанову судді, пояснення представника митниці Пікалюка М.С., який заперечував апеляційну скаргу і просив її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, перевіривши доводи скарги та вивчивши матеріали справи, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Враховуючи, що ОСОБА_3 не брав участі у розгляді справи, в матеріалах справи немає даних про дату вручення йому оскаржуваної постанови, а зі слів ОСОБА_3 про судове рішення він дізнався 21.11.2017, на думку апеляційного суду, клопотання апелянта про поновлення строку апеляційного оскарження постанови слід задовольнити.

Твердження ОСОБА_3 в апеляційній скарзі про те, що він не був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, а суд безпідставно розглянув справу без його участі, чим порушив його права, не заслуговують на увагу.

Так, у призначене, згідно з протоколом про порушення митних правил, на 28.07.2017 (з 10:00 год. до 12:00 год.) судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Разом з тим, 28.07.2017 року електронною поштою на адресу суду надійшло клопотання захисника Василюка І.М., у якому останній зазначив, що 27.07.2017 ОСОБА_3 уповноважив його, як адвоката, на захист своїх інтересів по даній справі. У зв'язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи та підготовки до участі в справі, захисник просив відкласти її розгляд на інший час, при цьому вказав, що оригінал даного клопотання, а також докази його повноважень будуть надані суду додатково.

Судом було відкладено розгляд справи на 10 годину 11.08.2017 та в подальшому, неодноразово судові засідання відкладались, зокрема, на: 01.09.2017, 15.09.2017, 29.09.2017 та 27.10.2017. У всіх випадках до суду повертались поштові відправлення з судовими повідомленнями про виклик в судове засідання з врученням особисто захиснику Василюку І.М. або ж за довіреністю уповноваженій особі, в той час, як поштові відправлення, надіслані на адресу ОСОБА_3, повертались до суду без вручення їх адресату з причин закінчення терміну зберігання.

28.10.2017 у телефонному режимі, на номер мобільного телефону, вказаного ОСОБА_3 в особистих письмових поясненнях від 19.06.2017, останнього особисто було повідомлено про розгляд справи про порушення митних правил в Любомльському районному суді о 12 год. 00 хв. 03.11.2017, про що помічником судді було складено відповідну телефонограму (а.с.44). Проте, у зазначену дату, ні сам ОСОБА_3, ні його захисник, не з'явились, про причини неявки суд не повідомили та будь-яких заяв чи клопотань з приводу судового розгляду справи не подали.

Таким чином, судом першої інстанції вжито усіх заходів для неодноразового повідомлення про час та місце розгляду справи ОСОБА_3 та його захисника, тому вони достовірно знали про розгляд Любомльським районним судом справи про порушення митних правил відносно ОСОБА_3, однак рухом справи не цікавились та не вживали заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

З аналізу зазначених норм Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення ст.17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

За таких обставин, суд першої інстанції не порушив вимоги законодавства та правильно розглянув справу без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та її захисника.

Висновки судді про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у передбаченому законом порядку, та належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності.

