Рішення № 71871470, 27.12.2012, Путивльський районний суд Сумської області

Справа № 1814/1360/2012

Пр. № 2/1814/366/2012

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.12.2012 року Путивльський районний суд Сумської області

в особі : головуючого - судді Толстого О.О.

при секретарі Соповій В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Путивль справу за позовом Публічного акціонерного товариства «КРЕДІ ОСОБА_1»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про звернення стягнення на предмет іпотеки,

встановив :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом і свої вимоги обґрунтовував тим, що є правонаступником Акціонерного товариство «Індустріально-експортний банк»(далі - банк), яке 11.05.2007 року уклало з відповідачкою ОСОБА_2 кредитний договір, за умовами якого банк надав їй для придбання автомобіля кредит в сумі 20 тис. доларів США, а вона зобов’язалась повернути ці кошти зі сплатою 12,8 % річних за користування кредитом, в строк до 08.05.2014 року.

Однак всупереч умовам укладеного договору (п. 1.1., 2.4, 3.3.7) порушила строки повернення кредиту та сплати процентів, в зв’язку з чим станом на 08.10.2012 року за нею рахується прострочена заборгованість в сумі 7050,70 доларів США або 56356,24 грн. по курсу НБУ.

Для забезпечення взятих нею зобов’язань з співвідповідачами ОСОБА_3 і ОСОБА_4 був укладений договір іпотеки від 08.05.2007 року, предметом якої є належна їм на праві власності двокімнатна квартира АДРЕСА_1.

Посилаючись на ці обставини, а також порушення відповідачами умов договору іпотеки, в частині виконання обов’язку по страхуванню квартири, просив звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитом шляхом продажу на прилюдних торгах, у порядку та за початковою ціною продажу, визначеною суб’єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Представник позивача в судове засідання не з’явився, в своїй письмовій заяві позов підтримав, просив справу розглянути за його відсутності і проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 повторно в судове засідання не з’явились, про час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином, причину неявки суду не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності не подавали.

Співвідповідач ОСОБА_4 також не з’явився повторно, у своїй письмовій заяві посилався на неможливість прибуття в судове засідання через обраний йому в кримінальній справі запобіжний захід –підписку про невиїзд з м. Глухів, що не визнається судом поважною причиною, в зв’язку з неподанням ним доказів відмови слідчого у дозволі на явку в суд.

На підставі ч. 4 ст. 169, ст. 224 ЦПК України, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, при цьому виходить з наступних міркувань.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.05.2007 року між банком, правонаступником якого є позивач, і відповідачкою ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 1536/700282 (далі - кредитний договір), за умовами якого банк надав їй для придбання автомобіля кредит у сумі 20 тис. доларів США, а ОСОБА_2 зобов'язалась повернути ці кошти, сплачуючи щомісячно (до 25 числа) по 238 доларів США, а також проценти за користування кредитом в розмірі 12,8 % річних, в строк до 08.05.2014 року включно (а.с. 7-10, 12-17).

Для забезпечення позичальником своїх зобов’язань щодо погашення кредиту, сплати нарахованих відсотків, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат, між банком та співвідповідачами ОСОБА_3 і ОСОБА_4 укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки від 08.05.2007 року (далі - договір іпотеки), предметом якого є належна останнім на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Управлінням економіки Глухівської міської ради від 28.12.2006 року, двокімнатна квартира АДРЕСА_1, загальною площею 52 м2 (а.с. 18-21).

Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону. Боржник зобов’язаний виконувати свій обов’язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отримавши кредит, свої зобов’язання відповідачка ОСОБА_2 не виконала, оскільки всупереч п.п. 1.1., 2.4., 3.3.7 кредитного договору порушила строки повернення кредиту та сплати процентів по ньому, в результаті чого станом на 08.10.2012 року утворилась прострочена заборгованість по кредиту в загальному розмірі 7050,70 доларів США або 56356,24 грн. по курсу НБУ, в т.ч.: 4768 доларів США або 38110,62 грн. поточної заборгованості по кредиту, 1753,55 доларів США або 14016,13 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 88,11 доларів США або 704,26 грн. нарахованих процентів, 354,95 доларів США або 2837,12 грн. прострочених процентів, 86,09 доларів США або 688,11 грн. пені, що підтверджується наданими позивачем розрахунками, оборотними відомостями (а.с. 11, 48-63).

Не зважаючи на отримання письмової вимоги позивача (а.с. 22-23) порушення зобов’язань не усунула, що свідчить про наявність прострочення боржника.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В пункті 5.1 договору іпотеки сторони погодили право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки у випадках, якщо на момент настання терміну виконання основного зобов’язання, воно не буде виконано повністю, у випадку порушення графіку погашення кредитної заборгованості або у разі несплати відсотків (або частини відсотків) відповідно до умов Кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Водночас, в силу ч. 3 ст. 39 Закону України «Про іпотеку»суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Як роз’яснено в п. 41 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», при вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав. Оскільки вказане положення закону є оціночним, то суд має належним чином його мотивувати, співставити обставини зі змістом цього поняття, визначитись, чи не суперечить його застосування загальному змісту та призначенню права, яким урегульовано конкретні відносини (зокрема про право на першочергове задоволення вимог за рахунок предмета застави), та врахувати загальні засади цивільного законодавства –справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК).

Виходячи з цього, оцінюючи співмірність суми заборгованості та вартості іпотечного майна, суд приходить до висновку, що вартість квартири є більшою на : 28880-7050,70 = 21829,30 доларів США, ніж кредитна заборгованість, виходячи із тієї вартості предмету іпотеки, яка була погоджена сторонами у п. 1.2. договору іпотеки, що є значною різницею й свідчить про не співмірність суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна.

При цьому слід врахувати і те, що предметом іпотеки є житло відповідачів, а ступінь виконання основного зобов’язання позичальником складає 65 %.

Крім того, строк дії кредитного договору визначений сторонами до 08.05.2014 року, тобто ще не сплив, тому порушення боржником основного зобов'язання не змінює обсягу прав банку на звернення стягнення на предмет іпотеки протягом всього строку дії договору іпотеки, який спливає з моменту виконання основного зобов’язання.

Таким чином, констатуючи прострочення боржника, суд в той же час вбачає справедливим і розумним відмовити у достроковому зверненні стягнення на предмет іпотеки, беручи до уваги наведені вище обставини в їх сукупності.

Посилання позивача на порушення відповідачами п. 3.4 умов договору іпотеки, в частині виконання обов’язку по страхуванню предмету іпотеки, судом не приймаються, оскільки в порушення п. 5.2 цього ж договору в своїй письмовій вимозі про таке порушення банком не зазначалось, і останній не позбавлений можливості самостійно вжити заходів для збереження чи страхування цього майна у порядку, передбаченому п. 3.1 договору іпотеки.

На підставі викладеного, враховуючи п. 41 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», керуючись ст.ст. 526-527, 611, 1054 ЦК України, ч. 3 ст. 39 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 10,11, 60, 209, 212, 214-217 ЦПК України, суд,

вирішив :

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «КРЕДІ ОСОБА_1»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про звернення стягнення на предмет іпотеки –відмовити за безпідставністю.

Заочне рішення може бути переглянуто Путивльським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через Путивльський районний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з моменту отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: підпис

З оригіналом згідно:

Суддя

Путивльського районного суду ОСОБА_5