Рішення № 71871318, 23.01.2018, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/1269/17

Провадження № 2/577/19/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2018 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Ярмак О.М.,

за участі секретаря Цуканової О.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представників відповідача Мірошніченка Д.О., Ляшенко А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Конотопі Сумської області справу за позовом ОСОБА_1 до комунального закладу Сумської обласної ради «Сумський обласний центр екстренної медичної допомоги та медицини катастроф» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до комунального закладу Сумської обласної ради «Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» прохає суд скасувати наказ директора комунального закладу Сумської обласної ради «Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» від 24 лютого 2017 року про його звільнення з посади водія санітарного автотранспорту пункту постійного базування бригад с. Соснівка Конотопської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги з 28 лютого 2017 року на підставі п.4 ст. 40 КЗпП України за прогул; поновити його роботі на посаді водія санітарного автотранспорту пункту постійного базування бригад с. Соснівка Конотопської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги; стягнути з комунального закладу Сумської обласної ради «Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу, а також допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення його на роботі і стягнення заробітної плати в межах суми платежу за один місяць. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до наказу в.о. директора комунального закладу Сумської обласної ради «Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» від 1 квітня 2013 року № 204-к з 1 квітня 2013 року він прийнятий на посаду водія ІІ класу автотранспортного засобу відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги Конотопського району, по переводу з Конотопської ЦРЛ. З 1 лютого 2015 року відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги Конотопського району перейменовано на Конотопську станцію екстреної (швидкої) медичної допомоги (наказ № 27 від 28 січня 2015 року). 30 січня 2017 року близько 19 год. 40 хв., він, на власному автомобілі приїхав на нічну зміну до постійного пункту базування бригад с. Соснівка Конотопського району Сумської області, але на робоче місце не був допущений фельдшером пункту базування бригад с. Соснівка ОСОБА_5, який ніби-то почув від нього запах алкоголю. Не погодившись з цим, він після 21 год. 00 хв. покинув робоче місце та поїхав додому, для того, щоб знайти свідків, а також зв»язатися із керівництвом Конотопської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги та роз»яснити ситуацію, яка склалася. Оскільки зв»язатися телефоном з керівництвом установи йому не вдалося, то він знову поїхав за місцем постійного пункту базування бригад екстреної медичної допомоги в с. Соснівка, куди прибув 30 січня 2017 року після 23 години. Проте на його робочому місці вже нікого не було, тому він залишився на робочому місці сам і знаходився там до 8 год. 00 хв. 31 січня 2017 року. Його присутність на робочому місці бачили інші особи. Тобто він був відсутній на робочому місці менше ніж 3 години. 31 січня 2017 року після 8 год. 00 хв він поїхав до головного лікаря Конотопської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги ОСОБА_6, де йому запропонували надати пояснення щодо недопущення його на робоче місце та відсутність на роботі. Спочатку він заперечував свою провину, але головний лікар Конотопської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги ОСОБА_6 та старший механік ОСОБА_7 не взяли його доводи до уваги та сказали йому, що якщо він підтверджує факти викладені у доповідній фельдшера постійного пункту базування бригад с. Соснівка Конотопського району Сумської області, то його не будуть звільняти з роботи, а лише винесуть догану і залишать на робочому місці. Тому він погодився, написавши під їх диктовку пояснення, де визнав свою провину. Але потім, 14 лютого 2017 року на засіданні профспілкового комітету Конотопської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги він розповів все, як відбувалось насправді. Профспілковий комітет Конотопської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги не дав згоди на його звільнення. Однак 28 лютого 2017 року його було звільнено з посади водія санітарного автотранспорту постійного пункту базування бригад с. Соснівка Конотопської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України, за прогул. Вважає своє звільнення незаконним, оскільки він був відсутній на робочому місці 30 січня 2017 року не більше 3-х годин з поважних причин, а саме тому, що його не допустив до роботи фельдшер ОСОБА_5 Крім того його звільнення відбулося без згоди профспілкового комітету Конотопської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача за договором про надання правової допомоги ОСОБА_2 (а.с. 23-25) позовні вимоги підтримали у повному обсязі. ОСОБА_1 додатково пояснив, що він вийшов на роботу 30 січня 2017 року до 20 год. 00 хв. Фельдшер ОСОБА_5 відсторонив його від роботи, бо йому здалося, що він був у стані алкогольного сп»яніння. Він намагався довести протилежне, але ОСОБА_5 наполягав на своєму, сказав, що він може їхати додому. Він поїхав шукати свідків, які б підтвердили, що він знаходиться у тверезому стані та дійсно був відсутній на робочому місці з 21 год. 00 хв. до 23 год.10 хв. Потім приїхав на робоче місце та знаходився там до закінчення зміни. Вранці 31 січня 2017 року поїхав до м. Конотопа, щоб доповісти про ситуацію, яка складалася.

