Рішення № 71870397, 30.01.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/23419/17

Провадження № 2-а/522/71/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Домусчі Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До суду 12.12.2017 року звернулась позивачка з позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити дії. В адміністративному позову просила:

1. Визнати відмову Центрального об'єднаного УПФУ в м. Одесі у призначенні, нарахуванні та виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років неправомірною та скасувати рішення за №152 від 19 жовтня 2017 року;

2. Визнати достатнім для призначення пенсії за вислугу років спеціальний стаж роботи ОСОБА_1 20 років 05 місяці 12 днів, у т.ч. зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури 17 років 05 місяців 09 днів;

3. Зобов'язати Центральне об'єднаного УПФУ в м. Одесі призначити, нарахувати, та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років у розмірі 90% від місячного заробітку без обмеження граничного розміру та з урахуванням середньомісячної суми виплат за останніх 24 календарних місяці роботи перед зверненням за призначенням пенсії, яка становить 41114,85 гривень відповідно до довідки прокуратури Одеської області №585 від 19.10.2017 про розмір місячного заробітку, починаючи з 09 жовтня 2017 року (з дня звернення за пенсією);

4. Стягнути з Центрального об'єднаного УПФУ в м Одесі на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору;

5. Звернути постанову суду до негайного виконання в межах суми стягнень за один місяць.

В обґрунтування позову зазначила, що вона перебуваючи на посаді прокурора відділу Прокуратури Одеської області, 09.10.2017 року звернулась до Центрального об'єднаного УПФУ в м. Одесі із заявою про призначення пенсії за вислугу років у відповідності до Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991р. №1789 - XII в редакції Закону від 04.09.2008 року № 502-УІ (що була чинною на час роботи). Проте, рішенням Центрального об'єднаного УПФУ в м. Одесі №152 від 19 жовтня 2017 року всупереч вимогам позивачки, відмовлено в призначенні пенсії з посиланням на дію ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року, а також п. 8 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно підвищення пенсій» від 03.10.2017 року №2148-УІІІ та який набрав чинності 11.10.2017 року. Позивача вважає, що рішення відповідача щодо відмови у призначенні їй пенсії за вислугу років є таким, що грубо порушує її конституційні права з наступних підстав. На момент звернення до Центрального об'єднаного УПФУ в м. Одесі спеціальний стаж роботи ОСОБА_1, потрібний для призначення пенсії за вислугу років, складав 17 років 05 місяців 9 днів. На час подачі заяви діяльність органів прокуратури та порядок призначення пенсії працівникам прокуратури регулювався Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014р. №1097-VII, відповідно до ст. 86 якого прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. З 2001 року по 2011 рік, коли позивачка працювала на посадах в органах прокуратури, для неї діяли гарантії пенсійного забезпечення як для працівника прокуратури, які суттєво відрізняються від положень, передбачених нині діючим Законом. Отже, ОСОБА_1 вважає, що положення Закону України від 14.10.2014р. №1697-VII значно обмежують її права, призводить до звуження їх змісту і обсягу, та фактично спрямовані на погіршення рівню життя та позбавлення менш наданих державою раніше гарантій щодо матеріального пенсійного забезпечення як працівника прокуратури, який має вислугу років понад 20 років, з яких більше 17 років присвятила службі державі на посадах прокурора, із зазначеним перебільшенням встановленого Законом від 05.11.1991р. №1789 - ХП мінімуму такої служби, визначену в 10 років. Позивачка вважає, що має право на призначення пенсії за вислугу років на підставі Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991р. №1789 - XII, в редакції, яка діяла до липня 2011 року. Зазначає, що її стаж роботи на прокурорських посадах складає 17 років 05 місяців 9 днів (16.02.2000-09.10.2017). Крім того, до цього стажу, згідно вимог законодавства, додається половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі. Позивачка закінчила Одеську державну юридичну академію у 1999 році (період навчання з 01.09.1993 по 30.06.1999) - половина строку навчання, який зараховується до 20-річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років, складає 2 роки 10 місяців 28 днів. Таким чином, ОСОБА_1 має загальний стаж роботи, що дає право на пенсію за вислугою років 20 років 5 місяців 12 днів.

Ухвалою суду від 13.12.2017 року було відкрите провадження, відповідачу був наданий строк для надання заперечень по справі.