Зокрема, вина ОСОБА_3 у вчиненні зазначеного правопорушення повністю стверджена дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи: протоколом про порушення митних правил №2138/20500/17 від 19.06.2017, зі змістом якого ОСОБА_3 погодився та будь-яких доповнень і зауважень не мав (а.с.1-3); копією контрольного талона для проходження по «червоному коридору» серії ТАВ №656733 від 19.06.2017, згідно якого в автомобілі марки «Мерседес - Бенц 316 CDI», р.н.з. НОМЕР_1, слідувало всього три особи (а.с.4); митною декларацією ОСОБА_3 від 19.06.2017, у якій останній задекларував особисті речі, вагою 45 кг., та власноручним підписом ствердив про свою обізнаність з тим, що повідомлення у митній декларації недостовірних відомостей тягне за собою відповідальність згідно із законом (а.с.6); актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №205010/2017/111977 від 19.06.2017, у якому зафіксовано факт виявлення в результаті повного митного огляду автомобіля марки «Мерседес - Бенц 316 CDI », р.н.з.НОМЕР_1, незадекларованого товару, а саме: відеокарт до персонального комп'ютера марки «МSI GeForce GTX 1080 Gaming X8 Gb» в кількості 4 шт., та блока живлення до персонального комп'ютера марки «Corsair АХ 1500і» - 1 шт., який знаходився в салоні автомобіля, серед задекларованого товару, без ознак приховування, та належав пасажиру ОСОБА_3 (а.с.5); письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 19.06.2017, у яких останній вказав, що бувші у використанні відеокарти до персонального комп'ютера та блок живлення до персонального комп'ютера він не задекларував, оскільки про даний товар йому нічого не було відомо, так як переміщував його, як передачу від знайомого, на адресу в Україні, в м. Умань, по номеру мобільного телефона. Товар знаходився серед заявлених ним особистих речей та речей його сина, в автомобілі, без ознак приховування (а.с.7); копіями митних декларацій водія та іншого пасажира автомобіля: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 19.06.2017, відповідно до яких кожен з них задекларував особисті речі вагою 45 кг. (а.с.9;11); службовою запискою головного державного інспектора УПМП Волинської митниці ДФС ОСОБА_7 від 19.06.2017 (а.с.14); висновком №142005901-1297 від 04.07.2017 Управління товарознавчої, інженерно-технічної та криміналістичної експертизи спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС, згідно якого, загальна вартість безпосередніх предметів порушення митних правил у даній справі, якими є відеокарти до персонального комп'ютера марки «МSI GeForce GTX 1080 Gaming X8 Gb» в кількості 4 штуки та блок живлення до персонального комп'ютера марки «Corsair АХ 1500і», станом на дату оцінки, становить 91315,33 грн. (а.с.22-24).

Частиною 1 статті 374 МК України визначено, що товари … сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об'єктами оподаткування митними платежами.

Товар, який переміщувався ОСОБА_3 в межах вищенаведених неоподатковуваних норм, а саме: велосипеди б/у в кількості 2 шт., крісла б/у - 2 шт., холодильники - 2 шт., вагою 45 кг., органом доходів і зборів не затримувався та повернутий останньому, що доводиться протоколом про ПМП, актом про проведення огляду, службовою запискою інспектора митниці та письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 19.06.2017.

Згідно з ч.4 ст.374 МК України, товари (крім підакцизних), що ввозяться громадянами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі, сумарна фактурна вартість та/або загальна вага яких перевищують обмеження, встановлені частиною першою цієї статті, але загальна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України, в частині, що перевищує …. еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг (при ввезенні через інші пункти пропуску через державний кордон України).

Відповідно до вимог ст.472 МК України, адміністративним правопорушенням є недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто не заявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Статтею 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Згідно ст.366 МК України, канал, позначений символами зеленого кольору ("зелений коридор"), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню. Канал, позначений символами червоного кольору ("червоний коридор"), призначений для всіх інших громадян. Громадянин самостійно обирає відповідний канал ("зелений коридор" або "червоний коридор") для проходження митного контролю за двоканальною системою.

Як було встановлено вище, ОСОБА_3 обрав канал для проходження митного контролю «червоний коридор», а тому будь-які причини такого вибору не звільняють його від обов'язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України обраним ним каналом.

У справі встановлено, що ОСОБА_3 переміщуваний ним товар: відеокарти до персонального комп'ютера марки «МSI GeForce GTX 1080 Gaming X8 Gb» в кількості 4 шт., та блок живлення до персонального комп'ютера марки «Corsair АХ 1500і» - 1 шт., не задекларував ні в письмовій, ні в усній формі, що об'єктивно підтверджується зібраними письмовими доказами.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_3 не задекларував за встановленою формою переміщуваний ним через митний кордон України товар, який підлягав обов'язковому письмовому декларуванню, оскільки він перевищував дозволену неоподатковувану норму, передбачену ч.1 ст.374 МК України, по його вартості (500 євро).

Розгляд справи без участі ОСОБА_3, який був повідомлений про місце і час розгляду справи, не вплинув на правильність ухваленого рішення у справі.

При накладенні стягнення суд першої інстанції врахував характер вчиненого правопорушення, особу винного, ступінь його вини у вчиненому, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, тому обґрунтовано наклав стягнення в межах санкції ст.472 МК України - у виді штрафу в розмірі 100% вартості переміщуваних предметів з їх конфіскацією.

Постанова судді є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі ОСОБА_3, не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 03 листопада 2017 року щодо нього - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Волинської області В.П. Денісов