Представники відповідача - комунального закладу Сумської обласної ради «Сумський обласний центр екстренної медичної допомоги та медицини катастроф» за довіреністю Мірошніченко Д. О. (а.с. 191) та Ляшенко А.Б. (а.с. 192) позов не визнали і пояснили, що вважають позовні вимоги безпідставними. ОСОБА_1 як водій автотранспортного засобу входив до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги і 30 січня 2017 року о 20 год. 00. хв. відповідно до графіка робочого часу мав заступити на зміну. Допуск до роботи водія автотранспортного засобу здійснюється після відповідного медогляду у структурних підрозділах. Вказане медичне обстеження ОСОБА_1 було проведене 30 січня 2017 року фельдшером ОСОБА_5, який виявив у позивача ознаки алкогольного сп»яніння, у зв»язку з чим ОСОБА_1 не був допущений до роботи. Позивач залишив робоче місце та до кінця робочої зміни на робочому місці не з»являвся. 30 січня 2017 року у період часу з 20 год. 00 хв. до 23 год. 15 хв. на робочому місці - на пункті постіного базування бригад у с. Соснівка Конотопського району Сумської області постійно знаходився фельдшер ОСОБА_5 У цей проміжок часу водій ОСОБА_1 на пункті не з»являвся. Фактично всі виклики, які 30 січня 2017 року мали бути виконані бригадою у складі фельдшера ОСОБА_5 та водія ОСОБА_1, обслуговувалися іншими бригадами Конотопської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги. Також водій ОСОБА_1 не повідомляв фельдшеру-диспетчеру про те, що він перебуває на робочому місці та його не допустили до роботи. Адміністрацією Конотопської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги 31 січня 2017 року ОСОБА_1 було запропоновано надати письмові пояснення та він у своїх поясненнях зазначив, що перебував у стані алкогольного сп»яніння та у нічну зміну з 30 січня 2017 року на 31 січня 2017 року не працював. До вирішення питання про звільнення ОСОБА_1 з роботи був направлений запит на отримання згоди профспілкового комітету Конотопської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги. Проте вказаний профспілковий комітет у наданні такої згоди відмовив, але не навів при цьому мотивованого обґрунтування щодо відмови у наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 З метою забезпечення прийняття правомірного рішення, наказом від 15 лютого 2017 року № 31-ОД була створена комісія для проведення повторної перевірки причин відсутності на роботі водія санітарного автотранспорту ОСОБА_1 Засідання комісії відбулося 17 лютого 2017 року за участі ОСОБА_1, представників профспілкової організації станції та комунального закладу Сумської обласної ради «Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», адміністрації Конотопської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги та комунального закладу Сумської обласної ради «Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф». Під час засідання комісії був встановлений факт відсутності ОСОБА_1 на робочому місці без поважних причин (через вживання алкоголю) у період з 20 год.00 хв. 30 січня 2017 року до 8 год. 00 хв. 31 січня 2017 року і прийняте рішення про надання згоди на звільнення позивача. Тому ОСОБА_1 був звільнений з роботи на підставі п.4 ст. 40 КЗпП України за прогул.

Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, вважає, що позов підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3, з 12 січня 1981 року він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 а (а.с. 17).

Як вбачається з копії трудової книжки серії НОМЕР_2 та наказу в.о. директора комунального закладу Сумської обласної ради «Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» від 1 квітня 2013 року № 204-К, ОСОБА_1 з 1 квітня 2013 року прийнятий по переводу з Конотопської ЦРЛ на посаду водія автотранспортного засобу ІІ класу відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги Конотопського району Сумської області (а.с. 4-6,7-8).

З 1 лютого 2015 року відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги Конотопського району перейменовано на Конотопську станцію екстреної (швидкої) медичної допомоги (а.с. 4-6).

