Вирок № 71869025, 30.01.2018, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/5804/17

кримінальне провадження

№1-кп/489/255/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 р. м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.

секретаря судового засідання Коденко К.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Миколаєва кримінальне провадження на підставі обвинувального акта з угодою про визнання винуватості за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 дня народження, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, з середньо-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

за участю:

прокурора Шевченко М.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Башук В.Ф.

встановив:

ОСОБА_1, у невстановлений в ході досудового розслідування день та час, в селі Зайчевське Вітовського району Миколаївської області придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, а саме зібрав гілки та листя коноплі, які привіз та зберігав за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 де в подальшому шляхом їх висушування та подрібнення виготовив канабіс для особистого вживання без мети збуту.

22.10.2017 о 16 годині 28 хвилин під час відпрацювання поліцейським Управління патрульної поліції м. Миколаєва виклику за АДРЕСА_1 де відбувалась сварка між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було виявлено особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, вагою 1626,341 г (в перерахунку на суху речовину), що являється великими розмірами, який вилучено після прибуття СОГ Інгульського ВП ГУ НП в Миколаївській області.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України, а саме незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту у великих розмірах.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнав повністю та розкаявся у вчиненому.

Між обвинуваченим ОСОБА_1, за участю захисника Башук В.Ф., та прокурором Шевченко М.М. 30.11.2017 у кримінальному провадженні № 12017150040005257 укладено угоду про визнання винуватості.

Відповідно до умов угоди прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 309 КК України.

ОСОБА_1 беззастережно визнав свою вину в обсязі пред'явленого обвинувачення. При цьому, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі.

З урахуванням того, що ОСОБА_1 повністю визнав провину у скоєному кримінальному правопорушенні, щиро розкаявся, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, сторонами угоди узгоджено звільнити його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, встановлені ст. ст. 473, 476 КПК України, які зрозумілі обвинуваченому та прокурору.

У судовому засіданні обвинувачений, захисник та прокурор просили затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене сторонами покарання.

Розглядаючи в порядку ст. 474 КПК України питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Так, злочин у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину, відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку передбаченому статтями 468-475 КПК України.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений в присутності захисника та прокурор повністю усвідомлюють зміст угоди про визнання винуватості, наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, при цьому обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє свої права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України.

Умови угоди про визнання винуватості не суперечать інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб. Міра покарання, узгоджена обвинуваченим, захисником та прокурором, з урахуванням наявності обставин, які пом'якшують покарання, а тому істотно знижують ступінь тяжкості злочину який вчинив ОСОБА_1

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, не встановлено.

Враховуючи наведене та приймаючи до уваги те, що умови угоди відповідають вимогам КПК України та КК України, дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані вірно, покарання узгоджене сторонами угоди є достатнім для попередження вчинення нових злочинів, а також для виправлення ОСОБА_1, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості на підставі якої обвинуваченого ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання, яке відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України.

Питання про речові докази по справі суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Запобіжні заходи відносно обвинуваченого не обирався.

Керуючись ст.ст. 314, 374, 376, 469-475 КПК України, суд -

ухвалив:

Угоду про визнання винуватості, укладену 30 листопада 2017 року між прокурором Інгульського відділу Миколаївської місцевої прокуратури № 2 Миколаївської області Шевченко Мирославою Миронівною та ОСОБА_1 - затвердити.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України і призначити йому, узгоджене сторонами угоди покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням на строк 1 рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: небезпечний наркотичний засіб - канабіс, вагою 1626,341 г (в перерахунку на суху речовину) - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на проведення експертизи в сумі 742 грн. 20 коп. на користь держави в особі ГУ ДКСУ в Миколаївській області (р/р № 31118115700005, відкритий в УК у м. Миколаєві/Ленінський район, МФО 826013, код ЗКПО 37992781, КБК 24060300).

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Суддя І.В. Коваленко