До суду 10.01.2018 року надійшли заперечення на адміністративний позов від Центрального об'єднаного управління ПФУ м. Одеси, в яких відповідач просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

В обґрунтування заперечень відповідач вказує, що 09.10.2017 року позивач звернулась до управління з заявою про призначення пенсії у відповідності до Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII (далі - Закон) на підставі довідки від 09.10.2017 р. №585, виданої Прокуратурою Одеської області. Відповідно до ст. 86 Закону прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення за призначенням пенсії за вислугу років - вислуги років не менше 23 роки 06 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 06 місяців. За підсумком заяви та доданих до неї документів (в тому числі довідки від 09.10.2017 року № 585, виданої Прокуратурою Одеської області). Управлінням відмовлено в призначені пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про прокуратуру», про що винесено рішення від 17.10.2017р № 152 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років згідно законом України «Про прокуратуру». Згідно наданих документів стаж позивачки складає 20 років 5 місяців 12 днів. Доводи позивача про те, що ст. 86 Закону №1697-VII у порівнянні зі ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ (в ред. 12.07.2001) збільшено стаж роботи, що дає їй право на пенсію за вислугу років, а це є звуженням його прав, як позивача, в розумінні Конституції України ПФУ вважає безпідставними, так як норма ст. 86 Закону №1697-УІ1 не визнана не конституційною, на час розгляду справи є діючою, а тому підлягає до застосування. На підставі вищевикладеного, Центральне об'єднане управління ПФУ вважає, що підстави для задоволення вимог та наявність у позивача права на призначення пенсії за вислугу років - відсутні.

Відповідно до Закону України від 3 жовтня 2017 року N 2147-VIII Кодекс адміністративного судочинства України викладено у новій редакції, який набрав чинності з 15.12.2017р..

Згідно п. 10 ч.1 Перехідних Положень (розділ VІІ) КАС України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу;

Згідно ст.12 КАСУ( в ред.. що діє з 15.12.2017р.):

1. Адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

2. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

3. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

5. Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

6. Для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: 3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;

10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження;

Ст.257 ч.1 КАС України передбачено також, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Крім того ч.1.ст.263 КАС України (ред. з 15.12.2017р.) суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: 2) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;

Враховуючи перехідні положення КАС України (в редакції від 03.10.2017 року), зважаючи на те, що вказана категорія справи відноситься до справ незначної складності, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на положення наведеної процесуальної норми, виходячи із суті позовних вимог, під час розгляду даної справи відповідачу належить довести правомірність своїх дій та бездіяльності.

З розписки-повідомлення № 6979 від 09.10.2017 року судом встановлено, що 09.10.2017 року ОСОБА_1 звернулась до Центрального об'єднаного управління ПФУ з заявою про призначення пенсії за вислугу років з доданими документами, а саме: копією довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, документи про місце проживання (реєстрації) особи, копія паспорта, копія трудової книжки, диплом про навчання, довідка про прийняття на роботу, довідка про заробітну плату від 09.10.2017 року № 585.

Позивачка просила призначити їй пенсію за вислугу років у відповідності до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року.

Однак, відповідач своїм рішенням № 152 від 17.10.2017 року відмовив у призначенні зазначеного виду пенсії з огляду на те, що у позивача недостатньо стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років.

Як вбачається з копії трудової книжки, наявної у матеріалах справи, ОСОБА_1 з 01.09.1993 року по 27.08.1999 року навчалась в Одеській державній юридичній академії. У прокуратурі Одеської області ОСОБА_1 почала працювати з 17.02.2000 року на посаді стажиста прокуратури Київського району м. Одеси. 23.03.2000 року позивачка була призначена на посаду помічника прокурора Київського району м. Одеси. 03.02.2011 року позивачкою прийнято присягу працівника прокуратури. Згідно останніх записів з копії трудової книжки, 30.09.2016 року позивачка була призначена на посаду прокурора відділу державного обвинувачення в апеляційному судді управління підтримання державного обвинувачення в суді прокуратури області.

Таким чином, відповідно до відомостей наданих суду стаж роботи позивача на день звернення до відповідача з відповідною заявою відповідно до Закону України «Про прокуратуру» становив 20 років 5 місяці та 12 днів.

17.10.2017 року Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одеса рішенням № 152 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за вислугою років згідно Закону України «Про прокуратуру», мотивуючи тим, що у позивача відсутній стаж, що дає право на пенсію за вислугу років 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців.