28 лютого 2017 року ОСОБА_1 звільнений на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогул згідно наказу від 24 лютого 2017 року № 94-К (а.с. 4-6, 15, 31, 141-142).

Згідно графіку роботи працівників Конотопської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги на січень 2017 року, ОСОБА_1 мав працювати з 20 год. 00 хв. 30 січня 2017 року до 08 год. 00 хв. 31 січня 2017 року (а.с. 37- 38).

Як вбачається з журналу щозмінного передрейсового та після рейсового медичних оглядів пункту постійного базування бригад с. Соснівка Конотопської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги, 30 січня 2017 року медичне обстеження ОСОБА_1 проведено не було (а.с. 95- 96, 96).

З доповідної фельдшера пункту постійного базування бригад с. Соснівка Конотопського району Сумської області ОСОБА_5 вбачається, що при випуску на лінію 30 січня 2017 року о 20 год. 00 хв. водія ОСОБА_1 він почув від останнього запах алкоголю, тому не допустив його до рейсу, запропонувавши йому пройти медичне обстеження на стан алкогольного сп»яніння. ОСОБА_1 відмовився та покинув робоче місце і більше не з»являвся до 23 год. 20 хв., поки він не поїхав до Конотопської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги для продовження роботи у складі іншої бригади станції (а.с. 9).

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що він працює фельдшером Конотопської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги та у 2017 році працював в одній зміні з водієм ОСОБА_1 30 січня 2017 року вони мали заступити на зміну о 20 год. 00 хв. та працювати до 8 год. 00 хв. 31 січня 2017 року. 30 січня 2017 року він прийшов на роботу о 19 год. 40 хв., водій ОСОБА_1 вже був на робочому місці, але сказав, що не може відчинити двері до їх службового приміщення, бо зламався ключ. Він побачив, що ОСОБА_1 був у стані алкогольного сп»яніння. Сам ОСОБА_1 не заперечував даний факт. Він сказав, що не допускає ОСОБА_1 до роботи та останній може йти додому, але як оформити факт появи водія на робочому місці у нетверезому стані він не знав. Потім він поїхав за ключами до іншого водія - ОСОБА_8 та ОСОБА_1 поїхав разом з ним. О 20 год. 01 хв. він та ОСОБА_1 вже повернулися на місце роботи та о 20 год. 07 хв. він зателефонував головному фельдшеру ОСОБА_9 і доповів про ситуацію, що ОСОБА_1 прийшов на роботу у нетверезому стані. О 20 год. 16 хв. йому зателефонувала ОСОБА_9 та сказала, що ОСОБА_1 слід направити на обстеження, а о 20 год. 21 хв. - повідомила, що вона виїздить до с. Соснівка Конотопського району Сумської області і будуть вирішувати питання про складання відповідного акту. Коли ОСОБА_1 це почув, то о 20 год. 22 хв. залишив своє робоче місце, поїхавши на своєму автомобілі. О 20 год. 26 хв. він знову зателефонував ОСОБА_9 та повідомив, що ОСОБА_1 залишив робоче місце та потреби їхати та складати акт, що він перебуває у нетверезому стані не має. Оскільки він не міг без водія виконувати свої обов»язки, то о 22 год. 30 хв. до нього заїхала інша бригада фельдшерів - ОСОБА_10 і ОСОБА_11, та він поїхав разом з ними близько 23 години до м. Конотопа. Чи приходив водій ОСОБА_1 на робоче місце 30 січня 2017 року після 23 години та чи знаходився на робочому місці до 8 години 31 січня 2017 року він пояснити не може. Акт про відсутність ОСОБА_1 на робочому місця складали 31 січня 2017 року на Конотопській станції екстреної (швидкої) медичної допомоги. Він та інші особи мали змогу скласти акт безпосередньо в с. Соснівка Конотопського району Сумської області та запросити інших осіб, наприклад сторожа, але він не знав як це зробити. ОСОБА_1 при складанні вказаного акту запрошений не був. Він написав відповідну доповідну записку щодо подій, які відбулися 30 січня 2017 року. Фактично він не допустив водія до роботи через стан алкогольного сп»яніння.

Відповідно до пояснень свідка ОСОБА_9, вона працює головним фельдшером Конотопської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги. 30 січня 2017 року о 20 год. 07 хв. їй зателефонував фельдшер пункту постійного базування бригад с. Соснівка Конотопської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги ОСОБА_5 та повідомив, що водій ОСОБА_1 з»явився на роботу у нетверезому стані. В цей же день о 20 год. 26 хв. їй знову зателефонував фельдшер ОСОБА_5 та повідомив, що водій ОСОБА_1 залишив робоче місце і поїхав додому, а тому він не може обслуговувати свою дільницю, у зв»язку з чим виклики швидкої (екстреної) медичної допомоги були переадресовані на іншу бригаду швидкої медичної допомоги. Про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці був складений акт від 31 січня 2017 року. Їй дійсно 30 січня 2017 року близько 23 год. 45 хв. телефонувала дружина ОСОБА_1, але вона не відповіла на дзвінок, бо вже відпочивала.

Свідок ОСОБА_12 пояснила, що вона працює диспетчером Конотопської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги та 30 січня 2017 року о 20 год. 00 хв. заступила на зміну. На початку 21 години їй зателефонував фельдшер ОСОБА_5 та повідомив, що водій ОСОБА_1 прийшов на роботу у нетверезому стані. Вказане повідомлення фельдшера вона ніде не реєструвала, оскільки ОСОБА_5 повідомив, що він уже всім зателефонував. Їй відомо, що через поведінку ОСОБА_1 був переадресований виклик швидкої медичної допомогу на іншу бригаду фельдшерів. Оскільки ОСОБА_1 прийшов на роботу у нетверезому стані, а фельдшер ОСОБА_5 не міг працювати без водія, то було прийняте рішення про повернення фельдшера ОСОБА_5 до Конотопської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги, його мала забрати інша бригада фельдшерів - ОСОБА_10 та ОСОБА_11 Разом з ними ОСОБА_5 приїхав до м. Конотопа 30 січня 2017 року близько 22 год. 45 хв.

Як вбачається з акту від 30 січня 2017 року, складеного комісією у складі фельдшерів ОСОБА_5, ОСОБА_11 та ОСОБА_10, водій ОСОБА_1 30 січня 2017 року о 21 год. 50 хв. був відсутній на своєму робочому місці без поважних причин (згідно графіку роботи Конотопської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги він мав працювати з 20 год. 00 хв 30 січня 2017 року до 08 год. 00 хв. 31 січня 2017 року) (а.с. 10, 58).

Вказаний акт не містить часу, протягом якого ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці, лише доводить, що він був відсутній на робочому місці 30 січня 2017 року о 21 год. 50 хв.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що він працює фельдшером Конотопської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги. У кінці січня 2017 року, точної дати він на даний час не пам»ятає, близько 20 год. 00 хв. він отримав виклик до с. Тулушка Конотопського району Сумської області. Потім йому повідомили, що він має заїхати до с. Соснівка Конотопського району Сумської області до амбулаторії, щоб забрати фельдшера ОСОБА_5 до м. Конотопа та з»ясувати чи присутній на роботі водій швидкої допомоги. Близько 22 години на автомобілі швидкої медичної допомоги він приїхав до с. Соснівка Конотопського району. На момент його приїзду був присутній лише фельдшер ОСОБА_5 Водія ОСОБА_1 на місці не було. Вони почекали водія 10-15 хв., а потім поїхали до Конотопської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги. Акт про відсутність водія ОСОБА_1 на робочому місці 30 січня 2017 року був складений не у день його приїзду до с. Соснівка Конотопського району, а пізніше 31 січня 2017 року чи 1 лютого 2017 року. Він може підтвердити, що ОСОБА_1 не було на робочому місці 30 січня 2017 року на час його приїзду. Вказаний час зафіксований у підписаному ним акті. Час, протягом якого ОСОБА_1 був відсутній 30 січня 2017 року на робочому місці він пояснити не може. Фельдшер ОСОБА_5 поїхав разом з ними до м. Конотопа Сумської області.

Свідок ОСОБА_10, яка працює фельдшером Конотопської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги підтвердила пояснення свідка ОСОБА_11, пояснивши, що дійсно водій ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці 30 січня 2017 року о 21 год. 50 хв., коли вони заїздили до Соснівської амбулаторії. Про факт відсутності водія ОСОБА_1 на робочому місці наступного дня - 31 січня 2017 року був складений відповідний акт. Вона не знає протягом якого часу до 21 год. 50 хв. ОСОБА_1 був відсутні на робочому місці та чи з»явився він на робочому місці після їх від»їзду. Фельдшер ОСОБА_5 поїхав разом з ними. Інших осіб на місці у Соснівській амбулаторії не залишилося.