Пенсійним органом було розраховано загальний страховий стаж згідно наданих документів, який станом на 17.10.2017 року склав 20 років 5 місяців 12 днів, з них стаж на посадах прокурорів становить 17 років 5 місяців 9 днів, стаж роботи на посаді стажиста - 1 місяць 6 днів та половина строку навчання у вищому навчальному юридичному закладі - 2 роки 10 місяців 28 днів.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на момент звернення позивача до органу Пенсійного фонду про призначення пенсії), який визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

У силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст.501 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

01 жовтня 2011 року набрав чинності Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI, згідно з яким ч.1 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII замінено двома частинами такого змісту: «Прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше:

- по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років;

- з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року - 20 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року - 21 рік, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 11 років;

- з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року - 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 11 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 12 років;

- з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 12 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 13 років;

- з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 13 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 14 років;

- з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 14 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 15 років.

Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.»

Відповідно до змін, внесених до вказаної правової норми згідно із Законами України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року №1166-VII, який набрав чинності 01 травня 2014 року, «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року №76-VIII, який набрав чинності 01 січня 2015 року, розмір пенсії у відсотковому відношенні до заробітної плати зменшено і незалежно від стажу роботи становить: з 01 травня 2014 року - 70%, з 01 січня 2015 року - 60%.

01 квітня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VIII, у п.5 Прикінцевих положень якого визначено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України, зокрема «Про прокуратуру».

15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, відповідно до пп.1 п.3 р. XII «Прикінцеві положення» якого норми Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII втратили чинність, крім, зокрема ч.ч.3, 4, 6, 11 ст.501.

Пенсійне забезпечення працівників прокуратури станом на час звернення позивача за призначенням пенсії регулюється правилами ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, відповідно до ч.ч.1, 2 якої прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше:

- по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років;

- з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року - 20 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року - 21 рік, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років;

- з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року - 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років;

- з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років;

- з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років;

- з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.

Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Відповідно до ч.3 ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У Рішенні Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005 наведено тлумачення поняття «звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина», що міститься в ч.3 ст.22 Конституції України, згідно з яким конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні, визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Конституційний Суд України також підкреслив, що загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

Разом з тим, як ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII (в редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року 3668-VI, який набрав чинності 01 жовтня 2011 року), так і ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, який є чинним на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії, встановлено, що прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року вислуги років не менше 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років.

Таким чином, при прийнятті Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII не допущено звуження прав позивача.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу, що станом на 01 жовтня 2011 року (дата набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року 3668-VI, яким змінено ч.1 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII) у позивача був відсутній стаж роботи не менше 20 років, що давав право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку, а тому під час прийняття Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII звуження прав позивача не відбулось.

Таким чином, станом на час звернення до пенсійного органу у позивача був відсутній стаж роботи, що давав право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку, а тому відповідач, відмовляючи ОСОБА_1 у призначенні їй пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру», діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, чинним законодавством при призначенні пенсії за вислугу років за Законом України «Про прокуратуру» не передбачено призначення пенсії з розрахунку 90% від суми місячного (чинного) заробітку, обчисленого за останні 24 календарних місяців роботи.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що посилання позивачки на звуження прав позивача не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки позивач фактично не набула права на призначення пенсії на час внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII та прийняття Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, а тому призначення пенсії має відбуватись за нормами законодавства, що є чинним на час такого призначення.

Отже, з урахуванням викладеного, зважаючи на те, що на день звернення позивачка до пенсійного органу з відповідною заявою про призначення пенсії (09.10.2017 року), у ОСОБА_1 не було достатньо стажу роботи, передбаченого ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII ( в редакції на день виникнення спору), суд вбачає, що дії органу пенсійного фонду відповідали положенням чинного законодавства та були правомірними.

З огляду на викладене, суд не знаходить підстав для задоволення позову ОСОБА_1.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позову ОСОБА_1, також не підлягає задоволенню вимога про відшкодування їй понесених нею судових витрат. Питань з боку сторони відповідача щодо відшкодування їм понесених у зв'язку з розглядом даного спору судових витрат до суду не ставилось.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19, 43, 46, 55 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 5 6, 8, 9-11, 19, 20, 22, 47, 72-78, 94, 140, 205, 211, 229, 241-243, 246, 250 295 п.10 Перехідних положень КАС України, Законом України «Про прокуратуру», суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (код ЄДРПОУ 41248812, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, буд. 4-а) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити дії.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцятиденного строку з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 30.01.2018 року.

Суддя: Домусчі Л.В.