З карти виїзду екстреної медичної допомоги від 30 січня 2017 року вбачається, що фельдшери ОСОБА_13 та ОСОБА_10 були на виїзді за викликом в с. Тулушка Конотопського району Сумської області 30 січня 2017 року з 20 год. 40 хв. до 21 год. 35 хв. (а.с. 54-55, 76).

З пояснень ОСОБА_1 від 31 січня 2017 року вбачається, що він 30 січня 2017 року о 20 год. 00 хв. прибув на робоче місце, але не був допущений фельдшером до роботи у зв»язку з тим, що від нього відчувався запах алкоголю (а.с. 11).

Встановлено також, що 8 лютого 2017 року директором комунального закладу Сумської обласної ради «Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» направлене подання Голові об»єднаного профспілкового комітету та Голові первинного профспілкового комітету Конотопської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги про отримання згоди на звільнення ОСОБА_1 за вчинений прогул (а.с. 13).

ОСОБА_1 є членом профспілкового комітету Конотопської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги (а.с. 194).

До складу вказаного профспілкового комітету входить 6 осіб: голова комісії ОСОБА_14, секретар ОСОБА_26, заступник голови - ОСОБА_15, члени профспілкового комітету - ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18(а.с. 148, 149).

Діяльність первинного профспілкового комітету Конотопської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги визначається Статутом професійної спілки працівників хорони здоров»я (а.с.151-170).

З копії витягу з протоколу засідання профспілкового комітету Конотопської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги від 14 лютого 2017 року № 30, вбачається, що профспілковий комітет не надав згоди на звільнення водія ОСОБА_1 за прогул на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України, оскільки вважав не доведеним факт вчинення водієм ОСОБА_1 прогулу. Вказане рішення було прийнято одноголосно 5 членами профспілкового комітету (а.с. 14, 150).

З вищевказаного витягу з протоколу засідання профспілкового комітету слідує, що ОСОБА_1 на засіданні профспілкового комітету пояснював, що 30 січня 2017 року фельдшер ОСОБА_5 не допустив його до роботи, посилаючись на те, що він знаходиться в стані алкогольного сп»яніння. У зв»язку з чим він близько 21 години залишив місце роботи та пішов шукати свідків, які могли б підтвердити або спростувати стан алкогольного сп»яніння. Зрозумівши, що відстронення його від роботи фельдшером є неправомірним, він близько 23 години повернувся на роботу та знаходився на робочому місці до 8 години ранку наступного дня. Вказані обставини можуть підтвердити свідки ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21

Свідок ОСОБА_19 пояснила, що вона проживає та з 14 березня 1996 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2. Вона знає ОСОБА_1 як особу, ніяких відносин між ними не було. Соснівською амбулаторією Конотопського району Сумської області їй надавалася медична допомога та останній раз вона відвідувала амбулаторію 15 січня 2017 року. Ввечері 30 січня 2017 року вона стала погано себе почувати та близько 23 години разом із ОСОБА_20 на автомобілі останнього виїхали до Соснівської амбулаторії, оскільки їй було відомо, що там завжди чергує фельдшер швидкої медичної допомоги. Коли вони приїхали до вказаної амбулаторії, то автомобіля швидкої допомоги на місці не було. Вона і ОСОБА_20 вирішили почекати, бо думали, що фельдшер поїхав на виклик. Вони чекали на працівників амбулаторії близько 5-10 хв., коли до приміщення амбулаторії на власному автомобілі приїхав ОСОБА_1 Вони запитали у ОСОБА_1 де фельдшер, на що останній відповів, що не знає, оскільки у нього виникла конфліктна ситуації. Вони ще почекали фельдшера 10-15 хв. та поїхали в с. Шаповалівка Конотопського району Сумської області, де їх знайомий фельдшер надав їй медичну допомогу. ОСОБА_1 залишився на своєму робочому місці.

Аналогічні пояснення надав і свідок ОСОБА_20

Свідок ОСОБА_21 пояснив, що він працює у територіальному центрі с. Соснівка Конотопського району Сумської області кочегаром. Соснівська амбулаторія, на базі якої базується відділення Конотопської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги в с. Соснівка, знаходиться на одній території з територіальним центром. Графік його роботи становить щодня з 6 год. 00 хв. до 22 год. 00 хв. 31 січня 2017 року він прийшов на роботу о 6 години ранку та близько 6 год. 15 хв. вийшов у двір, де побачив водія Конотопської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги ОСОБА_1, робоче місце якого визначено у приміщенні Соснівської амбулаторії. Він поспілкувався із ОСОБА_1 близько 10-15 хв. та пішов у своїх справах.

Крім того, відповідно до табелю обліку використання робочого часу за січень 2017 року, ОСОБА_1 працював з 20 год. 00 хв. 30 січня 2017 року до 08 год. 00 хв. 31 січня 2017 року (а.с. 35- 36), тобто повністю відпрацював свою зміну.

В судовому засіданні представники відповідача пояснили, що вказаний табель був складений до 25 січня 2017 року, а тому у ньому відображено, що ОСОБА_1 відпрацював всю зміну.

Проте, суд критично оцінює вказані пояснення, оскільки будь-яких доказів корегування табеля обліку робочого часу за січень 2017 року щодо часу роботи ОСОБА_1 відповідачем надано не було.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснив, що він є головою первинної профспілкової організації Конотопської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги. 17 лютого 2017 року на засіданні профспілкового комітету розглядалося питання про надання згоди на звільнення водія ОСОБА_1 з посади на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогул. Членами профспілкового комітету були досліджені всі документи, які підтверджували факт відсутності ОСОБА_1 на робочому місці, заслухані пояснення самого ОСОБА_1 та оскільки факт відсутності ОСОБА_1 на робочому місці протягом більш ніж трьох годин протягом робочого дня без поважних причин підтверджений не був, а також враховуючи те, що ОСОБА_1 раніше не допускав порушення трудової дисципліна та не притягувався до дисциплінарної відповідальності було прийняте рішення про відмову у наданні згоди на його звільнення за прогул.

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 42 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 2-5, 7 статті 40 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства. Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обгрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обгрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Відповідач у своєму наказі про звільнення ОСОБА_1 від 24 лютого 2017 року № 84-к зазначив, що профспілковий комітет Конотопської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги у наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 було відмовлено, але вмотивованого обґрунтування своєї вимоги не надав (а.с. 4-6, 15, 31, 141-142). За таких обставин ОСОБА_1 був звільениний без згоди профспілкового комітету.

В той же час, суд не погоджується із зазначеними доводами відповідача, оскільки первинна профспілкова організації, як вбачається із витягу з протоколу її засідання від 14 лютого 2017 року, не надала згоду на звільнення ОСОБА_1 у зв»язку з тим, що факт прогулу ОСОБА_1 доведений не був (а.с. 14, 150).

Суд також враховує, що з протоколу № 2 роботи окружної лінійно-контрольної комісії Конотопської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги від 31 січня 2017 року витікає, що остання прийняла рішення про звільнення ОСОБА_1 за порушення трудової дисципліни, а саме перебування на робочому місці в стані алкогольного сп»яніння, а не за прогул (а.с. 12).

Відповідно до наказу директора КЗ Сумської обласної ради «Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» від 15 лютого 2017 року № 31-ОД було прийняте рішення про проведення повторної перевірки причин відсутності на роботі водія санітарного автотранспорту ОСОБА_1 (а.с. 45).

Як вбачається з довідки про результати засідання комісії з перевірки обставин відсутності водія ОСОБА_1 на роботі 30 січня 2017 року від 17 лютого 2017 року, комісія дійшла висновку, що наявні всі правові підстави для звільнення ОСОБА_1 на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України (а.с. 56-57).

Проте, суд враховує, що відповідно до Положення про окружну лінійно-контрольну комісію КЗ Сумської обласної ради «Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», затв. наказом КЗ САР «СОЦЕМД та МК» від 11 грудня 2015 року № 195, вказана комісії створюється для здійснення планових та оперативних перевірок виконання підрозділами, бригадами та окремими працівниками покладених на них функцій, завдань та інших затверджених інструкцій, наказів та розпоряджень керівництва Центру. Вказана комісія не наділена повноваженнями надавати висновки щодо наявності підстав для звільнення особи за порушення трудової дисципліни. Крім того, за результатами перевірок комісія має складати акти та про виявлені недоліки повідомляти керівництво Центру у доповідних записках, додаючи до них акти перевірок (а.с. 46-52).

Крім того висновки вказаної комісії в частині того, що ОСОБА_1 30 січня 2017 року перебував у стані алкогольного сп»яніння, не вийшов на роботу та не приступив до виконання своїх функціональних обов»язків (а.с. 57) не відповідають дійсним обставинам, які мали місце 30 січня 2017 року.

Той факт, що 30 січня 2017 року ОСОБА_1 вийшов на роботу та знаходився на робочому місці на початку зміни підтверджується показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_9, а також свідка ОСОБА_22, яка пояснила, що у січні 2017 року, точної дати вона на даний час не пам»ятає, близько 20 год. 00 хв. до неї додому приїздили фельдшер та водій ОСОБА_1, щоб взяти ключ від приміщення Соснівської амбулаторії, оскільки у її чоловіка, який працює водієм Конотопської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги у пункті постійного базування бригад с. Соснівка був запасний ключ. У них вдома ОСОБА_1 пробув близько 5 хв.

За показаннями свідка ОСОБА_23, її чоловік - ОСОБА_1 працював водієм Конотопської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги у пункті постійного базування бригад в с. Соснівка та 30 січня 2017 року мав заступити на зміну о 20 год. 00 хв. Чоловік поїхав на зміну, проте близько 21 год. 20 хв. повернувся додому та сказав, що фельдшер ОСОБА_5 не допустив його до роботи, оскільки відчув від нього запах спиртного. Її чоловік у той день спиртні напої не вживав. Він весь день керував транспортним засобом, був за викликом у Конотопському ВП ГУНП в Сумській області. ОСОБА_1 знаходився вдома до 22 год. 50 хв., а потів вона сказала, щоб він їхав на роботу та чекав на роботі вирішення ситуації. О 23 год. 10 хв. ОСОБА_1 зателефонував їй з робочого місця та сказав, що він знаходиться один. Чоловік знаходився на робочому місці до ранку 31 січня 2017 року. Вона намагалася зв»язатися телефоном з керівництвом Конотопської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги, щоб повідомити про конфлікту ситуації, але ніхто не відповідав, тому вона сказала чоловіку, щоб він залишався на робочому місці до кінця зміни.

Свідок ОСОБА_24, який працює водієм Конотопської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги пояснив, що у кінці січня 2017 року точної дати він на даний час не пам»ятає, він вранці добирався до місця своєї роботи та йому потрібно було добратися до м. Конотопа Сумської області. Близько 8 год. 15 хв. його на своєму автомобілі до м. Конотопа Сумської області підвіз ОСОБА_1, який їхав із с. Соснівка Конотопського району Сумської області. ОСОБА_1 пояснив, що їде до м. Конотопа до керівництва швидкої медичної допомоги, оскільки у нього на зміні вночі, коли він чергував в с. Соснівка Конотопського району Сумської області, виникли неприємності.

Свідок ОСОБА_25 пояснив, що він працює головою обласної профспілкової організації комунального закладу Сумської обласної ради «Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф». Питання про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 розглядала первинна профспілкова організація. Обласна профспілкова організація розглядала б вказане питання лише у разі, якщо ОСОБА_1 не погодився з рішенням первинної профспілкової організації. Адміністрація установи не має права оскаржити рішення профспілкового комітету, вона може лише не погодитися з ним. Зауважень до висновку первинної профспілкової організації від 14 лютого 2017 року у нього не було. Він приймав участь у засіданні окружної лінійно-контрольної комісії КЗ Сумської обласної ради «Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» 17 лютого 2017 року та проголосував за підтримання рішення вказаної комісії про звільнення ОСОБА_1, оскільки вважав, що водій швидкої (екстреної) медичної допомоги не може допускати подібну поведінку та виходити на роботу у нетверезому стані.

Відповідно до ч. 6 ст. 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно .п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу без поважних причин.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 року № 9 визначено, що прогулом під час розгляду позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п. 4 ст. 40 КЗпП, визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у звязку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобовязаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального навчального закладу).

Слід зазначити, що підставою для розірвання трудового договору згідно з положеннями п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України є прогул без поважних причин.

За таких обставин, важливим моментом є встановлення причин відсутності працівника на роботі та часу протягом якого він був відсутній на робочому місці.

На думку суду, відповідачем в судовому засіданні не надано доказів, що водій санітарного автотранспорту пункту постійного базування бригад с. Соснівка Конотопської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці у період з 20 год. 00 хв. 30 січня 2017 року до 08 год. 00 хв. 31 січня 2017 року більш ніж трьох годин протягом робочого часу без поважних причин.

Відповідно до Статуту комунального закладу Сумської обласної ради «Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, затв. наказом начальника управління майном Сумської обласної ради від 5 квітня 2016 року, відповідач є юридичної особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби та інших банківських установах, гербову печатку із своїм найменуванням та інші реквізити (а.с. 88-94).

За таких обставин, суд приходить висновку, що слід скасувати наказ директора комунального закладу Сумської обласної ради «Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги» від 24 лютого 2017 року № 94 про звільнення ОСОБА_1 з посади водія санітарного автотранспорту пункту постійного базування бригад с. Соснівка Конотопської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги з 28 лютого 2017 року на підставі п.4 ст. 40 КЗпП України за прогул.

Частиною 1 ст. 235 КЗпП України визначено, що працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу.

Тому, позивача слід поновити на роботі на посаді водія санітарного автотранспорту пункту постійного базування бригад с. Соснівка Конотопської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги з дня його звільнення, а саме, з 28 лютого 2017 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затв. постановою КМУ від 8 лютого 1995 року №100 .

З довідки комунального закладу Сумської обласної ради «Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» вбачається, що розмір нарахованої позивачеві заробітної плати за грудень 2016 року та січень 2017 року (за останні два місяці, що передували звільненню) становить 8 857 грн. 93 коп., середньоденна заробітна плата становить 142 грн. 93 коп. (а.с. 59).

За період з 28 лютого 2017 року до 23 січня 2018 року час вимушеного прогулу складає 224 дні.

За таких обставин з комунального закладу Сумської обласної ради «Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» на користь ОСОБА_1 слід стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 32 016 грн 32 коп (142 грн 93 коп - середньоденна заробітна плата х 224 дні).

Відповідно до ч. 7 ст. 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню, а згідно п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць та поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

Враховуючи вищевикладене, слід допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць.

При зверненні до суду з позовом ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» був звільнений від сплати судового збору, тому згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір у прибуток держави слід стягнути з комунального закладу Сумської обласної ради «Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф».

Керуючись ст. 43 Конституції України, ст. 21, п. 4 ст.40, 42, ст. ст. 147, 235 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», постановою Пленуму Верхового Суду України від 09.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 09.11.1992 року № 9, ст. ст. 12, 77-83, 141, 259, 263-265, 273, 352, 354, п.п. 2,4 ч. 1 ст. 430, п. 15.5) розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ директора комунального закладу Сумської обласної ради «Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» від 24 лютого 2017 року № 94 про звільнення ОСОБА_1 з посади водія санітарного автотранспорту пункту постійного базування бригад с. Соснівка Конотопської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги з 28 лютого 2017 року на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогул.

Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді водія санітарного автотранспорту пункту постійного базування бригад с. Соснівка Конотопської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги з дня його звільнення - з 28 лютого 2017 року.

Стягнути з комунального закладу Сумської обласної ради «Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» (м. Суми, провулок Громадянський, 4 а, код ЄДРПОУ 23824057) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28 лютого 2017 року до 23 січня 2018 року в розмірі 32 016 грн 32 коп (тридцять дві тисячі шістнадцять грн 32 коп) з утриманням податків та інших обов»язкових платежів.

Стягнути з комунального закладу Сумської обласної ради «Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» (м. Суми, провулок Громадянський, 4 а, код ЄДРПОУ 23824057) у прибуток держави судовий збір в розмірі 640 грн 00 коп (шістсот сорок грн 00 коп).

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 на посаді водія санітарного автотранспорту пункту постійного базування бригад с. Соснівка Конотопської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми за один місяць в розмірі 4 428 грн 97 коп (чотири тисячі чотириста двадцять вісім грн 97 коп).

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Конотопський міськрайонний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі складено 29 січня 2018 року.

Суддя Ярмак О. М.